Непростий вибір
Сьогодні багато керівників господарств, які зберегли молочне скотарство й утримують дійне стадо корів, незважаючи на складну фінансово-економічну ситуацію в країні, мають бажання і надалі розвивати цю галузь. Однак рано чи пізно перед ними виникає дилема непростого вибору шляхів розвитку галузі — вкладання фінансових коштів у реконструкцію молочно-товарної ферми і модернізацію обладнання чи будівництво нової доїльної зали.
Варто зазначити, що вибір того чи іншого рішення повинен базуватися на розумній оцінці власних можливостей і завдань, які стоять перед господарством. Завдання у всіх без винятку агровиробників тваринницької галузі сьогодні, як ніколи, майже однакові: скоротити трудові і фінансові витрати, поліпшити якість продукції, збільшити обсяги її виробництва. Тобто щоб мати прибуток, слід постійно думати про підвищення конкурентоспроможності виробництва молока.
Під можливостями потрібно розуміти не тільки наявні в розпорядженні грошові кошти і кредитно-фінансові ресурси, але й сформовану в господарстві технологію та організаційну культуру виробництва, кількість трудових ресурсів, а також їх фаховий рівень. Виникає закономірне питання: наскільки добре зможуть адаптуватися до нової ферми тварини і люди?
При цьому постають також і інші, не менш важливі питання: який ефект можна очікувати від модернізації та впровадження нової технології, чи вистачить додаткової виручки, щоб повернути своєчасно вкладені у проект інвестиції?
Усі ці аспекти при відсутності об’єктивного економічного обґрунтування і експертної оцінки здатні нівелювати будь-які незаперечні переваги, які надає впровадження тієї чи іншої перспективної інноваційної технології у молочному скотарстві. Саме це ми спостерігаємо на прикладі галузі впродовж багатьох років.
Сучасні інноваційні технології у молочне скотарство України йдуть дуже повільно, попри наявну їх перевагу та нові перспективи, що відкриваються перед галуззю. І найкращий тому приклад — технологія роботизованого доїння корів.
Короткий екскурс в історію
Проектування і розробку роботів почали ще наприкінці 70-х рр. минулого століття практично одночасно такі відомі виробники доїльного обладнання, як Lely Industries N. V. (Нідерланди), Gascoigne Melott (пізніше увійшла до складу компанії BouMatic (США), Insentec (Нідерланди), DeLaval (Швеція) та ін.
Вперше автоматизоване доїльне обладнання на практиці почали використовувати з 1992 року в Голландії (робот-маніпулятор компанії Lely Industries N. V.), поява якого була обумовлена рядом об’єктивних чинників:
- висока трудомісткість доїльного процесу;
- зростання вимог до якості і безпечності молока;
- збільшення витрат на оплату праці операторів машинного доїння корів.
Комерційний вихід цієї технології на ринок продажу відбувся у 1998 р., коли компанія DeLaval представила на широкий загал свого робота-дояра. Приблизно в це ж час на ринку з’явилося аналогічне обладнання і від інших виробників. По цьому шляху пішли також усі відомі компанії зі світовим ім’ям, які спеціалізуються у виробництві доїльного обладнання, зокрема GEA Farm Technologies.
У країнах СНД роботизоване доїння почало з’являтися з другої половини 2000-х років, зокрема в 2007 р. у Росії, а також у Білорусі та Казахстані.Так, за даними аналізу різних джерел, у галузі молочного скотарства країн СНД за останні п’ять років було впроваджено 300 і більше станцій добровільного доїння Voluntary milking system (VMS) компанії DeLaval. Зокрема, найбільше в Росії — близько 232, Білорусі — 30, Казахстані –16 і Туркменістані — 4.
У кінці 2012 р. і на початку 2013 р. в селі Вільна Тарасівка Білоцерківського району Київської області було офіційно відкрито першу і поки найбільшу в Україні молочнотоварну ферму з роботизованими доїльними установками виробництва компанії DeLaval.
