Через 1–1,5 години після отелення корові доцільно дати тепле пійло (на відро теплої 35–38?С води 0,5–1 кг пшеничних висівок і 100–120 г цукру або кухонної солі). Холодної води давати не можна, тому що це може викликати передчасне закриття матки і затримати відділення посліду. Найкращими кормами в перші дні після отелення є ті, які згодовували перед отеленням або ж доброякісне сіно, висівки, вівсяна дерть, макуха. З 3–4-го дня, якщо були проблеми, контролюючи стан вимені, збільшують даванку, або вводять до раціону сінаж, а згодом і доброякісний силос. На повний раціон переводять корів на 8–14 день після отелення і розпочинають їхнє роздоювання (табл. 1).
Таблиця 1. Орієнтовна схема годівлі корів у родильному відділенні
На початку лактації корови використовують енергії і поживних речовин з раціону на 10–20 % менше, ніж витрачають на утворення молока. Нестачу поживних речовин тварини поповнюють за рахунок резервів свого тіла, втрачаючи при цьому до 40–90 кг маси тіла. Низька забезпеченість корів енергією на початку лактації часто призводить до відносно раннього настання піку надоїв і швидкого спаду лактаційної кривої. Недостатня годівля у перший місяць після отелення навіть упродовж кількох днів спричинює значне зниження продуктивності корів за всю лактацію. Проте й поліпшувати годівлю тварин раннім включенням молокогінних кормів у раціони не слід. Підготовку корів до переходу на підвищений рівень годівлі починають із родильного відділення.
Годівля корів першого періоду лактації
Перший період лактації для корів, особливо високопродуктивних, є дуже відповідальним, адже він супроводжується різким підвищенням рівня молочної продуктивності і водночас відновленням відтворної функції на тлі незадовільного забезпечення елементами живлення через нездатність спожити необхідну кількість сухої речовини корму. Внаслідок цього більшість корів має негативний енергетичний баланс. Тому організм корови покриває дефіцит енергії з жирових відкладень, обмежену кількість протеїну - із м’язової тканини, кальцій і фосфор - із тканин кісток. Такий фізіологічний механізм підтримання продуктивності зумовлює зниження маси тіла і вгодованості тварин. Проте у перший період лактації втрати маси тіла не повинні бути більші ніж 0,5 кг за добу (табл. 2).
Таблиця 2. Допустимі зміни маси молочних корів упродовж виробничого циклу
На повний раціон корів після отелення переводять із урахуванням стану їх організму й вим'я, але не раніше ніж через 8–14 днів. На перші 100 днів після отелення корови припадає 40–45 % молочної продуктивності, яку одержують за всю лактацію. У цей період здійснюється роздоювання корів та їх осіменіння. Від успішного їхнього проведення суттєво залежить рівень подальшої молочної продуктивності тварин.
Щоб одержувати молочну продуктивність від корови на рівні 5–7 тис. кг молока за лактацію, у перший період лактації в одному кілограмі сухої речовини раціону повин-на бути концентрація: обмінної енергії - 10,0–10,9 МДж/кг; сирого та перетравного протеїну на 1 МДж обмінної енергії відповідно - 14,0–16,9 і 10,0–11,8 г; сирої клітковини і крохмалю у сухій речовині відповідно - 21–22 % та 13,1–17,0 %, а норма комбікорму на 1 кг молока 4 %-ї жирності - 365–400 г.
Корів починають роздоювати відразу після переведення із родильного відділення в основне стадо застосуванням підвищеного рівня годівлі та ретельним балансуванням раціонів за деталізованими нормами. До раціону включають об'ємисті (сіно, сінаж, силос, кормові буряки) та концентровані корми. Посиленого молокоутворення в корів у фазі роздою домагаються за рахунок згодовування їм так званого авансу додаткових кормів енергетичною цінністю 21–32 МДж обмінної енергії. Молодим, що не закінчили росту, коровам, додають 10,5–21 МДж обмінної енергії та інших елементів живлення на ріст. Авансована годівля корів попереджає різке зниження маси тіла (втрати становлять усього 15–20 кг), і вона швидко відновлюється.Для одержання максимальних надоїв організують індивідуальне або групове роздоювання. Індивідуальне роздоювання можливе як за прив'язного, так і безприв'язного утримання корів. У першому випадку добавку на роздоювання проводить оператор машинного доїння ручним роздаванням коровам, відповідно до «авансу», концентрованих та молокогінних (кормові буряки, морква) кормів, у другому - механічним роздаванням кормів на автоматизованих кормових станціях або у доїльній залі. За умов безприв’язного утримання роздоювання можна проводити і розробляючи раціони з авансом на максимальний добовий надій корови в конкретній групі. Тоді така тварина буде одержувати раціон відповідно до її продуктивності, а решта будуть отримувати «аванс» на роздій.
