Соєве молоко у годівлі: вигідна альтернатива

Олег ГАЙДЕНКОканд. техн. наук, учений секретар,
Юрій КЕРНАСЮКканд. економ. наук, ст наук співробітник лабораторії маркетингу,
економічного аналізу та захисту інтелектуальної власності
Кіровоградська ДСГДС НААН
Останніми роками стан молочного скотарства характеризується сповільненням негативних процесів скорочення поголів’я тварин і підвищенням їх продуктивності. Водночас однією з головних проблем галузі залишається висока собівартість виробництва продукції, де найбільшу питому вагу займає вартість кормів. Використання в годівлі соєвого «молока» є одним із резервів здешевлення виробництва і підвищення загальної ефективності тваринництва.

 

Соєве молоко замість коров’ячого
Загальновідомо, що для ефективної організації ведення тваринництва в раціонах годівлі високу частку повинні займати концентровані корми, до яких слід додавати високобілкові добавки. Найцінніші за своїм поживним складом є соєві боби.
 
altБагаторічний практичний досвід використання сої в годівлі тварин має Державне підприємство Дослідне господарство «Елітне» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України. Господарство розташоване на території Кіровоградської області в с. Созонівка (центральна садиба) із відділком у с. Степове Кіровоградського району. Господарська діяльність здійснюється на площі 3461,5 га, з яких 3306,5 га — це сільськогосподарські угіддя, в т. ч. 3225 га — рілля. Кількість працюючих на початок 2014 р. — 187 осіб, з яких безпосередньо зайнятих у сільськогосподарському виробництві — 182.
 
Основними напрямами діяльності підприємства є вирощування і реалізація високоякісного елітного, репродукційного насіння нових перспективних районованих сортів та гібридів сільськогосподарських культур, племінного молодняку великої рогатої худоби та свиней.
 
На початку 2000-х рр. у господарстві постала проблема пошуку шляхів підвищення економічної ефективності ведення тваринництва та здешевлення собівартості виробництва продукції. Серед запропонованих заходів увагу привернуло питання використання сої в годівлі тварин.
 
Із 2004 р. на підприємстві почали застосовувати соєве «молоко» як замінник незбираного коров’ячого молока. Для цього було придбано установки типу ТЕК-2СМ і ТЕК-4СМ. Завдяки використанню в годівлі переробленої сої витрати концентрованих кормів окупаються високою прибавкою продуктивності тварин, що є запорукою інтенсивного ведення галузі молочного скотарства і низької собівартості виробництва продукції.
 
Показники продуктивності покращились
Використання сої в господарстві є стратегічним напрямом вирішення проблеми забезпечення кормовим протеїном великої рогатої худоби та свиней. З початку широкого застосування сої у раціонах годівлі всіх видів тварин значно покращилися показники їх продуктивності (діагр. 1).
 
Діагр. 1. Продуктивність тваринництва в ДП Дослідному господарстві «Елітне»
Кіровоградської ДСГДС НААН
alt
 
За останні 10 років (2004-2013 рр.) середньорічний надій молока на корову в господарстві зріс із 4469 кг в 2004 р. до 7104 кг в 2013 р., а середньодобові прирости молодняку ВРХ і свиней, відповідно на 23,4 і 50 %.
 
На основі результатів власних досліджень, проведених у господарстві, відпрацьовано технологічну схему годівлі телят-молочників і поросят соєвим «молоком», впровадження якої забезпечує ресурсоощадливе використання кормів та додатковий економічний ефект:
 
  • економія коров’ячого молока при заміні його соєвим у середньому на 516 головах телят становить близько 206 т, 1103 свиней — 11 т;
  • виручка господарства від додаткової реалізації коров’ячого молока становить при цьому 976 тис. грн.
 
У цілому в дослідному господарстві товарність реалізації молока зросла з 70 % у 2004 р. до 78 % в 2013 р., витрати кормів на 1 ц молока зменшилися на 24,2 % (з 1,2 ц к. од. до 0,91 ц к. од.), приросту ВРХ — на 17,7 % (з 11,3 ц к. од. до 9,3 ц к. од.), приросту свиней — на 33 % (з 9,3 ц к. од. до 6,2 ц к. од.).
 
Особливості використання сої у годівлі сільськогосподарських тварин
Наукою і практикою доведено, що сільськогосподарські тварини дуже чутливі до антипоживних елементів, які містяться у сирій сої.
 