Ферма побудована на інноваційних принципах системи добровільного доїння молочних корів VMS, яке проводиться за допомогою комп’ютеризованої системи управління виробничими процесами роботів-маніпуляторів. Обслуговують поголів’я корів два оператори в одній зміні. Після доїння молоко надходить до охолоджувачів.
За інформацією сайту MilkUA.info молочний комплекс має 8 станцій добровільного доїння, середнє навантаження на кожну становить 65-70 корів на добу. Порода тварин, які утримуються — українська чорно-ряба молочна і голштинська першої-третьої лактації. Добовий надій на фуражну корову — 28 кг, кратність доїння 2,2 разу. Добове валове виробництво молока — 6 т із бактеріальним забрудненням 20-50 тис./см³ і соматичним — 80-100 тис./см³.
Наразі в Україні нараховується приблизно 14 станцій добровільного доїння VMS, і є інформація про наміри впровадження нових проектів молочних ферм на основі використання технологій роботизованого доїння інших компаній.
Майбутнє, що вже настало
Роботизоване доїння пов’язують із розвитком впродовж останніх 20 років концепції «інтелектуальна ферма», яка спрямована на створення фундаменту майбутнього молочного скотарства. По суті, це прагнення прискорити процес переходу від звичного для нас управління доїнням до управління загальною рентабельністю молочної ферми шляхом використання нових інструментів прийняття рішень і технологій автоматизації для підвищення якості молока і прибутку, а також конкурентоспроможності продукції.
Цей термін запропонувала використовувати шведська компанія DeLaval для інноваційних технологій рентабельного виробництва молока на основі системи автоматизованого і роботизованого доїння корів. Дещо пізніше інші компанії, що вийшли на ринок з аналогічними технологічними новаціями, долучилися до його використання як загальноприйнятого поняття ідеї комплексного управління виробництвом для забезпечення його ефективності.
За основу концепції покладено інноваційні технології максимальної автоматизації та роботизації усіх технологічних процесів, які надають господарству необхідні інструменти, а також важелі впливу для прийняття необхідних рішень щодо підвищення якості молока, управління стадом і збільшення продуктивності корів та рентабельності виробництва продукції.
Система добровільного доїння з використанням роботизованих боксів і доїльних залів є однією із базових в концепції smart farm, яка охоплює принципи побудови збалансованої ферми за визначенням компанії DeLaval:
- створювати рішення, що відповідають екологічним вимогам безпечного виробництва продукції;
- не наносити шкоди тваринам;
- приносити користь споживачам і суспільству в цілому.
Новітня концепція smart farm є інтегрованим комплексом забезпечення ефективного управління виробництвом, що включає 8 складових частин елементів взаємопов’язаного технологічного циклу (рис. 1).
Рис. 1. Інноваційна концепція розвитку роботизованого скотарства
У світі сьогодні налічується, за різними експертними оцінками, вже понад 6000 ферм із системами автоматичного доїння. Найбільш поширене роботизоване доїння корів у країнах Європи. Зокрема, значна кількість роботів-доярів зосереджена в Данії, Нідерландах, Німеччині, Швеції, Великобританії та Франції.
Основна перевага доїльних роботів порівняно із традиційними системами — можливість цілодобової роботи впродовж 24 годин, з яких 21 година відводиться на процес добровільного доїння, а 3 години необхідні для двох циклів миття та очищення лазерного сенсора. Один робот здатний обслуговувати в середньому 50-70 корів.
На ринку сьогодні представлений досить широкий асортимент обладнання технології роботизованого доїння корів від різних компаній. Їх об’єднує спільна мета — ефективне управління конкурентоспроможним виробництвом продукції.
Всі роботизовані доїльні системи можна умовно розділити на три групи: один доїльний бокс із роботом-маніпулятором; роботизована система складається з декількох доїльних боксів, що обслуговуються одним роботом, та система, яка оснащена двома і більше роботами, кожен з яких обслуговує кілька доїльних боксів.
