agro business 160 160

Вірусний гепатит каченят

/ Сучасне тваринництво / П'ятниця, 05 липня 2013 13:50
altМарія ЯРОШКОветеринарний лікар, магістр МВА
співробітник НімАЦ
Вірусний, або інфекційний гепатит каченят - Hepatitis virosa anaticulorum - це госте заразне захворювання птиці, що характеризується ураженням печінки і проходить з великими втратами серед молодняку.

 

Втрати неминучі
Це захворювання вперше було зареєстроване в Америці у 50-х роках минулого століття, і вже через 10 років після своєї появи хвороба поширилася по всіх континентах. Слід зазначити, що вірусний гепатит каченят здатний наносити господарствам дуже великих збитків. Це пов’язано перш за все з тим, що молодняк може гинути у 30–95% випадків. Та навіть ті качки, що перехворіли і вижили, в подальшому будуть значно відставати у рості та розвитку і не проявлятимуть очікуваної м’ясної продуктивності. Через неможливість використовувати перехворілу птицю надалі для племінної роботи від хвороби дуже страждають підприємства з розведення качок. Також якщо господарство визначається як стаціонарно неблагополучне з вірусного гепатиту, на нього накладається ряд відповідних обмежень, які ще більше підривають економічний ефект діяльності ферми.
 
Надто живучий збудник
Збудником інфекційного гепатиту каченят є РНК-місткий вірус, що відноситься до родини Picornoviridae. Штами вірусу розрізняють за патогенністю, а ізольовані у різних країнах штами виявляють серологічну спорідненість. Вірус має дуже маленькі розміри - 20–60 мкм, що дозволяє йому проходити через багато мікропористих фільтрів. До того ж, слід відмітити, що вірус гепатиту каченят стійкий до дії зовнішнього середовища. У пташниках він може зберігати патогенність понад 10 тижнів, більше місяця він виживає у пташиному посліді, понад два місяці у воді і більше трьох-п’яти місяців у ґрунті. При глибокому заморожуванні вірус зберігає життєздатність декілька років. Збудник інфекційного гепатиту каченят чутливий до ультрафіолету та таких дезінфектантів, як 1% розчин формальдегіду, 4% гарячий розчин їдкого натру, 5% розчин однохлористого йоду.
 
Найбільш чутливими до вірусу гепатиту є каченята і гусенята у перші тижні життя. Дуже характерним для цієї хвороби є розвиток у птиці стійкості до збудника з віком. Тож у старших каченят та дорослих качок не виявляються клінічні ознаки захворювання після зараження. Ця хвороба є дуже специфічною, на неї не хворіє інша домашня птиця, лабораторні та дикі тварини, а також людина. Після зараження вірус виділяється з організму хворих каченят до зовнішнього середовища різними шляхами. Так, збудник може виділятися з послідом хворої птиці протягом двох місяців із початку захворювання. Також можливим є виділення вірусу з витіканнями з носу та очним секретом. У деяких випадках каченята можуть перехворіти вірусним гепатитом безсимптомно, але надалі тривалий час виділяти збудника у зовнішнє середовище. При цьому вірусоносійство може зберігатися у каченят протягом 1–2 років.
 
Зараження
Основними шляхами зараження молодняку качок вірусним гепатитом у природних умовах є аліментарний (з кормами та водою) та аерогенний. Занесення збудника до господарства може відбуватися з інструментами, транспортом, через обслуговуючий персонал тощо. Поширення інфекції зазвичай спостерігається після завезення інкубаційних яєць, добового молодняку або дорослих качок-несучок-вірусоносіїв. Зараження може також проходити при контакті домашньої птиці з дикою на водних вигулах. Окрім цього, резервуаром збудника гепатиту каченят у господарстві можуть виступати щури.
 
altПісля формування сприятливих умов чи занесення збудника хвороба проявляється раптово. Так, у первинних вогнищах захворювання загибель каченят часто сягає 90%. Особливістю прояву вірусного гепатиту каченят є його швидке поширення по фермі з основним падежем каченят на 3–5 добу після прояву перших спалахів хвороби. Швидшому поширенню захворювання і більшим втратам серед молодняку одного виводку сприяє скупченість при утриманні птиці, сирість та прохолодні температури, а також протяги у приміщенні, що самі по собі значно знижують опірну здатність організму.
 
Потрапивши до організму сприятливої птиці вірус із током крові розноситься по усіх органах і тканинах, зумовлюючи септицемію. При цьому найбільша концентрація вірусу протягом перших кількох годин після зараження спостерігається у крові і печінці. З часом розвитку захворювання концентрація вірусу у печінці дедалі підвищується, викликаючи глибокі ураження. Саме до клітин печінки у вірусу гепатиту помічений найбільший тропізм. На відміну від печінки дорослих качок у печінці каченят міститься менше жиру, багато глікогену та мало рибонуклеопротеїну. До того ж, у печінці каченят віком до тижня були помічені специфічні світлі клітини, які мають меншу кількість мітохондрій та рибосом. Вважають, що саме ці клітини сприяють успішному розмноженню вірусу. Надалі з током крові вірус заноситься і до інших органів та тканин у тілі птиці.
 
