Нові генотипи в породі свиней ландрас

/ Сучасне тваринництво / Середа, 14 листопада 2012 15:37
altОлександр ЦЕРЕНЮК, канд. с.-г. наук, доцент, зав. лабораторією селекційно-технологічних досліджень у свинарстві ІТ НААН
В останнє десятиріччя в українському свинарстві суттєво підвищились вимоги до м’ясності товарного молодняку. Традиційні вітчизняні генотипи в переважній більшості не забезпечували отримання свинини першої-екстра категорії. Виникла потреба в створенні нових високопродуктивних ліній та родин у вітчизняних породах.

Основним продуктом, що отримують від свиней, є м'ясо. Тривалий час селекціонери працюють у напрямі збільшення виходу м'яса в тушах свиней – підвищення м'ясності. Цей процес у базових господарствах України, за умови забезпечення відповідного рівня годівлі і утримання, можливий лише за використання м’ясних генотипів. Декілька десятиріч тому основною породою в Україні була велика біла, на другому місті за чисельністю була українська степова біла. Пізніше вона поступилася місцем українській м'ясній, однак з часом і вона втратила позицію. На сьогодні в Україні другою за чисельністю породою після великої білої є порода ландрас. Таку популярність породі ландрас забезпечила не лише м’ясність, а й швидкість досягнення забійних кондицій та висока конверсійна здатність.
 
За даними племінної звітності, на 1 січня 2011 року свиней цієї породи розводять у 18 областях України. Найбільше всього суб'єктів племінної справи в Чернівецькій та Івано-Франківській областях. Також значна кількість господарств, що мають статус суб'єктів племінної справи з розведення ландрасів, у Волинській, Донецькій, Запорізькій, Київській та Тернопільській областях. Загалом по Україні 43 господарства мають статус суб'єктів племінної справи з розведення свиней породи ландрас. Загальна ж чисельність свиней цієї породи в племінних господарствах України становить майже 114 тис. голів. З них більше 10 тис. основних свиноматок і майже 300 основних кнурів.
 
altЛандраси є популярною породою не лише в Україні, вони поширені і в багатьох країнах світу, де серед інших займає друге місце за чисельністю після великої білої. Батьківщиною ландрасів є Данія. Ця країна до 1887 року експортувала до Німеччини, де на той час був наявний попит на важких свиней сального типу з живою масою 120-150 кг. Однак після закриття Німецького ринку свинини для данських свиней перед свиноводами цієї країни постала необхідність проведення швидкої заміни напряму продуктивності свиней, адже зовнішній ринок того часу вже потребував тварин із довгим тулубом, високим рівнем м’ясності і тонким шаром підшкірного жиру. Швидка зміна місцевих свиней на бажаний тип була можливою лише при широкому впроваджуванні схрещування із поліпшуючою породою та спрямованою селекцією. В якості кнурів-поліпшувачів були використані тварини англійської білої породи, що дозволяли при схрещуванні отримувати молодняк беконного типу. В подальшому за рахунок спрямованої селекції за порівняно короткий термін створили одну з кращих за м’ясними якостями породу, що цілком задовольняла вимогам до беконних свиней як при чистопорідному розведенні, так і при використанні ландрасів при схрещуванні та породно-лінійній гібридизації. З тих пір ландраси набули великої популярності та, в свою чергу, були використані для створення нових порід і типів свиней.
 
В нашу країну ландраси завезені з 1957 року в дослідне господарство «Українка» НДІТ Лісостепу і Полісся УРСР. Всього за час формування популяції ландрасів вітчизняної селекції було завезено 34 генеалогічних лінії кнурів та 41 родину маток цієї породи. В якості провідних ліній та родин в генеалогічній структурі вітчизняної популяції було обрано 16 ліній кнурів (найбільш чисельні Брома, Ректуса, Траппа, Кур’єра, Філана тощо) та 23 родини маток (найбільш чисельні Міри, Мрії, Дори, Даги, Піти, Єви, Асти, Тіни, Драгони, Брохаги, Абби, Бламстини, Корини, Веги, Кайзи, Аліси тощо). 
 
