Крилате відкриття
Професор Свириденко , зокрема, пояснював успіх залучення настільки великої кількості птахів винятково тим, що в його годівницях, починаючи з ранньої осені, завжди був корм. Цей учений тихо саботував настанови генсека Микити Хрущова якомога ширше застосовувати “хімію-чарівницю”. І натомість залучав до аграрної науки досягнення орнітології.
Соціалістичне господарювання відійшло у небуття, а шкідники залишилися. Вони руйнують рослинний світ, іноді аж до повного його знищення в окремо взятих садах. Одні істоти нападають на бруньки, проколюють або з'їдають їх, інші ссуть сік листя, треті вгризаються у бутони й зав'язі плодів. Ушкоджені яблука або груші втрачають смакові й товарні якості. Вони обсипають у вигляді червивої падалиці, заражаються різними грибковими хворобами й поширюють захворювання на здорові рослини.
Є два шляхи боротьби зі шкідниками - агресивний та екологічний. Можна труїти їх отрутою. Але мудріше рішення - залучити в сад справжніх природних трудівників зі знищення зайвих комах. Ні, не чекаймо, що птах знищать усіх ворогів. Головна користь від птахів у тім, що вони втримують чисельність шкідників у розумних межах. Варто замислитися: а чи не запросити птахів на масове проживання у сади, створювані й для промислового виробництва плодової продукції? І яким чином це зробити?
30 різновидів охоронців саду
Пташине населення садів багате й різноманітне. На території України нараховують більше 30 видів птахів, що мешкають не десь у лісових гущавинах, а поруч із людьми. Одні птахи просто живуть у садах, харчуються й в'ють гнізда, інші влаштовують житла в лісах і на луках, а в плодові сади прилітають лише годуватися. Ще інші відвідують сади тільки навесні й восени, на шляху під час перельотів.
Синиці - основні захисники рослин від шкідників. За добу синиця з'їдає стільки їжі, скільки важить сама. Одна родина цих птахів може зберегти до 40 плодових дерев.
Пищухи, повзики, трясогузки, горихвістки, сірі мухоловки, шпаки - не менш корисні. Щоб вивести пташенят, горихвістка приносить у своє гніздо до 7500 гусениць, роблячи більш ніж 300 «бойових вильотів». Сукупним кормом, яким частують своїх дітей шпаки, можна наповнити доверху аж три шпаківні. Це близько 8000 хрущів і їхніх личинок.
Взимку багато птахів не відлітають, а продовжують свою благу справу, очищаючи сад від шкідників. Повзики, синиці й пищухи поїдають дрібних комах, що забилися у тріщини кори. Кожний птах діє по-своєму. Синиця займається в основному гілками дерев. Повзик і пищуха - стовбурами.
Тріщини в стовбурах бувають різні: одні відкриваються нагору, інші - долілиць. Повзик (Sіttіdae, птиця загону гороб'ячих) любить бігати по деревах сторч головою. Він обробляє одну групу тріщин. Пищуха - не така циркачка, тому їй дістаються комахи в щілинах, куди не може дістатися повзик. Крім того, ці уїдливі пташки оглядають також щілини парканів, витягаючи звідти комах і їхніх лялечок.
Кожна пара синиць гніздиться двічі, і до осені їхнє число зростає, порівняно з початком відліку, вдесятеро. Узимку ж 90% з цих птахів гине, і то не від холоду, як іноді вважають, а саме - від голоду. Зимова смертність птахів неминуча, але жахливі цифри можна скоротити: саме завдяки годівницям різко підвищується загальна кількість птаства. Підгодівля допомагає затримати молодих синиць на період розмноження поблизу джерел їжі.
Синиця знищує комах увесь рік. Узимку й навесні птахи не можуть обійтися одним зерном: їм обов'язково потрібні комахи. За ці сезони синиці здатні чи не повністю винищити масових шкідників, що зимують на штамбі (частині стовбура дерев від рівня ґрунту до перших нижніх гілок). У ясні, не занадто холодні або ж у тихі похмурі дні синиці ранками ненадовго прилітають до годівниць, а потім чомусь зникають до самих сутінків. Справа в тому, що вони збирають комах, причому, як правило, поблизу від годівниць. Тобто годівниця служить нібито плацдармом для біологічної зброї проти шкідників саду - птахів.
