Підготування сировини та закладання силосу

/ Сучасне тваринництво / Вівторок, 10 листопада 2015 13:38
Марія ЯРОШКОмагістр МВА
Якісний силос представляє собою важливий основний корм для молочної та м’ясної худоби. Він виготовляється із зеленої маси фуражних культур шляхом їхнього консервування. Важливим моментом правильного перебігу консервування є створення відповідних умов для ферментації без доступу кисню, особливо під час зберігання корму. При цьому сам процес консервування силосу складається із двох основних етапів. Умовно їх можна назвати кисневою, або аеробною та безкисневою, або анаеробною фазами.

 

Перша фаза
Так, під час кисневої фази в рослинних клітинах все ще відбуваються процеси дихання, в результаті яких розкладаються запаси вуглеводнів та білків, а також вивільняється енергія. Під час дихання через втрату поживних рослин корм частково втрачає поживність. Таким чином, перебіг кисневої фази при закладанні силосу необхідно зводити до мінімуму. Однак уникнути її повністю не вдасться, через що, залежно від якості закладання корму на зберігання та навколишніх умов, вона може тривати від декількох годин до декількох днів.
 
Більше того, під час дихання і перетворення поживних речовин виділяється тепло. При цьому процес нагрівання може бути настільки інтенсивним, що призведе до руйнування поживних речовин корму і втрати його поживної якості. До того ж, такий корм з часом стає добрим субстратом для розвитку гнильної мікрофлори і надалі погано поїдається тваринами при згодовуванні.
 
Слід також зазначити, що при тривалому доступі до зеленої маси кисню, особливо за умови забруднення її ґрунтом іще під час скошування, у ній активно розвиваються небажані мікроорганізми, зокрема клостридії. Їхній активний розвиток перешкоджає перебігу необхідного для консервування силосу молочно-кислого бродіння, пригнічує розвиток сприятливої мікрофлори та становить загрозу для здоров’я тварин при подальшому згодовуванні. Сам по собі такий корм не має ані гарного смаку, ані запаху, і також поїдається тваринами дуже неохотно. Відповідно, важливими моментами для отримання високої якості корму ще на перших етапах його закладання на консервування і зберігання є забезпечення якомога коротшої кисневої фази. Досягти цього вдається завдяки доброму подрібненню зеленої маси, що дозволяє її якісно ущільнювати з уникненням прошарків повітря чи пустот, а також герметичному закриттю відповідною плівкою, що додатково перешкоджає доступу до корму повітря і кисню вже під час зберігання. Інакше доволі великий зовнішній шар силосу псуватиметься, і не буде придатним до згодовування.
 
Друга фаза
Друга, або безкиснева фаза консервування силосу починається з того часу, коли залишки кисню між частинками зеленої мас будуть повністю використані мікрофлорою, процеси дихання припиняться, а аеробні мікроорганізми загинуть. Тоді мова іде про початок процесу дійсної ферментації, який відбувається за рахунок розмноження перш за все молочнокислих бактерій, які виробляють якісний консервант — молочну кислоту. В свою чергу, достатній об’єм молочної кислоти відповідно підвищує показник кислотності корму. Таке підвищення кислотності супроводжує весь процес ферментації, який може тривати до 3-4 тижнів і завершитися, коли рівень молочної кислоти досягне такого пункту, що подальший розвиток мікрофлори стане неможливим. З цого часу корм, що консервується шляхом силосування, досягає стабільного стану і може надалі добре зберігатися.
 
Якщо ж безкисневі умови протягом зберігання корму не будуть досягнуті, то замість молочно-кислих мікроорганізмів активного розвитку і надалі набуватимуть клостридії та інші аероби, які в процесі свого розвитку споживають розчинені у воді вуглеводні, білки та навіть молочну кислоту та утворюватимуть у великому об’ємі масляну кислоту. Не дивлячись на кисле середовище масляної кислоти, вона не виступає добрим консервантом, а корми з її високим вмістом неохотно споживаються тваринами. Зрозуміло, що як при доброякісному, так і при несприятливому перебігу процесів ферментації у кормі утворюються й інші побічні продукти, а також розмножуються інші мікроорганізми, зокрема, кишкова паличка, плісняві грибки, дріжджі тощо. В свою чергу, сприятливий перебіг ферментації з достатнім і швидким розвитком переважно молочнокислої мікрофлори дозволяє утримувати розмноження небажаних мікроорганізмів на низькому рівні і зберігати високу поживність та добрі смакові якості корму.
 

