Світлана ПАНІНА,
Прив’язне
чи безприв’язне утримання?
На ефективність виробництва молока великий вплив має комфортне утримання тварин, яке залежить від стану приміщень, розмірів зони годівлі та відпочинку, конструкції стійла та боксів, стану підлоги, якості підстилки, конструкцій годівниць, розмірів кормового столу, системи видалення гною, параметрів мікроклімату та способів утримання корів, оскільки саме вони визначають передумови розв’язання цілого ряду технологічних питань, вибору засобів механізації та організації виконання тих чи інших процесів і операцій. У світовій практиці ведення молочного скотарства застосовують прив’язне, безприв’язне і різні модифікації цих способів утримання тварин. Найбільш розповсюдженою в усіх зонах України є технологія прив’язного утримання, на яку припадає 98% всього поголів’я.
Використання прив’язної технології утримання великої рогатої худоби дає змогу здійснювати індивідуальний догляд і диференційовану годівлю тварин, що сприяє підвищенню їх продуктивності і терміну господарського використання. Разом з позитивними моментами прив’язна технологія утримання має і ряд недоліків, а саме: більші витрати праці, особливо ручної під час годівлі і догляду за тваринами, відв’язування і прив’язування їх; обмежена рухомість тварин, що призводить до передчасної втрати продуктивності і вибракування; щоденне видалення гною. Але при добре організованій праці використання прив’язної технології утримання тварин дає досить непогані результати роботи. Ця технологія утримання корів ефективно працює у ДП ДГ «Елітне» КДСГДС НААН.
У розвинених країнах застосовують переважно безприв’язний спосіб. За такою технологією утримується 96% корів у Нідерландах, 80% — США, 70% — Німеччині. Використання способу безприв’язного утримання корів залежить від багатьох факторів: напряму продуктивності, розмірів будівлі, живої маси корів, терміну утримання та ін. Промислові технології виробництва молока потребують стандартизації корів не тільки за продуктивністю, пристосуванням до машинного доїння, але й до створення технологічних груп за габаритами корів, їх живою масою. Доїння за такої технології утримання відбувається в автоматизованих доїльних залах, що дає можливість підвищити продуктивність праці утроє-четверо проти традиційної технології з прив’язним утриманням, зменшується захворюваність корів маститом на рівні 2–3%, отримують високоякісне молоко, забезпечуються комфортні умови праці оператору машинного доїння. У нашій країні безприв’язним способом утримуються тварини лише 2% господарств. За даними Т. П. Шкурко, найбільш доцільною технологією утримання тварин є безприв’язна на глибокій довгонезмінній підстилці, при якій витрати сукупної енергії на 1 голову в рік на 22% менші, ніж за прив’язного. Але існують деякі недоліки: збільшуються витрати кормів на одиницю виробленої продукції на 10–15%, більша вірогідність розповсюдження інфекційних захворювань.
В Україні безприв’язний спосіб утримання великої рогатої худоби було запроваджено у 1963 р. в ДП ДГ «Кутузівка» Інституту тваринництва УААН Харківського району Харківської області. Утримання тварин тут відбувається на глибокій солом’яній підстилці з доїнням корів у доїльному залі на установці типу «Ялинка». На фермах, де утримується 200 і більше корів, однією з перспективних є потоко-цехова система виробництва молока і відтворення стада, яка вперше в країні була впроваджена у Львівській області. Основними елементами її є цехова організація виробничого процесу, індивідуально-групової годівлі та роздоювання тварин. Виробничий процес поділяється на окремі технологічні цикли відповідно до фізіологічного стану тварин та періоду їхньої лактації. На сучасному етапі господарювання потоко-цехова система запроваджена й ефективно працює у ПП «Агроекологія» Шишацького району Полтавської області в с. Харенки. Механізована молочна ферма на підприємстві функціонує з 1962 року. До реконструкції, яка розпочалася у 1996 р., вона вміщувала 310 корів, а повністю реконструйована ферма була в 1999 р.
Термін окупності капітальних вкладень на реконструкцію становив 5 років. Наразі на фермі застосовують безприв’язно-боксове утримання корів за потоково-змінною системою в цехах. В умовах ринкового механізму господарювання економія ресурсів кормів і живої праці виступає як важливий фактор конкурентоспроможності продукції. У молочному скотарстві вартісне відображення витрат ресурсів знаходить своє висвітлення в собівартості продукції. Аналіз структури собівартості показує, що на частку кормів у середньому припадає 55–60%, на витрати праці — 15–20%, решта — 20–30%. Оскільки є мало інформації з питань оцінки способів утримання у різних типах приміщень та їх вплив на формування мікроклімату, фізіологічний стан, етологічні особливості та продуктивність молочної худоби в умовах комплексів, тому це і стало метою наших досліджень.
