×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 88

Годівля та профілактика захворювань молодняку птиці

/ Сучасне тваринництво / Середа, 26 серпня 2015 17:02
Марія ЯРОШКОветеринарний лікар, магістр МВА
Молодняк птиці з перших тижнів життя характеризується високою інтенсивністю росту. Скоростиглість певних порід дозволяє отримати від курчати у двомісячному віці тушку вагою до 1,5 кг або ж до 2-2,2 кг та більше за 42-45 днів для курчат-бройлерів. Зрозуміло, що така інтенсивність приростів може ґрунтуватися лише на відповідному забезпечені молодняку поживними речовинами. Важливу роль тут відіграє забезпечення відповідного переходу від жовточного живлення до споживання корму.

 

Жовточний запас
Після вилуплювання курча з нормальним розвитком все іще зберігає частину невикористаних поживних речовин у своєму жовточному мішку. Тож не слід хвилюватися, побачивши невеличкий мішечок вагою в 5-7,5 г у нижній частині черевця курчати. Зазвичай цей мішечок має жовтувато-оранжеве забарвлення і на ньому можна роздивитися добре розвинуту судинну сітку, а його розмір активно зменшується з перших годин після вилуплювання і зникає протягом кількох днів. Цей залишок поживних речовин є основним джерелом живлення для курчати протягом часу інкубації і може зберігати таку функцію ще протягом першого тижня його життя.
 
Основною складовою залишку жовтка є легкорозчинні жири, які складаються з коротколанцюгових жирних кислот. Саме ці жири регулюють розвиток травної систему молодняку птиці, а також стабілізують його енергетичний обмін протягом початкового періоду розвитку. Відповідно, за змінами залишкового жовточного мішечку можна спостерігати як розвивається молодняк. Так, якщо запаси жовтка використовуються швидко, це свідчить про нормальний розвиток травної системи, що є дуже бажаним на початкових стадіях розвитку. Чим швидше жовточні запаси курчати будуть використані, тим швидше воно зможе повною мірою перетравлювати і засвоювати поживні речовини з корму. При цьому хоча швидкість використання жовтку і залежить від складу раціону, скорочення обсягу годівлі не сприяє швидшому використанню запасних поживних речовин. Навіть навпаки, чим краще курчата годуються, тим швидше жовточний запас поживних речовин буде використано. Через це розпочинати повноцінно годувати молодняк рекомендується не пізніше 18 годин після його вилуплювання.
 
Якщо до кінця першого тижня значна частина жовточного мішка все ще зберігається, це не тільки вказує на поганий розвиток травної системи, а й свідчить про джерело загального внутрішнього токсикозу для птиці, зумовленого присутністю у вмістимому продуктів обміну, напіврозкладених жирів та інших токсинів. Такий процес інтоксикації значно уповільнює ріст та розвиток молодняку. Окрім вагомих порушень процесу інкубації, причинами уповільненого розчинення вмісту жовточного мішка можуть виступати помилки у годівлі.
 
Так, важливу увагу протягом першого тижня життя курчати слід приділяти достатньому рівню легко перетравного білка та вуглеводів, достатньому вмісту мінеральних речовин (більше 3% за масою) та клітковини у раціоні (більше 3,5% за масою), а також достатній кислотозв’язуючій здатності комбікорму. В певних випадках проблеми можуть спостерігатися на фоні авітамінозів.
 
Спецраціон і профілактика
Через неможливість ефективного лікування проблем із розсмоктуванням жовточного мішка, кращим підходом є профілактика їхнього виникнення. Поряд із організацією правильного режиму інкубації важливу роль тут відіграє відповідна організація годівлі.
 
Так, якщо з перших днів життя курча помітні незначні відмінності у кольорі та консистенції вмісту жовточного мішка, можна спробувати вплинути на його подальший розвиток через використання спеціального раціону. Для цього згодовують комбікорм із додаванням відповідного підкислювача та пробіотичних препаратів. При цьому протягом першого тижня можна використати так званий нульовий раціон (престартерний — 0-7 день життя) до переведення молодняку птиці на стартовий (7-21 день життя).
 
Важливе значення при такій двофазній годівлі птиці у перший місяць приділяється вмісту у раціоні білку та його забезпеченості незамінними амінокислотами, зокрема метіоніном та лізином. Особливу увагу також приділяють вмісту у раціоні достатнього обсягу легкодоступних вуглеводів. Престартерний корм має бути високо перетравним — не менше 80-85%.
 
Не рекомендується мати у складі первинного раціону велику кількість рослинних та тваринних жирів і мінералів. Енергетична цінність такого раціону орієнтована на вміст близько 280-290 ккал в 100 грамах корму. Через високу кислотопоглинаючу здатність та вмісту пентозанів — важко перетравних полісахаридів — до складу нульових комбікормів не бажано включати пшеницю та її похідні, наприклад, висівки. До їхнього складу також не бажано включати сою та кормові компоненти тваринного походження, наприклад, м’ясо-кісткове чи рибне борошно.
 