Авансовану годівлю, як правило, продовжують до тих пір, поки тварини відповідають на неї збільшенням надоїв. Якщо після останнього «авансування» корови не збільшують продуктивності, то такий раціон залишають ще на 2–3 тижні, і лише після цього даванку кормів поступово приводять у відповідність з фактичним надоєм. Після роздоювання одержаний максимальний надій намагаються утримати по можливості довше (30–65 днів). Для підтримання високої продуктивності в зимовий період можливе таке співвідношення кормів у раціоні (табл. 3). При роздоюванні корів необхідно поєднувати підвищений рівень годівлі з чітким дотриманням техніки машинного доїння, домагаючись ретельного видоювання тварин і комфортних умов утримання.
Таблиця 3. Орієнтовне співвідношення кормів у раціонах корів, % за поживністю
Доведено, що стан балансу енергії впродовж перших трьох місяців після отелення є важливим у встановленні часу відновлення статевої активності корів. Тварини, які різко знижують масу тіла після отелення, мають значно нижчу запліднюваність, ніж ті, що поступово використовують резерви тіла.
Принципова схема годівлі корів у перший період лактації
- Через 8–14 днів після отелен-ня раціони корів поступово доводять до норми відповідно до надою та стану здоров’я.
- Упродовж 3–4 місяців лактації раціони розробляють з «авансом» для роздоювання, а для молодих корів і на ріст.
- Підвищують споживання кормів раціону застосуванням різних прийомів підготовки їх до згодовування, особливо таких, що призводять до зростання концентрації енергії в 1 кг сухої речовини.
- Використовують у раціонах корів не подрібнене сіно високої якості, що сприяє збільшенню часу жуйки і виробництву слини.
- Перші шість тижнів після отелення концентровані корми згодовують не менш ніж шість разів за добу.
- Високопродуктивним коровам, які швидко втрачають масу тіла, згодовують добавки жиру та постійно контролюють вміст мінеральних речовин і вітамінів.
- Проводять оцінку раціону корів за вмістом і співвідношенням кислотних та лужних елементів.
- До нових кормів високопродуктивних корів привчають поступово.
- Постійно запобігають стресовим ситуаціям у годівлі й утриманні корів.
Свідчення правильної годівлі і догляду за високопродуктивними коровами в перший період лактації - стійкість лактаційної кривої, плідне осіменіння та оптимальний стан вгодованості.
Годівля корів у другий (101–200 днів) період лактації
Після того, як корову роздоїли до максимального, генетично зумовленого рівня продуктивності, розпочинається другий період лактації. Його організовують так, щоб досягнута під час роздоювання продуктивність утримувалася якомога довше, без помітного зниження і так, щоб корови могли відновлювати витрачені при роздоювання запаси поживних речовин у тілі. Тепер корови вже здатні споживати кормів більше, ніж їх необхідно для утворення молока, і тому частина енергії й інших елементів живлення може відкладатися як резерв.
Для забезпечення молочної продуктивності від корови на рівні 5–7 тис. кг молока за лактацію в другий період в одному кілограмі сухої речовини раціону повинна бути концентрація: обмінної енергії 9,5–10,2 МДж/кг; сирого і перетравного протеїну на 1 МДж обмінної енергії відповідно - –12,5–14,0 та 8,8–10,0 г; сирої клітковини і крохмалю в сухій речовині відповідно - 23–26 % та 10,5–13,5 %, а норма комбікорму на 1 кг молока 4 %-ї жирності - 325–360 г.Молоко в цей період необхідно одержувати за рахунок високоякісних об’ємистих кормів при мінімальній кількості концентрованих. Залежно від якості кормів можна використовувати раціони напівконцентратного (250–300 г концкормів на 1 кг молока) або малоконцентратного (100–230 г/кг) типу. Необхідно враховувати і той факт, що в цьому періоді корови особливо сильно реагують на зміну структури раціону й умов годівлі. Зміни в годівлі впливають не лише на молочну продуктивність, а й на формування плода, оскільки середина лактації майже завжди співпадає з першою половиною тільності.
Добрий ефект одержують за умов однотипної цілорічної годівлі при згодовуванні кормів у вигляді повнораціонних кормосумішей. Використання кормосумішей, збалансованих за усіма елементами живлення, сприяє підвищенню енергетичного забезпечення організму й збільшенню на 8–12 % надоїв. Проте слід пам’ятати, що при згодовуванні повнораціонних кормосумішей загальне використання кормів, порівняно зі згодовуванням кожного компонента окремо, також збільшується на 3–5 %. При цьому загальна кількість клітковини в складі суміші не повинна перевищувати 25 % сухої речовини раціону.