Відтак, при використанні сої в годівлі тварин її потрібно піддавати відповідній тепловій обробці перед тим, як включати до раціонів у якості високобілкового корму, оскільки в іншому випадку активні антипоживні білкові речовини негативно позначаться на стані їх здоров’я. Зокрема, відбуватиметься пригнічення їх росту, зниження ефективності використання кормів та інші негативні наслідки.
 
Завдяки науково обґрунтованому використанню в раціонах переробленої сої тварини в господарстві характеризуються пропорційною будовою тіла, добре розвиненим кістяком і мускулатурою, підвищеною життєздатністю (фото. 1).
 
altТехнологія інактивації антипоживних речовин соєвих бобів
У якості основного технологічного способу руйнування антипоживних речовин, що містяться в сирих соєвих бобах, традиційно використовується їх теплова обробка протягом певного проміжку часу.
 
У Дослідному господарстві використовують два найбільш поширені способи інактивації антипоживних речовин бобів сої: з використанням гідродинамічних установок типу ТЕК-СМ (НПП «Інститут «ТЕКМАШ») і шляхом їх екструдування на екструдерах моделей Е-500 (ВАТ «Черкасиелеватормаш») та ПЕ-250 (ЗАТ «Уманьферммаш»).
 
Технологія виробництва соєвого «молока» на установці ТЕК-СМ
Впродовж останніх 10 років у господарстві із соєвих бобів, завдяки легкій розчинності білків і вуглеводів у воді, високому вмісту жиру, наявності фосфатидів, що мають емульгуючі властивості, виготовляють корисний замінник молока для випоювання молодняку великої рогатої худоби і свиней — соєве «молоко».
 
Технологія ТЕКМАШ базується на виготовленні концентрованих соєвих добавок у вигляді пастоподібних продуктів, у яких повністю зберігаються всі вітаміни і мінеральні сполучення на відміну від шроту і соєвого борошна, де вміст корисних речовин значно нижчий. Обладнання ТЕК-СМ дозволяє в умовах господарства готувати високобілкові термічно оброблені соєві пасти.
 
Соєве «молоко» отримують шляхом розведення пасти водою в розрахунку 1:10, внаслідок чого його собівартість дуже низька порівняно з використанням незбираного молока, і становить близько 0,55-0,60 грн/л.
 
Таким чином, одним із ефективних напрямів використання сої в тваринництві, що дає можливість істотно збільшити виробництво товарного молока завдяки зниженню витрат молочних кормів на випоювання телят і поросят, а відтак, підвищити надходження виручки від його реалізації та зменшити собівартість тваринницької продукції, є її переробка з використанням гідродинамічних установок типу ТЕК-СМ.
 
Обладнання для переробки зернобобових культур ТЕК-СМ дозволяє, залежно від потужності й експлуатаційних характеристик, забезпечити виробництво від 70 до 960 кг замінника незбираного молока (табл. 1).
 
Таблиця 1. Основні технічні характеристики установок ТЕК — СМ
 
alt
 
Основний принцип роботи установки ґрунтується на використанні явища гідродинамічної кавітації і пов’язаний з різними фізико-механічними ефектами. Внаслідок інтенсивної циркуляції суміші сої і води по контуру механічна енергія потоку рідини перетворюється на тепло, температура суміші поступово піднімається до 105 °С, а соєві боби, внаслідок багаторазового проходження через насос і сопловий апарат, подрібнюються. Процес подрібнення соєвої маси і теплової обробки здійснюється без доступу кисню. Робота обладнання полягає у прямому перетворенні електричної енергії в теплову через нагрівання зерно-водяної суміші з коефіцієнтом корисної дії не менше як 90 %.
 
alt
 
Соєві боби, які призначені для приготування соєвого «молока», повинні бути обов’язково промиті й очищені від твердих сторонніх домішок із подальшим додаванням води.
 
Повне набухання соєвих бобів триває впродовж 14-16 годин. При заливанні соєвих бобів підігрітою до 50-55 °С водою тривалість набухання сої зменшується у середньому до 2,5-3 годин.
 
Перетримка у ваннах замочування соєвих бобів більше 14-16 годин створює передумови до виготовлення соєвого «молока», яке швидко скисає після його охолодження до 40 °С. У разі непередбачених затримок у тривалості замочування соєвих бобів, додається 40-50 г харчової соди. Означений технологічний прийом забезпечує отримання кондиційного соєвого «молока».
 
alt
 
Перед безпосереднім використанням у годівлі свиней до соєвого «молока», для покращання його смакових якостей, в розрахунку на 1 л додається по 0,5 г цукру та 0,3 г кухонної солі.
 
