×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 88

Синдром зниження несучості

/ Сучасне тваринництво / Вівторок, 24 вересня 2013 15:15
altМарія ЯРОШКО, ветеринарний лікар, магістр МВА
При промисловому вирощуванні інфекційні хвороби домашньої птиці призводять до великі збитків. При цьому інколи захворювання виникають і передаються від одного виду птиці до іншого і значно поширюються практично несвідомо, допоки не буде виявлено чутливості певного виду до відповідного збудника.

 

СЗН-76, або аденовірусна хвороба птиці
На думку науковців, саме так сталося при появі захворювання синдром зниження несучості-76, яке було вперше відмічено у Голландії у 1976 році і надалі поширилося практично по всьому світі. Синдром зниження несучості –76 (СЗН-76) або Egg drop Syndrome –76 (EDS-76) - це вірусна хвороба курей-несучок, яка характеризується зниженням яєчної продуктивності, зміною форми яєць, погіршенням якості та відсутністю пігментації шкарлупи, а також порушенням структури білка. Вважається, що збудником хвороби є качиний вірус, який не викликає хвороби у самих качок. Хоча в природних умовах він має широке розповсюдження серед домашніх та диких качок, через що вони представляють собою небезпечне джерело інфекції. СЗН-76 викликає ДНК-місткий вірус з родини Adenoviridae. Це пояснює другу назву захворювання - аденовірусна хвороба птиці. Збудник хвороби, на відміну від інших відомих серотипів пташиних аденовірусів, здатний аглютинувати еритроцити курей, качок, гусей, індиків, а мексиканський вірус - також еритроцити голубів, павичів та людини. На думку вчених, зараження курей у Нідерландах могло відбутися в результаті широкого застосування живої вакцини проти хвороби Марека, вирощеної на культурі клітин качиних фібробластів. До того ж встановлено, що качині ембріони та культури клітин, приготовані з них, краще підходять для культивації вірусу, ніж культури клітин курячих ембріонів. Це також підтверджує гіпотезу щодо походження вірусу і широко застосовується для його виділення й отримання вірусмісткого матеріалу з високими титрами для виготовлення діагностикумів та вакцин.
 
Поширення захворювання
До СЗН-76 чутливі кури-несучки, незалежно від породи. При цьому хвороба з її характерними симптомами найбільш яскраво проявляється якраз у період найвищої несучості у віці 200–240 днів, хоча ураження птиці можливе в будь-який період продуктивного циклу. Особливо швидко хвороба поширюється при утриманні птиці скупчено на підлозі. До захворювання більш чутливі кури високопродуктивних кросів. При цьому птиця м’ясних порід є чутливішою для СЗН-76, ніж кури яєчних напрямів. Через це, за даними окремих авторів, потенційним джерелом інфекції можуть бути бройлери. Захворювання не можна назвати висококонтагіозним, однак не варто виключати його занесення до господарства голубами та іншими дикими птахами. Поблизу птахофабрик антитіла до вірусу були виявлені у горобців. Вважають, що в природних умовах має місце перехресне зараження дикої та домашньої птиці, а виділення вірусу з фекаліями дозволяє хворобі поширюватися на великі відстані.
 
Основним шляхом поширення збудника СЗН вважається трансоваріальне вертикальне перенесення. Резервуаром збудника хвороби у природних умовах виступають домашні та дикі качки всіх порід. Це говорить про значне поширення вірусу в природі. Однак точних даних про імовірну передачу збудника від качки до курки через контакт немає. Вірус СЗН-76 має слабку здатність до горизонтальної передачі, що підтверджується і тим, що збудник довго реєструється лише в певній частині приміщення, тоді як в інших частинах інфекції не відмічають. Тож можна зробити висновок, що перетинки між групами птиці можуть успішно перешкоджати поширенню захворювання. Якщо ж птиця утримується на підлозі, то хвороба охоплює все стадо протягом 1–15 діб. У таких умовах збудник передається контактним шляхом, а також через обслуговуючий персонал, предмети догляду, обладнання тощо.
 
Після появи у птиці перших клінічних ознак хвороби також відмічають горизонтальне поширення інфекції. Яйця найбільш інтенсивно інфікуються у період віремії (знаходження вірусу у крові), яка по часу співпадає зі зниженням несучості. Тоді птахи виділяють збудника з послідом та слизом дихальних шляхів, а півні, ймовірно, зі спермою. Не виключена можливість поширення вірусу під час вакцинації птахів проти інших інфекцій.
 