Діагностика та перебіг
Після проникнення вірусу до організму каченяти інкубаційний період може тривати від однієї доби до тижня чи навіть більше. Хвороба часто набуває гострого перебігу. У птиці відмічають втрату апетиту, млявість, знижену рухливість, порушення координації рухів, відставання у розвитку. Інколи до цих клінічних проявів можуть додаватися риніт, кон’юнктивіт і проноси. Вже протягом перших кількох годин з моменту появи перших ознак хвороби у каченят з’являються судоми, вони падають на бік чи на спину і здійснюють «плавальні» рухи. У таких випадках каченята зазвичай гинуть за декілька годин. Безпосередньо перед загибеллю нервові порушення посилюються, каченята витягують кінцівки і закидають назад голову.
 
На відміну від такої гострої форми захворювання хронічний перебіг гепатиту більш характерний для 3–4-тижневого молодняку. При цьому захворювання триває 10–20 днів і характеризується млявістю птиці і проносами. У деяких каченят можуть набрякати суглоби кінцівок, у результаті чого в них відмічають своєрідну «пінгвіноподібну» ходу. Для вірусного гепатиту каченят також можуть бути характерними безсимптомний та субклінічний перебіги. У такому випадку каченята через 3–4 доби після зараження стають млявими, втрачають апетит, у деяких також можуть спостерігати нервові явища. Однак ці клінічні ознаки доволі швидко зникають і каченята видужують.
 
altНайбільш характерні патологічні зміни виявляють у печінці. Зазвичай вона збільшена і має жовто-червоний чи коричневий колір. Жовчний міхур переповнений жовчю, і на місці його прилягання до печінці вона не рідко набуває темно-зеленого забарвлення. По всій печінці знаходять дрібні крапкові і більші за розміром вогнищеві крововиливи. Оскільки вся тканина печінки зазвичай виглядає світлішою, крововиливи добре помітні і проникають глибоко у її тканину. На трупах птиці може також виявлятися геморагічний асцит, перикардит, набряк легень, запалення і нашарування на стінках повітряних мішків. Інколи помічають запалення нирок. Судини мозкових оболонок часто розширені, у мозковій тканині відмічають крапкові крововиливи. При хронічному перебігу захворювання печінка часто збільшена у півтора разу, має плямисте забарвлення, а селезінка значно кровонаповнена.
 
Імунна система реагує на розвиток хвороби продукуванням специфічних макроглобулінів. Надалі у сироватці крові каченят, що перехворіли, накопичуються вірус - нейтралізуючі антитіла. Ці захисні елементи через яйце передаються потомству. При встановленні діагнозу основну увагу звертають на перебіг і поширення інфекції та сприяючі цьому фактори, вікову чутливість каченят та характерні клінічні і патологоанатомічні зміни. Для підтвердження діагнозу і типізації вірусу, особливо у господарствах із первинним проявом хвороби, застосовують лабораторні аналізи і проводять біопробу. Вірусний гепатит каченят слід відрізняти від інших інфекцій із гострим перебігом, які мають ознаки ураження нервової системи і супроводжуються масовою загибеллю молодняку, а також від гострих отруєнь. За клінічними ознаками вірусний гепатит каченят схожий на сальмонельоз, грип, аспергильоз, пастерельоз, а також на масові отруєння пестицидами та кормами. В неблагополучних за вірусним гепатитом каченят господарствах необхідно регулярно проводити дезінфекцію і вдаватися до лікування. Для специфічної профілактики цього захворювання використовують живу вірус-вакцину з аттенуйованого штаму.
 
Профілактика захворювання
В основі профілактики захворювання птиці на вірусний гепатит знаходиться суворе дотримання правил з утримання і годівлі, а також недопущення занесення у господарство збудника хвороби. Так, передусім забороняється закупівля і завезення інкубаційних яєць та молодняку від качок із господарств, визнаних неблагополучними за вірусним гепатитом. Під час інкубації яйця качок мають двічі дезінфікуватися парами формальдегіду на 1 і 13 дні.
 
Велике значення має розділення різних вікових груп каченят при утриманні їх у пташнику та на вигулі з водоймищами. Для ефективної профілактики хвороби слід забезпечувати каченятам повноцінну годівлю і створювати необхідні зоогігієнічні умови утримання. Так, температура у пташнику біля обігрівача для вирощування каченят повинна бути не нижчою за 28?С, а відносна вологість повітря 55–60%. До того ж, щільність посадки птиці не повинна перевищувати 14 каченят на 1м2 площі підлоги. При появі у господарстві вірусного гепатиту накладають карантин, забороняється вивезення інкубаційних яєць, каченят і дорослих качок. Поряд із цим на фермі регулярно проводиться дезінфекція і розробляється план специфічних заходів із вакцинацією маточного поголів’я та виведених каченят. Через великі збитки, які може нанести господарству хвороба, необхідно не допускати її занесення, через що заходи з профілактики вірусного гепатиту каченят повинні бути на першому місці.

 

 29 березня 2024
ГО «Міжнародна фундація розвитку» спільно з ГО «Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» продовжують співпрацю щодо проведення навчання в рамках реалізації проєкту «Розвиток трудового потенціалу для України» за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».
ГО «Міжнародна фундація розвитку» спільно з ГО «Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» продовжують співпрацю щодо проведення навчання в рамках реалізації проєкту «Розвиток трудового потенціалу для України» за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України».
29 березня 2024
 29 березня 2024
Станом на 29 березня до сівби ярих культур в Україні приступили всі області. Засіяно 476,7 тис. га зернових та зернобобових культур.
Станом на 29 березня до сівби ярих культур в Україні приступили всі області. Засіяно 476,7 тис. га зернових та зернобобових культур.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024
 29 березня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.