Групи кормів
Розглядаючи годівлю курей, можна виділити такі групи кормів, як вуглеводисті, білкові, мінеральні, вітамінні та ряд кормових добавок. До вуглеводистих кормів відносять зерно злаків. У раціонах курей може використовуватися зерно кукурудзи, пшениці, ячменю, проса, вівса тощо. Також вуглеводистими кормами є відходи від виробництва борошна: висівки, мучки, пил із помолу. При можливості до раціону також вводять такі вуглеводисті корми, як коренеплоди та картоплю.
Важливе місце у годівлі курей займають білкові корми. Вони містять багато протеїну і поділяються на корми тваринного і рослинного походження. В якості кормів тваринного походження у годівлі курей можуть використовуватися рибне і м'ясо-кісткове борошно, молочні продукти. До білкових кормів рослинного походження належать жмихи та шроти, зерно бобових культур, дріжджі тощо. Для введення до раціону курей мінералів можна використовувати ракушки, крейду, вапняк, кормові фосфат, поварену сіль, солі мікро- та макроелементів. При можливості згодовуються спеціальні вітамінні корми, наприклад, молочні продукти, трав'яне та хвойне борошно, морква. Вітамін Е містить пророщене зерно, яке згодовують у розрахунку до 40 г на добу на голову. Вітаміни групи В містяться у пекарських дріжджах. Зазвичай їх додають до складу комбікорму не більш ніж 3-5 г у день на одну курку. Також до раціону може додаватися рибний жир - по 1 г на добу на голову.
Раціон впливає на період зміни пір'яРаціон годівлі тісно пов'язаний з іншими фізіологічними процесами в організмі птиці. Так, у дорослих курей щорічно відбувається заміна пір'я. Така линька зазвичай розпочинається наприкінці літа чи на початку осені і пов'язана зі скороченням світлового дня, а також супроводжується загальним послабленням організму. Заміна пір'я продовжується протягом 2-4 місяців. Через таке велике навантаження на організм у цей період яйценосність у курей значно знижується або навіть повністю припиняється. До того ж, слід відмітити, що чим раніше в житті курки настає період заміни пір'я, тим коротшим буде продуктивний період її використання і тим нижче буде загальна продуктивність. В свою чергу, на процес і тривалість проходження линьки у птиці можна впливати, забезпечуючи їй відповідний режим утримання (освітлення) і годівлі (вітамінно-мінеральне живлення). Так, у відповідних умовах линька у курей може зсуватися до осені і проходити більш інтенсивно, закінчуючись через 1,5-2 місяці.
Протягом періоду линьки до раціону курей можна вносити соковиті корми і збільшувати частку білкових складових, особливо тваринного походження. Також для покращення заміни пір'я раціон збагачують вітамінними кормами і додають вітамінні препарати. Загалом протягом линьки годівля має бути менш об'ємною, ніж на піку яйценосності, однак калорійнішою і різноманітнішою. Наприклад, до раціону може додаватися рибне та м'ясо-кісткове борошно, знежирене молоко тощо.
Режим та гігієна згодовування кормів
Для птиці дуже велике значення має режим і гігієна згодовування кормів. Так, вологі мішанки корму необхідно готувати безпосередньо перед згодовуванням і стежити, щоб вологий корм не залишався у годівниці довше 2-3 годин. Це попередить його псування і не допустить розвитку у птиці шлунково-кишкових захворювань. Велику увагу слід приділяти регулярному і гігієнічному очищенню кормопроводів, особливо які постачають вологий корм. Не можна допускати залежування у них решток корму і пилу, на яких швидко розвиватимуться мікроорганізми. Зернові корми перед згодовуванням краще подрібнити або сплющити. Це значно покращить їхнє засвоєння і використання поживних речовин. Розмір часточок змеленого зерна в 1-2 мм вважають найкращим. При цьому дуже дрібний помел з утворенням пилу є також небажаним.
Пил погіршує якість повітря у приміщенні і здійснює негативний вплив на органи дихання птиці, що призводить до виникнення захворювань. Якщо змелене зерно є надто дрібним, його необхідно згодовувати лише у зволоженому вигляді. Для покращення використання протеїну можна проводити термічну обробку зерна бобових. Якщо в годівлю використовують картоплю, то її необхідно помити, подрібнити і бажано попередньо проварити чи пропарити. Слід пам'ятати, що після проварювання пророслої чи зеленої картоплі у воді лишається соланін, який здатний викликати у птиці важкі отруєння, тож використовувати таку воду для запарювання корму не можна.
Крейда, вапно - джерела кальцію
Мінеральній годівлі курей, особливо яєчних порід, слід приділяти велику увагу. Так, для утворення шкарлупи одного яйця курка використовує більш ніж 2 г кальцію та 0,1 г фосфору. Добрими джерелами поповнення запасів кальцію у раціоні є додавання крейди, подрібненої яєчної шкарлупи та вапняку. Дуже важливо, щоб перед згодовуванням ці корми були добре подрібненими, а яєчна шкарлупа має якісно термічно оброблятися. Це необхідно для її знезараження і недопущення поширення мікроорганізмів у стаді через корми.
Коли до кормів додається вапно, необхідно стежити, щоб воно було старогашеним і зберігалося після цього не менше півроку. Як джерело кальцію також підходять природні вапняки, однак слід пам'ятати, що в їхньому складі можуть міститися домішки фтору та миш'яку, які є шкідливими. Для збагачення раціонів курей кальцієм та фосфором до них можна також додавати деревинну золу. Поварену сіль рекомендується згодовувати курям у вигляді водного розчину не більш ніж 0,5 г на голову на день. Сіль є основним джерелом натрію та хлору. Однак якщо у раціоні її забагато, птиця страждає від спраги, в неї погіршується апетит і навіть може розвиватися отруєння.