Матеріали
і методика досліджень
Дослідження з оцінки впливу типу приміщень на формування мікроклімату, фізіологічний стан та продуктивність корів і телиць молочних порід проводили в умовах господарств ТОВ фірми «Олто» та ДП ДГ «Елітне» КДСГДС НААН (Олександрівського та Кіровоградського районів Кіровоградської області). Параметри приміщень вивчали візуально та шляхом вимірювання довжини, ширини і висоти. Годівлю тварин здійснювали відповідно до продуктивності та фізіологічного стану тварин за загальноприйнятими нормами.
Мікроклімат у корівниках, телятниках та доїльній залі впродовж року досліджували 3 рази за добу – з 500 до 700 годин, з 1200 до 1400 та з 1900 до 2100, на висоті 0,4 та 1,0 м, у центральній та торцевій частинах приміщень, у зимовий період при закритих дверях, у весняний, літній та осінній при відкритих.
Температуру і вологість повітря визначали за допомогою психрометричних гігрометрів типу ВІТ-1 та ВІТ-2; швидкість руху повітря — крильчатим анемометром; концентрацію аміаку і сірководню у приміщенні — універсальним газоаналізатором УГ-2 за загальноприйнятими методами.Продуктивність, відтворну здатність, етологічні показники та тривалість використання тварин досліджували залежно від типу приміщень і способів, за якими утримується худоба. Також за надоєм корів-первісток було сформовано 2 групи: І — високопродуктивні, з середньодобовим надоєм 16 кг і вище, ІІ — низькопродуктивні, з середньодобовим надоєм до 16 кг.
Інтенсивність росту теличок оцінювали за динамікою живої маси при народженні і у віці 3, 6, 9, 12, 15 і 18 місяців шляхом щомісячного зважування. Характеристику росту поглиблювали вирахуванням абсолютного, середньодобового і відносного приростів та кратності збільшення живої маси, відповідно загальноприйнятих методик.
Клініко-фізіологічні показники корів — температуру тіла визначали ректально; пульс — за кількістю ударів серця; число дихань — за рухом грудної клітки; румінацію — шляхом пальпації моторики рубця у лівому боці протягом 2 хвилин.
Молочну продуктивність вираховували шляхом проведення щомісячних контрольних доїнь. На приладі «Мілко-Тестер» МК-2 визначали якість, хімічний склад молока з подальшою його оцінкою.
Типи приміщень
для утримання корів
Будівля для утримання корів у господарстві ТОВ фірми «Олто» клюшкового типу з двома окремими приміщеннями збудоване із залізобетонного матеріалу. Розраховане для утримання і обслуговування 400 голів. Доїльний зал, пункт штучного осіменіння корів та ветобробки розміщені окремо, в прибудованій будівлі і з’єднані між собою галереєю.
Кожне приміщення шириною – 24 м, довжиною – 74,2 м, висотою на рівні конька – 12 м, характеризуються задовільною оглядовістю і компактністю. Кормовий стіл і прогони придатні для проїзду. Покрівля даху представляє собою суцільне шиферне покриття. Для забезпечення вентиляції тваринницьких приміщень та підтримання належного мікроклімату в усіх приміщеннях обладнана система природної вентиляції, за рахунок постійно відкритого конька, шириною 20 см, по усій довжині покрівлі корівника.
Постійно відкритий коньок, на нашу думку, є недоліком в цьому типі приміщення, оскільки через нього потрапляють опади (сніг, дощ), і як, наслідок, відбувається зниження температурного режиму, особливо в зимовий період року, що викликає незручності при обслуговуванні тварин.
Кожне приміщення налічує по чотири секції, у яких утримуються тварини, залежно від фізіологічного стану (фото 1, 2).
Корови першої, другої та третьої фаз лактації утримуються безприв’язно, у боксах. Бокси розмірами 2,10 х 1,2 м розміщені рядами, перпендикулярно приміщенню (фото 2). Як підстилковий матеріал використовують глину (під передню третину тулуба) і солому. У приміщені з безприв’язним утриманням тепле лігво створюють за рахунок внесення соломи з розрахунку 5 кг на голову за добу.
Накопичену підстилку видаляють перший раз у кінці березня бульдозером з використанням скреперу, потім двічі-тричі в квартал. У приміщенні з безприв’язно-боксовим утриманням прибирання гною проводиться кожні дві години дельта-скреперною установкою. Технологія виробництва молока основана на мобільних засобах роздачі кормів. Фронт годівлі — 0,7 м на голову.
Напування тварин відбувається із морозостійких поплавкових поїлок у кількості 2 штуки на секцію. Коефіцієнт природної освітленості в приміщенні становить 1:10,2, штучне освітлення дорівнює 2,02 л/к. Вигульних площадок для утримання корів немає.
