Два види молочного виробництва: як досягнути успіху?

/ Сучасне тваринництво / Вівторок, 20 вересня 2011 15:08

 

Наталя КУЗЬО, спеціально для «АС»
За даними Управління статистики України у період з січня по липень 2011 року в нашій державі виготовили 6561,5 тис. т молока. Це загальний показник. Скільки ж з цієї кількості займає коров’яче, а скільки козяче - невідомо. Оскільки окрема статистика не ведеться, адже козяче молоко не належить до масового виробництва і частка цієї продукції на ринку невелика. Козяча ферма поки не є пріоритетним бізнесом серед вітчизняних агропідприємств.
Причини такої ситуації різні. Загалом важко окреслити всі недоліки та переваги козячої ферми і тим паче порівняти цей вид діяльності зі звичним для українських реалій молочним скотарством. Слід взяти до уваги й те, що козячих ферм в Україні мало, а ті, що є - це невеликі господарства, які працюють локально, охоплюючи територію одного населеного пункту чи району, не кажучи вже про агроформування, які спеціалізуються на виготовленні обох видів молока - козячого і коров’ячого.
Серед господарств, де окрім корів вирощують також молочних кіз, є ферма «Агро-Вікторія», що у селі Сороки-Львівські на Львівщині. Вже багато років, окрім молочного скотарства, тут займаються виробництвом козячого молока, і наразі на ньому зробили особливий акцент, закупивши 20 молочних кіз зааненської породи, виведеної у Німеччині. Керівник фермерського господарства Віктор Касперський зазначив, що окрім цих кіз він має ще сотню інших, проте уже змішаних порід. Ці кози дійні і дають молоко, однак і його кількість, і якість поступаються зааненським. Відтепер у господарстві вдосконалюють виробництво козячого молока й інвестують у нього, а поповнення породистими тваринами - перша така інвестиція.
Пан Касперський зазначає, що виробництво козячого молока нині є перспективним напрямом аграрного бізнесу, оскільки підприємств, де б вирощували молочних кіз в Україні, одиниці. «Водночас, великою проблемою у нас є придбання хороших кіз, - розповідає фермер. - На власному досвіді переконався, що купити здорову, продуктивну, породисту козу дуже складно - ринок немає такого товару. Це є одним із небагатьох недоліків утримання якісної козячої ферми, позаяк у всіх інших показниках, порівнюючи з коров’ячим фермерством, козяче має ряд переваг, зокрема, простіший догляд за тваринами і легша система кормозаготівлі. Як керівник господарства, я довго виношував ідею збільшити надої і поліпшити якість козячого молока, тому і вирішив купити зааненських кіз. Нині саме вони дають основні надої, і завдяки їм ми покладаємо надії наростити кількісно і якісно виробництво козячого молока». Повноцінно оцінити результати такої інвестиції та зробити перші підсумки щодо її доцільності Віктор Касперський зможе після отримання 3-4 поколінь своїх кіз.
Варто зазначити, що попри перспективність та незаповнену нішу виробництва козячого молока, наразі така діяльність не приносить значних прибутків. Частково це пов’язано з самою культурою споживання такого молока в Україні. Поки що воно не є масовим продуктом, і за популярністю значно поступається коров’ячому. За дослідженням ФГ «Агро-Вікторія», козяче молоко в них купують в основному з лікувальною чи профілактичною метою. Слід також згадати і той факт, що одна коза дає у кілька разів менше молока, ніж корова, відповідно виробництво козячого молока має більшу собівартість. Приклад ферми «Агро-Вікторія» - показовий у цьому сенсі, оскільки на її роботі можна побачити диференціацію вартості коров’ячого і козячого молока. Зі слів керівника ферми, літр козячого молока вони продають майже удвічі дорожче, ніж коров’ячого, оскільки відповідна різниця є у собівартості.