Сухе молоко та дріжджі є теж небажаними компонентами. Натомість, до складу раціону можна вводити продукти переробки рису (до 7% по масі раціону), сухі молочні відвійки, подрібнене насіння льону (до 3% від маси раціону). Використання перелічених компонентів стабілізує структуру та вологість комбікорму, чим стимулює розвиток травного тракту.
 
До того ж, комбікорми нульового раціону повинні бути у вигляді крупки, для чого зазвичай використовують гранулятор, в такому вигляді вони краще поїдаються. Поряд із цим завдяки доброму слизеутворенню, перш за все завдяки льону, перетравлення та всмоктування поживних речовин відбувається більш виважено та м’яко. Таким чином, згодовування престартерного або нульового раціону, також збагаченого ферментними добавками, сприяє кращому розвитку травної системи поряд із швидшим використанням жовточного залишку. Якщо ж досягти бажаного результату не вдається, і на жовточному мішку від вилуплення або з часом до кінця першого тижня розвиваються патологічні зміни — зеленувато-коричневий колір вмісту, рідка консистенція з помітним утворенням нашарування солей на внутрішній поверхні, поява нехарактерних ущільнень тощо — молодняк птиці підлягає вибракуванню.
 
Перехід на ростові корми
Починаючи з 21 дня життя, молодняк птиці зазвичай переводять на так звані ростові корми, що мають на меті переведення годівлі за поживністю з білкового типу на вуглеводневий. Слід також зазначити, що перехід від одного корму до іншого має бути поступовим та тривати щонайменше 3 доби, за які поступово зменшують даванку корму, що попередньо використовували, та збільшують вміст того корму, на який переводять.
 
Протягом першого місяця життя використання поживних речовин у молодняку птиці відбувається найбільш інтенсивно. Потреба в енергії при цьому може значно коливатися, залежно від виду птиці і напряму її продуктивності.
 
Так, у молодняку курей яєчних поряд протягом першого тижня життя вона становить близько 85 кДж, у м’ясних порід — на 50-70% більше. Так, саме від виду та напряму продуктивності залежить потреба у протеїні — від 1,4 до 2,4 г на голову на добу, відповідно. З часом забезпечення протеїнових складових у раціоні реалізується за рахунок введення складових тваринного походження. З ростом птиці пропорційно зростає і потреба у складі протеїнів відповідних незамінних амінокислот. При цьому на фоні загального зменшення їхньої концентрації у розрахунку на 100 г сухого корму (наприклад, по лізину з 1 г до 0,7 г для птиці старше двох місяців, або по тріптофану та метіоніну з 0,2 до 0,14 та з 0,45 до 0,32 г відповідно), через споживання корму в більшому об’ємі досягається задоволення потреби в них.
 
Важливим елементом у складі раціону молодняку птиці є також клітковина, рівень якої не повинен перевищувати 5-7 г для курей. Щодо мінеральної годівлі слід відзначити, що поварена сіль — основне джерело натрію — для молодняку має суворо нормуватися і не перевищувати рівень 0,4 г на 100 г сухого корму. Важливе значення має також так зване кальцію-фосфорне співвідношення, яке в організмі птиці становить близько 1,5:1. Таке ж співвідношення цих елементів має зберігатися у комбікормі.
 
Молодняк птиці дуже активно реагує на нестачу вітамінів
Для недопущення затримки в рості та розвитку рекомендується випоювати вітамінні препарати, починаючи вже з другого по п’ятий день життя. Комбінувати або заміщати вітамінні препарати антибіотиками не рекомендується. З моменту вилуплення курча є умовно вільним від мікрофлори, тому додатково знищувати без потреби її не варто. Натомість рекомендується використання пробіотичних препаратів, які поряд із вітамінним випоюванням сприятимуть укріпленню імунітету.
 
Якщо ж у антибіотико-профілактиці все ж таки є потреба, її проводять не раніше ніж через три дні після випоювання вітамінів. До вибору антибіотиків варто підходити дуже зважено. Надмірне їхнє використання не приносить користі ані птиці, ані господарству. Так, з часом при використанні одних і тих самих препаратів існує велика небезпека розвитку резистентності, за умови чого проводити боротьбу з первинними мікроорганізмами надалі буде дуже важко.
 
