Підвищення стресостійкості свиней

/ Сучасне тваринництво / Четвер, 14 березня 2013 09:06

О.М. ЦЕРЕНЮК, канд. с.-г. наук, доцент

О.В. АКІМОВ, канд. с.-г. наук
В.О. БУТЕНКО, аспірант
Лабораторія селекційно-технологічних досліджень у свинарстві Інституту тваринництва НААН, м. Харків
Вперше термін «стрес» було введено Уолтером Кенноном, а в першій половині минулого сторіччя Гансом Сельє була розвинута теорія стресу. З тих часів теорія стресу використовується не лише в психології та фізіології людини, а й в різних галузях тваринництва, у тому числі і в свинарстві.

Генний чинник стресу
У свинарстві визначено цілий ряд стресорів, розроблено значну кількість методичних підходів, здатних запобігати негативним наслідкам впливу стрес-факторів. Однак, разом з тим, залишається важливим використання селекційних підходів щодо підвищення стресостійкості стад свиней. Адже саме значне підвищення рівня м'ясності свиней, що в нашій країні відбувається протягом останніх десятиріч, негативно відобразилось на загальній стійкості тварин і, зокрема, на схильності до стресів.
 
altЯк відомо, високий рівень продуктивності у свиней можна отримати при створенні відповідних умов утримання й годівлі, а також використанні стресстійких свиней із високим рівнем генетичного потенціалу. Більшість свиней імпортної селекції на сьогодні позбавлені мутантного алелю гену RYR-1, що у гомозиготному стані викликає злоякісну гіпертермію. Наприкінці минулого сторіччя ця проблема та її вирішення були дуже актуальним питанням у свинарстві.
 
В 1964 році для позначення дефектів м'яса, отриманого від свиней, що перенесли сильні стреси, були введені два терміни: перший - PSE – бліде, м'яке, ексудативне м'ясо, другий – DFD– темне, щільне сухе. PSE-синдром викликає прискорений розпад глікогену в м'язах свиней та підвищення рівня молочної кислоти. Денатурація білка за рахунок зростання кислотності знижує вологоутримну здатність та змінює червону пігментацію на бліду. DFD-синдром відзначається незначним розпадом глікогенів та незначним утворенням молочної кислоти. При цьому м'ясо, окрім структурних змін, ще й швидко псується у зв’язку з підвищеним розвитком мікрофлори.
 
Під тиском переробників свинини проблема мутантного алелю гену RYR-1 у свиней була суттєво мінімізована. Однак навіть тварини, позбавлені мутантного алелю гену RYR-1, по-різному реагують на вплив стрес-факторів. При цьому тварини схильні до стресів, порівняно сильніше підпадають під вплив стресорів протягом усього життя і в подальшому передають схильність до стресів своїм нащадкам.

Визначення стресостійкості
При проведенні подальшої селекції на підвищення м'ясності без контролю загальної стресостійкості тварин у поколіннях відбувається подовження тулубу та збільшення м'язової тканини без адекватного розвитку капілярів серцево-судинної системи, що відображається підвищенням навантаження на систему кровообігу і відповідно підвищенням схильності до впливу стрес-факторів різної природи. Враховуючи це, при проведенні саморемонту при вирощуванні свиноматок слід приділяти увагу відбору стресстійких тварин. Для визначення стресостійкості розроблено цілий ряд методик, однак при цьому ряд з них є складними в реалізації на практичному рівні, деякі не відзначаються високою точністю, окремі потребують проведення досліджень у спеціалізованих лабораторіях. У цьому аспекті представляє інтерес методика визначення стресостійкості за критерієм ССТ у період «кризи відлучення».
 
Найбільш чітко виражений період «кризи відлучення» спостерігається з першої до п’ятнадцятої доби після відлучення. Це підтверджується й динамікою середньодобових приростів у цей період. У свою чергу, середньодобові прирости живої маси поросят у цей період відображаються на показниках абсолютних та відносних приростів.
 
Під час періоду «кризи відлучення» спостерігаються різні етапи за інтенсивністю нарощування живої маси, що також безпосередньо пов’язано з дією технологічних стрес-факторів та реакцією організму тварин на них. У кривій нарощування живої маси (що відображає динаміку) в період «кризи відлучення» спостерігаються три різних періоди за напруженістю (рис. 1).

Рисунок 1.Динаміка живої маси поросят у період «кризи відлучення»
alt
 
Перший період – з 1 по 4 дні після відлучення, другий – з 4 по 9 та третій – з 9 по 15. Четверту та дев’яту доби після відлучення можна виділити серед решти діб як «критичні дати», тобто доби, після яких спостерігалось суттєве збільшення середньодобових приростів.
 
Встановлюючи живу масу поросят додатково у трьох датах (4, 9 та 15), можна за різницею абсолютних показників провести диференціацію на різні групи розподілу за стресостійкістю. З метою підвищення точності в якості критерію визначення стресостійкості можна використовувати суму різниць за живою масою пар дат на 15 і 4 та 15 і 9 доби після відлучення. Формула для визначення стресостійкості за модифікованою методикою має наступний вигляд:

ССТ = (ЖМ15 – ЖМ4) + (ЖМ15 – ЖМ9)
де ССТ – критерій розподілу за стресостійкістю,
ЖМ15 – жива маса на 15 добу після відлучення,
ЖМ4 – жива маса на 4 добу після відлучення,
ЖМ9 – жива маса на 9 добу після відлучення.

