agro business 160 160

Розведення нутрій — прибутково

/ Сучасне тваринництво / П'ятниця, 11 березня 2016 15:14
Леся КУЧЕРканд. економ. наук, старший науковий співробітник, 
доцент кафедри економіки підприємства
Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва
Узагальнення результатів наукових досліджень свідчить про перспективність розвитку нутріївництва як підгалузі хутрового звірівництва в країні, що зумовлено необхідністю: забезпечення населення хутром і виробами з нього, виробництва дієтичного м’яса, підвищення рівня зайнятості сільського населення, збільшення надходжень до бюджету за умови ефективного ведення виробництва в підгалузі, розширення присутності держави на зовнішньому ринку.

 

Попит є!
Про перспективність розвитку нутріївництва в Україні дає підставу стверджувати наявність вільної ринкової ніші. Результати аналізу показують, що сучасна потреба ринку в усіх видах продукції нутріївництва задовольняється, за різними оцінками, лише на 30-47 %, що зумовлено відсутністю стабільної пропозиції з боку виробників, здатної швидко реагувати на зміну ринкової кон’юнктури, й широкого асортименту нутріївницької продукції, а також низькою купівельною спроможністю населення. Однією з головних причин, що стримує розвиток виробництва продукції нутріївництва в господарствах різних форм, є відсутність взаємовигідних інтеграційних відносин, які б надійно пов’язували виробників, переробників і торгові організації.
 
Нутріївництво — одна з небагатьох галузей сільського господарства, яка володіє достатнім експортним потенціалом і за правильної організації здатна зайняти достойне місце на світовому ринку без значних додаткових інвестицій. Нутріївництво посідає важливе значення в аграрному секторі економіки України, забезпечуючи населення хутром і виробами з нього, дієтичними м’ясними продуктами (м’ясо нутрії), легку промисловість — сировиною, виробників — доходами.
 
Разом із цим, негативні процеси, що відбувалися в аграрному секторі в період трансформації його до ринкових умов, призвели до скорочення кількості спеціалізованих підприємств, зменшення чисельності й погіршення якості основного поголів’я нутрій, що в кінцевому підсумку зумовило зменшення обсягу виробництва. Проте, починаючи з 2000 р., виробництво товарної продукції нутріївництва набуло позитивного тренду, хоч рівня 1990 р. ще не вдалося досягти.
 
Аналізуючи досвід господарської діяльності нутріївницьких підприємств на прикладі Дніпропетровської області (табл. 1), яка за розвитком цієї галузі в Україні належить до передових, слід зазначити, що основні виробничо-економічні показники мають переважно позитивну динаміку. Попри те, що повна собівартість реалізованої продукції невпинно зростає, середня ціна реалізації продукції нутріївництва теж підвищується, причому переважно швидшими темпами, ніж витрати на виробництво й реалізацію.
 
Таблиця 1. Основні виробничо-економічні показники діяльності
нутріївницьких підприємств Дніпропетровської області
 
 
Джерело: результати дослідження О.С. Павленко.
 
Так, наприклад, якщо повні витрати на одну реалізовану нутрію протягом 2007-2013 рр. зросли на 52,2 % і становили у 2013 р. 204 грн/гол., то середня ціна реалізації 1 кг м’яса за аналізований період підвищилася на 71,1 % і становила у 2013 р. 65 грн/кг; середня ціна реалізації шкурок за відповідний період зросла вдвічі й дорівнювала у 2013 р. 54 грн/шт. Нижчими темпами збільшувалася лише середня ціна реалізації молодняку на племінні цілі.
 

Також читайте: Розведення нутрій
 

 
Науковці розрахували відсотки ваги головних факторів, що гальмують ефективність виробництва продукції у нутріївницьких підприємствах, зокрема:
 
  • налагодженість системи ринків збуту нутріївницької продукції, стандартизація та сертифікація якості — 40,6 %;
  • взаємозв’язок суб’єктів господарювання галузі — 25,2 %;
  • використання інтенсивної технології — 19,9 %;
  • зверненість держави до галузі нутріївництва — 8,7 %;
  • природно-кліматичні умови, мода на хутряні вироби та поінформованість покупців про дієтичні та цілющі властивості м’ясної продукції нутріївництва — 5,6 % (О. С. Павленко, 2014).
 
У результаті соціологічного опитування респондентів щодо вживання м’яса нутрій О. С. Павленко встановила, що більшість респондентів не знає про якісні характеристики та цінність цього м’яса, проте цей продукт користується значним попитом, що свідчить про необхідність значного збільшення пропозиції для внутрішнього й зовнішнього ринках.
 
