Цей свинокомплекс добре знають як у Краснопільському районі, так і у всій області, адже цього року «Ряснянське» святкує свій ювілей - сорок років з дня заснування! За весь час комплекс перетерпів не мало новацій, проте, на відміну від багатьох його «побратимів», які є по всій території України - не занепав, і не закрився, швидше навпаки - активно розвивається і оновлюється. Місцеві мешканці, розповідаючи про «Ряснянське», називають його не інакше як «наш годувальник», та гордо засвідчують - на підприємстві є на що подивитися.
Ще тільки 7:30 ранку, а ми на свинокомплексі зустрічаємо нового директора Миколу ШТУКІНА на наряді з працівниками. Після чого вирушаємо на екскурсію підприємством у його супроводі.
- Миколо Олексійовичу, розкажіть, будь ласка, з чого починалось «Ряснянське»?
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Ряснянське» було створене 2000 року на базі колишнього КСП ім. Леніна, яке почало свою роботу в далекому 1974 році. Наше підприємство спеціалізується на вирощуванні чистопорідних та гібридних свиней, молочному скотарстві, а також на орендованих землях ми займаємось рослинництвом.
Сьогодні поголів’я свиней у нас становить 10 тис., крім того, маємо 340 голів дійного стада, і 4 тис. га землі, на яких вирощуємо кукурудзу, пшеницю, сою, також маємо своє кормовиробництво та переробку - цех з виробництва ковбаси, що за місяць переробляє більше 2 т м’яса.
- Як Ви оцінюєте сьогоднішній стан підприємства в цілому?
- Можу сказати, що підприємство за свою історію пережило досить багато - змінювались власники, керівництво, назва… Проте «Ряснянське» існувало за будь-яких умов, і житиме надалі. Сьогодні свинокомплекс переживає технологічну модернізацію. Ринок вимагає якісно нового підходу до справи. Час зрозуміти, що виживуть лише ефективні виробники, які рахують собівартість і головне - можуть регулювати її рівень.
- Чи вдалий час для того, аби оновлювати підприємство, враховуючи ситуацію у державі?
- Дійсно, теперішні умови не дуже сприятливі для модернізації. Дорожчають корми, вакцини і ліки, що неодмінно призведе до підвищення собівартості свинини в цьому році. Ціни на обладнання постачальники також підвищують двічі на місяць. Зростання ціни на свиней живою вагою лише на 10–15 % компенсує збільшення собівартості.
Додайте, що свинокомплексу 40 років, і працює він практично без модернізації. Коли я прийшов, показники, що були, та ще деякі і залишаються, далекими від сучасного свинарства.
Тому ми і вирішили провести повний аудит усіх елементів виробництва, від плану і обліку до організації потокового виробництва і витрат кормів.
Зараз, побачивши справжню картину, та впровадивши частину змін технології, - розумію, що іншого шляху і бути не могло.
- Яким чином Ви плануєте змінювати підприємство на краще?
- Річ у тому, що на цьому підприємстві я працюю на посаді директора лише другий місяць. До того ж, очолюю інше підприємство - «Ворожбалатінвест», що, так само як і «Ряснянське», входить до холдингу «Чарівний світанок». Моїм завданням зараз є посилення конкурентоспроможності підприємства, ліквідація проблем, що накопичились за десятиліття на свинокомплексі та повернення йому колишніх лідерських позицій у галузі. Адже колись ми були відомі племінною роботою на всю Україну.
- З якими проблемами у «Ряснянському» Ви зіткнулись, коли прийшли сюди працювати?
- Перша - це приведення до сучасного рівня роботи свиноком-плексу. Переконаний, що з ринковими цінами на сировину для кормів із незбалансованою до сучасних норм годівлею ні один свинокомплекс в Україні не дасть прибутку. Ми у «Ряснянському» витрачали кошти, а прирости покривали лише витрати на корми. А як же заробітна плата, вакцини, ліки, електроенергія, та, зрештою, прибуток? До початку березня 2014 року ми несли великі втрати через неконтрольовану загибель тварин, зокрема, і через проблеми з годівлею.
Завдяки ефективному плану дій та його чіткому впровадженню ми вже зараз можемо констатувати покращення роботи всіх ділянок виробництва. Ситуація кардинально змінилася вже за 1 місяць - відбулось зменшення падежу на 59 %, покращилось поїдання кормів тваринами, збільшилась інтенсивність росту свиней в усіх групах тощо.