У птаства сильно розвинений колективізм, зграйність, наслідування одна одній у пошуках їжі: варто одній виявити у підніжжі штамба яблуні кілька зимуючих гусениць плодожерки, як відразу з дерев злітається зграйка, і починаються колективні пошуки кормової бази. Після такої інспекції стовбурів на них практично не залишається шкідників.
Залучити «авіацію» до годівниць
А залучити синиць до місць зимівлі плодожерок дуже просто: потрібно лише нанести на кору декількох дерев трохи несолоного розтопленого сала (смальцю). Птахи швидко виявлять свій улюблений смаколик і, відшукуючи його на стовбурах, знайдуть відтак і плодожерок. У першу чергу знищують гусениць, що зимують у гніздах відкрито й нахабно, але потім розшукують й інші види комах, що воліють вести таємніший спосіб існування. Але, звісно, треба влаштувати й годівниці як привабливий аеродром для «бойової авіації» проти шкідників.
Щодня з маніакальною педантичністю наповнювати годівниці не потрібно й навіть небажано. Справа тут ось у чому. Якщо добре підгодовані синиці виявлять годівницю порожньою (ну, або там буде лише якась частина звичайної денної норми харчування), то птахам хоч-не-хоч доведеться рушати на пошуки комах. Жорстока дресура?.. Але ж не забуваймо, що ми любимо не тільки птахів, а ще більше - наш сад, яблука й вишні.
Втім, якщо навіть годівниця й наповнюється щодня, але в ній лежить лише одноманітний зерновий харч, наприклад конопля або соняхове насіння, синиці однаково полетять шукати додатково "тваринну їжу" для урізноманітнення свого раціону.
Ці рекомендації стосуються тільки ясних і теплих днів. У негоду, в ожеледь, після снігопаду з мокрим снігом синиці із самого світанку до сутінків тримаються біля годівниці. Вона повинна бути неодмінно повною, тому що тоді це для них єдине джерело їжі. У такі дні, особливо якщо довго тримається негода, потрібно якнайбільше урізноманітнювати меню підгодівлі.
А починати ніколи не пізно. Влаштуйте годівниці просто зараз, навесні. Однак на наступний рік перший етап підгодівлі варто почати з ранньої осені. Тоді вдасться затримати в саду більше птахів з тих, які кочують. І чим численніше птаство з'явиться у саду ще до снігу, тим більше шкідників, що ховаються внизу стовбурів і недоступних узимку через високий сніг, вони знищать. Крім того, восени більше погожих і теплих днів, коли синиці працюють на збиранні комах у саду, а не «тусуются «біля годівниці. На відміну від синиць, повзики годуються на самоті. Беруть із годівниці одне насіннячко й роздовбують його на дереві. Синиця затискає насіннячко лапками, сидячи на гілці, а повзик засовує його в поглиблення кори. Й там, у всіляких щілинках, саме й ховаються ті види шкідників, що їх полюбляє повзик... От у чому особлива цінність цих птахів і їх своєрідна спільна діяльність із синицями.
Годівниці для птахів повинні наповнюватися регулярно, інакше птахи забудуть благодатне місце (свій аеродром) та й перестануть прилітати в сад. Можна влаштувати також напівавтоматичні годівниці: сухий сипучий корм надходить на лоток у міру його поїдання. Резервуаром може послужити ПЕТ-пляшка, перевернена донизу горлечком, або невелика шухляда із нещільною засувкою.
До складу корму має входити насіння соняшнику, зерна пшениці й жита, овес, пшоно, несолоне сало, насіння гарбуза й дині.
Якщо ви поставите кілька годівниць і будете наповнюватимете їх різним кормом, то й на кожний «фуршетний стіл» прилітатимуть різні птахи. Ягоди журавлини або горобини приваблять снігурів, омелюхів. За зернами конопель, проса, вівса прилітатимуть вівсянки, щиглі, синиці, повзики.
