М’ясна продуктивність бугайців різних порід

/ Сучасне тваринництво / П'ятниця, 20 травня 2016 16:09
В. С. КОЗИРЬдоктор с.-г. наук, 
професор, академік УААН,
Інститут тваринництва центральних районів УААН
Викладено результати досліджень формування м’ясної продуктивності бугайців молочних, комбінованих та м’ясних порід, типів і помісей в онтогенезі.

 

 

Дослідження бугайців різних порід
У Степовій зоні України молочне скотарство — одна з провідних галузей тваринництва. Проте потреба в яловичині задовольняється недостатньо, якість її не відповідає запитам споживачів. Разом з тим, грунтово-кліматичні, економічні і соціальні умови дозволять у цій зоні виробляти яловичину в великих обсягах з використанням інтенсивних факторів.
 
Зважаючи на це, метою досліджень було вивчення господарсько-біологічних особливостей бугайців молочних, комбінованих і м’ясних порід, м’ясних типів і помісей та встановлення закономірностей формування їх м’ясної продуктивності, оптимального віку та живої маси при забої.
 
Дослідження проводилися на 16 породах, типах і помісях: молочних — червоній степовій і чорно-рябій, комбінованих — симентальській і сірій українській, м’ясних — герефордській, шаролезській, абердин-ангуській, лімузинській, світлій аквітанській, санта-гертруда, типах української м’ясної породи — придніпровському, чернігівському, знам’янському, помісях — червона степова × герефордська і червона степова × чорно-ряба породи. Умови годівлі й утримання були однаковими. Враховували масу і лінійний ріст бугайців, індекс тілобудови, фактичне споживання та перетравність кормів, клінічні і гематологічні показники. Проведено 30 контрольних забоїв тварин. Одержані в дослідах дані обробляли біо­метрично. У зв’язку з великим обсягом наявного матеріалу в статті наведено дані лише по 10 генотипах.
 
У чому різниця між тваринами
молочних, комбінованих та м’ясних порід?
Різниця між тваринами молочних, комбінованих та м’ясних порід, типів і помісей визначається, головним чином, процесом становлення господарсько-корисних ознак в онтогенезі. Визначальним показником м’ясної продуктивності є ріст живої маси (табл. 1).
 
Таблиця 1. Динаміка живої маси піддослідних бугайців, кг (±S)
 
 
Бугайці всіх груп інтенсивно росли до однорічного віку. Міжпорідна різниця збереглася до 30 місяців. Для більш повної характеристики використали показник відносної швидкості росту — коефіцієнт росту (табл. 2).
 
Таблиця 2. Кратність збільшення живої маси бугайців
 
 
Поєднання високої абсолютної енергії росту та кратності збільшення маси слід використовувати як важливу селекційну ознаку при створенні нових м’ясних типів та при промисловому схрещуванні.
 
Набір маси
Досягнення більш високої маси в молодому віці дуже важливо для економічної оцінки порід, оскільки скорочення періоду вирощування тварин до визначених кондицій значно підвищує ефективність використання капітальних вкладень і кормів.
 
За умови інтенсивної годівлі бугайців герефордської породи, знам’янського типу, помісей червона степова × герефордська порода доцільно вирощувати до 17–18 місяців, червоної степової, чорно-рябої, симентальської порід і молочних помісей — до 19–20, тварин шароле, чернігівського типу та сірої української породи — до 21–22 місячного віку.
 
Однак можливе деяке скорочення обороту поголів’я порід, що вивчаються, вирощуючи його до 2-2,5-річного віку з тим, щоб реалізувати на забій важкими ваговими кондиціями: молочних, комбінованих порід та помісей по 540–590 кг, а м’ясних порід і типів — 610–645 кг. Із продовженням терміну вирощування бугайців витрати на 1 ц приросту дещо збільшуються, але вони компенсуються за рахунок скорочення частки витрат на відтворення поголів’я, утримання маточного стада і утримання телят у молочний період, коли використовуються більш дорогі корми.
 
У всіх піддослідних групах тварин до 18-місячного віку завершилося формування типу худоби, але лінійні проміри статей тіла були різними. За широтними промірами й індексами переважали бугайці м’ясних порід і типів. Тварини молочних порід мали вужчі груди. У герефордів, шароле, бугайців чернігівського та знам’янського типів більш масивна задня частина тулуба і значно більший обхват грудей, ніж у ровесників молочних порід. У зв’язку з тим, що площа поперечного перетину грудей та їх параметри корелюють з екстер’єром і живою масою, ці показники слід використовувати в селекції м’ясної худоби. Помісі мають середні показники промірів порівняно з тваринами вихідних порід.
 