- Тобто фактично Ви стали своєрідним кризовим менеджером цього комплексу, чи не так?
- Певною мірою, так. У мене великий досвід роботи в агропідприємствах, а протягом 2003–2005 рр. я був керівником обласного управління сільського господарства Сумської області. Коли я прийшов у 2009 році на «Ворожбалатінвест», то починав його майже з нуля. Лише за декілька років підприємство подвоїло територію - до 8 тис. га, на яких ми вирощуємо провідні сільськогосподарські культури. Торік, за підсумками роботи, вийшли на лідерські позиції серед підприємств холдингу, і стали найбільшим сільгосппідприємством Лебединського району. Зараз я більшість часу проводжу в «Ряснянському» і роблю все, аби свинокомплекс якнайшвидше вийшов на рівень собівартості менше 12 грн за 1 кг живої маси.
- Які новації Ви запроваджуєте на підприємстві, та як це вплине на виробничі показники комплексу?
- Можна сказати, що підприємство переживає своє друге народження. Я переконався, що першочергові і практично невитратні технологічні зміни повин-ні бути впроваджені негайно. Якщо на свинокомплексі немає обліку, то яким чином можна виміряти покращення чи погіршення? Тобто треба налагодити облік, привести його до сучасних стандартів. Потім - годівля свиней. Це найбільший резерв зниження собівартості для українського свинарства. Парадокс, проте витрати кормів в Україні у свинарстві - чи не найвищі в світі.
Час минає, з’являються нові підходи, і ми маємо впроваджувати у практику все передове та ефективне. У цьому нам допомагає ТОВ «Центр підвищення ефективності в тваринництві». Я знаю, що спеціалісти Центру результативно працюють із багатьма вітчизняними підприємствами та виводять їх майже на один рівень із європейськими показниками - як за собівартістю виробництв, так і якістю продукції. У наших планах 2014 рік закінчити із такими високими показниками, яких раніше свинокомплекс не мав за всю свою історію.
- Cкільки часу знадобиться на те, аби впровадити нові підходи у діяльність підприємства?
- На перехід до нових технологій в обліку, годівлі і в цілому технології ми запланували три місяці, проте фінансовий результат нововведень побачили вже після першого місяця. Це дозволило нам інвестувати заощаджені 85 тис. грн з ПДВ в оснащення нового кормоцеху, що повністю забезпечить потреби нашого свинокомплексу.
- Що Ви порадите іншим тваринницьким комплексам для підвищення конкурентоспроможності?
- Бути готовими до змін. Особливо, ця порада стосується тих, хто багато років займається тваринництвом. Іноді важливо критично переглянути те, що робиш роками. Успішними будуть ті підприємства, які відстежують і впроваджують найбільш ефективні технології.
Коментар
Микола БАБЕНКО, ТОВ «Центр підвищення ефективності тваринництва»
- Типова проблема тваринницьких комплексів в Україні - годівля, яка майже скрізь потребує перегляду. Це і рецепти комбікормів, і обрання сировини, і вибір постачальників. Коли підприємство впроваджує комплексний підхід, зокрема в годівлі - ефект гарантовано. Наша мета - витрати кормів у структурі собівартості 1 кг живої маси - не більше 8 грн з ПДВ.
Додайте ще ветеринарний супровід, навчання персоналу - і підвищення рентабельності бізнесу гарантоване!
Також, на мій погляд, потрібно змінювати підходи до самого тваринницького бізнесу. Ми запропонували частковий продаж поросят із дорощування масою 25 кг, раніше був продаж свиней лише з відгодівлі 100–110 кг. По-перше, свинокомплекс вже перейшов на потокову систему, це парування щотижня 60 свиноматок, щоб отримати 50 опоросів на тиждень. Таким чином, кількість отриманих поросят за рік подвоїться. Крім того, вже незабаром ми почнемо реалізацію трипорідних тварин, і вже закупили чотиритермінальних кнурі.
Завдяки введенню ефективних технологій лише у годівлі тварин можна досягти на порядок нижчої собівартості. Так, корми у кілограмі живої маси займатимуть не більше 8 грн з ПДВ, а вся виробнича собівартість становитиме не більше 12 грн.
Зазначу, що для нас це не перший досвід, де вдається так зменшувати собівартість практично без додаткових інвестицій на свинокомплексі радянського зразка.