×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 88

Ньюкаслська хвороба птиці

/ Сучасне тваринництво / Середа, 07 травня 2014 11:01
altМарія ЯРОШКО, ветеринарний лікар, магістр МВА
Ньюкаслська хвороба, або псевдочума - це висококонтагіозна вірусна хвороба птиці, яка характеризується ураженням органів дихання та травлення, а також порушенням у роботі центральної нервової системи. З середини минулого століття це захворювання набуло широкого розповсюдження у багатьох європейських країнах. Ньюкаслська хвороба поширена на всіх континентах і належить до особливо небезпечних.

 

Збудник та поширення захворювання
Збудником Нькаслської хвороби є РНК-місткий вірус з роду параміксовірусів родини Paramixoviridae. Виявлені штами вірусу є імунологічно однорідними, однак їхня вірулентність - здатність викликати захворювання у чутливих організмів - значно відрізняється, що впливає на ступінь прояву хвороби та її епізоотологічні особливості. При першому занесені збудника до господарства захворюваність може охоплювати до 100 % поголів’я та закінчуватися загибеллю до 60–90 % птиці.
 
У природних умовах Ньюкаслську хворобу частіше за все реєструють у птиці з ряду курячих, тобто у курей, індичок, цесарок тощо. Однак у природі також помічені випадки захворювання дикої птиці, наприклад горобців та голубів, які можуть переносити збудника захворювання на значні відстані і сприяти перезараженню здорових домашніх птахів. За даними деяких дослідників, до хвороби також певною мірою чутлива водоплавна птиця, як домашня, так і дика. До того ж, птиця різних порід та віку має різну чутливість до вірусу. Так, молоді індичата більш чутливі до збудника, ніж дорослі індички. Це уможливлює випадки контакту хворого молодняка зі здоровою дорослою птицею без її зараження. У літературі також зустрічається описання зараження вірусом Ньюкаслської хвороби людини. Таке зараження може бути при нехтуванні правилами гігієни під час роботи на птахопідприємствах серед персоналу. Клінічним проявом хвороби у людей є кон’юнктивіт.
 
altОсновним джерелом інфекції для ньюкаслської хвороби є хвора та перехворіла птиця, що виділяє вірус до зовнішнього середовища з повітрям при диханні, яйцями та всіма виділеннями організму. Вже через добу після зараження починається виділення збудника, а після одужання вірус зберігається в організмі іще протягом 2–4 місяців. Таким чином, у якості факторів передачі може виступати вся продукція птахівництва, забруднений робочий інвентар, корми та підстилка тощо. Слід також враховувати, що при утриманні великого поголів’я хворої птиці разом інфіковане повітря з приміщення, після його видалення системою вентиляції, може розноситися на відстань до 3–5 км і представляти небезпеку для здорової птиці навколо. З продукцією і відходами вірус через повітря може розноситися на відстань до 15 км. Слід також пам’ятати, що в природі резервуаром збудника є дика птиця, також можуть бути домашні качки та гуси, що живуть у приватних господарствах населення.
 
Основними шляхами зараження хворобою Ньюкасла є аліментарний та аерогенний, а також контактний при утриманні разом здорового та хворого поголів’я. При цьому аерогенний спосіб поширення вірусу є найшвидшим. До благополучних господарств збудник зазвичай завозиться з інкубаційними яйцями. Частіше за все хвороба проявляється у вигляді епізоотії, має певну періодичність і схильність до літньо-осіннього сезону. Ця сезонність, у свою чергу, пов’язана з активізацією господарчої діяльності та збільшенням поголів’я птиці в цей час. В умовах інтенсивного круглорічного виробництва сезонності може не спостерігатися, як і чіткої схильності до ураження нервової системи переважно в літній період. Однак на промислових господарствах можуть формуватися стаціонарні осередки захворювання, пов’язані з гігієнічними недоліками в поточній системі вирощування, з якими важко боротися.
 