Особливістю захворювання СЗН-76 є здатність вірусу не проявлятися клінічно допоки птиця не досягне певного віку статевого дозрівання. При цьому вважається, що механізм розвитку хвороби запускає стрес, пов'язаний із початком періоду відкладання яєць. До того ж, чим вища продуктивність птиці очікується, тим яскравіше буде клінічний прояв захворювання. Також чим довше птиця не мала контакту з вірусом і чим більш виражено негативну серологічну реакцію вона дає, тим яскравіше проявлятиметься у неї захворювання. Коли кури-несучки виводяться з інфікованих яєць або курчат, які заразилися у перші дні життя, різкого зниження несучості на її піку не відбувається, хоча досягти своєї максимальної продуктивності такій птиці навряд чи вдасться. Такі кури є носієм вірусу протягом усього їхнього життя, однак починають виділяти його лише з початку відкладання яєць у віці 22–26 тижнів. Так, тривалість безсимптомної персистенції вірусу в організмі птиці залежить від віку зараження курей. При чому чим раніше відбулося інфікування, тим довший час проходить до початку виділення вірусу у зовнішнє середовище та появи перших клінічних ознак.
 
Симптоми та ознаки хвороби
Коли інфекція протікає латентно, вірус перебуває у кишечнику. Далі настає стадія активації вірусу та віремії. При цьому віремія є звичайним етапом проходження аденовірусної інфекції. Вважають, що вірус активується у результаті гормональної перебудови організму птиці перед початком відкладання яєць. Саме ця зміна гормонального профілю є великим стресом, який спонукає прояв хвороби. Під час віремії вірус знаходять в епітеліальних клітинах слизової яйцеводів та інших органах. Вважається, що вірус здійснює безпосередній негативний вплив на залозистий епітелій матки, в результаті чого несучки відкладають яйця з тонкою та крихкою шкарлупою або зовсім без неї. Було визначено, що під впливом вірусу порушується «натрієво-калієвий насос» у залозистих клітинах слизової матки. Це підтверджують дані досліджень, за якими концентрація натрію у матці хворих курей значно підвищена, в той час як рівень кальцію, калію та магнію значно нижчі, ніж у здорової птиці або інфікованої, але яка дає яйця з нормальною шкарлупою. До розчинення кальцію та порушення утворення шкарлупи також веде підвищення кислотності. Так, вірус СЗН-76 викликає набряк залозистої тканини маточних ворсинок із наступною руйнацією слизового епітелію, через що не достатньо всмоктується кальцію та виникає ацидоз через зниження рН секрету слизової матки та яйцеводу. В результаті, карбонат кальцію, який утворюється шкарлупочною залозою, нейтралізується і утворюються яйця з м’якою, тонкою та непігментованою шкарлупою або зовсім без неї.
 
altОсобливих характерних симптомів СЗН-76 не має, клінічні ознаки захворювання виражені незначним чином. Інколи у хворих курей помічають загальне пригнічення, діарею, погіршення апетиту та анемію. Коли хвороба досягає піку свого розвитку у птиці відмічають слабке дихання і зеленуватого кольору послід протягом 1–2 тижнів. З часом може відмічатися синюшність гребня та сережок у 10–70% хворої птиці.
 
Як зрозуміло з назви захворювання, основним симптомом хвороби є зниження яєчної продуктивності та відкладання курми неповноцінних яєць. У середньому, під час хвороби по стаду можна очікувати падіння несучості на 15–30%, інколи до 50%. Слід відмітити, що падіння несучості відбувається із певним перебігом: протягом 4–5 тижнів несучість падає, за ними слідують 2–3 тижні відновлення. Так, цикл триває близько 6–7 тижнів, після яких продуктивність стада може відновитися практично повністю. При утриманні у клітках відновлення продуктивності проходить краще, ніж на підлозі. Після відновлення відставання від планової продуктивності зазвичай не перевищує 10%.
 
Протягом часу активного прояву захворювання основні зміни відбуваються у яйці. Так, птиця несе яйця, які або повністю не мають шкарлупу, або на її поверхні відмічають характерні пошерхлості. Кури відкладають значно більше «мармурових» яєць, також яйця частіше б’ються і тріскаються. Значно погіршується запліднюваність таких яєць і їхні інкубаційні властивості. Знижується виводимість курчат, а ті, що вилуплюються, мають низьку життєздатність. У сироватці крові відмічають знижений вміст лужної фосфатази - ферменту, який відіграє важливу роль у механізмі формування шкарлупи.
 
Певним чином симптоми прояву хвороби можуть відрізнятися у різних порід курей. Так, у м’ясної птиці та бурих несучок часто відмічають так зване «жирове яйце» за зміною якості шкарлупи, а у породи білий леггорн частіш спостерігають зміни білкової частини: білок стає водянистим та мутним. Навіть на піку прояву захворювання падіж від СЗН-76 є дуже незначним і рідко перевищує серед дорослих курей-несучок 5%. Його основними причинами виступають жовточний перитоніт та часте розкльовування.
 
Патологічні зміни
Основні патологічні зміни при розтині хворої на СЗН-76 птиці знаходять у репродуктивних органах. Так, практично завжди відмічають малу кількість дозріваючих та зрілих фолікулів у яєчнику. Часто навіть спостерігається атрофія яєчників, на яких помітні горбисті, деформовані та атрофовані фолікули, заповнені сіро-жовтою чи зеленою масою зі згустками. Багато фолікулів почервонілі з масовими крововиливами. Яйцеводи у хворих курей укорочені і мають потоншену стінку, інколи також почервонілу і з крововиливами.
 