Що ж до корів, то Віктор Касперський розвиває і цей напрям свого господарства. Торік, наприклад, закупили 14 нетелів. Розширюючи власну діяльність, фермер намагається йти в ногу з часом і пристосовує свою роботу до всіх вимог законодавства й інших регуляторних актів. Зараз у сегменті виробництва коров’ячого молока на фермі «Агро-Вікторія» планують провести так звану реформу - створити виробничий цех молочної продукції. «Молоко на сьогодні ми продаємо на ринках Львова, - розповідає пан Касперський, - йдеться про традиційну реалізацію молока на розлив. Однак цей метод поступово втрачає актуальність, і нас, так би мовити, наздоганяє вимога щодо облаштування точок продажу молочної продукції спеціальним холодильним устаткуванням, або ж реалізацію такої продукції у запакованому вигляді… Це нормальна світова практика цивілізованого продажу молока, слідуючи якій у нас виникла ідея створити переробний цех на базі власного агроформування. Після того, як ми закупимо обладнання, будемо, в першу чергу, виготовляти кисломолочну продукцію і звичайне пастеризоване молоко в упакуванні».
Зазначимо, що козяче молоко Віктор Касперський також планує продавати запакованим. У бізнес-плані господарства не передбачено виготовлення з нього якоїсь продукції, оскільки собівартість такого виробництва буде високою, а масовий споживач поки що не може собі фінансово дозволити продукцію такої цінової категорії. У контексті козячого молока виробничі потужності будуть використовувати для виробництва і запаковування продукту під назвою «Козяче молоко пастеризоване». На наше запитання про ризики інвестування у молокопереробну галузь директор відповів: «Певний час я працював на переробному підприємстві, тому маю досвід у цій сфері та сформував своє бачення її розвитку. Вважаю, цей вид діяльності перспективним і потрібним напрямом, адже при порівняно невеликих витратах вже за 2-3 місяці ми можемо вивести на ринок якісний продукт. Є ризик нерозуміння такої позиції з боку споживача. Так склалося, що до запакованої молочної продукції сформувалося дещо упереджене ставлення, і побутує стереотип, що запакований - це обов’язково заводський продукт, не повністю натуральний. Домашню ж продукцію можна побачити та спробувати… Відтак, є побоювання, що високий попит на нашу продукцію може знизитися. Одне з сільськогосподарських підприємств, яке виготовляє як молоко на розлив, так і запаковане, провело дослідження і виявило, що із запакованої продукції продається тільки 10%, при тому що розливне реалізовується майже повністю. Однак упаковка - це вимога та світова практика, спрямована на безпеку і захист продукції, і ми будемо до неї прагнути. Рано чи пізно наше суспільство прийде до цього і зрозуміє таку необхідність. Ще одним ризиком може бути сировинна база, адже для переробки потрібне постійне надходження певної кількості сировини. Однак цю проблему ми вже вирішили - окрім власної сировини будемо закуповувати молоко в інших господарств. Така кооперація дасть змогу нам постійно мати у наявності потрібну кількість молока для переробки, а фермерам-партнерам забезпечить ринок збуту продукції».
На досвіді ФГ «Агро-Вікторія» видно, що при грамотному підході прибутковим та успішним можна зробити навіть непоширений сегмент. Історії відомий факт про одну фірму-виробника взуття, яка вирішила розшити свою діяльність і відправила двох працівників у відрядження на острів в Океанії для аналізу потенційного ринку збуту. Через два дні керівництво фірми отримує повідомлення від одного з працівників: «Нічого не вийде - тут ніхто не носить взуття». Ще через день прийшло повідомлення від другого працівника: «Величезні перспективи - ніхто не носить взуття!!!». Побачити нішу для розвитку нині є одним з основних завдань бізнесу і важливою запорукою його успіху. Віктор Касперський каже: «Я бачу можливості розвитку обох напрямів своєї діяльності. Якісне коров’яче молоко як кінцевий продукт і якісна молочна сировина - нині затребувані продукти на ринку. Виробництво ж козячого молока - це практично незаповнена ніша, а тому цей вид бізнесу, безумовно, перспективний. Нині в Україні таких структур, як козяча ферма є лічені одиниці, і поле для розвитку та ідей широке».
Наостанок виділимо основні аспекти виробництва коров’ячого і козячого молока у порівнянні:
 
біологічні властивості Відмінність козячого і коров’ячого в іншій структурі жиру. Жирові кульки козячого молока дрібнодисперсні, приблизно вшестеро дрібніші, ніж у коров'ячому молоці. Тепле козяче молоко засвоюється людиною приблизно за 20 хв., коров'яче - утричі довше. У козячому молоці є особливі жири - середньоланцюгові тригліцериди. У кишечнику вони всмоктуються відразу в венозну систему.
 