Складність остаточного усунення збудника хвороби з виробництва полягає у його здатності до тривалого збереження у зовнішньому середовищі та можливості постійної циркуляції на одному комплексі між різними статевовіковими групами птиці. Проблеми також зумовлює масове вірусоносійство і здатність вірусу тривалий час переживати на пташиних паразитах. Так, вірус Ньюкаслської хвороби може більше 200 днів переживати в організмі кліщів роду Argus Persicos, які навіть здатні передавати його трансоваріально. Є дані про передачу вірусу і через інших паразитів (E. Tenella, E. noeca-trix) та кокцидій. Вірус також може проникати до Ascaridae galli та виділятися з їхніми яйцями в зовнішнє середовище, де буде довгий час зберігається і заражати сприйнятливу птицю.
 
Ураження та прояви хвороби
Після проникнення до організму вірус через кров розноситься до різних тканин та органів, зокрема, викликаючи порушення роботи центральної нервової системи, а також дихання і травлення. Спершу збудник розмножується в ендотелії, через що клітини кровоносних судин розрихлюються, порушується їхня порозність і починає розвиватися запально-некротичний процес. Результатом цього стають множинні крововиливи в слизових та серозних оболонках. Через 1–1,5 доби вірус локалізується у паренхіматозних органах з дистрофічними змінами, а також кістковому та головному мозку, викликаючи симптоми порушення роботи нервової системи. Залежно від того, на скільки сильно ураження торкнулося певних органів і систем, спостерігають різні клінічні прояви захворювання.
 
Після природного зараження вірусом Ньюкалської хвороби інкубаційний період триває від двох днів до двох тижнів (у середньому 5–6 днів). На скільки швидко на птиці стануть помітні перші клінічні ознаки хвороби залежить від шляхів проникнення збудника і його вірулентності, віку птиці та стану опірності її імунної системи. У Ньюкаслської хвороби розрізняють гострий, підгострий та хронічний перебіги, а також типову й атипову форми захворювання. Також говорять про можливі чотири форми клінічного прояву хвороби: велогенну (надгострий перебіг із летальністю до 90 %) - основний симптом - геморагічне ураження травного тракту, яка імовірно викликається азіатськими штамами вірусу; форму з переважним ураженням органів дихання з летальністю до 50 % у дорослої птиці і до 90 % серед курчат, яку викликають деякі мезогенні штами; третю легку форму, котра викликається так званими лентогенними штамами; четверту - безсимптомну.
 
altПершими ознаками типової форми є пригнічення і слабкість птиці, погіршення апетиту й гарячка. Часто можна спостерігати симптоми втрати орієнтації, пов’язані з ураженням центральної нервової системи. У більшої половини захворілої птиці (40–70 %) відмічають розширення зобу та витікання з ротової порожнини. Послід часто стає рідким з домішками слизу та крові. При диханні можна почути специфічні звуки, зумовлені накопиченням у дихальних шляхах ексудату. Часто птиця дихає з відкритим дзьобом та чихає. Ураження нервової системи призводить до розвитку парезів та паралічу, в результатів яких може перекручуватися шия, розвиватися атаксія та тремор, ускладнюватись пересування кінцівок, відвисати крила, тощо. З узагальнених проявів хвороби можна відмітити зниження яйценосності, а також уповільнення росту і розвитку. Протягом першого тижня після зараження може розвиватися жовточний перитоніт та керато-кон’юнктивіт.
 
Атипова форма Ньоюкаслської хвороби частіш за все реєструється у молодняку. При ній характерних клінічних симптомів не виявляється. Основною клінічною ознакою такої форми є скручування шиї, судоми, а також параліч крил та ніг. Розлади в роботі нервової системи найбільш характерні для індичат. Інколи хвороба взагалі лишається непоміченою без проявів будь-яких симптомів, або птиця швидко видужує. Розвиток такого атипового перебігу пов'язаний із циркуляцією у навколишньому середовищі слабко вірулентних штамів вірусу, а також із наявністю у птиці різного ступеня напруженого імунітету. В результаті природно слабкі штами вірусу викликають лише імунологічну перебудову організму і можуть виявлятися тільки по наявності сироваточних антитіл.
 
