Нодулярний дерматит великої рогатої худоби

/ Сучасне тваринництво / Середа, 02 листопада 2016 16:00
Марія ЯРОШКОветеринарний лікар, магістр МВА
Нодулярний дерматит представляє собою інфекційне захворювання великої рогатої худоби, яке супроводжується лихоманкою, набряками в підшкірній клітковині та внутрішніх органах, ураженням очей та слизових оболонок шлунково-кишкового і дихального тракту, а також утворенням характерних вузликів у шкірі, завдяки чому хворобу також називають вузликовою екзантемою, шкірною бугорчаткою або шкірно-вузликовим висипанням.

 

Нодулярний дерматит вперше було зареєстровано в 1929 році в Африці (як несправжню кропивницю). Дослідник Бакстром у 40-х рр. довів інфекційний характер захворювання. Хвороба наразі поширена в 19 країнах Африки, Індії, Австралії та Європі, зокрема Румунії, Франції, Угорщині, Російській Федерації. Збудником захворювання є ДНК-вмісний вірус, який за патогенністю поділяють на три групи: BLD (офран-сиротський вірус), аллертон (Allerton) та нітлінг (Neethling). Саме віруси з групи нітлінг є збудниками нодулярного дерматиту великої рогатої худоби. За своїми властивостями вони подібні до вірусу — збуднику віспи кіз. Вірус є доволі стійким і витримує триразове заморожування та відтавання, що зумовлює велику небезпеку широкого розповсюдження хвороби; в той же час, він є чутливим до 20%-го розчину ефіру, що може використовуватися для дезінфекції та роботи з патологічним матеріалом. Вірус гине протягом кількох годин під дією УФ-опромінення; для дезінфекції також застосовують луги, фенол та розчин молочної кислоти.
 
Перебіг захворювання
В звичайних умовах до нодулярного дерматиту найбільш чутливою є велика рогата худоба різних порід, а також зебу. Хворіють тварини різного віку та статі. До хвороби також чутливі кози, вівці, кролики, морські свинки та миші. Випадків захворювання людини допоки зареєстровано не було. Основними джерелами збудника виступають хворі тварини та тварини-вірусоносії, які хворіють у прихованій формі, або у яких вірусоносійство залишилося після перехворювання. Європейські породи великої рогатої худоби є найбільш чутливими до вірусу, а у випадку першого занесення до стада захворюваність серед них може сягати 100%; зазвичай захворюють від 5 до 50% тварин. Приблизно у половини хворих можна спостерігати класичні симптоми захворювання. При цьому доволі часто хвороба перебігає підгостро та хронічно. В стаціонарно неблагополучних господарствах нодулярний дерматит зазвичай проявляється у формі ензоотій та спорадичних випадків захворювання. Летальність при цьому рідко перевищує 10%, однак завдається великих збитків виробництву через зниження молочної та м’ясної продуктивності, порушується відтворювальна функція і у корів, і у биків, а також падає якість шкірної сировини.

Поширення хвороби
Хвороба має сезонний характер, що пов’язано із трансмісивним шляхом передачі, тобто основними переносниками вірусу є кровосисні комахи. Вірус також може переноситися птахами, однак найбільша інтенсивність захворювання спостерігається там, де є висока щільність кровосисних комах у теплий період року. В той же час, у навколишнє середовище вірус виділяється перш за все зі шматочками шкіри, які відділяються з місць утворення вузликів, молоком, кров’ю, слиною та спермою. При цьому збудник продовжує виділятися та реєструватися в організмі протягом тривалого часу після клінічного видужування: протягом двох місяців у спермі та чотирьох місяців з часу утворення вузликів.

Перебіг хвороби та діагностика
На відміну від віспи, з якою нодулярний дерматит має багато спільного, в його перебігу не розрізняють чітко помітних стадій в утворенні шкірних уражень. На місці проникнення вірусу через 4–7 днів виникає горбик з запальною реакцією навколо, в якій бере участь не тільки шкіра, а й підшкірна клітковина, і навіть м’язи. Через 1–3 тижні відбувається генералізація процесу, до чого протягом кількох днів можна спостерігати лихоманку. Після 3–4 днів з високою температурою та утворення численних горбиків на шкірі вірус попадає у кров. З нею він розноситься до слизової оболонки носа та рота, очей, статевих органів та вимені. На місці утворення горбиків розвивається припухлість та набряк, який пов’язаний із тромбозом судин. В результаті з часом можна спостерігати некроз та відшаровування навколишніх тканин. Збудник може також проникати до лімфатичних судин, викликаючи утворення у них виразок та септичних ускладнень, зумовлених вторинною мікрофлорою.

