Тваринництво в Україні – відродження чи занепад?

/ Сучасне тваринництво / Середа, 20 червня 2012 15:36
altБути чи не бути тваринництву в Україні – питання, яким неодноразово задавалися як виробники тваринницької продукції, так і переробники, експерти ринку тощо. З огляду на тяжке становище галузі сьогодні актуально запитати: а чи є взагалі шанси на швидке відродження у майбутньому? Власне, цим питанням нещодавно переймалися керівники провідних сільгосппідприємств, аналітики, чиновники на чергових АгроДебатах, організованих Асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» в Києві.
 
 
Нарощуємо молочне стадо
Передусім важливо зрозуміти, що саме гальмує розвиток тваринництва в Україні, яке, до речі, становить понад 38% у структурі валової продукції сільського господарства. Це, перш за все, відсутність стабільності та державної підтримки сільгоспвиробників, ручне керування, непрогнозована цінова політика, нерозвинений експортний потенціал, і як наслідок, відсутність ринків збуту тощо. Усе це негативно позначається на галузі. Інвестори бояться вкладати кошти, позаяк немає впевненості у завтрашньому дні. Ще якщо птахівництво і свинарство з урахуванням специфіки виробництва є більш-менш привабливими для інвестицій, позаяк за досить короткий час можна не лише повернути вкладені заощадження, а й одержати прибутки, то скотарством займатися беруться дійсно сміливці. Експерти і навіть самі виробники відносять цю галузь до так званих «довгих грошей», оскільки на те, щоб отримати повноцінну корову треба витратити купу фінансів і багато часу (6-7 років). А це, погодьтеся, у нашій країні справді ризиковано.
Та й вектор розвитку також потроху змінюється. Ставка більше робиться на агрохолдинги, пояснюючи це тим, що вони мають фінансові і технічні можливості впроваджувати на виробництві сучасні технології та виробляти якісну продукцію. І хоча поголів’я ВРХ стабільно скорочується, надої молока при цьому зростають. Цей фактор, звісно, не може не радувати. Однак наразі держава вирішила всерйоз зайнятися відродженням скотарства і починає робити якійсь кроки з нарощення поголів’я. З 1 червня, відповідно до ухваленого Кабміном відповідного рішення, розпочнуться виплати фізичним особам спеціальної бюджетної допомоги за утримання молодняку великої рогатої худоби, що народився у господарствах населення.
Спеціальна бюджетна дотація виплачується за утримання молодняку ВРХ, який на момент подання фізичними особами відповідних документів у перший раз досяг певного віку, у розмірі від 250 грн за голову (віком 3-5 місяців) до 750 грн (до 11 місяців).
altВиробники і переробники, зі свого боку, занепокоєні: а чи потрібно це зараз, коли немає ринків збуту? І що це взагалі може дати? Коментуючи крок влади, президент УКАБ Алекс Ліссітса назвав його незрозумілим: «Понад 1 млн грн передбачається урядом виділити для виплати цих компенсацій. Але чи буде це ефективно?! Згідно зі статистичними даними, за перший квартал поточного року виробництво молока в Україні збільшилося порівняно з відповідним періодом минулого року на 53%, в першу чергу, за рахунок великотоварного виробництва, яке, своєю чергою, зросло на 15%. І якщо навіть цю допомогу виплатять в повному обсязі, де гарантії того, що одноосібники не виріжуть худоби наступного року?»
Дещо іншого бачення заступник директора департаменту ринків тваринництва Мінагропроду Володимир Пищолка, який погоджується, що державна підтримка досі використовувалася не ефективно. «Давайте подивимося на реальну картину: у нас у тваринництві немає малого і середнього бізнесу. Є великі агрохолдинги і підсобні господарства, які тримають одну-дві корови, але то не бізнес! Наразі важливим завданням є збереження поголів’я. Можливо, ці компенсаційні виплати допоможуть вирішити це питання хоча б частково», - сподівається чиновник.  