Залежно від важкості перебігу захворювання та інтенсивності ураження окремих систем і органів патологоанатомічні зміни при Ньюкаслській хворобі можуть сильно відрізнятися. Якщо хвороба проходила дуже гостро - на трупах птиці спостерігають класичний прояв септицемії. Дуже часто характерні крововиливи можна спостерігати в шлунку, а також у різних відділах кишечнику; в серці та яєчниках. Якщо хвороба мала більш затяжний перебіг - трупи виснажені, в кишечнику знаходять багаточисельні виразки. Через атрофію стінка тонкого кишечника витончена, біля клоаки пір’я сильно забруднене рідким послідом. Якщо протягом хвороби на неї нашаровувалися додаткові ускладнення, то можна також знаходити ознаки гепатиту, перитоніту, запалення повітряних мішків та яйцепроводів.
 
Діагностування
При діагностиці Ньюкаслської хвороби застосовують комплексний підхід з урахуванням епізоотологічних даних, клінічних ознак та патологоанатомічних змін, а також результатів лабораторних досліджень із виділенням вірусу. Виділення вірусу проводять шляхом біопроби на чутливій птиці або зараженням курячих ембріонів. Навколоплідну рідину від загиблих ембріонів надалі використовують для постановки серологічних реакцій РГА, РН та РЗГА. Для виділення вірусу також можуть використовуватися різні культури клітин. Диференціювати ньюкаслську хворобу необхідно від курячого грипу та інфекційного ларинготрахеїту, а також пастерельозу, мікоплазмозу й інфекційного бронхіту. Подібний прояв захворювання також характерний для ураження спірохетами. Серед незаразних причин слід розглядати можливі отруєння.
 
Вакцинація
У результаті перехворювання та одужання або ж після вакцинації у птиці виникає імунітет до збудника Ньюкаслської хвороби. Рівень накопичення у сироватці крові антитіл залежить від її віку, а також строків, способу і кратності проведення вакцинації. Важливу роль тут також набувають фактори годівлі та утримання, які загалом сприяють кращій імунній відповіді і більшій стійкості організму до збудника. Найбільш поширеним методом вакцинації на великих птахокомплексах є аерозольна вакцинація.
 
altІнактивовану вакцину також можна вводити птиці внутрішньом’язово з 4-х місячного віку. Протягом двох тижнів після імунізації у птиці розвивається імунітет до збудника хвороби, який надалі зберігається на півроку. В неблагополучних пташниках вакцинацію починають набагато раніше іще на курчатах із 10-ти денного віку, яку повторюють тричі до 4–5 місяців і потім щопівроку. При проведені вакцинації важливо за 3–5 днів до та протягом тижня після імунізації не використовувати на поголів’ї антибіотиків та сульфаніламідних препаратів, які б могли перешкодити імунній відповіді. Процедуру імунізації можна поєднувати для вакцинації птиці проти Ньюкаслської хвороби і проти віспи одночасно. Робота з удосконалення вакцин і методів вакцинації, а також розробки новітніх препаратів, у тому числі комплексних вакцин, ведеться постійно і вимагає уваги від ветеринарних спеціалістів підприємств.
 