Після того, як вітчизняну популяцію було сформовано, проводилися роботи зі створення вітчизняного заводського типу українських ландрасів – УЛН-1. Тварини заводського типу відзначались відсутністю цілого ряду недоліків імпортованих тварин, адже на час нарощування поголів’я типу були нащадками 18-20 покоління від завезених. Тварини типу відзначаються наступними продуктивними показниками: жива маса дорослих кнурів на рівні 303-330 кг, довжина тулубу – 182-187 см; маток – 237-252 кг і 168-169 см відповідно. Також тварини типу УЛН-1 характеризуються достатньо міцною конституцією із пропорційно розвинутим тулубом, високим рівнем відтворювальних якостей маток та високим рівнем відгодівельних та м’ясних якостей молодняку. 
 
altВажливою особливістю тварин УЛН-1 є добра пристосованість до вітчизняних природно-екологічних умов та жорстких технологічних умов промислових комплексів. Крім того, їм характерний доволі високий рівень відтворювальних якостей – за період розведення тварин цієї породи в Україні багатоплідність та інші показники материнської продуктивності зросли на 20-30 %. Так, лише багатоплідність збільшилася з 8 до 10,5 (по кращих стадах до 11,3 голів), маса гнізда -- зі 140 до 193 (кращі показники на рівні 200 кг). Значно зросла збереженість поросят у підсисний період. Однак стад, де розводять тварин типу УЛН-1, на сьогодні залишилось небагато, адже наразі більшість племінних господарств займається популярними у наш час завезенням тварин з-за кордону та їх подальшою селекцією. Основними країнами-імпортерами селекційного матеріалу по породі ландрас в Україну є Великобританія, Данія, Франція, США тощо. При цьому не завжди завезене поголів’я відзначається кращими показниками продуктивності порівняно з вітчизняними ландрасами, поступаючись їм за пристосованістю до вітчизняних умов утримання, годівлі та ветеринарно-епізоотичного стану.
 
З урахуванням попереднього досвіду роботи з породою ландрас, з метою збереження корисних особливостей тварин типу УЛН-1, в окремих господарствах проводиться створення нових генеалогічних одиниць в типі з використанням прилиття крові тварин англійської селекції. Одним з таких господарств є ТОВ Агрофірма «Хлібне» Лозівського району Харківської області, де під науково-методичним керівництвом спеціалістів Інституту тваринництва НААН завершуються роботи зі створення нових заводських одиниць у типі УЛН-1 – лінії Хукса та родин Хлібної і Хортиці. Вже на сьогодні тварини нових заводських одиниць відзначаються високим рівнем відтворювальних якостей маток, який підтримується у поколіннях (рис. 1).

Рис. 1. Багатоплідність маток нових заводських одиниць
alt

Свиноматки нових заводських одиниць відзначаються значним генетичним потенціалом за показником багатоплідності, при цьому ступінь реалізації генетичного потенціалу за цією ознакою також знаходиться на високому рівні. Подібні ж результати спостерігаються також і по масі гнізда при відлученні на 45 день (рис. 2).
 
Високий рівень відтворювальних якостей маток нових заводських одиниць підтверджується також значеннями індексу СІВЯС (рис. 3), які у порівнянні з тваринами традиційних ліній і родин вище на 6,79-4,17 одиниці.
 
Таким чином, за рівнем відтворювальних якостей свиноматок тварини нових заводських одиниць практично не поступаються кращим світовим аналогам. Враховуючи те, що тварини породи ландрас при товарному виробництві свинини частіше використовуються при породно-лінійній гібридизації та міжпородному схрещуванні, а за групою ознак відтворювальних якостей досить часто спостерігається прояв ефекту гетерозису, отримання стабільно високого рівня відтворювальних якостей свиноматок при забезпеченні наближених до оптимальних умов утримання та годівлі є гарантованим.

