Щоб коровам влітку добре жилося

/ Сучасне тваринництво / Середа, 28 серпня 2013 13:04
altВасиль КОСТЕНКО, доктор с.-г. наук, професор
Національний університет біоресурсів та природокористування України
Літньому утриманню худоби та забезпеченню її повноцінними зеленими кормами завжди приділяли особливу увагу. В цей період року фактори зовнішнього середовища сприятливо впливають на тварин, у результаті чого їхній організм набуває стійкості проти різних захворювань, попереджається авітаміноз, поліпшуються відтворювальні функції у корів. Крім того, висока поживність свіжих зелених кормів, їхня біологічна повноцінність стимулюють лактацію.

 

Особливості утримання
Сучасні технології виробництва молока повинні раціонально поєднуватися з особливостями літнього утримання корів, оскільки влітку в багатьох господарствах України з'являються найсприятливіші можливості для оздоровлення тварин, підвищення їхньої продуктивності і відтворних функцій, зниження собівартості молока, що одержують. У цей же період зручніше ремонтувати тваринницькі приміщення, очищати та дезінфікувати. Річна тривалість літнього і пасовищного утримання, залежно від кліматичних умов різних зон України, коливається від 160 до 215 днів. У більшості регіонів корови половину свого життя можуть і повинні утримуватися на відкритому повітрі, що корисно для здоров'я і необхідно для тривалого використання тварин.
 
При всіх варіантах утримання корів необхідно знаходити можливості їхнього випасання на природних або поливних культурних пасовищах. Зелену масу, якої не вистачає до потреби, тварини мають одержувати за рахунок її підвезення і згодовування з кормових столів (годівниць). Випасання корів у поєднанні з рухом на відкритому повітрі, споживанням свіжих повноцінних зелених кормів і сонячним опроміненням позитивно впливає на організм тварин. Це сприяє підвищенню в них обміну речовин, збільшенню в крові гемоглобіну, в організмі тварин створюються резерви каротину, вітаміну D, підвищується опірність проти різних захворювань. Залежно від організації відпочинку корів влітку їхнє утримання може бути прив'язним у стійлах або безприв'язним.
 
Стійлову систему утримання корів влітку застосовують у небагатьох господарствах. Її практикують взимку, де тварини відпочивають у стійлах на прив'язі, одержують основну частину кормів добового раціону із кормових столів (годівниць). Доять корів також у стійлах корівника. У періоди між годівлями і доїннями тварин відв'язують і випускають для прогулянок на вигульний (кормовигульний) майданчик, розміщений.біля корівника. Якщо поблизу ферми є пасовище, то корів випасають, поповнюючи їхній раціон зеленими кормами. Значний недолік такого утримання - неможливість очистити, продезінфікувати або капітально відремонтувати приміщення через постійну присутність у ньому тварин. Це створює підвищену загрозу виникнення інфекційних захворювань худоби.
 
altСтійлово-табірна система утримання - різновидність прив'язного утримання корів взимку. Літній табір зазвичай розміщують на значній відстані від ферми, в зручному місці для забору води, підвезення скошених зелених кормів і випасання тварин. Тут під легкими навісами влаштовують стійла з прив'язями і кормовим столом (годівницями) для корів, монтують доїльні установки, засоби механізації для роздавання кормів і видалення гною. Такі табори нерідко нагадують молочну ферму, в якій тваринницькі приміщення не мають стін. Нині будівництво подібних таборів стало коштувати дещо дорого, оскільки тут необхідно мати і використовувати другий, так званий, літній комплект складного обладнання для механізації технологічних операцій. Поряд з цим у таборах слід споруджувати дороги, водопровід, систему електропостачання та інші інженерні комунікації. Узимку все це не використовують, воно піддається частковому руйнуванню, тому потребує навесні щорічних значних витрат на ремонт. Проте виведення тварин із зимових приміщень має позитивне значення, оскільки можна оздоровити худобу, а на фермі якісно виконати необхідні роботи і дезінфекцію.
 