Годівлю здійснюють за деталізованими нормами відповідно до фактичного надою. Раціони для молочних корів уточнюють один раз за місяць після контрольного доїння. Не рекомендується часто і різко змінювати склад раціону. Часта зміна типу годівлі призводить до зниження молочної продуктивності.
Годівля корів у третій (201–305 днів) період лактації
У цьому періоді корови, особливо високопродуктивні, повинні продовжувати відновлювати втрати маси тіла за період роздоювання, аби бути в добрій (3,0–3,5 бали) кондиції до початку запуску.
Сучасними дослідженнями встановлено, що відновлення коровою маси тіла має відбуватися не у фазі сухостою (останні два місяці перед отеленням), коли використання енергії на синтез тканин менш ефективне, а починаючи з третього періоду лактації. Наприкінці лактації ефективність відновлення маси тіла в корів значно вища, ніж у сухо-стійний період. Тому рівень підтримуючої годівлі в сухостійний період має бути дещо меншим, ніж наприкінці лактації. У третьому періоді лактації є можливість звести до мінімуму витрати концентрованих кормів за рахунок збільшення в раціоні до 70–75 % частки грубих і соковитих кормів, щоб задовольнити потребу, пов’язану з надоєм молока і вгодованістю.
Для забезпечення молочної продуктивності корови на рівні 5–7 тис. кг молока за лактацію у третій період в одному кілограмі сухої речовини раціону повинна бути концентрація:
- обмінної енергії - 8,9–9,6 МДж/кг;
- сирого і перетравного протеїну на 1 МДж обмінної енергії відповідно - 11,6–12,8 та 8,1–9,0 г;
- сирої клітковини і крохмалю в сухій речовині відповідно - 26–28 % та 8,5–11,2 %,
- норма комбікорму на 1 кг молока 4 %-ї жирності - 260–290 г.
В останній період лактації у раціоні корів повинні переважати об’ємисті корми - сіно, сінаж, силос і коренеплоди, а влітку пасовищна чи скошена маса. Кількість концентрованих кормів у кожному конкретному випадку залежить від якості об’ємистих кормів раціону і вгодованості корови. Найбільш позитивно на обмін речовин в організмі корови цього періоду лактації і в останні місяці тільності впливають раціони малоконцентратного й об’ємистого типів. Раціони, насичені влітку пасовищними кормами, а взимку сіном, якісним сінажем і силосом, в поєднанні з коренеплодами, сприяють нагромадженню в організмі вітамінів і мінеральних речовин, що створює оптимальні умови для закінчення лактації й розвитку плода.
У кінці цього періоду корів запускають. Під час запуску з раціону виключають або зводять до мінімуму високоенергетичні та молокогінні корми. Влітку із раціону вилучають концкорми і траву, переводять на годівлю сумішшю підв'яленої трави із соломою або сіном, іноді обмежують доступ до води. Запускати корів можна одномоментно або поступово. За другого варіанту, починаючи з 2–3-го дня запуску, раціони корів в основному повинні складатися із грубих кормів. Поряд із цим скорочують час та інтенсивність підготовки вим’я до доїння, переходять із триразового на дво-, а потім і одноразове доїння. Корів із надоєм 30–35 кг починають запускати за 20–25 днів, а з надоєм 20–25 кг - за 10–15 днів до початку сухостійного періоду. При надоях 8–10 кг корів переводять на одноразове доїння впродовж 3–4 днів, при 2–3 кг - доять через день (2–3 дні), а потім через два дні (2–3 рази). Вим’я перевіряють на наявність маститу і при його виявленні молочну залозу лікують, а у разі відсутності - консервують. На цьому запуск корів закінчується.Технологія одномоментного запуску дає змогу не зменшувати кратності доїння перед запуском до часу, коли до отелення залишиться 60–54 дні. Використовуючи консервуючі внутрішньовименні препарати для сухостійних корів, можливо припинити доїння і в корів із добовим надоєм 20 кг і більше.
За 70–75 днів до очікуваного отелення знижують у раціоні вміст соковитих і концентрованих кормів, змінюють умови утримання (переводять на нове місце) і перевіряють всі частки вим’я на субклінічний (прихований) мастит. При відсутності маститу вводять у кожну дійку по одному шприцу спеціального антимікробного препарату пролонгованої дії. Якщо мастит виявлено, то його спочатку лікують (не порушуючи кратності доїння), а потім таким же чином консервують. Наступного дня вим’я у корови збільшиться у розмірах, через день збільшення припиняється, а з третього-четвертого дня починається його інволюція.
Після повного припинення секреції молока до раціону високопродуктивних сухостійних корів поступово вводять усі ті корми, якими їх будуть годувати після нового отелення.