В середньому 1 кг незбираного коров’ячого молока містить 0,3 кормових одиниць проти 0,15 кормових одиниць в соєвому «молоці». Звідси можна визначити орієнтовний коефіцієнт його заміщення за поживністю — 2 (0,30 : 0,15). Поживність соєвого «молока» наведено в табл. 2.
 
Таблиця 2. Порівняльна характеристика соєвого «молока»
alt
 
Практичний досвід використання сучасного обладнання марки ТЕК-СМ в господарстві впродовж 10 років довів високу його ефективність при переробці сої для подальшого її використання в годівлі тварин.
 
Порівняння витрат на виробництво коров’ячого молока і соєвого
Економічні аспекти використання соєвого «молока» також свідчать про переваги, які передусім полягають в економії на його виробництві порівняно з використанням при випоюванні тваринам коров’ячого молока, собівартість якого майже вчетверо вище (табл. 3).
 
Таблиця 3. Собівартість виробництва 1 ц продукції, грн
alt

svidome

 30 вересня 2020
За оперативними даними з областей наразі загальна кількість заявок на отримання дотації на голову ВРХ молочного напряму продуктивності складає 285 на суму 44 840 грн за 8 968 корів. Кількість заявок на отримання дотації на бджолосім’ю складає майже 9 тис. на суму 96 млн грн.
За оперативними даними з областей наразі загальна кількість заявок на отримання дотації на голову ВРХ молочного напряму продуктивності складає 285 на суму 44 840 грн за 8 968 корів. Кількість заявок на отримання дотації на бджолосім’ю складає майже 9 тис. на суму 96 млн грн.
30 вересня 2020
 30 вересня 2020
З 1 січня 2021 року починає діяти обов’язкова умова позначення одиниць SI на продукції під час її виробництва та введення в обіг. У зв’язку з тим, що процес внесення змін до етикетки для ЗЗР на практиці займає до 6 місяців, це може призвести до фактичної втрати ринку – компанії не встигнуть перелаштувати процеси: залишилося майже три місяці.
З 1 січня 2021 року починає діяти обов’язкова умова позначення одиниць SI на продукції під час її виробництва та введення в обіг. У зв’язку з тим, що процес внесення змін до етикетки для ЗЗР на практиці займає до 6 місяців, це може призвести до фактичної втрати ринку – компанії не встигнуть перелаштувати процеси: залишилося майже три місяці.
30 вересня 2020
 30 вересня 2020
Станом на 28 вересня поточного року, сільгоспвиробники з усіх областей України вже засіяли понад 2,2 млн га основними озимими культурами із прогнозованих 8,2 млн га (27%).
Станом на 28 вересня поточного року, сільгоспвиробники з усіх областей України вже засіяли понад 2,2 млн га основними озимими культурами із прогнозованих 8,2 млн га (27%).
30 вересня 2020
 30 вересня 2020
Забезпечення безпеки роботи команди, виведення на ринок нових продуктів, розрахованих на складні кліматичні умови, вдала мультиканальна мультибрендова стратегія продажів, а також акцент на програми навчання, агрономічну та фінансову підтримку клієнтів – керівники Corteva Agriscience розповіли про принципи роботи компанії в сезоні 2020 року, а також поділилися планами на 2021 рік.
Забезпечення безпеки роботи команди, виведення на ринок нових продуктів, розрахованих на складні кліматичні умови, вдала мультиканальна мультибрендова стратегія продажів, а також акцент на програми навчання, агрономічну та фінансову підтримку клієнтів – керівники Corteva Agriscience розповіли про принципи роботи компанії в сезоні 2020 року, а ...
30 вересня 2020
 30 вересня 2020
За 1,5-2 роки робота митниці буде автоматизована – заберуть «людський фактор» впливу.
За 1,5-2 роки робота митниці буде автоматизована – заберуть «людський фактор» впливу.
30 вересня 2020
 30 вересня 2020
Фахівці Держпродспоживслужби та представники компетентного органу Мексиканських Сполучених Штатів обговорили питання посилення співпраці між країнами, зокрема щодо акредитації України для відкриття ринку Мексики для української курятини. 
Фахівці Держпродспоживслужби та представники компетентного органу Мексиканських Сполучених Штатів обговорили питання посилення співпраці між країнами, зокрема щодо акредитації України для відкриття ринку Мексики для української курятини. 
30 вересня 2020

Please publish modules in offcanvas position.