Нутріївництво як бізнес:
розпочинати варто з п’яти сімей
Зростання світового попиту на вироби з натурального хутра й дієтичне м’ясо, можливості інтенсифікації виробництва та збуту продукції на внутрішньому й зовнішньому ринках зумовлює перспективність розвитку нутріївництва на інноваційно-інвестиційній основі, що передбачає перехід від традиційної організації до адаптивної інтенсифікації галузі із застосуванням сучасних технологій управління бізнес-процесами та проектного підходу до управління, що може забезпечити ефективний розвиток нутріївницьких підприємств.
 
Якщо мета є відправною точкою управління проектами, то послідовність дальших кроків, які представляють собою детальні відповіді на питання щодо: створення нових чи модернізації (реконструкції) наявних нутріївницьких ферм; купівлі нутрій або щенят вітчизняних чи зарубіжних порід; обґрунтування елементів технології утримання та годівлі нутрій; вибір технологічного обладнання, способу забезпечення поголів’ям нутрій може змінюватися (варіювати) залежно від: джерел фінансування проекту, рівня ресурсного забезпечення й розміру підприємства.
 
Так, для великих підприємств з високим рівнем ресурсного забезпечення пріоритетним є впровадження великомасштабних високотехнологічних проектів; водночас, малі й середні підприємства з низьким рівнем ресурсозабезпеченості мають концентрувати увагу на використанні більш дешевого обладнання й поголів’я нутрій. Разом із цим, така постановка питання не означає, що невеликі проекти в нутріївництві будуть економічно не ефективними. Більше того, ця галузь, на відміну від багатьох інших галузей тваринництва, може досить успішно розвиватися у малих і середніх підприємствах і фермерських та господарствах населення.
 
Так, розрахунки науковців показали, що за організації мінімальної товарної ферми (30 гол. на відгодівлі) середній щомісячний прибуток становить від 1500 грн, окупність першочергових інвестиційних вкладень відбувається за 2,3 року. Ці розрахунки певною мірою підтверджуються господарською практикою. Так, за даними одного з фермерів з десятирічним досвідом нутріївницького бізнесу з Приморського району Запорізької області, за місяць ферма нутрій може приносити до п’яти тис. грн доходу за сучасних цін на м’ясо нутрій на рівні 60 грн/кг, на шкурки — 60–70 грн/шт. Вирощуючи нутрії, можна одержувати дохід трьома способами: продавати м’ясо, шкурки або молодняк. Для початківців у нутріївницькому бізнесі фермер рекомендує розпочинати з п’яти сімей, щоб одержати дохід на кінець першого року реалізації проекту, при цьому така міні-ферма може окупитися за два роки.
 
Рекомендовані способи утримання
Ефективність виробництва продукції нутріївництва значною мірою залежить від обраного способу утримання нутрій, який має забезпечувати оптимальні біологічні, технічні й організаційні умови для одержання в найбільшій кількості й у відповідні строки високоякісної продукції за планових витрат і високої продуктивності праці. В основу розроблення проектів ефективного розвитку нутріївницьких підприємств пропонуємо покласти інтенсивно-адаптивну технологію з орієнтацією вирощування нутрій на м’ясо, яка передбачає таку щільність утримання нутрій у закритих приміщеннях на сітчастих вигулах: парування нутрій з площею на 1 гол. 0,18 м²; утримання вагітних самок з площею на 1 гол. 0,70 м²; відгодівля молодняку з площею на 1 гол. 0,21 м².
 

Також читайте: Утримання нутрій
 

 
Експериментальна й виробнича перевірка цієї технології засвідчила її переваги над традиційною, що знайшло відображення у створенні більш комфортних умов для нутрій, дозволило одержати молодняк більшою масою, що, у свою чергу, сприяло поліпшенню якості м’ясної та шкуркової продукції звірів. Таким чином, збільшення площі вигулу утримання молодняку мало позитивний вплив на реалізацію генетичного потенціалу й сприяло підвищенню продуктивних якостей нутрій, що, у свою чергу, позитивно відобразилося на вартості виробленої й реалізованої продукції (Є.І. Чигринов, К.О. Свириденко, О.І. Свириденко, 2012).
 
