Проблема збереження генофонду орловської рисистої породи

/ Сучасне тваринництво / П'ятниця, 30 грудня 2011 14:22
Н.О. Ларіна, О.А. Черненко
 

Конярство в Україні, як і в інших країнах постійно розвивається залежно від рівня економіки країни. Серед вітчизняних кінських порід чільне місце займає орловська рисиста, виведена в Хренівському кінному заводі, яка пройшла в своєму розвитку різні стадії. Створена первинно як легкоупряжна, вона одночасно широко використовувалася як поліпшувач у масовому конярстві, а також у біговому спорті.

Проте в сучасних умовах розвиток породи набуває все більш виражений призовий напрям, і на перше місце виходить проблема вирощування високоякісного жвавого коня, який міг би з успіхом змагатися у вітчизняних і зарубіжних турнірах.
До недавнього часу проблема збереження генофонду орловської рисистої породи коней була вельми актуальною. Наразі поголів'я орловських коней стабілізувалося (їх налічується близько 1 тис.), а в останні 2-3 роки в окремих господарствах намітилося стійке зростання стада.
Крім того, розроблена науково обґрунтована технологія розведення цих коней, де істотну роль виконує чистопорідне розведення на основі селекції найбільш високопродуктивних особин.
Встановлено, що з 1980 року при розведенні орловських коней в Україні практично нічого не змінилося у їх екстер'єрі та конституції. На наш погляд, ця обставина обумовлена тим, що як такої цілеспрямованої селекційно-племінної роботи з орловським рисаком до цього часу практично не проводили. Поголів'я формували без корегувань, а окремі пари підбиралися з метою отримання жвавіших нащадків.
altЗа останню чверть століття істотних змін у технології вирощування коней не відбулося, відповідно серйозного прогресу у вдосконаленні орловської рисистої породи також не сталося. Це пояснюється низьким рівнем племінної роботи за минулий період, а також тим, що для характеристики призових здібностей коней цілком достатньо оцінки у «біговій кар'єрі». У зв'язку з цим слід зазначити, що на перегонах випробовується не більш 10-15% від щорічної ставки молодняку, а інші залишаються невипробуваними і неперевіреними ні в заводах, ні на іподромах. Тому можна з повною упевненістю сказати, що перегони не можуть бути мірилом робочої здатності коня.
Найбільшим недоліком у роботі з породою, як і раніше, є відсутність організації первинної підготовки молодняку у господарствах і проведення заводських і міжзаводських випробувань у зв’язку з тим, що немає стабільної системи їх проведення. Але така система розроблена і з успіхом застосовується у кінних заводах, а її результати свідчать про позитивний вплив на вдосконалення призової працездатності.
Відсутність же відбору за жвавістю й ігнорування системи первинної підготовки призводять до того, що у молодих коней, які потрапляють на іподроми, відбувається інтенсивна експлуатація їх сили і молодості при недостатній технічній підготовці.
Що стосується питання зростання і розвитку молодняку, то оцінка в дворічному віці не може бути об'єктивною і повинна доповнюватися характеристикою у старшому віці відповідно до інструкції з бонітування.
В той же час недоліком слід рахувати зникнення у породі масивного типу, що несприятливо відображається на зовнішньому вигляді коней, більшість з яких візуально виглядає високоногими, з легкими не по корпусу кінцівками. Сучасний стан породи, зведеної практично до одного типу, є ненормальним і звужує можливість роботи селекціонерів зі створення різноманітності в породі.
На наш погляд, вдосконалення орловських коней чистопорідним розведенням достатньо ефективне, але необхідний тривалий час. Метод чистопорідного розведення і вдосконалення у рисистому конярстві необхідний не тільки тому, що він дозволяє підвищити працездатність тварин і консолідувати цінні господарсько-корисні ознаки. Він дає можливість виявити генетично обумовлений рівень продуктивності тварин, зокрема коней орловської рисистої породи. Крім того, чистопорідне розведення місцевих коней дозволить зберегти цінний генофонд породи.
Позитивним моментом у роботі з вдосконаленню призових якостей у породі є використовування у селекції жеребців-плідників, представників генеалогічних ліній, що зарекомендували себе високою працездатністю, проте це елементарне і давно відоме положення не реалізується на практиці. Йдеться про корегуючі кроси ліній, які давали у минулому позитивні результати.
При селекційній роботі з орловськими кіньми стояла мета - створити нові високопродуктивні лінії. Почали з виявлення жеребців, фенотип яких якнайкраще задовольняв вимоги, що висуваються до тварин у заводських умовах: відмінна працездатність, високий ріст, розвинені упряжні форми, виражений тип та екстер'єр, добра потенція.
В той же час орловські рисаки відрізнялися міцністю конституції, невибагливістю і високою плодючістю - якостями, що визначають конкурентоспроможність породи. Але про яку конкурентоспроможність може йти мова, якщо плодючість не досягає 70%, а призові коні вже до 10-11 років мають підірване здоров'я. До речі, конярі Європи й Америки, які спеціалізуються на розведенні породи коней призового напряму основну увагу звертають на тип і жвавість. Пора і в нашому рисистому кінновиробництві орієнтуватися на ці показники, а не рахувати інбрідінги.