Частіше за все інкубаційний період при нодулярному дерматиті триває від одного тижня до 10 днів, інколи — до місяця. Це залежить від чутливості тварини, типу вірусу, вірулентності збудника та шляхів його проникнення до організму. При гострій формі захворювання на початку хвороби у тварин відмічається лихоманка, зниження апетиту, слизотеча та серозно-слизові витікання з носу. Вже через дві доби на поверхні практично всього тіла можна помітити щільні вузлики округлої чи подовженої форми, діаметром 0,5–7 см та висотою до 0,5 см з щільною поверхнею, які можуть зливатися між собою. Вузлики на шиї, грудях, череві, кінцівках та в інших місцях, включаючи вим’я та статеві органи, можуть нараховувати до кількох сотень. Вже протягом кількох годин після появи у вузликах розпочинаються некротичні процеси, в результаті чого по краях починає відшаровуватися епідерміс. Некротизовані ділянки відмежовуються від здорової тканини грануляційним валиком, шириною у декілька міліметрів. Через кілька тижнів після появи вузлика некротизована ділянка секвеструється так, що її можна видалити, або вузлик сам підсихає і відпадає. При доброякісному перебігу захворювання без ускладнень на місці таких вузликів активно розвивається грануляційна тканина, а порожнина заростає непігментованою шкірою та волоссям. Якщо ж відбувається занесення вторинної інфекції, то на місці вузликів розвиваються виразки, які необхідно додатково лікувати. Несеквестровані вузлики можуть ущільнюватися і зберігатися у шкірі протягом року та навіть більше. Набряки, які виникають з самого початку хвороби, можуть поширюватися на великі ділянки. У корів часто уражується вим’я. На ньому не тільки з’являються вузлики, в молоці відмічають домішки крові, воно густішає і перетворюється на гель при нагріванні. Здоювання стає болючим, а молочна продуктивність значно знижується.

При важкій формі захворювання по тілу помітні численні вузлики з нагноєнням, тварини сильно худнуть, довго триває лихоманка, значне ураження відмічають на слизових оболонках дихальних та травного шляхів. Виразки та ерозії з’являються на повіках. З часом рогівка мутнішає, в результаті чого розвивається повна або часткова сліпота. Слина та витікання з носа набувають в’язкої консистенції з домішками гною та неприємним запахом. Через сильне ураження дихальних шляхів може розвиватися набряк, який може викликати задуху та загибель. Нодулярний дерматит часто ускладнюється пневмонією, трахеїтом та занесенням різної вторинної мікрофлори, часто до суглобів. Навіть після видужування тривалий час зберігаються порушення відтворювальної функції, ураження статевих органів, відсутність овуляції у корів та тимчасова стерильність у бугаїв.

У новонароджених телят спостерігається атипова форма нодулярного дерматиту, яка супроводжується лихоманкою та діареєю без помітних уражень шкіри. Безсимптомна форма хвороби супроводжується вірусоносійством та утворенням вірус-нейтралізуючих антитіл. Після видужування у тварин зберігається імунітет. Його наявність доцільно перевіряти щорічно, використовуючи антиген в алергічній реакції.

Патологічні зміни, відповідно до клінічних ознак, характеризуються вузликами у шкірі та м’язах, які складаються зі сполучної тканини та сметаноподібного ексудату. Помітні збільшені та набряклі лімфатичні судини. У внутрішніх органах можуть бути крововиливи і наявність вузликів, зокрема, в легенях та нирках. Інколи у загиблих тварин може відмічатися ураження суглобів. Під некротизованою тканиною помічають тромби у венах та клітинну інфільтрацію навколо них.

Діагноз на нодулярний дерматит ставлять на основі епізоотичних даних, клінічних проявів хвороби, патологоанатомічних та гістологічних досліджень, а також результатів лабораторної діагностики, направленої на виділення вірусу та постановки біопроби. Вірус виділяють з характерних внутрішньошкірних вузликів, лімфатичних вузлів, а також крові та сперми.

Нодулярний дерматит великої рогатої худоби необхідно диференціювати від кропивниці, шкірної форми туберкульозу, стрептортіозу, епізоотичного лімфангоїту, демодекозу, віспи, укусів гедзів та інших комах. Так, при кропивниці шкіра по краях горбиків не буде відшаровуватися. При шкірній формі туберкульозу підшкірні горбики будуть поширюватися по ходу лімфатичних шляхів, без збільшення лімфовузлів та лихоманки. При стрептотрихозі поверхневі ураження шкіри розташовані симетрично, переважно навколо хребта. При натисканні на вузлики помічають їхню м’яку консистенцію, виділятиметься гній. При ураженні демодекозом вузлики будуть опуклими з ущільненою та жорсткою поверхнею, також наповнені гноєм. При захворюванні на віспу ураження завжди є поверхневими і частіш за все з’являються на вимені. При укусах комах шкіра часто лопатиметься по центру таких вузликів.