Маса і лінійний ріст тварин залежать від породи й енергії росту. Дані середньодобових приростів подані в табл. 3.
 
Таблиця 3. Середньодобові прирости піддослідних бугайців, г
 
 
Для всіх груп характерні високі середньодобові прирости до 18-місячного віку та подальше їх зниження. Бугайці герефордської породи, знам’янського типу і помісі червона степова × герефордська породи проявили відносну скороспілість, а представники шаролезської породи і чернігівського типу — відносну довгорослість.
 
Таким чином, при інтенсивному вирощуванні бугайців молочних і комбінованих порід, а також помісей, знам’янського типу і герефордів доцільно використовувати їх скороспілість та здавати на забій у віці 18–20 місяців живою масою однієї голови 450–500 кг, а довгорослих м’ясних порід і типів — в 20–24-місячному віці масою 500–600 кг.
 
Значення кормів
На обмінні процеси в організмі великої рогатої худоби та ступінь використання кормів впливає рівень годівлі і структура раціонів. Ці процеси перебувають у прямій залежності від інтенсивності вирощування тварин. Витрати кормів на 1 кг приросту зростають зі збільшенням віку тварин, про що свідчать результати наших досліджень.
 
Більш економно бугайці всіх груп витрачали корми до 15-місячного віку. Поряд з віком витрати кормів для одержання 1 кг приросту збільшувалися і зі збільшенням живої маси тварин (табл. 4).
 
Таблиця 4. Витрати кормів на 1 ц приросту при різній масі, корм. од.
 
 
Дослідженнями встановлена і міжпорідна різниця з оплати кормів (табл. 5).
 
Таблиця 5. Одержано приросту на 100 ц корм. од., ц
 
 
Таким чином, результати вирощування бугайців молочних, комбінованих та м’ясних порід, типів і помісей при згодовуванні за добу на 100 кг живої маси 2,7 кг сухої речовини із вмістом в 1 кг не менше 0,8 корм. од. свідчать про можливість інтенсивного виробництва яловичини за рахунок молодняку всіх генотипів, що вивчаються.
 
Взаємозалежність забійних показників
від віку та породи тварин
Забійні показники перебувають у прямій залежності від віку і породи тварин. З річного і до 2,5-річного віку бугайців забійний вихід і вихід туші збільшуються по всіх піддослідних групах. У представників м’ясних порід, типів та м’ясних помісей більша маса і кращий морфологічний склад туш. Вихід м’якоті в туші, коефіцієнт м’ясності та вихід внутрішнього жиру більш інтенсивно збільшувалися у період 12–18 місяців, а в подальшому ці показники стабілізувалися або мали тенденцію до зниження. У шароле, помісей червона степова × чорно-ряба породи зниження коефіцієнта м’ясності та виходу внутрішнього жиру відзначалося з 2-річного віку.
 
Для м’ясної худоби характерна боніфікація. Це переконує в тому, що необхідне уточнення стандартів виходу парних туш худоби, залежно від напряму продуктивності породи та підвищення матеріальної зацікавленості вирощування тварин спеціалізованих м’ясних порід.
 
Вікова і міжпорідна різниця за питомою вагою м’яса першого, другого і третього ґатунків в тушах незначна, що погоджується з результатами досліджень інших науковців. Доцільно внести деякі корективи і в сортовий розруб туш м’ясної худоби. Органолептична оцінка показує, що зі збільшенням віку тварин аромат, смак, ніжність, соковитість, колір м’яса та бульйону погіршуються або залишаються на одному рівні, знижується і загальний бал. Проте різниця не настільки разюча, щоб говорити про різке зниження якості продукції зі збільшенням віку тварин, оскільки у всі вікові періоди і м’ясо, і бульйон мають добру бальну оцінку (3,5–4,5 бали). Більш висока оцінка одержана по спеціалізованих м’ясних породах і типах.
 
У структурі приросту живої маси та маси туші бугайців більшу частку займав приріст м’якоті. Більш інтенсивно вона збільшувалася в період вирощування з 12 до 18-місячного віку тварин. Причому у наступнийй період (18–24 міс.) у бугайців комбінованих і м’ясних порід, типів та м’ясних помісей частка приросту м’якоті в загальному прирості передзабійної живої маси була значно вища, ніж у ровесників молочних порід і їх помісей (табл. 6).
 