Куди експортуємо?
Важливо дати відповідь на питання, скільки здатен спожити внутрішній ринок м’яса і молока, аби уникнути повторення ситуації із перевиробництвом цукрових буряків. Гадаю, усі добре пам’ятають подальший розвиток подій у цукровій галузі та її наслідки… Якщо ж ми говоримо в контексті експорту нашої продукції, то повинні розуміти, що при нарощенні виробництва маємо чітко усвідомлювати, куди будемо її збувати. «Сирна» війна тому є яскравим прикладом, коли східний ринок для нас прикрився, і відбулося перевиробництво, а самі підприємства опинилися на межі банкрутства. Відповідно нещодавні суперечки з Росією змушують уважніше підійти до питання збуту і налагодження партнерських відносин на експорт з іншими країнами.
Ще однією не менш важливою проблемою є невідповідність державної системи контролю і нагляду, яка стає перепоною до визнання її іншими країнами, куди може експортуватися вітчизняна молочна продукція. Зі слів директора департаменту ветеринарної медицини Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Віталія Башинського, це питання вирішується введенням нових законопроектів. Це насамперед стосується ідентифікації та реєстрації худоби, в результаті чого така процедура спроститься і стане дешевшою.
Не стихають постійні нарікання і на якість молока від селянських господарств, мовляв, не забезпечено необхідних технологічних умов, які б давали можливість йому конкурувати із молоком від сільгосппідприємств. Це молоко, як заявляють, взагалі не може потрапити на ринки ЄС. Відповідно чимало закидів лунає від нас, споживачів, що якісне і краще йде на експорт, а внутрішньому ринку дістається абищо, але ціна при цьому стабільно росте вгору, незалежно від якості вмісту у пакеті чи пляшці. Віталій Башинський переконаний, що держава повинна спонукати виробників піднімати стандарти виробництва до рівня тих компаній, які вивозять своє молоко за кордон. І коли цієї продукції буде достатньо, українці також споживатимуть високоякісну продукцію. Відповідно тоді і ціна почне зменшуватися, позаяк диктуватиме свою.

Фактори регулювання ціни
Якщо ж говорити про ринок молока в цілому, то згадуємо ми про низькі ціни, малу рентабельність виробників, як правило, у літній період, коли вартість молочної сировини падає, проте мало хто говорить, що ця проблема лежить у площині ефективності виробництва молока. Насправді в Україні дуже високий показник сезонності у виробництві, і ціна низька у той період, коли в країні молока дуже багато, коли воно, за великим рахунком, нікому не потрібне. Так коментує цінову політику представник переробників Інна Ільєнко з компанії «Данон». «Таким чином переробна галузь намагається управляти надлишками молочної сировини, і на сьогодні ця проблема лежить виключно на плечах переробників. Позаяк ніхто не рахує, скільки переробному підприємству коштує управління саме цією сезонністю. Тому треба напрацювати механізми разом із виробниками у напрямі підвищення ефективності молочної сировини», - вважає пані Ільєнко.
altЦе ж стосується і сектору особистих селянських господарств. У такій структурі, як сьогодні маємо (менше двох корів на одну сім’ю), управляти сезонністю просто не можливо, як і якістю молока. Деякі переробники вирішують це на рівні співпраці з сільськогосподарськими кооперативами та шляхом інвестицій у холодильне, транспортне обладнання. Завдяки цьому вдається досягти набагато кращих показників.
«Ми бачимо вирішення ще й у тому, аби допомагати усім, хто хоче створювати невеликі сімейні ферми, - продовжує представник «Данон». – У такому разі можна керувати сезонністю, і, крім того, створюється альтернативний дохід для однієї родини. Це дозволяє підвищувати ефективність збирання молока, оскільки ми говоримо про ціну для молока від селянських господарств, проте ніхто не рахує його вартість на переробному заводі. А вона подекуди і перевищує вартість від сільгосппідприємств. Тому про які дешеві продукти у магазинах можна говорити при такій структурі молока?! Ми це вирішуємо через невеликі сімейні ферми з індивідуальним холодильним обладнанням, через ветеринарну службу зберігати це молоко при відповідних показниках якості до двох діб, як це відбувається у Європі, таким чином, оптимізуючи витрати на збір, які в структурі закупівель є досить значними. Цей шлях веде до того, що ми зможемо і виробляти більш ефективно, і продавати дешевше для населення, гарантуючи при цьому відповідну якість продукції».

