Завдяки скороспілості, високій інтенсивності розмноження та іншим біологічним особливостям від кролів за короткий термін можна отримати велику кількість дієтичного м`яса, шкурок та пуху. Так, від однієї кролематки при 5-6 окролах за рік можна виростити 30 кроленят, і після їхньої відгодівлі отримати 70-75 кг м`яса та 25-30 шкурок.
Кролівництво на сьогодні становить незначний відсоток загального обєму виробництва тваринницької продукції, займаючи четверте місце після таких галузей, як скотарство, свинарство та птахівництво.
У другій половині ХХ ст. в окремих країнах почався інтенсивний розвиток індустріального кролівництва і перехід від аматорських крільчатників з декількома клітками для кролів до потужних, добре оснащених кролеферм. Таким чином, кролівництво в світі радикально змінилось з домашнього в індустріальне.
У нашій країні до першої половини 80-х років, як і в інших галузях тваринництва, у кролівництві проходив процес концентрації виробництва. Збільшувались ферми, створювались промислові кролівничі комплекси, де забезпечувались кращі умови праці, підвищувався рівень продуктивності і механізації складних технічних процесів. Показники, які характеризували виробництво в механізованих крільчатниках закритого типу із заданим мікрокліматом, в багато разів випереджали інші технології утримання. Однак багато господарств переходило на цю технологію поступово. Велика кількість людей продовжувала утримувати кролів у присадибних господарствах, у клітках на відкритому повітрі протягом цілого року. А деякі не забули давні методи (бліндажні, ямові та інші), дещо їх покращивши.
У наш час промислове кролівництво для підприємців є доволі перспективним бізнесом, а для інвесторів - вигідною інвестицією.
Для розвитку сучасного промислового кролівництва характерні такі особливості:
- циклічність виробництва у прийнятті рішення та використання у кролівництві системи утримання, «клітка-гніздо».
- використання м`ясних порід та гібридів кролів, які характеризуються швидким ростом, добрим здоров`ям, високою репродуктивною здатністю.
- штучне запліднення, яке дозволяє отримувати більш високі результати у кролівництві та надає можливість позбавитися сезонного фактору.
Великі кролівничі комплекси - найбільш ефективна система виробництва продукції кролівництва. Вони дозволяють проводити рівномірні окроли (не менше шести в рік) і вирощувати в середньому від самки до 40 кроленят при найменшій витраті праці, кормів і матеріальних витрат. При цьому промислові кролеферми за призначенням поділяються на два типи: племінні і товарні. Племінні ферми призначені для удосконалення існуючих порід (типів) кролів та реалізації їхнього молодняку, а товарні - для виробництва м`яса, шкурок та пуху кролів. Племінний облік кролів ведеться згідно з «Інструкцією з бонітування та ведення племінного обліку кролів».
У зв`язку з інтенсивним використанням в Україні та у зарубіжних країнах електронно-обчислювальної техніки (ЕОМ), персональних EOM (ПЕОМ), виникає необхідність автоматизувати процес ведення контролю та племінного обліку тварин. Тому на промислових кролефермах набуває широкого розповсюдження використання у практиці комп’ютеризованих систем ведення зоотехнічної і племінної роботи, тобто можливість адаптації загальноприйнятих форм обліку на паперовому носії в електронну форму (паспорти кролів, архів виконаних робіт, відомості про бонітування, усі форми статистичної обробки даних). Типові комп’ютерні програми вміщують у собі багатофункціональну модульну систему, яка реалізує інформаційні дані промислових кролекомплексів наступним чином: стан поголів`я кролів, родовід кролів у вигляді генеалогічного дерева або списку родичів, автоматизацію зоотехнічних операцій (відсадка, парування), ведення бонітування та племінного обліку та створення зоотехплану з можливістю підбору партнерів для парування тощо. При цьому функціонування комп`ютерної програми для ведення обліку у кролівництві може включати в себе:
- авторизацію зооінженера в програмі і створення зоотехплану;
- виконання та реєстрацію запланованих робіт (створення пар, проведення окролів, відсадку молодняку, пересадку кроленят між гніздами);
- реєстрацію незапланованих робіт (загибель та падіж тварин, незаплановані окроли) та інше.
Будова споруди для кролекомплексу є дуже важливим фактором як з економічного боку, так і з точки зору її наступної експлуатації. Кролівничі ферми мають бути спроектовані і побудовані коректно, оскільки це впливає на ефективність управління, санітарний стан кролів та їх продуктивність.
При сучасній технології промислового кролівництва, в яких передбачено утримання тварин у клітках з рійчастою та сітчастою підлогою і годівлею кролів повнораціонними гранульованими кормами, створюються необхідні умови для механзації основних виробничих процесів. Комплексна механізація і автоматизація кролівництва можлива тільки при побудові кролеферм закритого типу з регульованим мікрокліматом. У закритих приміщеннях найбільш ефективно вирішуються питання утримання кролів протягом цілого року, механізації й автоматизації прибирання гною та роздачі кормів.