Профілактика
Для профілактики захворювання великої рогатої худоби на нодулярний дерматит використовують вакцинацію. Застосовують зазвичай три кенійські штами віспи овець, вирощені на культурах клітин та курячих ембріонах. Звичайний вірус віспи овець не дає імунітету проти нодулярного дерматиту. В результаті підшкірного введення вакцини приблизно у 10% тварин може спостерігатися місцева реакція з утворенням вузлика та набряку, які сходять протягом двох тижнів. Молодняк починають вакцинувати з 3-х місяців. Використання вакцини захищає тварин від хвороби на рік. Специфічне лікування при нодулярному дерматиті не розроблено, відповідно, застосовується симптоматична терапія з дотриманням необхідних карантинних та ветеринарно-санітарних обмежень. Тваринам забезпечують добрі умови утримання та годівлі, додатково згодовують вітаміни. Уражену шкіру можна промивати дезінфікуючими розчинами. Після розриву вузликів їх також обробляють, а для уникнення інфікування призначають антибіотики та сульфаніламіди. Для уникнення поширення захворювання в епізоотологічно благополучних регіонах при першому прояву хвороби рекомендується проводити знищення хворих та підозрілих у захворюванні тварин, а також дотримуватися суворого карантину.

1

 18 липня 2019
Публічну дискусію “Ринок землі в Україні: хто має отримати право купувати землю, та якими мають бути обмеження по концентрації земель?” провела нещодавно в Києві Громадська коаліція за скасування земельного мораторію, яка об’єднує в своїх лавах понад 50 організацій.
Публічну дискусію “Ринок землі в Україні: хто має отримати право купувати землю, та якими мають бути обмеження по концентрації земель?” провела нещодавно в Києві Громадська коаліція за скасування земельного мораторію, яка об’єднує в своїх лавах понад 50 організацій.
18 липня 2019
 18 липня 2019
За результатами останніх досліджень данських вчених, свині можуть заразитися вірусом африканської чуми свиней (АЧС), поїдаючи заражених мух.
За результатами останніх досліджень данських вчених, свині можуть заразитися вірусом африканської чуми свиней (АЧС), поїдаючи заражених мух.
18 липня 2019
 18 липня 2019
Станом на 1 липня поточного року поголів'я великої рогатої худоби в Україні, за даними Державної служби статистики, становило 3,7 млн голів, що на 4,1% менше, ніж на аналогічну дату минулого року.
Станом на 1 липня поточного року поголів'я великої рогатої худоби в Україні, за даними Державної служби статистики, становило 3,7 млн голів, що на 4,1% менше, ніж на аналогічну дату минулого року.
18 липня 2019
 18 липня 2019
«Укрзалізниця», будуючи власний напрямок бізнесу, допоможе розвитку малих і середніх фермерських господарств, тим самим сприятиме збільшенню валютної виручки для підприємства та держави.
«Укрзалізниця», будуючи власний напрямок бізнесу, допоможе розвитку малих і середніх фермерських господарств, тим самим сприятиме збільшенню валютної виручки для підприємства та держави.
18 липня 2019
 18 липня 2019
Минилуго тижня, під час зустрічі у Сумах із керівником апарату облдержадміністрації Дмитром Живицьким, італійські інвестори заявили про свій намір збудувати на Сумщині завод на якому із готових комплектуючих деталей збиратиметься сільгосптехніка.
Минилуго тижня, під час зустрічі у Сумах із керівником апарату облдержадміністрації Дмитром Живицьким, італійські інвестори заявили про свій намір збудувати на Сумщині завод на якому із готових комплектуючих деталей збиратиметься сільгосптехніка.
18 липня 2019
 18 липня 2019
Українські вчені працюють над селекцією нових безнасінних сортів винограду. Офіційну реєстрацію в Україні мають лише два безнасінні сорти винограду — Кишмиш таїровський та Мєчта.
Українські вчені працюють над селекцією нових безнасінних сортів винограду. Офіційну реєстрацію в Україні мають лише два безнасінні сорти винограду — Кишмиш таїровський та Мєчта.
18 липня 2019

Please publish modules in offcanvas position.