 

 
Підбір сировини
Важливою умовою заготівлі якісного силосу є правильний підбір сировини. Загалом для силосування підходить будь-яка фуражна культура, яка містить достатню кількість вуглеводнів та води. При цьому подальшу кормову цінність відповідного корму визначають певні вихідні фактори. Перш за все — це вміст поживних речовин. Так, білка у злакових та зернових культурах зазвичай менше, ніж у бобових травах. Відповідно, вміст білка у силосі цих культур також істотно відрізнятиметься. До того ж, важливим фактором є ступінь зрілості сировини при скошуванні.
 
Слід пам’ятати, що для заготівлі силосу використовується вся рослина, а із дозріванням вміст білка та енергії в ній зменшується, оскільки поживні речовини переносяться до насіння. Відповідно, чим більш дозрілими будуть посіви сировини, тим менш поживним стане силос із такої зеленої маси.
 
Культури, придатні для силосування
Для порівняння доцільно навести деякі особливості ряду культур, які можуть успішно використовуватися для заготівлі силосу. Так, для силосування можна вирощувати зернові культури. Завдяки великому вмісту в них водорозчинних вуглеводнів та можливості легко контролювати вміст вологи у посівах, зернові добре підходять для силосування. В свою чергу, через доволі низький вміст білка, при заготівлі їх на силос слід скошувати зелену масу на доволі ранніх стадіях і не допускати її перезрівання.
 
Оптимальним часом для заготівлі зеленої маси вважається стадія молочно-воскової стиглості — для пшениці та ячменю, та стадія висування колосу — для жита. При цьому висоту зрізу можна тримати доволі високою, позаяк вміст поживних речовин падає нижче по стеблу. Найбільша концентрація поживних речовин досягається при зрізанні стебел не довше 35-40 см разом із колосом. На момент молочно-воскової стиглості вміст вологи в цілій рослині зазвичай становить близько 65%, що дозволяє переходити до силосування одразу ж після скошування.
 
Часто для виготовлення силосу використовують різні трави. Зокрема, мова може іти про заготівлю суданської трави або її гібриду із сорго. В такому випадку з заготівлею корму варто бути обережним. Не слід недооцінювати імовірність отруєння тварин нітратами та синильною кислотою, які можуть міститися в цих рослинах. Тож такий корм перед згодовуванням доцільно перевіряти. В свою чергу, силос із суданської трави та сорго є доволі поживним. Вміст білка в ньому може коливатися від 7,5 до 16, 5%.
 
Важливу увагу слід приділяти вирощуванню сировини, коли йдеться про заготівлю силосу з такої культури, як тимофіївка. Її скошування на стадії виходу у трубку є небажаним, оскільки надалі в кормі втрачається велика кількість поживних речовин. Порівняно з цим для інших трав ця стадія є найбільш бажаною для збирання. Також, на відміну від інших багаторічних трав, у тимофіївці міститься менше білка, через що її укіс доцільно проводити доволі рано.
 
Бобові культури самі собою містять велику кількість білка, через що за умови правильного виробництва з них можна отримати високопоживний та якісний силос. Однак їхній процес силосування ускладнюється через низький вміст розчинних вуглеводнів, високий вміст вологи та високу буферність. Тому перед початком закладання на силосування зелену масу бобових доцільно валкувати та надавати їй час для підв’ялювання і зменшення вмісту вологи до 60-70%.
 
Для покращення якості силосу також доцільно застосовувати суміші бобових та злакових культур, хоча вміст енергії та білка в них зазвичай буде меншим, ніж у чистій культурі. З усіх представників бобових рослин найкраще для силосування підходить люцерна. В ній утворюється більша кількість сухої сировини порівняно з іншими травами. Однак процес її силосування також передбачає якісне подрібнення, підв’ялювання та ущільнення. Не можна допускати пересушування люцернової сировини, бо через це легко втрачається найбільш поживна листкова маса.
 
Силосуванням також можна законсервувати такі високопоживні матеріали, як картопляна мезга, пивна дробина та буряковий жом. Так, завдяки високому вмісту крохмалю — джерелу вуглеводнів, картопляна мезга добре силосується. Певні проблеми при закладанні на силос може створювати надто високий вміст вологи, який за різних технологій переробки картоплі може становити в меззі 83-87%. Оптимальною для закладання на силос для картопляної мезги вважається вологість на рівні 80%.
 
Пивна дробина є високо цінним кормом — перш за все в якості джерела білка. Через це її силосування частково ускладнюється, оскільки за великого вмісту білка на ній добре розвиваються грибки та клостридії. В той же час, на виході з виробництва пивна дробина зазвичай має вологість на рівні 75%, що не допускає утворення великих об’ємів силосного соку і дозволяє успішно силосувати. Для попередження розвитку шкідливих мікроорганізмів у дробині під час силосування слід швидко понизити рівень кислотності. Досягти цього можна з додаванням мурашиної кислоти.
 