Годівниці краще розташовувати неподалік від дерев, щоби птахи могли, не здійснюючи довгого перельоту, зіскакувати з галуззя просто до «аеродромів». Так вони швидше звикнуть до цього місця. Годівниця повинна мати дах. Відкриті годівниці слід розташовувати під навісами господарських будівель.
Є ще два способи, якими залучають птахів у сади: штучні гнізда й живоплоти . Все це, разом із годівницями, призводить до збільшення числа садових птахів майже втроє. Як установили дослідники-орнітологи, у садах, де проводилося системне залучення «пернатої авіації», кількість шкідників помітно знизилося.
Живоплоти приваблять до себе тих птахів, які в природних умовах роблять відкриті гнізда. Огорожа повинна бути неодмінно з кущів різної висоти, причому під кущами треба обов'язково зберегти некошену траву. Для того щоб задовольнити смаки різних птахів, чагарники також повинні бути різними. Це можуть бути колючі - шипшина, глід, барбарис, терник, акація. А також ягідні кущі й дерева - лох сріблястий, бузина, горобина, вишня і груша-дичка.
Чагарники не тільки приваблюють птахів їжею. Вони відіграють ще одну важливу роль: віднаджують птаство від культурних насаджень. Про смаки, як каже приказка, не сперечаються: птахи люблять кислі дрібні ягідки, а людина воліє вживати соковиті солодкі плоди. Якщо ж насадити досить дичок, птахи узагалі не чіпатимуть культурні дерева. Весь пташиний розбій пояснюється недоліком підходящої їжі, й голодні, вони готові клювати навіть не надто приємні для них яблука й груші. Узимку ягідні чагарники надають їм неоціненну допомогу: яскраві, гарні ягоди висять на гілках доволі довго, і птахи із задоволенням поїдають їх до самої весни.
Архітектура пташиного житла
Штучні будиночки - це теж поширений спосіб залучити птахів. Шпаківня не тільки закликає птахів оселитися саду, але й прикрашає пейзаж. Поряд із класичною шпаківнею можливі хатки інших типів - синичники й дуплянки. Синичник трохи менший шпаківні, а дуплянка робиться із відрізка-шматка стовбура дерева методом видовбування.
Розвішувати будиночки треба ранньої весни. Якщо в колишні, піонерські часи шпаківні й годівниці можна було хіба що тільки сколотити своїми вмілими руками, то зараз таке начиння продається у магазинах. Будиночки для птахів, годівниці є у всіх можливих різновидах і кшталтах - як суцільні, так і розбірні.
Самотужки ж синичники роблять з обструганих дощок м'якого дерева. Розмір дна приблизно 12х12 см, висота від підлоги до даху 25 см, діаметр льотка 3 см. Дах роблять такий, що знімається. На дно насипають деревну або трав'яну потерть. Льоток може бути закруглений або прямокутний, бажано звернений на захід. Розміри шпаківень трохи більші: дно - 16х15 см, висота «помешкання» - 30 см, діаметр льотка - 5 см. Дах виступає над льотком, зверненим на південний схід. Тут дах знімати не обов'язково: шпаки відрізняються тим, що чистять свої житла самі. Зробити шпаківню або синичник можна з готових природних форм, наприклад, із висушеного гарбуза-горлянки, який в англомовних країнах так і називають - "пташина хатка".
Будь-які будиночки для птахів розвішують на деревах, на висоті від 3,5 м. Не дивуйтеся, якщо у вашій шпаківні або синичнику знайдуть притулок які-небудь інші крилаті істоти. Його може обжити будь-яка родина з породи птахів, що живуть у дуплах дерев: вертишийки, горихвістки, мухоловки.
ДОВІДКА
Курча – теж птиця
Поряд із дикими птахами в боротьбі зі шкідливими комахами з успіхом застосовують домашніх курей. Їх спеціально випускають на сільськогосподарські угіддя. Підраховано, що одна велика курка може з'їсти за день більш як 1000 жучків-шкідників. У Західній Європі домашніх птахів використовують і для війни з гризунами. На короткий час курчат випускають на випас навіть у квітники. Справа в тому, що польові миші полюбляють насіння, що обсипається восени. Запустивши курчат на клумби, можна природним шляхом очистити територію від некерованих зерноїдів.