Безприв'язну табірно-пасовищну систему утримання корів улітку можна застосовувати в багатьох господарствах. При цьому її можна організувати, залежно від місцевих господарських умов, по-різному. Якщо господарство має добрі природні чи культурні поливні пасовища, які знаходяться від ферми на відстані 3 км і більше, то поблизу пасовища організовують літній табір, який матиме систему вигульно-кормових майданчиків, навіси для худоби та легкі будівлі для персоналу, інженерні сітки (дороги, водопостачання, електропостачання). Основну частину об'ємистих кормів тварини одержують на пасовищі. У періоди нестачі чи відсутності кормів на пасовищах коровам згодовують на кормовигульних майданчиках із кормових столів (годівниць) скошену і підвезену зелену масу кормових культур. При цьому тварин не прив'язують, і відпочивають вони також безприв'язно. Доїння організовують на установках типу «Тандем», «Ялинка», а найчастіше на установок прохідного типу, як наприклад УДС.
 
Для великих механізованих молочних ферм спорудження літніх таборів на значній відстані від території ферми стало недоцільним через дорожнечу будівництва та потреби додаткового технологічного обладнання. У цьому випадку корів влітку рекомендується випасати, утримувати і годувати на збільшених за розміром упорядкованих вигульно-кормових майданчиках, розміщених на окраїні ферми. Ці майданчики взимку використовують для прогулянок худоби, а влітку - як табір. Для доїння корів і збирання молока цілорічно використовують капітальні фермські молочні та доїльні зали. Комунікації ферми, дороги, система електропостачання, водопостачання і допоміжні приміщення експлуатують також цілорічно. Основні приміщення, де утримують тварин, улітку звільняють, дезінфікують і виконують ремонтні роботи. Ферми з такою системою утримання корів найбільш раціональні для молочного скотарства та й відносно недорогі в будівництві.
 
Коровам улітку теж належить відпочивати
Улітку відпочинок та годівлю корів організують на відкритих вигульно-кормових майданчиках, які не повинні примикати до корівників (3–5 м), а мають бути влаштовані на віддалі від приміщень. Останній варіант має більше переваг, бо забезпечує тваринам активний моціон і дає можливість будувати приміщення на фермі компактніше. Це також зменшує довжину інженерних і технологічних комунікацій, завдяки чому можна влаштувати вигульно-кормові майданчики більших розмірів, щоб вони одночасно відігравали роль літнього табору для худоби. Вигульно-кормові майданчики розбивають загорожами на секції за числом технологічних груп корів на фермі. На майданчику передбачають частину вигулу з твердим покриттям (з розрахунку 5–8 м2 на кожну корову), іншу частину без покриття (15–25 м2), яку обгороджують і використовують тільки в суху погоду. На вигульно-кормових майданчиках обладнують лігво (підвищене, вкрите підстилкою місце) та споруджують кормові столи (годівниці) і групові автонапувалки. Доцільно тут же влаштовувати навіси-сховища для річного запасу грубих кормів. Це зменшує витрати на їхні подальші навантаження та транспортування для роздавання, дозволяє годувати тварин під час прогулянок. Уздовж кормових столів (годівниць) і групових автонапувалок влаштовують ділянки з бетонованим покриттям. При цьому необхідно пам’ятати, що корови віддають перевагу перебуванню на ділянках вигульного майданчика, що не мають твердого покриття. При досить великих розмірах вигульних майданчиків (близько 25–30 м2 на одну голову) тварини менше забруднюються, тому що можуть вільно розміщуватися на них, вибираючи сухі місця. Крім того, велика площа майданчика сприяє зменшенню конфліктних ситуацій і ворогуванню серед корів.
 
Пасовища - це ефективно
Запровадження у скотарстві сучасних технологічних рішень і широке застосування високопродуктивних машин зі збирання та роздавання зелених кормів у багатьох господарствах призвело до необгрунтованої відмови від використання культурних пасовищ у молочному скотарстві. Проте практика довела доцільність та ефективність використання пасовищних угідь при інтенсивному виробництві молока (табл. 1).
 