Яке м'ясо більше до смаку українцям?
На сьогодні з усіх галузей тваринницького комплексу найкращу динаміку за останні роки демонструє птахівництво. У структурі валової продукції сільського господарства воно формує 15% від загального обсягу продукції і понад 42% продукції тваринництва. Водночас ця галузь характеризується найбільш прибутковою. Зважаючи на низьку купівельну спроможність населення України, це м'ясо, особливо, курятина смакує найбільше.
У свинарстві, попри постійні коливання поголів’я, проглядаються позитивні зміни. Це той випадок, коли зростання виробництва забезпечується зростанням кількості великотоварних комплексів (що мають власну кормову базу) і зусиллями малих виробників. Така комбінація дозволяє витісняти імпортерів, нарощувати експорт. Свинарі серйозно наростили свою частку на внутрішньому ринку, завдяки чому впродовж двох останніх років знизився імпорт усіх видів м’яса з 500 тис. т до 150.
Виробництво яловичини в Україні має не таку позитивну динаміку, а навпаки, з кожним роком воно знижується, як і споживання цього виду м’яса населенням. Думки стосовно причин і шляхів вирішення існуючої проблеми у великих та малих виробників розділяються. Перші нарікають на відсутність державної підтримки, дотацій, без яких галузь стагнує. Середні і зовсім невеликі агроформування, які займаються спеціалізовано вирощуванням биків на забій, передусім прагнуть стабільності цін на ринку, та просять не заважати державі їм розвиватися. Бо як можна планувати нарощення поголів’я, вкладати величезні кошти у технології та утримання, коли невідомо, що буде завтра. Зі слів середніх виробників, якщо така ситуація впродовж короткого часу не змінить тенденції, то українці скоро споживатимуть лише іноземну яловичину та телятину, і це при тому, що ми сільськогосподарська країна.

Коментар виробників
altОлег Тодчук, ІМС
«Основним сегментом нашої компанії (Індустріальна молочна компанія перейменувалася на ІМС – ред.) є зернове виробництво. Проте поряд із цим займаємося і тваринництвом, оскільки першочергове завдання полягало у виробництві високоякісного молока. Зізнаюся, у сучасних умовах це робити дуже важко. Наразі виробництво молока в ІМС є беззбитковим і приносить нульовий прибуток. Тим не менш, ми не полишаємо надії на покращення загальної тенденції розвитку галузі і попри все продовжуємо розвивати молочний напрям, хоча ця справа надзвичайно складна і без системної підтримки держави її буде нереально вирішити. Ми створюємо робочі місця, удосконалюємо навики виробництва в процесі самого виробництва.
Собівартість 1 кг базисного молока без ПДВ на сьогодні становить 2,8 грн. У цій структурі в калькуляції виробництва одного кілограма молока 1,38 грн займають корми, зарплата – 17 коп. Виходячи з цього прибутки можете самі порахувати…
Як на мене, молочне тваринництво вимагає високого рівня капекса (поточні операційні розходи) на рівні 10-12 тис. доларів на корову. Як і в інших країнах повинна виплачуватися часткова компенсація цих витрат. Тоді і галузь буде розвиватися.
Не може не хвилювати і закон про землі, який обмежує великі агрохолдинги у розмірах сільгоспугідь. А як же бути із тим, що на утримання однієї корови необхідно 1,5 га землі для забезпечення її кормами. У нашій компанії наразі утримується 7,5 тис. голів дійного стада. А з урахуванням сівозміни площа повинна бути ще більшою. То про який розвиток може йти мова взагалі?!»

altІнна Метельова, «Сварог Вест Груп» 
«Яку б країну ми не взяли для порівняння, де більш-менш розвивається сільське господарство, скрізь виробники отримують державну допомогу. Скрізь, тільки не в Україні. У нашому підприємстві ми утримуємо молочну ферму, але вона прибутків нам ніяких не приносить. Парадоксально це звучить, але ми і надалі будемо збільшувати поголів’я. Ціни на молоко постійно коливаються, і то не на користь виробника, а виробничі витрати стрімко ростуть. Та й на перероблену продукцію вони залишаються стабільно високими. Хоча якість при цьому бажає кращого! Виходом із цієї ситуації, на мій погляд, є те, щоб профільне міністерство виробило таку стратегію, яка б балансувала попит і пропозицію».