Найбільш відомими сьогодні є роботи-дояри компанії Lely і DeLaval. В Україні є представництва цих компаній, налагоджена робота сервісних служб. Короткий огляд їх пропозицій досить переконливо свідчить на користь необхідності широкого впровадження цих технологій у нашій країні.
Так, компанія Lely пропонує новий доїльний робот Lely Astronaut A4, унікальною особливістю якого є спеціальна конструкція боксу, що забезпечує зручне проходження корів. Ця конструкція реалізує концепцію вільного потоку. Конструкція обладнання виконана з урахуванням особливостей утримання корів.
Компанія DeLaval пропонує цілісну систему добровільного доїння VMS, що включає швидкий, гнучкий і безшумний гідравлічний маніпулятор, керований подвійними лазерами і оптичної камерою. Відкрита конструкція роботизованої станції забезпечує вільний доступ до корови, даючи можливість при необхідності надягати доїльні стакани вручну. VMS забезпечує чудову гігієну доїння завдяки повністю автоматизованої попередньої його підготовки.
Крім обладнання вище перелічених компаній, певний інтерес представляють технології одного зі світових лідерів доїльних систем для молочного скотарства — GEA Farm Technologies. Компанія пропонує мультибоксові доїльні системи MIone. При розробці MIone була використана концепція доїльного центру. Всі необхідні функції і обладнання сконцентровані в одному місці. Основна ідея доїльного центру — це впровадження зони очікування з попереднім відбором, а також можливістю відбору після доїння. Це забезпечує кращий огляд і доступ для оператора до техніки і корів, і як наслідок — високий рівень ефективності технологічного процесу доїння.
Економічні переваги
Однією з головних перешкод, що стримує в Україні впровадження проектів роботизованого доїння корів у вітчизняних господарствах, є його висока вартість. За критерієм співставлення відношення вартості одного умовного місця в тваринницьких приміщеннях із розрахунку на корову роботизовані станції добровільного доїння набагато поступаються аналогічному за функцією сучасному автоматизованому доїльному залу навіть у лінійці обладнання однієї і тієї ж самої компанії.
Дозволити собі сьогодні придбати роботизовану систему добровільного доїння можуть поки що лише агрохолдинги або ж великі сільськогосподарські підприємства. Адже вартість обладнання внаслідок девальвації гривні досить суттєво зросла за останній рік, проте не є абсолютно непід’ємною для інвестора, який має бажання займатися виробництвом високоякісного молока.
Проте без впровадження таких технологій вітчизняній галузі молочного скотарства буде досить складно конкурувати не лише за можливість експорту молочної продукції на ринки інших країн, де діють досить жорсткі критерії її якості та харчової безпеки, але й зберегти позиції на внутрішньому ринку.
За стандартами ЄС, показник бактеріального забруднення у сирому продукті не повинен перевищувати 100 тис./см³, що в цілому відповідає вимогам діючого Національного стандарту України ДСТУ:200Х. Водночас, забезпечити виробництво сирого молока відповідно до цих стандартів можна лише, використовуючи сучасне доїльне обладнання — автоматизовані доїльні зали та роботизовані доїльні станції (рис. 2).
Рис. 2. Порівняння мікробіологічних показників для сирого молока
До переліку економічних переваг використання технологій роботизованого доїння передусім слід віднести:
- суттєве підвищення якості отримуваного молока, що відповідає усім екологічним вимогам безпечного виробництва продукції, а відповідно, її ціна завжди є вищою;
- покращення умов утримання тварин, зниження захворювань і подовження господарського їх використання;
- підвищення молочної продуктивності дійного стада, що в цілому забезпечує одержання більшого обсягу доходу на корову;
- економія на необхідності будівництва доїльної зали, оскільки цю технологію можна впровадити шляхом реконструкції наявних тваринницьких приміщень;
- ефективне і гнучке використання робочого часу та зменшення фактору трудомісткості у собівартості виробництва продукції;
- приносити користь споживачам і суспільству в цілому.