Таблиця 1. Орієнтовна потреба зелених кормів для молочної худоби (на одну голову за добу)
alt
 
Підтверджено, що згодовування зелених кормів на пасовищі для більшості ферм є найекономічнішим і досконалішим способом перетворення тваринами рослинної сировини в молочну продукцію.
 
Створення та використання пасовищ
Організація культурних пасовищ інтенсивного типу потребує суттєвих капітальних вкладень і проведення висококваліфікованих агротехнічних заходів. Досвід свідчить: культурні пасовища доцільно створювати поблизу молочних ферм, що сприяє цілорічній експлуатації складного й дорогого доїльного та іншого технологічного обладнання, змонтованого в приміщеннях ферми. Пасовища повинні бути зрошувані і високопродуктивні з виходом не менш ніж 80–100 ц кормових одиниць з 1 га.
 
altВисокоінтенсивні культурні пасовища створюються докорінним або поверхневим поліпшенням природних кормових площ, а також утворенням лук на місці нив у районах з високою розораністю земель. Відстань від приміщень ферми до дальнього загону пасовища не повинна перевищувати двох кілометрів. Залежно від продуктивності травостою і умов зволожування влітку на одну корову вимагається передбачати 0,3–0,36 га на зрошуваних та 0,6–0,8 га на незрошуваних пасовищах. При нестачі пасовищ їх виділяють тільки новотільним тваринам до запліднення і сухостійним коровам. Рівномірність відростання врожаю трави впродовж літа забезпечують за рахунок травостою різної зрілості. Рекомендується в одному масиві пасовища під ранньоспілі трави відводити 15–20% площі, під середньоспілі - 40–55 і пізньоспілі - 20–25%. Для регулювання випасання худоби пасовище обгороджують, обладнують скотопрогін, від якого розбивають загони. Практикою встановлено, що тривалість випасання худоби в кожному загоні не повинна перевищувати одного-двох днів. Розміри загону розраховують, виходячи з урожайності пасовища та денної потреби в зеленій масі череди в кількості не більшій 200 корів. Нині найбільшого поширення набули електрозагорожі, основані на дії імпульсу струму при контакті з тваринами.
 
Ступінь поїдання пасовищної трави залежить від стадії вегетації та висоти. Корови на пасовищі краще використовують рослини висотою 10–12 см і вмістом сухої речовини до 22%, що становить 15 кг сухої речовини або 70 кг зеленої маси в день, а при висоті 25 см - 58 кг зеленої маси.
 
За пасовищами необхідний постійний догляд. На них розгрібають купи калових мас, підкошують нез'їдені після стравлювання залишки, вносять добрива, зрошують, ремонтують травостій та загорожу.
 
Таким чином, використання високопродуктивних культурних пасовищ на молочних фермах - важливий технологічний засіб інтенсифікації молочного скотарства, який дає можливість підвищити молочну продуктивність, оздоровити корів і знизити собівартість молока.
 
Згодовування зеленої маси коровам із кормових столів (годівниць)
У господарствах, які не мають високоінтенсивних культурних пасовищ, худобу забезпечують зеленими кормами, скошеними на полях сівозміни. Для безперебійного літнього забезпечення корів зеленими кормами організують зелений конвеєр. Вирощену зелену масу косять високопродуктивними кормозбиральними машинами і роздають коровам кормороздавачами-змішувачами, мобільними кормороздавачами типу КТУ-10 або перевантажують ці корми на стрічкові транспортери. За стійлового утримання корів годувати свіжою зеленою масою не завжди вдається. Спостереження показують, що тварини під час першої денної годівлі поїдають зелену масу удвічі швидше, ніж під час другої. Одна з причин цього - тривала перерва між скошуванням і згодовуванням трави. Скошена трава, полежавши на купі, самонагрівається. При цьому втрачаються смакові та поживні якості і навіть нагромаджуються шкідливі речовини. Для запобігання цьому рекомендується обробляти зелену масу хімічними консервантами. Позитивний результат був одержаний при обробці трави концентратом низькомолекулярних кислот (КНМК) дозою 4–5 кг/т (розбавлення водою 1:5). Досліди показали, що після п'ятиденного поступового привчання корови охоче поїдають консервовану траву навіть через добу після скошування.
 