собівартість Хоча доглядати за козою простіше, аніж за коровою, все ж собівартість 1 літра коров’ячого молока нижча майже у двічі від козячого, адже очевидно, що коза дає значно менше молока. До прикладу, за минулорічними показниками середня продуктивність однієї корови на ФГ «Агро-Вікторія» становить понад 4 т молока на рік, а кози - 400 кг.
 
утримання ферми. Експерти кажуть, що козяча ферма буде прибутковою, якщо складатиметься не менш як з тисячі голів. Отримані надої з такої кількості тварин дадуть змогу продавати молоко на переробні підприємства, які виготовляють молокопродукти, використовуючи козяче молоко. Зокрема, завдяки меншій кількості аглютиніну у козячому молоці не відшаровуються вершки, а його молочний згусток набагато ніжніший за коров'ячий, тому козяче молоко входить до складу найкращих сирів.
 
попит Коров’яче молоко належить до продуктів щоденного вжитку, в той час як козяче не є масовим продуктом і має вузьку і непостійну структуру споживачів. Середнє добове його споживання на людину у нас вимірюється у грамах, хоча експерти і відзначають постійне збільшення попиту.
 
перспективність Якісна молочна сировина нині є потрібною на ринку, теж саме можна сказати і про якісне молоко як кінцевий продукт. У цьому аспекті молочне скотарство перспективне як виробництво сировини для переробних заводів і як основа для створення власних переробних потужностей (як це є у випадку з ФГ «Агро-Вікторія»). Козяча ферма є перспективним напрямом агробізнесу в тому сенсі, що таких підприємств в Україні мало, тому є змога заповнити нішу на продовольчому ринку. З іншого боку, вітчизняний ринок не має породистих і продуктивних кіз, якщо фермер хоче мати саме таких тварин, то змушений купувати їх за кордоном - це відкриває ще одну можливість. Йдеться про те, що навіть якщо козяча ферма не даватиме очікуваних результатів, фермер не залишиться «у мінусі», оскільки завжди зможе продати тварин, адже при дефіциті такого товару, попит на нього високий…

1

 25 червня 2019
На міському полігоні твердих побутових відходів Кропивницького Кіровоградської області у середині липня поточного року запустять біогазову електростанцію потужністю 635 кВт. 
На міському полігоні твердих побутових відходів Кропивницького Кіровоградської області у середині липня поточного року запустять біогазову електростанцію потужністю 635 кВт. 
25 червня 2019
 24 червня 2019
В Україні стартували жнива, однак збиральних потужностей катастрофічно не вистачає.
В Україні стартували жнива, однак збиральних потужностей катастрофічно не вистачає.
24 червня 2019
 24 червня 2019
В країні за вихідні кавуни подешевшали вдвічі.
В країні за вихідні кавуни подешевшали вдвічі.
24 червня 2019
 24 червня 2019
За вісім місяців поточного сезону Туреччина імпортувала 1,5 млн тонн сої для забезпечення високого попиту з боку птахівничого сектора.
За вісім місяців поточного сезону Туреччина імпортувала 1,5 млн тонн сої для забезпечення високого попиту з боку птахівничого сектора.
24 червня 2019
 24 червня 2019
Через спекотну сонячну погоду на минулому тижні різко скоротилося пропозиція тепличного томату в Україні.
Через спекотну сонячну погоду на минулому тижні різко скоротилося пропозиція тепличного томату в Україні.
24 червня 2019
 24 червня 2019
В рамках модернізації і подальшого розвитку системи електронних платежів (СЕП) Національний банк України (НБУ) вніс зміни в технологію її роботи.
В рамках модернізації і подальшого розвитку системи електронних платежів (СЕП) Національний банк України (НБУ) вніс зміни в технологію її роботи.
24 червня 2019

Please publish modules in offcanvas position.