Доять корів у доїльному залі, який застосовується для доїння корів і проведення профілактичних заходів. Доїння відбувається на установці «Паралель» (2 х 16) виробництва італійської фірми дворазово. Перше видоювання — з 6 год. до 10 ранку, друге — з 18 до 22 год., працює два оператори машинного доїння через день.
Приміщення для утримання корів у господарстві ДП ДГ «Елітне» КДСГДС НААН стійково-балочного типу, чотирирядне, розраховане на 200 тварин, побудоване з цегляного матеріалу.
Спосіб утримання — прив’язний. Обслуговування корів проводять у стійлах довжиною 1,9 м та шириною 1,3 м. Корови споживають воду з індивідуальних автонапувалок «язичкового типу». Доїння тварин дворазове, здійснюють у молокопровід УДМ-200 «Брацлавчанка», доїльні апарати попарного доїння часток вим’я. Видалення гною за допомогою сапачки та гноєтранспортера — ТСН-2 Б у зимовий період тричі на добу, весною, влітку та восени — двічі. Для комфортного утримання тварин використовується підстилка з соломи ярих та озимих зернових культур.
Біля корівника розташований майданчик для вигулу тварин із навісом, обладнаний груповими годівницями та коритами, з твердим покриттям. Довжина вигульного загону сягає 103,21 м, ширина — 37,91 м з одного та 32,32 м з іншого боку, огорожею служать залізні труби.
Типи приміщень
для утримання телиць
У господарстві ТОВ фірми «Олто» ремонтні телиці вирощуються безприв’язно на глибокій підстилці, в приміщенні клюшкового типу, довжиною 75,0 м, шириною 16 м, з одним кормовим проходом та двома станками для парування, у проходах, на середині приміщення шириною 2,0 м. Телятник налічує 32 вікна і обладнаний системою шахтної вентиляції.
Світловий коефіцієнт природної освітленості в приміщенні становить 1: 10,2. Штучне освітлення дорівнює 2,02 лк. Роздавання кормів здійснюється мобільними кормороздавачами. Приміщення телятника поділене на 4 секції, відповідно до вікових періодів молодняку (з 2 до 6 міс.; з 6 міс. до 14 міс.; ст. 14 міс. — 2 групи). Прибирання гною — бульдозером МТЗ-82 зі скреперною насадкою. Внесення підстилки відбувається із розрахунку 3 кг на голову за добу.
На території племінної ферми господарства ДП ДГ «Елітне» КДСГДС НААН є три приміщення для вирощування телят. Кожне приміщення цегляне, стійково-балочного типу. Видалення гною із телятників здійснюють сапачкою та гноєтранспортером — ТСН-2 Б двічі-тричі на добу. Як підстилку використовують солому.
Телятник-профілакторій — Т-подібної форми, довжиною 58,8 м, шириною 12,5 м. У ньому розміщується родильне відділення та телята до 3-х місячного віку.
Перші 20 днів телят утримують в індивідуальних клітках довжиною 1,5 м, шириною 1 м та висотою 1,2 м, які підняті над підлогою профілакторію на висоту 40 см. З 20-добового віку і до тримісячного телят утримують в дерев’яних станках групами по 6–8 голів з розрахунку 1,5…2 м² площі клітки на голову, з груповими годівницями (фронт годівлі — 40 см). Молодняк 4–12-ти місячного віку вирощують в окремому приміщенні довжиною 78,4, шириною 19,6 м. З 4 до 6-ти місячного віку теличок утримують у групових клітках, з 6 до 12-міс. віку — прив’язно, з фронтом годівлі 60–70 см. Телиць парувального віку (15–18 міс.) утримують в приміщенні довжиною 82,5 м та шириною 11,3 м. Спосіб утримання взимку — прив’язний, ширина стійл — 100 см, довжина — 170 см. Фронт годівлі на кожну телицю становить 0,75 погонного метра.
Теплої пори року молодняк старше 6-ти місячного віку утримується на вигульно-кормових майданчиках із твердим покриттям, які обладнані годівницями та коритами для споживання води. Огорожею служать залізні труби.
Отже, дослідження проводили у господарствах з різними типами приміщень (клюшкового та стійково-балочного) та способами утримання (безприв’язним та прив’язним) корів та молодняку (безприв’язним і комбінованим). Саме в цих умовах було досліджено ріст та розвиток молодняку, поведінку, продуктивність, відтворювальну здатність, тривалість використання корів та економічну ефективність розведення тварин молочних порід.
У наступних номерах стежте за продовженням висвітлення теми впливу приміщень на продуктивність тварин.