altДругий шлях запобігання самонагріванню зеленої маси - скорочення часу між скошуванням трави та згодовуванням її тваринам. У практиці скотарства це забезпечується багатократним (14–15 разів) упродовж доби роздаванням свіжоскошених зелених кормів.
 
Через несприятливі погодні умови в зеленому конвеєрі часто утворюються так звані «вікна», тобто періоди, коли урожайність культур низька і коровам не вистачає зеленої маси або її зовсім немає. У цьому випадку молочній худобі можна згодовувати силос, сінаж і сіно з додаванням концкормів, заготовлених у минулому році. Проте й це не повністю вирішує проблему літньої годівлі. Доведено, що скошування зелених культур у ранній фазі вегетації призводить до зниження виходу поживних речовин з одиниці площі, і земля використовується малоефективно. Із врахуванням цього розроблено оригінальну систему виробництва і використання кормів. Її суть - у системі кормової сівозміни вирощують найвисокоурожайніші кормові культури, які збирають лише у фазі максимального виходу поживних речовин і використовують для приготування високоякісного сіна, сінажу та силосу. Ці консервовані корми з додаванням концентратів формують основу раціонів для корів як у зимовий, так і в літній періоди. Це так звана цілорічна однотипна система годівлі. Розроблена система однотипної годівлі дорожча, ніж традиційна, але вона дає змогу на 25–30% збільшити вихід поживних речовин з одиниці площі і на 15–20% підвищити виробництво молока. Останнім часом рекомендується в систему однотипної літньої годівлі молочної худоби поряд з консервованими включати зелені корми до 25% загальної поживності раціону.

1

 20 липня 2019
Цього року державні фітосанітарні інспектори Херсонщини вперше отримали феромонні пастки на ясеневу смарагдову вузькотілу златку (Agrilus planipennis Fairmaire),
Цього року державні фітосанітарні інспектори Херсонщини вперше отримали феромонні пастки на ясеневу смарагдову вузькотілу златку (Agrilus planipennis Fairmaire),
20 липня 2019
 20 липня 2019
Жовтий, червоний, видовжений, грушоподібний та інші сорти кизилу вирощує фермер з м. Гола Пристань Олександр Галич.
Жовтий, червоний, видовжений, грушоподібний та інші сорти кизилу вирощує фермер з м. Гола Пристань Олександр Галич.
20 липня 2019
 19 липня 2019
Перші місця у рейтингу найдефіцитніших професій в агросекторі займають трактористи та водії вантажівок.
Перші місця у рейтингу найдефіцитніших професій в агросекторі займають трактористи та водії вантажівок.
19 липня 2019
 19 липня 2019
В Україні вирощуванням і продажем зелені, салатів і пряних трав займається невелика кількість постачальників. Причин багато, проте основна – це дуже ніжний товар, який швидко псується.
В Україні вирощуванням і продажем зелені, салатів і пряних трав займається невелика кількість постачальників. Причин багато, проте основна – це дуже ніжний товар, який швидко псується.
19 липня 2019
 19 липня 2019
АТ «Укрзалізниця» запропонувала бізнесу послуги з будівництва та ремонту вантажних вагонів.
АТ «Укрзалізниця» запропонувала бізнесу послуги з будівництва та ремонту вантажних вагонів.
19 липня 2019
 19 липня 2019
На півдні Вінницької області з’явилася промислова плантація волоських горіхів загальною площею майже тисяча гектарів.
На півдні Вінницької області з’явилася промислова плантація волоських горіхів загальною площею майже тисяча гектарів.
19 липня 2019

Please publish modules in offcanvas position.