Вітаміни: які і де можна почерпнути?
Говорячи про вітамінне живлення птиці, спочатку слід визначити, з яких саме кормів кури можуть отримувати різні вітаміни. Так, вітамін А поступає до раціону у вигляді провітаміну А - каротину - з зеленими кормами, хвойним та трав'яним борошном. В осінньо-зимовий період птиці у складі мішанок можна згодовувати хвойне борошно, яке містить і багато інших вітамінів. В розрахунку на одну голову його додають по 3-10 г на добу. Для птиці вітамін D3 є приблизно у 20-30 разів більш дієвим, ніж вітамін D2. Однак з кормами ці вітаміни практично не поступають до організму. Вони можуть синтезуватися із провітамінів під час перебування птиці на свіжому повітрі під впливом ультрафіолетового опромінювання.
Якщо птиця постійно утримується у приміщенні, необхідно попіклуватися про достатнє введення вітамінів D зі штучних джерел до раціону. Роль вітаміну D для курей є дуже великою, оскільки він сприяє кращому засвоєнню кальцію, регулює кальцієвий та фосфорний обмін і впливає на формування шкарлупи яєць. Якщо цього вітаміну не достатньо, можуть утворюватися яйця із потоншеною шкарлупою або взагалі без неї - «литі яйця».
Частіш за все нестача вітаміну спостерігається навесні. Для покращення яєчної продуктивності до раціону курей також необхідно додавати препарати вітамінів Е та В12. Їхній вміст у звичайних кормах надто низький, щоб задовольнити потреби птиці. Для збагачення раціону вітамінами групи В можна проводити дріжджування сумішей. Для цього сухі дріжджі розводять у теплій воді і лишають протягом 6-10 годин настоюватися. Надалі цю масу змішують зі звичайними кормами і одразу ж згодовують. Середовище з дріжджами є добрим живленням для інших мікроорганізмів, тож зберігати такі підготовлені корми не слід.У складі кормів тваринного походження - молочних продуктів, рибних та м'ясних відходів міститься багато незамінних амінокислот, без яких яєчна продуктивність курей може значно знижуватися. Про їхнє згодовування також слід задуматися, однак пам'ятати про необхідне знезараження і високу гігієну при згодовуванні.
Режим годівлі птиціДля птиці дуже важливим є режим годівлі. Зазвичай курей годують 3-4 рази на добу. Однак корми птиці можуть пропонуватися як вволю, коли вони є менш енергетичними, так і раціонально, коли вміст енергії у кормі є високо концентрованим. При цьому раціональна годівля надає значно більше переваг. Так, точне визначення об'єму згодованих кормів дозволяє контролювати скільки саме корму з'їдає птиця, і своєчасно виявляти можливі проблеми з її здоров'ям. Таким чином, легше розраховуються витрати корму на одиницю отриманої продукції. До того ж, точний об'єм кормів дозволяє вираховувати, на скільки повно задовольняються потреби курей у кожній поживній речовині. За умови якісного перемішування кормосуміші і недопущення її розшарування раціональна годівля дозволяє точно вводити до раціону мінеральні і вітамінні препарати, регулюючи проходження обмінних процесів в організмі несучок. Важливо не допускати ожиріння курей, через що перегодовувати їх не варто. Часто при ожирінні несучки або перестають нестися зовсім, або відкладають яйця без шкарлупи («литі яйця»), через порушення нормальної роботи яйцепроводу. Таким чином, при організації годівлі необхідно знайти певний баланс, не перегодувати птицю і надати їй усі необхідні поживні речовини у потрібній кількості.
Вода та збалансований кормораціон
Дуже важливе значення при годівлі курей яєчних порід слід приділяти задоволенню їхніх потреб у воді. При цьому об'єм необхідної вологи залежить від продуктивності птиці, її віку та маси, навколишньої температури, а також кількості і вологості спожитого корму. В середньому на кожні 100 г спожитого сухого корму курка випиває 200-300 г води. При підвищені температури навколишнього середовища і згодовуванні виключно сухого корму потреба у воді у птиці збільшується. Потреба у воді має обов'язково враховуватися при плануванні системи годівлі та облаштуванні поїлок.
Хоча на великих птахопідприємствах корми для несучок закупаються вже у вигляді збалансованого повнораціонного комбікорму, на його склад за компонентами також слід звертати увагу. На скільки відповідає запропонований корм потребам птиці, можна оцінити за її станом, а також за якістю яєць. Якщо утворюється тонка негладка шкарлупа, формується блідий жовток, а самі яйця малі за розміром навіть у дорослих несучок - все це вказує на нестачу відповідних поживних елементів у раціоні. Однак, коли вже виникли такі симптоми, то ми боремося з наслідками порушень, яких можна б було уникнути, втрачаючи так чи інакше продуктивність.
Відповідно, до складання раціону годівлі курей-несучок необхідно підходити дуже відповідально, правильно визначаючи потребу у поживних елементах відповідно до віку і продуктивності птиці, а надалі підбирати кормові засоби чи склад повнораціонних комбікормів, які б повністю задовольнили визначені потреби. Такий підхід дозволить уникнути проблем зі здоров'ям птиці, відповідним чином позитивно впливати на проходження у неї певних фізіологічних процесів, а також не втрачати її продуктивність та якість продукції.