Враховуючи наведені ознаки хвороби, на думку деяких авторів, доцільно також називати хворобу «аденовірусним сальпінгітом». Часто на розтині помічають патологічні зміни у печінці: вона збільшена, набрякла, має дряблу консистенцію та жовто-глинисте забарвлення. Поряд із нею збільшується жовчний міхур, переповнений світло-зеленою водянистою жовчу. Саме порушення у роботі печінки та жовчного міхура зумовлюють розлади травлення. На розтині також відмічають переповнення кишечнику неперетравленим кормом зеленуватого кольору з домішками піни.
 
Профілактика
Збудник СЗН-76 викликає у зараженої птиці утворення специфічних антитіл на 7–14 добу після зараження. Кури, які перехворіли, набувають напружений тривалий імунітет до захворювання. Даних щодо повторного захворювання курей на СЗН-76 в літературі не має. Діагноз на хворобу ставлять комплексно з урахуванням епізоотологічних, клінічних, патологоанатомічних ознак та результатів лабораторних досліджень. Для попереднього встановлення діагнозу до урахування беруть розроблені графіки розвитку яєчної продуктивності. При цьому враховують, що вірус СЗН-76 зумовлює зниження у птиці несучості у віці 200–240 днів. Якщо ж падіння несучості спостерігається в іншому віці, особливо коли кури старші 300 днів, то причиною цьому повинно бути щось інше, а не ця хвороба.
 
Важливе значення при встановлені діагнозу має оцінка якості яєць за формою, кольором та властивостями білка й шкарлупи. Вирішальне значення при встановленні діагнозу мають результати лабораторних досліджень, серед яких основною є реакція затримки гемаглютинації (РЗГА). При проведенні диференційного діагнозу необхідно виключити зниження несучості в результаті інфекційного бронхіту, хвороби Ньюкасла, вірусу CELO, а також невідповідних умов утримання та годівлі. Для попередження СЗН-76 розроблена специфічна профілактика у вигляді моновалентних та асоційованих вакцин. Вакцинують птицю одноразово у віці близько 100–110 днів. При цьому вакцинація покликана попередити як вертикальний, так і горизонтальний шлях передачі інфекції та її поширення. При забої хворої птиці та з підозрою на захворювання СЗН-76 тушки ретельно перевіряють на дегенеративні та інші патологічні зміни, а також сальмонельоз. Якщо перевірками нічого не було виявлено, м'ясо використовують як умовно придатне, але не випускають у продаж в сирому вигляді. Відповідно, така хвороба, як синдром зниження несучості-76 може наносити господарствам великі матеріальні збитки через недоотримання яєць і погане виведення курчат, що має особливе значення, коли йдеться про материнське стадо. Тож недопущення її появи та здійснення ефективної профілактики має велике значення і повинно враховуватися як на племінних, так і на товарних птахофабриках.

1

 17 липня 2019
На даний момент фінансова підтримка українських овочівників і садівників є практично неохопленим ринком для фінансових установ України.
На даний момент фінансова підтримка українських овочівників і садівників є практично неохопленим ринком для фінансових установ України.
17 липня 2019
 17 липня 2019
Про стан і експортні перспективи вітчизняної галузі виробництва зерна в контексті глобальних викликів ішлося під час нещодавньої прес-конференції, яку провела Українська зернова асоціація.
Про стан і експортні перспективи вітчизняної галузі виробництва зерна в контексті глобальних викликів ішлося під час нещодавньої прес-конференції, яку провела Українська зернова асоціація.
17 липня 2019
 17 липня 2019
В Україні зростання вартості часник можливе лише наприкінці осені, зараз він буде тільки дешевшати.
В Україні зростання вартості часник можливе лише наприкінці осені, зараз він буде тільки дешевшати.
17 липня 2019
 17 липня 2019
З початку травня 2019 року на українському експортному ринку (базис FOB) зберігається тенденція до поступового зростання цін на кукурудзу.
З початку травня 2019 року на українському експортному ринку (базис FOB) зберігається тенденція до поступового зростання цін на кукурудзу.
17 липня 2019
 17 липня 2019
Загальний обсяг перевезень вантажів Дніпром у 2019 році склав 4,2 млн тонн, що на 1,2 млн тонн більше, ніж у першому півріччі минулого руку.
Загальний обсяг перевезень вантажів Дніпром у 2019 році склав 4,2 млн тонн, що на 1,2 млн тонн більше, ніж у першому півріччі минулого руку.
17 липня 2019
 17 липня 2019
На поточному тижні ціни на українські помідори встановили новий рекорд.
На поточному тижні ціни на українські помідори встановили новий рекорд.
17 липня 2019

Please publish modules in offcanvas position.