Коментар переробника
altАнатолій Юркевич, компанія «Мілкіленд»
«Компанія «Мідлкіленд» займається не лише переробкою, а й виробництвом молока. Тому усі проблеми нам знайомі не з чуток. В Україні взагалі склалася серйозна ситуація з тваринництвом. Поголів’я скорочується, правда, надої на голову корови відчутно збільшилися. І якщо ми при цьому будемо ще й нарощувати поголів’я, до чого закликає наш сьогодні уряд, то ми отримаємо додаткове молоко. Напрошується логічне питання: а що ми з ним будемо робити? Весь світовий ринок молока становить понад 50 млн т. Україна на нього поставляє 1 млн т, або 2%. Хто ж буде споживати те молоко, об’єми якого ми так хочемо підвищити?
Те, що в країна молоко є, сумнівів немає, але якої воно якості та по якій ціні? Ні для кого не секрет, що сьогодні ціна на молоко залежить від того, зможемо ми вивезти його за кордон чи ні? За статистикою, торік Україна експортувала понад 1 млн т молока із 4 млн т, які потрапили на переробку. Відповідно з 10 млн т молока, що виробляється в Україні, на переробку йде 4 млн т, з яких 1 млн т ми повинні вивезти в будь-якому вигляді (сирах, сухому молоці тощо). Із цього мільйона у Росію експортували 800 тис. т…
Забувають у нас також і про те, що кожна країна має свої ветеринарні вимоги до продукції. Відтак, при експорті в окремо взяту країну ми повинні виробляти продукцію, що відповідатиме її ветеринарним вимогам. А вітчизняні виробники не ставлять собі за мету виробляти продукцію відповідно до стандартів. А це говорить про відсутність агроланцюжка, ми маємо гру кожного окремо на своїй ділянці.
Нам треба зрозуміти, що база буде трансформуватися від індивідуальних здавачів молока до кооперативів. При цьому необхідно дозволити давати в оренду їм загальні випаси, за якими вони доглядатимуть і при цьому будуть забезпечувати себе кормами. Дати можливість наймати ветеринарних спеціалістів, які б спостерігали за здоров’ям тварин. Залучати переробників, щоб вибудовувався вертикальний ланцюжок. Лише тоді буде результат. Своєю чергою, досягнувши цього всього, ми виконуватимемо вимоги тих країн, куди ми хочемо везти свою продукцію.
У нашій компанії це питання так і вирішується: через створення кооперативів, зареєструвавши їх як юридичних осіб, привівши до ладу усі паспорти, виконуючи ветеринарні вимоги».

Довідка
Споживання м’яса птиці українцями становить 50,8%, свинини — 29,3%, яловичини — 14,7%. Тобто ми споживаємо яловичини більш як удвічі менше, ніж свинини, і в 3,5 разу менше, ніж м’яса птиці. Особливих перспектив у плані зміни такого співвідношення, яке відбиває бідність більшості населення, не простежується.

1

 20 вересня 2019
У французькому місті Сен–Жеранде (Бретань) побудували біогазовий завод, який працює на відходах картоплі, з якої виготовляються чіпси, та осаді стічних вод.
У французькому місті Сен–Жеранде (Бретань) побудували біогазовий завод, який працює на відходах картоплі, з якої виготовляються чіпси, та осаді стічних вод.
20 вересня 2019
 19 вересня 2019
Компанія з турецькими інвестиціями ТОВ «Агро-Байхао» до кінця поточного року планує запустити завод з переробки висівок в гранули в Херсоні.
Компанія з турецькими інвестиціями ТОВ «Агро-Байхао» до кінця поточного року планує запустити завод з переробки висівок в гранули в Херсоні.
19 вересня 2019
 19 вересня 2019
Після відкриття ринку землі в Україні купувати та продавати її зможуть лише громадяни України та українські компанії.
Після відкриття ринку землі в Україні купувати та продавати її зможуть лише громадяни України та українські компанії.
19 вересня 2019
 19 вересня 2019
Станом на 18 вересня українські аграрії у 10-ти областях приступили до збирання цукрових буряків, яких викопано на площі 12 тис. га або 6% до прогнозу та зібрано 558 тис. тонн при урожайності 457,7 ц/га.
Станом на 18 вересня українські аграрії у 10-ти областях приступили до збирання цукрових буряків, яких викопано на площі 12 тис. га або 6% до прогнозу та зібрано 558 тис. тонн при урожайності 457,7 ц/га.
19 вересня 2019
 19 вересня 2019
Компанія пропонує клієнтам п’ять основних сортів: «Роял Гала», «Голден Делішез», «Гренні Сміт», «Ред Делішез» і «Пінова».
Компанія пропонує клієнтам п’ять основних сортів: «Роял Гала», «Голден Делішез», «Гренні Сміт», «Ред Делішез» і «Пінова».
19 вересня 2019
 19 вересня 2019
Завтра, 20 вересня, з 10:00 до 12:00 майже по всій території України українські аграрії проведуть мирні акції, мета яких привернути увагу громадськості, Президента України та Уряду до проблем впровадження ринку землі і висловити своє бачення земельної реформи.  Про це повідомляється на сайті Всеукраїнської Аграрної Ради Згідно з останніми заявами влади, при відкритті ринку землі планується надати дозвіл купувати землю юридичним ...
Завтра, 20 вересня, з 10:00 до 12:00 майже по всій території України українські аграрії проведуть мирні акції, мета яких привернути увагу громадськості, Президента України та Уряду до проблем впровадження ринку землі і висловити своє бачення земельної реформи.  Про це повідомляється на сайті Всеукраїнської Аграрної Ради Згідно з ...
19 вересня 2019

Please publish modules in offcanvas position.