Якість молока — це передусім вища ціна реалізації, а отже, і прибутковість виробництва. Саме це дає найбільшу економічну перевагу, що поряд з високою продуктивністю корів та низькою трудомісткістю виробництва молока забезпечує конкурентоспроможність продукції на будь-якому ринку.
Як приклад, можна привести розрахунок вартості залучення інвестиційних фінансових ресурсів для реалізації проекту створення сучасної роботизованої молочної ферми у двох варіантах — на 60 і 120 корів (табл. 1).
Таблиця 1. Потреба в інвестиціях для створення
сучасної роботизованої молочної ферми
(варіанти використання 1 і 2 роботизованих доїльних боксів) *
Наведені вище ціни є орієнтовними і можуть бути уточнені безпосередньо в представництві компаній-виробників роботизованого доїльного обладнання. Також у вартість обладнання входять витрати із його монтажу та налагодження роботи, надання консультаційних послуг у період його адаптації до умов господарства.
При розрахунках мінімальної комплектації молочної ферми з утримуваним поголів’ям 60 корів враховано роботизовану доїльну установку, вертикальний причіпний кормозмішувач, бункер для зберігання концентрованих кормів, стійлове обладнання, танк-охолоджувач молока, систему гноєвидалення, вентиляції. Оптимальна комплектація включає додатково кормостанції для випоювання і годівлі телят концентрованими кормами, гумові мати, систему освітлення.
Для молочної ферми на 120 корів у переліку комплектації враховано 2 роботизовані доїльні установки і танк-охолоджувач молока з більшою ємністю.
Проведені економічні розрахунки свідчать, що середній термін окупності створення роботизованої молочної ферми на 60 корів буде залежати як від розміру одержуваного прибутку, так і від досягнутого рівня продуктивності дійного стада. Прийнятий рівень товарності виробництва молока — 95 %.
Зокрема, при забезпеченні умов утримання тварин і дотриманні технології та оптимізованій годівлі за середньорічного надою молока на корову 8000 кг і прибутку від продажу 1 т молока на рівні від 3500 грн до 4000 грн період окупності вкладених фінансових коштів буде зменшуватися від 7,1 до 6,2 років (рис. 3).
Рис. 3. Окупність впровадження роботизованої доїльної
системи для молочної ферми на 60 корів
(надій молока на корову 7000 кг, 8000 кг і 9000 кг)
На фермі з поголів’ям 120 корів за рахунок ефекту масштабу показник окупності впровадження роботизованої технології доїння за аналогічних прогнозованих параметрів становитиме від 3,6 до 3,1 року. Розрахунки виконанні без урахування фактору дисконтування вартості грошових потоків, враховуючи непередбачувану поточну економічну ситуацію в країні (рис. 4).
Рис. 4. Окупність впровадження роботизованої доїльної
системи для молочної ферми на 120 корів
(надій молока на корову 7000 кг, 8000 кг і 9000 кг)
Загалом крім економічних переваг від впровадження цієї технології у вітчизняних реаліях виникає соціальний аспект зайнятості сільського населення. Зазначимо, що сьогодні в сільській місцевості, на жаль, із кожним роком відсоток населення працездатного віку суттєво зменшується, а відтак, з часом виникне проблема із пошуком кваліфікованих працівників. Навіть вже сьогодні в окремих регіонах відчувається дефіцит бажаючих працювати на тваринницьких фермах.
Впровадження роботизованих технологій доїння корів, насамперед, значно полегшує важку і кропітку працю тваринників, а отже, навпаки є прикладом соціальної відповідальності агробізнесу. В Україні майбутнє цієї технології — розвиток роботизованих молочних ферм сімейного типу.