З урахуванням того, що найбільш перспективними є тварини, які відзначаються високою стресостійкістю, краще проводити ранжування на три різних групи розподілу за стресостійкістю з метою визначення тварин:
 
  • що братимуть участь у подальшій селекційній роботі (М+);
  • від яких можна отримувати товарний молодняк (Мо);
  • що спрямовуватимуться на відгодівлю (М-).
 
Процес виробництва свинини є ланцюгом взаємопов’язаних елементів, серед яких обов’язковим є використання високопродуктивних тварин. Різна динаміка стрес-реактивності в період «кризи відлучення» як між генотипами, так і в межах однієї популяції дає змогу підвищити точність визначення стресостійкості. При цьому важливим моментом залишається спрямований вплив фактору зважування у період «кризи відлучення», який поєднується із перегрупуванням, переведенням на інші корми, припиненням доступу до молока (особливо при ранніх відлученнях), проведенням ветеринарних заходів та ін. Проведені дослідження з впливу додаткових зважувань у критичні дати періоду «кризи відлучення» вказують на незначний вплив раннього визначення стресостійкості в період «кризи відлучення» на подальшу продуктивність, що дозволяє використовувати методику визначення стресостійкості в період «кризи відлучення» за критерієм ССТ.
 
altПри комплексному вивченні відтворювальних якостей маток різних груп розподілу за стресостійкістю найбільші значення індексу СІВЯС спостерігались по матках, що належали до класу розподілу М+, середнім рівнем значень відзначались матки групи розподілу Мо і найменшими значеннями індексу характеризувались матки групи розподілу М-.
 
Отже, за відтворювальними якостями маток різних груп розподілу за стресостійкістю в період «кризи відлучення» спостерігається тенденція до підвищення рівня за основними ознаками у стресостійких тварин у порівнянні з стресореагуючими. Більш вирівняним рівнем продуктивності у порівнянні з іншими групами відзначаються матки групи розподілу Мо, що вказує на можливість їх використання при товарному виробництві свинини.
 
Молодняк, що відрізняється різним рівнем реактивності на вплив стрес-факторів, має потенційно різний рівень ефективності протікання процесів перетворення енергії кормів у тканини організму, що викликано різною потребою в додатковій енергії на подолання наслідків дії стресорів. Стресостійкий молодняк швидше досягає живої маси 100 кг та відзначається більшим приростом живої маси на відгодівлі за стресреагуючих тварин групи розподілу М- та Мо.
 
За окремими показниками якості м'ясо-сальної продукції не спостерігаються вірогідні розбіжності між стресостійкими та стресчутливими тваринами. Тенденцію до найгіршого рівня показників, в тому числі й фізико-технологічних властивостей м'яса, відзначається стресчутливий молодняк групи розподілу М-. За показниками хімічного складу підшкірного жиру свиней молодняк цієї групи також відзначається гіршим рівнем у порівнянні з стресстійкими тваринами. За більшістю показників м'ясо-сальна якість стресчутливий молодняк групи розподілу Мо не поступається стресстійкому молодняку.
 
Враховуючи те, що сучасні інтенсивні технології ведення свинарства передбачають використання різноманітних атарактиків, визначення стресреагуючих тварин стає ускладненим, ДНК-технології визначення тварин носіїв мутантного алелю гену RYR-1 в Україні широкого розповсюдження ще не отримали через труднощі проведення та недостатню кількість генетичних лабораторій. Тому слід використовувати методики, що дозволятимуть визначати тварин з високим рівнем загальної стійкості організму. Визначення ж стресостійкості за зазначеною методикою потребує лише додаткових трьох індивідуальних зважувань. Критерій ССТ дозволяє проводити диференціацію тварин на різні групи розподілу за стресостійкістю, розподіляючи найбільш та найменш реагуючих тварин. 

1

 18 вересня 2019
Для безпечного запуску ринку землі слід ліквідувати Держгеокадастр, оцифрувати його функції і об’єднати два кадастри та один реєстр.
Для безпечного запуску ринку землі слід ліквідувати Держгеокадастр, оцифрувати його функції і об’єднати два кадастри та один реєстр.
18 вересня 2019
 18 вересня 2019
АТ «Укрзалізниця» планує вивести з експлуатації старі зерновози.
АТ «Укрзалізниця» планує вивести з експлуатації старі зерновози.
18 вересня 2019
 18 вересня 2019
У серпні 2019 року територіальні органи Держгеокадастру на земельних торгах реалізували 314 прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності.
У серпні 2019 року територіальні органи Держгеокадастру на земельних торгах реалізували 314 прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності.
18 вересня 2019
 18 вересня 2019
Відмова вітчизняним фермерам у компенсаціях та підтримці від держави може негативно відбитися на галузі та перекреслить всі останні досягнення українських аграріїв.
Відмова вітчизняним фермерам у компенсаціях та підтримці від держави може негативно відбитися на галузі та перекреслить всі останні досягнення українських аграріїв.
18 вересня 2019
 18 вересня 2019
Законопроект про ринок землі може з’явитися у парламенті наступного тижня.
Законопроект про ринок землі може з’явитися у парламенті наступного тижня.
18 вересня 2019
 18 вересня 2019
Через посушливу осінь поливний сезон на Херсонщині буде довшим, ніж зазвичай. 
Через посушливу осінь поливний сезон на Херсонщині буде довшим, ніж зазвичай. 
18 вересня 2019

Please publish modules in offcanvas position.