altДосліджуючи рівень селекційної роботи й основні тенденції розвитку окремих ліній у породі, абсолютно очевидно, що вітчизняне орловське конярство навряд чи може обійтися без регулярного, прийнятого в світовій практиці освіження крові. Варто усвідомити, що галузь не почне розвиватися без систематичного ввезення з-за кордону першокласних коней, які повинні служити підмогою у створенні власного селекційного матеріалу.
Необхідно налагодити співпрацю з російськими організаціями щодо напряму селекційної роботи з породою. Ні в якому разі не можна допустити скорочення господарств, що працюють з орловською рисистою, підвищити реалізацію коней усередині країни, і відповідно на експорт. Необхідно конкретизувати завдання у роботі окремих кінних заводів, у масовому конярстві і приватному секторі, налагодити роботу з лініями, сімействами, генеалогічними групами, визначитися зі співвідношенням внутрішньопорідних типів, розпочати обмін племінним матеріалом.
Багато фахівців і керівників, можливо, нарікатимуть на відсутність засобів для купівлі дорогих, перспективних коней. Проте всерйоз досі питання про виділення коштів фінансовим органам у масштабі всієї галузі серйозно ніхто не ставив.
Наразі єдиний об'єктивний критерій оцінки якості бігового коня - стабільні перемоги в головних традиційних призах і призові місця, що безумовно, корелює з особливостями екстер'єру, міцністю конституції, відмінним здоров'ям і витривалістю. Сьогодні потрібні коні жваві на середніх, і на класичних дистанціях 1600, 2400 і 3200 м. Вітчизняна селекційна програма повинна бути орієнтована в цьому напрямі, якщо ми хочемо по-справжньому займатися вдосконаленням кращих якостей орловських коней.
Перш за все, організувати в господарствах роботу з первинної підготовки коней і проведення внутрі- і міжзаводських випробувань, щоб активно сприяти вдосконаленню якостей орловських коней.
Сьогодні мало хто з українських кіннозаводчиків і власників замислюється над тим, яких ліній і з яких країн купувати класних орловських коней; якщо фінанси дозволяють, покупець вирішує це питання на свій розсуд. У радянський період існували конкретні системи, плани племінної роботи заводів з урахуванням специфіки вітчизняного рисистого кіннозаводства; брали до уваги, наскільки матеріал, що купується, підходить до вітчизняного племінного ядра. Сучасні покупці - в більшості приватні особи, часто не досвідчені в племінній справі, вказані основоположні принципи, на жаль, у розрахунок не беруть (або просто нехтують ними).
Не може не викликати побоювання і той факт, що після завершення іподромних випробувань ці коні використовуватимуться у селекції. Звідси проблема - безсистемність, низька якість племінного матеріалу, відсутність повноцінної лінійної структури породи, нечітке ведення племінної документації, ретельності реєстрації походження коней тощо.
Проте наразі ситуація різко змінилася у напрямі розвитку призового спорту, й основна увага зоотехніків-селекціонерів повинна бути зосереджена на вдосконаленні працездатності коней орловської породи; підвищення ж упряжних якостей не є першочерговим завданням, а тому подальшу роботу з породою слід направити на впровадження у практику сучасних прогресивних технологій, котрі сприятимуть подальшому вдосконаленню цієї породи.
 10 грудня 2019
Держгеокадастр замовляє нову методику, за якою проводитимуть нормативну грошову оцінку землі. Таким чином мають виключити корупційні зловживання.
Держгеокадастр замовляє нову методику, за якою проводитимуть нормативну грошову оцінку землі. Таким чином мають виключити корупційні зловживання.
10 грудня 2019
 10 грудня 2019
Державний резерв України розпочне реалізацію матеріальних цінностей через ProZorro. Продажі.
Державний резерв України розпочне реалізацію матеріальних цінностей через ProZorro. Продажі.
10 грудня 2019
 10 грудня 2019
Протягом останнього тижня температурний режим був досить контрастним. На його початку спостерігалися плюсові температури і середньодобова температура повітря перевищувала біологічний мінімум.
Протягом останнього тижня температурний режим був досить контрастним. На його початку спостерігалися плюсові температури і середньодобова температура повітря перевищувала біологічний мінімум.
10 грудня 2019
 10 грудня 2019
У Верховній Раді України під час підготовки законопроекту щодо продажу землі сільськогосподарського призначення до другого читання нардепи планують внести правку щодо зменшення концентрації землі в одні руки – попередньо до 50 тис. гектарів.
У Верховній Раді України під час підготовки законопроекту щодо продажу землі сільськогосподарського призначення до другого читання нардепи планують внести правку щодо зменшення концентрації землі в одні руки – попередньо до 50 тис. гектарів.
10 грудня 2019
 10 грудня 2019
У Петрівцях Полтавської області агрофірма "Астарта Прихоролля" опалює виробничі приміщення паливними пелетами та брикетами з відходів соняшника та кукурудзи.
У Петрівцях Полтавської області агрофірма "Астарта Прихоролля" опалює виробничі приміщення паливними пелетами та брикетами з відходів соняшника та кукурудзи.
10 грудня 2019
 10 грудня 2019
Падіння виробництва борошна в Україні пов’язують із технічною застарілістю борошномельних підприємств.
Падіння виробництва борошна в Україні пов’язують із технічною застарілістю борошномельних підприємств.
10 грудня 2019

Please publish modules in offcanvas position.