Доброю сировиною для силосування також може слугувати буряковий жом. Хоча він і добре згодовується у свіжому вигляді, строк його придатності обмежується лише кількома днями. Через високу вологість свіжого жому — на рівні 88% — він погано піддається силосуванню, через що для заготівлі використовують гранульований жом із додаванням меляси. Вологість такої сировини сягає близько 75%, а додавання меляси може становити до 5%. Завдяки більшому вмісту сухої речовини та високому вмісту вуглеводів гранульований жом набагато краще підходить для силосування, ніж свіжий. Особливості поводження з готовим кормом зводяться до обмеження висоти закладання не більше 2 метрів для недопущення перегріву. При цьому стабільність силосу із гранульованого бурякового жому досягається через 4-5 тижнів після закладання.
 
Кукурудзу на силос!
Найбільш поширеною сировиною для виготовлення силосу є кукурудза. При цьому щоб отримати якісний корм, кукурудзу необхідно збирати при вологості 65-70%. В цей час зберігатиметься висока поживна якість зеленої маси, а втрати будуть мінімальними. При високій вологості сировини до неї можна додавати інші сухі культури, які дозволятимуть звести вологість у загальній суміші до 70%.
 
Через найбільшу концентрацію поживних речовин в зерні збирати кукурудзу на силос однозначно треба до початку випадіння зерен із качанів, що механічно посилиться під час укосу. У випадку настання ранніх заморозків збирати рослини підмерзлими не можна, треба зачекати, допоки вони відтануть. Залежно від ступеня стиглості, кукурудзу доцільно зрізати на висоті 20 см для добре дозрілих і на висоті від 10 см для недозрілих посівів. Такий підхід максимально скоротить втрати поживних речовин із пожнивними рештками.
 
Одним із найбільш важливих факторів для отримання якісного силосу є щільність закладання зеленої маси на зберігання. При цьому ущільнення проходитиме тим легше і якісніше, чим більш рівномірно буде здійснене подрібнення. Саме для кукурудзи якість нарізання відіграє найбільшу роль через доволі товсті і пружні стебла рослини. Так, якщо використовується корнкрекер, довжину нарізання виставляють на 9 мм. Якщо ж подрібнення зерна не проводиться, то кукурудза нарізається на частинки розміром 4-8 мм.
 
Збільшувати розмір нарізки до 15 мм доцільно, коли кукурудзяний силос становить велику частину раціону або використовується як єдиний грубий корм. У такому випадку надмірне подрібнення кукурудзи призведе до втрати структурованості раціону і зумовить проблеми з травленням у тварин. Особливу увагу слід приділяти гостроті ножів на подрібнювачі. Через зношене обладнання часто виставлений розмір часточок подрібнення насправді не досягається. Відповідно, його треба регулярно перевіряти іще під час роботи машини.
 19 листопада 2019
Питання продажу землі іноземцям в рамках земельної реформи в Україні знаходиться в компетенції української влади.
Питання продажу землі іноземцям в рамках земельної реформи в Україні знаходиться в компетенції української влади.
19 листопада 2019
 19 листопада 2019
З 1 грудня 2019 року запускається пілотний проект у 6 регіонах України з формування фермерського реєстру або реєстру агровиробників.
З 1 грудня 2019 року запускається пілотний проект у 6 регіонах України з формування фермерського реєстру або реєстру агровиробників.
19 листопада 2019
 19 листопада 2019
Компанія «Версатайл Україна» провела серію польових демонстрацій класичного трактора VERSATILE 370 в декількох областях України.
Компанія «Версатайл Україна» провела серію польових демонстрацій класичного трактора VERSATILE 370 в декількох областях України.
19 листопада 2019
 19 листопада 2019
В цей день всі намагаються вразити привабливими знижками своїх покупців та клієнтів. Вже не перший рік цю добру традицію підтримують компанії, які працюють в аграрному бізнесі.
В цей день всі намагаються вразити привабливими знижками своїх покупців та клієнтів. Вже не перший рік цю добру традицію підтримують компанії, які працюють в аграрному бізнесі.
19 листопада 2019
 19 листопада 2019
Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков зазначає, що ринок землі має бути відкритий восени 2020 року. 
Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков зазначає, що ринок землі має бути відкритий восени 2020 року. 
19 листопада 2019
 19 листопада 2019
Дочасне скасування положень Податкового кодексу України, які регламентують спеціальний порядок оподаткування податком на додану вартість операцій із експорту соєвих бобів, є економічно недоцільним.
Дочасне скасування положень Податкового кодексу України, які регламентують спеціальний порядок оподаткування податком на додану вартість операцій із експорту соєвих бобів, є економічно недоцільним.
19 листопада 2019

Please publish modules in offcanvas position.