Таблиця 6. Структура приросту живої маси піддослідних бугайців
 
 
Кількість білка і жиру в туші залежить від породи і віку тварин. Зі збільшенням віку бугайців темпи і маса приросту жиру випереджали аналогічні показники приросту білка. У скороспілих м’ясних порід і типів з 1,5-річного, а в пізньоспілих і молочних — з 2-річного віку таке випередження було особливо відчутне.
 
Якість отриманого м’яса
та інших продуктів
Вихід і хімічний склад деяких внутрішніх органів залежали від функціонального стану і віку тварин. Певних закономірностей розвитку внутрішніх органів, що впливають на формування м’ясності бугайців, не спостерігалося. Більшість внутрішніх органів великої рогатої худоби є основною частиною субпродуктів забою, темпи їх приросту були нижчі темпів приросту м’якоті і внутрішнього жиру.
 
У всіх групах тварин в 2-річному віці вміст сухих речовин у м’ясі перевищував 25%, білка — 22%. Частка внутрішньо-м’язового жиру становила 1,2–4,0%. А білково-якісний показник був на рівні 4,3–4,6.
 
Однією з основних закономірностей онтогенезу сільськогосподарських тварин є вікове зниження вмісту вологи в тканинах. Міжпорідна різниця за цим показником, особливо за вмістом зв’язаної води в м’ясі, одновікових тварин пояснюється їх різною скороспілістю. М’ясо бугайців скороспілої герефордської породи та знам’янського типу відрізнялося заниженим показником рН, що є передумовою для доброго його збереження. За ніжністю кращим було м’ясо тварин шаролезської і сірої української порід. Підвищеною опірністю різанню відрізнялася м’язова тканина герефордів.
 
Жирова тканина, інтенсивність її росту та хімічний склад у великої рогатої худоби характеризує скороспілість тварин (табл. 7).
 
Таблиця 7. Розподіл ліпідів у тілі піддослідних бугайців
 
 
У молочної худоби спостерігалася схильність до більшого вмісту внутрішнього жиру, ніж у м’ясної. Загальною тенденцією було нарощування маси жиру та його виходу зі збільшенням віку тварин.
 
Вивчення розподілу ліпідів у тілі піддослідних бугайців показало, що тварини, які мають високу господарську і біологічну скороспілість, вже в річному віці відкладали жир переважно в жирових депо туші.
 
Кісткова тканина і її хімічний склад характеризують тип та стан здоров’я тварин. Нашими дослідженнями встановлений динамічний ріст маси кістяка всіх порід, що вивчалися, до 2,5-річного віку, хоча його питома вага до 1,5-річного віку зменшувалася у зв’язку з випереджаючим темпом росту м’язової тканини, а потім стабілізувався.
 
Якість шкур залежить від породи і віку бугайців. Всі шкури дослідних бугайців у річному віці відносилися до категорії важких — більше 25 кг.
 
На основі наведених даних можна зробити висновок, що забійні якості бугайців молочних, комбінованих та м’ясних порід, типів і помісей також свідчать про доцільність використання їх для виробництва яловичини.
 
Інтенсивне збільшення живої маси, ефективне використання кормів та добрі забійні якості є важливими показниками м’ясної продуктивності худоби, згідно з якими бугайців порід, типів і помісей, що вивчалися, доцільно вирощувати до 18–24 місяців.
 
Однак кінцевим критерієм господарської оцінки тварин є вихід поживних речовин в їстівних продуктах забою, особливо харчового білка. При цьому одним із важливих показників є ефективність використання протеїну корму.
 
Найбільш ефективно використовувався протеїн корму бугайцями всіх дослідних груп у віці 12–18 місяців. В подальшому цей показник знижувався і знаходився в межах, встановлених іншими вченими.
 
За валовим виходом білка у всі вікові періоди відзначалася суттєва вікова і міжпорідна різниця. Маса білка у 12-місячному віці в розрахунку на 1 голову по молочних, комбінованих породах і помісях сягала 20–27 кг, м’ясних породах і типах — 27–32 кг, у 18-місячному — відповідно 35–40 та 41–45, у 24-місячному — 49–51 та 53–60 кг, в 30-місячному — 56–59 та 58–69 кг. Маса жиру по всіх групах бугайців збільшилася за період досліду з 18–31 кг (в 12 міс.) до 82–116 кг (в 30 міс.), або в 3,3–5,1 разів.
 