Створенння оптимальних параметрів мікроклімату в кролефермах закритого типу має ряд особливостей, зокрема:
- Забезпечення кролів умовами, найбільш оптимальними для інтенсифікації їх продуктивності з точки зору температури (обігрів чи охолодження влітку), вологості, циркуляції повітря. Споруда повинна бути спроектована з використанням сучасних теплозберігаючих технологій, для забезпечення мінімуму втрат теплової енергії.
- Вентиляція є другим фундаментальним фактором, який має сильний вплив на благополуччя кролів. Метаболізм кроля залежить від теплообміну з навколишнім середовищем, генотипу, віку, корму. Якість вентиляції повинна враховувати не тільки зовнішні кліматичні умови, але й забезпечувати потребу тварин та їх здатність виділяти тепло внаслідок метаболізму, вуглекислий та інші гази, які погіршують навколишнє середовище. У фермах старого типу з натуральною вентиляцією створити комфортні кліматичні умови для утримання кролів дуже важко.
- Місце обирають подалі від інших ферм і водойм для зниження ймовірності передачі інфекційних захворювань, особливо міксоматозу, що розповсюджується комахами; промислових об`єктів із підвищеним рівнем шуму, аеропортів (запобігання виникнення стресу у тварин).
Одне із основних завдань проектування кролекомплексу полягає у забезпеченні господарства новою високопродуктивною технікою, яка дозволить механізувати трудоємкі роботи, скоротити число обслуговуючого персоналу, належно виконувати технологічні процеси з розведення та вирощування кролів.
Особливу увагу приділяють своєчасній вакцинації стада кролів від таких захворювань, як міксоматоз та вірусна геморагічна хвороба.
Територію ферми огороджують парканом висотою не менш як 1,5 м. Дороги, проїзди і виробничі ділянки влаштовують із твердим покриттям. Важливо також на території кролекомплексу встановлювати стічну систему.Загалом кролівнича ферма розподіляється на виробничу частину (основні споруди для утримання кролів) й адміністративно-господарську (адміністративні споруди, кормоцехи, склади). Споруди для зберігання кормів будують як найближче до виробничих секторів з метою зручного прокладання механізованої подачі. Забійний цех розміщують поруч із ветеринарним пунктом.
Кролівничий комплекс із замкнутим і безвідходним циклом виробництва включає у себе ряд систем: комбікормовий завод, селекційно-племінне господарство, ферми з вирощування кролів, забійну ділянку, відділи переробки і реалізації продукції (м’яса та шкурки), цехи з переробки відходів на біогумус або біогаз, а також трупоспалюючу піч або цех для утилізації трупів. Також туди входять душові, туалети, приміщення для відпочинку працівників і приймання обіду, приміщення для зберігання інвентарю та обладнання.
На кролефермах при поточному виробництві крільчатини доцільно підбирати однотипових, із міцною конституцією, клінічно здорових і високопродуктивних тварин. Самиць, які призначені для поповнення основного маточного стада, вирощують в аналогічних умовах, що і основних тварин. У складі комплексу необхідний племінний репродуктивний сектор із ремонтними самицями і племінними самцями. Для кролівничих ферм будь-яких розмірів процес виробництва поділяється на дві фази. Перша - відтворення, складається з формування груп холостих самиць і їх спарювання з самцями (10 днів); перевірка крільчих й утримання сукрільних самиць (30 днів); підготовка до окролу, проведення окролу і формування груп підсисних самиць, вирощування молодняку (50 днів). Друга - дорощування і відгодівля кролів та санітарний розрив (5 днів).
Великі кролекомплекси в Європі створюються за наступним принципом: в одному територіальному районі на відстані до 50 км один від одного разташовується мережа кролеферм, одна генетична ферма, завод по виробництву комбікорму, забійний цех. У європейських кролефермах поголів`я складається в середньому із 1000 кролематок. Виробництво організоване по скоординованому між фермами графіку, що дозволяє кожній фермі раз в сім тижнів відправляти в забійний цех все вирощене поголів`я.
Забійний цех отримує готових до забою кролів постійно, протягом семи тижнів. Таким чином, досягається ефективне завантаження забійного цеху і постійність поставок охолодженного м`яса кроля у роздрібну мережу магазинів.
Комбікормовий завод виготовляє потрібного складу комбікорм у певному об`ємі і поставляє на кожну кролеферму. Генетична ферма організовує поставки сперми найкращих плідників кролів декілька разів у тиждень за графіком для штучного запліднення тварин. Також генетична ферма реалізує кроленят у віці від 1 дня (для вирощування під іншою лактуючою крільчихою) до 4 місяців і сукрільних крільчих. У самців відбирають сперму двічі на тиждень. Поголів`я самців на фермах оновлюється раз в два роки.
У зарубіжній практиці крільчатники закритого типу з регульованим мікрокліматом будують переважно в Італії, Франції, Німеччині, Угорщині, Англії та в деяких інших країнах. Розміри споруд і архітектурно-планувальні рішення залежать від виробничого напряму і величини ферми.
Таким чином, створення сучасних кролекомплексів в Україні - чудовий підхід для ведення ефективного прибуткового бізнесу у кролівництві.