Вдаватися з самого початку до найпоширеніших і дешевших препаратів також не варто, бо багато з них вже втратили свою дієвість на великому спектрі мікрофлори. Надалі за потреби випоювання вітамінів та антибіотиків можна чергувати, поступового збільшуючи проміжки часу між ними до двох тижнів. Нестача вітамінів часто викликає складні проблеми у вже підрощеного молодняку, тож недооцінювати їхню роль у вітамінах та випоюваннях не варто. Наприклад, брак вітамінів групи Б може викликати слабкість ніг у бройлерів ближче до кінця строку відгодівлі. Подолати ж таку проблему, коли птиця вже «впала», значно важче, ніж профілактувати її своєчасними випоюваннями. Слід також зазначити, що коли мова іде про вітамінні препарати, доцільно надавати перевагу водорозчинним формам. Через неможливість дозування вітамінів індивідуально, водорозчинні вітаміни краще донесуться до кожного курча, в той час як рівномірно розчинити жир у воді дуже важко.
 
Чому кокцидіостатики важливі?
Важливу роль у профілактиці захворювань молодняку птиці також відіграє випоювання кокцидіостатиків. Це препарати, що пригнічують розвиток хвороботворних простіших — кокцидій, які паразитують у кишечнику і здатні викликати значні розлади травлення, аж до падежу. Кокцидіостатики можуть входити до складу раціонів, однак найбільш поширений спосіб їхнього задавання птиці — це випоювання, яке можна розпочинати з перших днів її життя. Керуючись тим, що цикл розвитку кокцидій повторюється кожен 21 день, випоювання необхідно проводити з такою ж періодичністю, наприклад, на 2-й та наступного разу на 23-й день після виведення курчат. Якщо мова іде про бройлерів, то третє випоювання зазвичай не проводиться, оскільки до того часу птиця як раз іде на забій.
 
Щодо профілактики інших інфекційних захворювань, то тут доцільно консультуватися з ветеринарним лікарем. Залежно від поширених у певному регіоні інфекційних хвороб, відповідним чином формується і графік профілактичних обробок. Існує багатий вибір різних вакцин, більшість з яких також задаються молодняку у формі випоювання з повторенням з відповідним інтервалом.
 
У свою чергу, вакцинації не повинні співпадати з протипаразитарними обробками — дегельментизаціями. Комбінація вакцини та протипаразитарного препарату може викликати у птиці значний стрес, негативно позначатися на її рості та розвитку та значно послаблювати імунну реакцію організму на введену вакцину. Нехтувати протипаразитарними обробками також не варто, бо інвазивні захворювання можуть значно скорочувати продуктивність, уповільнювати ріст і розвиток молодняку та навіть призводити до його падіжу. Інтервал між вакцинацією та дегельмінтизацією в графіку профілактичних обробок повинен становити 14 діб.
 
Таким чином, збалансована годівля молодняку птиці, починаючи з перших днів її життя поряд із відповідними профілактичними обробками має забезпечити добре здоров’я та високу продуктивність вашого стада.

1

 16 вересня 2019
У 2020 року держпідтримка АПК буде зосереджена на компенсації ставки банківських кредитів для придбання землі фермерами. 
У 2020 року держпідтримка АПК буде зосереджена на компенсації ставки банківських кредитів для придбання землі фермерами. 
16 вересня 2019
 16 вересня 2019
Отримання високого прибутку та стабільне зростання рентабельності капіталу - головна мета кожного бізнесу. І досягнення цієї цілі не можливе без розумного управління власними фінансами, ефективного фінансового менеджменту та впровадження новітніх інструментів.
Отримання високого прибутку та стабільне зростання рентабельності капіталу - головна мета кожного бізнесу. І досягнення цієї цілі не можливе без розумного управління власними фінансами, ефективного фінансового менеджменту та впровадження новітніх інструментів.
16 вересня 2019
 16 вересня 2019
У серпні 2019 року об’єми загальної грошової виручки від експорту молокопродуктів скоротилися на 33,8% до 15,5 млн доларів, що на 7,9 млн доларів менше за аналогічний період 2018.
У серпні 2019 року об’єми загальної грошової виручки від експорту молокопродуктів скоротилися на 33,8% до 15,5 млн доларів, що на 7,9 млн доларів менше за аналогічний період 2018.
16 вересня 2019
 16 вересня 2019
Цьогоріч сезон баштанних в Україні завершиться в середньому на два тижні раніше, ніж торік.
Цьогоріч сезон баштанних в Україні завершиться в середньому на два тижні раніше, ніж торік.
16 вересня 2019
 16 вересня 2019
Близько 80% ґрунтових ресурсів України страждають від нестачі поживних речовин та міндобрив.
Близько 80% ґрунтових ресурсів України страждають від нестачі поживних речовин та міндобрив.
16 вересня 2019
 16 вересня 2019
У селі Концове Закарпатської області відкрилася грибоферма Nature Green (NG), де вирощують японські гриби шиїтаке. 
У селі Концове Закарпатської області відкрилася грибоферма Nature Green (NG), де вирощують японські гриби шиїтаке. 
16 вересня 2019

Please publish modules in offcanvas position.