Оцінка економічної ефективності
утримання стада на 1000 самок
На основі запропонованої щільності утримання нутрій на модульній фермі на 1000 самок основного стада, нормативних параметрів реалізації м’яса (119,13 ц) і шкурок (9000 шт.) ми здійснили оцінку економічної ефективності проекту створення нутріївницької ферми на підставі сучасних вартісних параметрів, що сформувалися у підприємствах. Так, з урахуванням фактично досягнутого рівня прогнозне значення цін реалізації м’яса нутрій на 2016 р. у розрахунках прийнято на рівні 6500 грн/ц, шкурок — 70 грн/шт., а повної собівартості: 4660 грн/ц м’яса й 55,3 грн/шт. відповідно. Зважаючи на це, плановий рівень рентабельності м’яса нутрій становить 39,5 %, шкурок — 26,6 %, а прогнозний річний прибуток дорівнює 498,7 тис. грн. За експертною оцінкою, потреба в інвестиціях для створення нутріївницької ферми на 1000 самок основного стада становить 1478,8 тис. грн, тобто цей проект окупиться прибутком за три роки, коефіцієнт ефективності інвестицій становить 0,337 (табл. 2).
 
Таблиця 2. Прогнозний розрахунок статичних показників економічної
ефективності проекту створення нутріївницької ферми на 2016 р.
 
 
Джерело: авторські розрахунки з урахуванням результатів
досліджень Є.І. Чигринова, К.О. Свириденко, О.С. Павленко.
 
З огляду на те, що життєвий цикл проекту становить більше одного року, то, крім статичних, визначено динамічні показники економічної ефективності. З урахуванням річних відсоткових ставок за депозитами в іноземній валюті, які нині в різних банках коливаються у межах 6-15 % і можливого ризику, дисконтування грошових потоків для розрахунку чистої приведеної вартості за проектом здійснено за дисконтної ставки 15 % (табл. 3). Прогноз прибутку ґрунтується на припущенні, що його сума щорічно збільшується на 7 % через паритетне зростання собівартості й цін реалізації.
 
Таблиця 3. Прогнозний розрахунок динамічних показників
економічної ефективності проекту створення нутріївницької ферми
 
 
Джерело: авторські розрахунки
 
Аналіз динамічних показників указує на достатню економічну ефективність проекту. Так, чиста приведена вартість за життєвий цикл проекту становитиме 1831,2 тис. грн; дисконтований період окупності проекту — чотири роки; індекс рентабельності проекту — 1,238. У разі нестачі власних коштів проект можна фінансувати за рахунок кредиту комерційного банку або фінансового лізингу, але показники прибутковості тоді будуть нижчими.
 
Досить високі відсоткові ставки за кредитами є сигналом для критичного переосмислення стратегії і тактики державної підтримки цієї галузі в напрямі переорієнтації економічної політики та посилення уваги до механізму підтримання саме інвестиційних рішень нутріївницьких підприємств. Перш за все йдеться про необхідність розроблення державної програми здешевлення вартості кредитів комерційних банків та забезпечення її чіткого фінансування.
 
Одним із факторів, що гальмує розвиток інвестиційних процесів у досліджуваній галузі є відсутність довіри до держави, тому інвестиційну підтримку слід здійснювати на основі створення таких умов, які б забезпечили можливість нутріївницьким підприємствам самостійно акумулювати кошти для реалізації інвестиційних проектів. Здійснення великомасштабних інвестиційно-інноваційних проектів у нутріївництві потребує запровадження такої аграрної політики, яка б дала змогу оптимально пов’язати інтереси держави з інтересами інвесторів, зокрема й іноземних.
 
Отже, проведено експертну оцінку прибутковості інвестиційного проекту створення модульної нутріївницької ферми на 1000 самок основного стада на підставі сучасних вартісних параметрів, що сформувалися у підприємствах. Результати модельних розрахунків показали можливість організації ефективного нутріївницького бізнесу шляхом реалізації інвестиційно-інноваційних проектів у цій галузі.

 

 29 березня 2024
Станом на 29 березня до сівби ярих культур в Україні приступили всі області. Засіяно 476,7 тис. га зернових та зернобобових культур.
Станом на 29 березня до сівби ярих культур в Україні приступили всі області. Засіяно 476,7 тис. га зернових та зернобобових культур.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
Негативна цінова динаміка на ринку живця свиней наприкінці березня в Україні стала відчутнішою. Так, середньозважена ціна склала 55,4 грн/кг, що на 11% нижче, ніж тижнем раніше.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
Україна продовжує розширювати географію експорту цибулі. Так, у січні 2024 року перші гуртові партії української цибулі були експортовані на ринок Великобританії.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024
 29 березня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
29 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.