Карантинні заходи
Через високу імовірність швидкого розповсюдження захворювання серед здорової птиці лікування при хворобі Ньюкасла не розроблене і непередбачене. Таким чином, на перше місце в боротьбі із хворобою виходять запобіжні заходи. Серед них найважливіше не допускати занесення збудника на підприємство, перш за все з новими інкубаційними яйцями, а також підтримання високої гігієни серед персоналу при поводженні з інвентарем, кормом та підстилкою. Не бажано поєднувати роботу на птахофабриках з утриманням домашньої птиці вдома. При проведенні заходів із дезінфекції слід враховувати, що стійкість вірусу до дії фізичних та хімічних факторів залежить від наявності білкового субстрату та кислотності середовища. Тож до дезінфекції має проводитися ретельне очищення. Вірус зберігає стійкість у діапазоні показника рН від 2 до 10, що значно ускладнює боротьбу з ним з використанням слабких розчинів діючих речовин дезінфектантів. Навіть під дією сонячного опромінювання вірус інактивується тільки через дві доби. Взимку в пташниках збудник може зберігатися до 3 місяців, влітку - до тижня. При цьому в заморожених тушках вірус легко переживає більше двох років. Вірус Ньюкаслської хвороби є дуже термостабільним - для його знищення при кип’ятінні тушок птиці необхідно до години. В посліді вірус зберігає інфекційність до трьох тижнів. Таким чином, для успішної інактивації вірусу протягом кількох хвилин використовують 1–2 % розчини формаліну, 3 % хлорне вапно, 2 % їдкий натрій тощо.
 
Якщо виникає підозра на появу Ньюкаслської хвороби в господарстві, передусім проводять лабораторні дослідження. У випадку підтвердження діагнозу накладається карантинне обмеження. Хвора птиця підлягає забою та знищенню; птиця, яка була в контакті із хворою, також забивається і піддається термічній обробці. Поряд із цим поголів’я, що знаходить під загрозою зараження, піддають вакцинації. Малоцінний інвентар теж знищують, інший обробляють відповідними дезінфектантами (5 %-й креолін, 1,5 % їдкий натрій тощо). Гній від хворої птиці спалюють, а від умовно здорової піддають біотермічному знезараженню. Паралельно проводять аерозольну дезінфекцію приміщення. Карантин з господарства знімають не раніше ніж через місяць після ліквідації хвороби і проведення усіх санітарних заходів згідно з інструкцією. Таким чином, поява в господарстві Ньюкаслської хвороби зумовлює значні збитки з довготривалими наслідками щодо карантинних обмежень і можливого формування неблагополучного осередку, допустити цього не варто, бо попередити хворобу значно легше, ніж позбутися її.

1

 21 вересня 2019
Мармурова яловичина із елітних порід бичків: унікальна ферма на Київщині.
Мармурова яловичина із елітних порід бичків: унікальна ферма на Київщині.
21 вересня 2019
 21 вересня 2019
Згідно з результатами опитування, лише третина опитаних підтримують цю пропозицію. Майже половина українців (49%) не підтримують ухвалення закону про ринок землі і скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення до 1 грудня 2019 року.
Згідно з результатами опитування, лише третина опитаних підтримують цю пропозицію. Майже половина українців (49%) не підтримують ухвалення закону про ринок землі і скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення до 1 грудня 2019 року.
21 вересня 2019
 21 вересня 2019
Поліція силою розігнала учасників блокади вагонів із вугіллям у Соснівці на Львівщині та затримала більше 20 осіб.
Поліція силою розігнала учасників блокади вагонів із вугіллям у Соснівці на Львівщині та затримала більше 20 осіб.
21 вересня 2019
 20 вересня 2019
Сьогодні по всій Україні аграрії вийшли на мирні протести, мета яких привернути увагу громадськості, президента України та уряду до проблем  впровадження ринку землі і висловити своє бачення земельної реформи.
Сьогодні по всій Україні аграрії вийшли на мирні протести, мета яких привернути увагу громадськості, президента України та уряду до проблем  впровадження ринку землі і висловити своє бачення земельної реформи.
20 вересня 2019
 20 вересня 2019
У проекті Держбюджету-2020 на підтримку агропромислового комплексу було закладено менше коштів, оскільки в попередні роки закладені кошти не використовувались в повному обсязі. 
У проекті Держбюджету-2020 на підтримку агропромислового комплексу було закладено менше коштів, оскільки в попередні роки закладені кошти не використовувались в повному обсязі. 
20 вересня 2019
 20 вересня 2019
На поточному тижні в Україні помітно зросли ціни на тепличні помідори.
На поточному тижні в Україні помітно зросли ціни на тепличні помідори.
20 вересня 2019

Please publish modules in offcanvas position.