Рис. 2. Маса гнізда у маток нових заводських одиниць
alt
 
Рис. 3. Значення індексу СІВЯС у маток нових заводських одиниць
alt

При вивченні групи ознак відгодівельних якостей всі тварини нових заводських одиниць перевершували показники стандарту класу еліта для тварин другої групи порід. Молодняк цих заводських одиниць відзначався скороченим періодом відгодівлі, меншими витратами кормів на одиницю приросту та меншою осаленістю (за показниками визначення прижиттєвої товщини сала на рівні 6-7 грудних хребців), у порівнянні з уже існуючими генотипами. 
 
altТварини нових ліній та родин забезпечили покращення усіх ознак відгодівельних якостей у порівнянні з тваринами вже існуючих генотипів. Рівень розбіжностей між групами заводських одиниць, що створюються, та існуючими генотипами в породі ландрас за показниками віку досягнення живої маси 100 кг, середньодобових приростів на відгодівлі та прижиттєвої товщини сала були високовірогідними.
 
При вивченні поєднань тварин нових заводських одиниць із породами велика біла та уельс спостерігався високий рівень прояву ефекту гетерозису та значні показники загальної і специфічної комбінаційної здатності за основними господарськими ознаками.
 
Отже, порода свиней ландрас посідає важливе місце в структурі генофонду свиней України. Тварини ж цієї породи є цінним генетичним матеріалом, що з успіхом використовується при товарному виробництві як за чистопорідного розведення, так і за міжпорідного схрещування та порідно-лінійної гібридизації. Селекціонерам, які використовують тварин цієї породи, представлений широкий вибір у межах породи за походженням – ринок племінного молодняку України пропонує ландраси вітчизняного, англійського, французького, датського та інших генотипів. За вітчизняною селекцією свиней породи ландрас також спостерігається суттєвий прогрес – створюються нові лінії та родини, що за продуктивним рівнем практично не поступаються імпортним аналогам, при цьому зберігаючи цінні характеристики вітчизняної селекції.

 

 18 квітня 2024
У 2024 році виробництво ріпаку в Україні може лише незначно поступитися врожаю 2023 року, склавши близько 4,3 млн тонн, що на 4% вище попередньої оцінки, проте на 7% нижче показника 2023 року.
У 2024 році виробництво ріпаку в Україні може лише незначно поступитися врожаю 2023 року, склавши близько 4,3 млн тонн, що на 4% вище попередньої оцінки, проте на 7% нижче показника 2023 року.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
Польські аграрії з організації «Польське ошукане село» у Підкарпатському воєводстві з 9-ї ранку четверга на 48 годин заблокували рух вантажівок біля ПП «Медика-Шегині» та «Корчова-Краківець» із вимогами до уряду Польщі виконати зобов'язання, зокрема, щодо надання доплат до окремих видів агропродукції.
Польські аграрії з організації «Польське ошукане село» у Підкарпатському воєводстві з 9-ї ранку четверга на 48 годин заблокували рух вантажівок біля ПП «Медика-Шегині» та «Корчова-Краківець» із вимогами до уряду Польщі виконати зобов'язання, зокрема, щодо надання доплат до окремих видів агропродукції.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
В червні поточного року має розпочатися будівництво інтермодального «сухого порту» Horonda Platform в с. Горонда Закарпатської області.
В червні поточного року має розпочатися будівництво інтермодального «сухого порту» Horonda Platform в с. Горонда Закарпатської області.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
Збитки сільського господарства через втрати ґрунтів внаслідок воєнних дій лише в Харківській області складають майже 37 мільярдів гривень.
Збитки сільського господарства через втрати ґрунтів внаслідок воєнних дій лише в Харківській області складають майже 37 мільярдів гривень.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
Виробник українських оригінальних засобів захисту рослин і мікродобрив Ukravit запускає нову Програму лояльності для аграріїв.
Виробник українських оригінальних засобів захисту рослин і мікродобрив Ukravit запускає нову Програму лояльності для аграріїв.
18 квітня 2024
 18 квітня 2024
Обсяги світового виробництва біодизеля цього року можуть помітно зрости.
Обсяги світового виробництва біодизеля цього року можуть помітно зрости.
18 квітня 2024

Please publish modules in offcanvas position.