Поживна та енергетична цінність їстівних частин тіла в розрахунку на 1 кг передзабійної живої маси зростає з віком бугайців за рахунок зменшення частки вологи та збільшення вмісту білка і особливо жиру. Питома вага білка по породах зростала до визначеного віку, який може служити одним із критеріїв господарської зрілості бугайців. Для знам’янського типу та помісей червона степова × герефордська породи цей показник становить 18 місяців, для герефордів, червоної степової, чорно-рябої, симентальської порід та чернігівського типу — 24 місяці, шароле, сірої української та молочних помісей — 30 місяців. Нами також вивчено насиченість основними поживними речовинами 1 кг живої маси бугайців різних генотипів.
 
Остаточний висновок про оптимальний вік забою бугайців слід робити з урахуванням співвідношення білка і жиру в їстівному продукті, яке багато вчених вважають нормальним у межах одиниці.
 
З урахуванням вище означеного, бугайців скороспілих герефордської породи, знам’янського типу і помісей червона степова × герефордська породи доцільно інтенсивно вирощувати до 18-місячного віку, коли досягається максимальна насиченість живої маси харчовим білком, а співвідношення білка і жиру було близьким до одиниці; для червоної степової, чорно-рябої, симентальської і молочних помісей — до 24 місяців, шароле, сірої української порід, чернігівського типу — до 2,5-річного віку.
 
Висновки
 
1. Теоретично обґрунтоване формування м’ясної продуктивності худоби в ранньому онтогенезі. Встановлено, що зі збільшенням віку бугайців нарощення маси туші відбувається в основному за рахунок кількісного росту м’язової тканини. Причому частка її в прирості з віком підвищується. Витрати кормів на одиницю приросту живої маси зростають випереджуючими темпами, ніж витрати їх на одержання приросту аналогічної кількості м’якоті в туші.
 
2. Бугайці чернігівського та знам’янського м’ясних типів досягають живої маси в річному віці 360–400 кг, у 18 місяців — 530–570 кг, в 24 — 620–640 кг і в 30 місяців — 680–730 кг; вихід туші в 1,5-річному віці — 56–58, 2-річному — 59–60 і 2,5-річному — 60–61%; забійний вихід відповідно, 59–61, 61–63, 63–64%; вихід м’ясності з 18 до 30-місячного віку становить 82–85%, а індекс м’ясності — 4,6–6,0. Тварин знам’янського типу доцільно вирощувати до 17–18, а чернігівського — до 24–30 місячного віку.
 19 листопада 2019
Питання продажу землі іноземцям в рамках земельної реформи в Україні знаходиться в компетенції української влади.
Питання продажу землі іноземцям в рамках земельної реформи в Україні знаходиться в компетенції української влади.
19 листопада 2019
 19 листопада 2019
З 1 грудня 2019 року запускається пілотний проект у 6 регіонах України з формування фермерського реєстру або реєстру агровиробників.
З 1 грудня 2019 року запускається пілотний проект у 6 регіонах України з формування фермерського реєстру або реєстру агровиробників.
19 листопада 2019
 19 листопада 2019
Компанія «Версатайл Україна» провела серію польових демонстрацій класичного трактора VERSATILE 370 в декількох областях України.
Компанія «Версатайл Україна» провела серію польових демонстрацій класичного трактора VERSATILE 370 в декількох областях України.
19 листопада 2019
 19 листопада 2019
В цей день всі намагаються вразити привабливими знижками своїх покупців та клієнтів. Вже не перший рік цю добру традицію підтримують компанії, які працюють в аграрному бізнесі.
В цей день всі намагаються вразити привабливими знижками своїх покупців та клієнтів. Вже не перший рік цю добру традицію підтримують компанії, які працюють в аграрному бізнесі.
19 листопада 2019
 19 листопада 2019
Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков зазначає, що ринок землі має бути відкритий восени 2020 року. 
Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков зазначає, що ринок землі має бути відкритий восени 2020 року. 
19 листопада 2019
 19 листопада 2019
Дочасне скасування положень Податкового кодексу України, які регламентують спеціальний порядок оподаткування податком на додану вартість операцій із експорту соєвих бобів, є економічно недоцільним.
Дочасне скасування положень Податкового кодексу України, які регламентують спеціальний порядок оподаткування податком на додану вартість операцій із експорту соєвих бобів, є економічно недоцільним.
19 листопада 2019

Please publish modules in offcanvas position.