×

Попередження

JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 88

Підвищення прибутковості птахівництва без антибіотиків

/ Сучасне тваринництво / П'ятниця, 09 грудня 2016 16:02
Наталія КУЗЬО, спеціально для "АС"
Активний розвиток птахівництва неможливий без впровадження нових рішень та концепцій. Нині в Україні галузь розвивається, відтак, підприємства, щоб забезпечити успішну діяльність, повинні бути відкритими до новацій, змін та бути готовими відповідати на виклики. Велику роль у цьому відіграють базові процеси, зокрема годівля птиці. Чимало компаній сьогодні пропонують корми і готові рішення у годівлі поголів’я, та все ж світовий досвід і тенденції доводять ефективність повноцінної годівлі, саме до такої системи тяжіє світовий ринок, і українські виробники по-трохи переймають цей досвід.

 

У рамках виставки «Птахівництво 2016» одна з найбільших українських компаній на тваринницькому ринку ГК «АгроВет Атлантик» представила своїх нових технічних директорів із напряму «Птиця» — Гаррі Ваала та Мері-Енн Бонгартс. Експерти мають багаторічний досвід на європейському ринку птиці, а їхня робота у нас покликана вивести українське птахівництво на новий технологічний рівень розвитку. Експерти у рамках заходу провели семінар, де розповіли про рішення у годівлі птиці, які базуються на відсутності антибіотиків і водночас забезпечують виробничу прибутковість. Вони виділили кілька основних моментів, на які слід звернути увагу фермерам-птахівникам України, щоб розвивати свою діяльність, правильно та ефективно годувати птицю і мінімізувати використання антибіотиків, а згодом повністю від них відмовитися.

Здоров’я кишечника
Гаррі Ваал наголосив на тому, що саме органи травлення відповідають за формування імунітету, тому перш за все потрібно забезпечувати здоров’я кишечника у молодняка птиці, до того ж, кишківник та печінка — це головні органи у молодої птиці, адже тонкий відділ кишечника займає 7% маси всього тіла (з віком цей показник зменшується до 3%).
 
Експерт наголошує на важливості кількості та довжини ворсинок у кишковому тракті — чим їх більше і чим вони довші, тим краще для обміну речовин. Ще один показник, який впливає на здоров’я, — це стабільна мікрофлора, що убезпечує від колонізації патогенів, котрих налічують більше 500 видів. Саме тому Гаррі Ваал рекомендує велику увагу приділяти саме системі травлення птиці.

Цю думку розвиває і експерт Мері-Енн Бонгартс, зокрема, вона зазначає: «Стартовий етап розвитку птиці є дуже важливим для подальшого росту. Саме тому у Нідерландах виробники приділяють йому багато уваги. Йдеться і про збалансованість кормів, і про їхню органолептику (важливим є розмір гранул для комфортного споживання), а також ми вже маємо достатньо досвіду у вирощуванні птиці без антибіотиків, оскільки їх використання у нас зоборонене вже багато років. Ці знання є корисними для укранських фермерів і з точки зору розвитку на внутрішньому ринку, і з перспективою на експорт продукції у європейські країни». Вона також зазначила, що в Україні застосовують таку ж сировину для кормів, як у країнах Західної Європи, однак, окрім антибіотиків, у Європі заборонене ще й використання м’ясо-кісткового борошна, натомість в Україні ним користуються. Більше 20 років пошуку найкращої альтернативи забороненим речовинам дали результат, і сьогодні можна впевнено говорити про повноцінну їх заміну.

Рішення, 
надані природою
Мері-Енн Бонгартс 25 років працює у сфері птахівництва у Нідерландах і чимало зусиль доклала до пошуку альтернативи використанню антибіотиків. З її слів, однією з найефективніших таких альтернатив є середньо ланцюгові жирні кислоти. «Коли ми виявили потужний антибактеріальний ефект таких речовин, то відразу почали працювати над їх застосуванням у кормах. Велика концентрація середньо ланцюгових жирних кислот є у тваринному молоці, зокрема у кролиному, — це справді рішення, подароване природою. До прикладу, у досліді, який ми провели на бройлерах, увівши в раціон ці кислоти, падіж зменшився на 30%!». Загалом середньо ланцюгові жирні кислоти створюють 4 найважливіші ефекти для розвитку птиці, завдяки чому їх можна назвати універсальною концепцією — антибактеріальний, імуномоделюючий, енергозберегаючий та позитивний вплив на здоров’я кишківника.
 

Антибактеріальний ефект виникає внаслідок чутливості бактерій до певного виду кислот. Капронова кислота (С6) суттєво впливає на кишкову паличку (E. Coli) та сальмонелу; каприлова (С8) також позначається на ці бактерії, а ще на грам-позитивні бактерії роду Клостридіум (Clostridium); капронова (С6:0), каприлова (С8:0) та лаурилова (С12:0) кислоти мають найбільшу дію проти роду клостридій, стрептококів та кокцидій. Протидія хвороботворним бактерім, відповідно, створює й імуномоделюючий ефект, оскільки велика кількість бактерій суттєво сповільнює роботу імунної системи.

Принцип дії ефекту енерго­збереження виявляється у підвищенні продуктивності при вищих дозах у кормі (більше 0,3%), а також у допомозі ефективно використовувати доступну енергію, що надходить з кормами. А вплив на шлунково-кишковий тракт виражений у дії на клітини, що покривають слизову оболонку кишківника (ентероцити), які продукують ферменти для кращого травлення, а також у захисті клітин шлунко-кишкового тракту при заселенні сельмонелою. «Середньо ланцюгові жирні кислоти, окрім іншого, ще й підвищують інтенсивність несучості та якість шкаралупи, також і зменшують смертність поголів’я. Сьогодні вони є надзвичайно перспективними у сфері кормо­виробництва для птиці. Все це підтверджено дослідами та 10-річним застосуванням на практиці у Нідерландах», — розповіла Мері-Енн Бонгартс.
 

У країнах ЄС використання антибіотичних стимуляторів росту у кормах заборонили ще у 2006 році, тому вже багато років вчені працюють над ефективною альтернативою — пошуком таких компонентів, які легко перетравлюються, стимулюють мікрофлору кишківника та ріст тварини, і при цьому є натуральними. Це і спонукало краще вивчити систему травлення тварин, зокрема птиці. Результати вражаючі — виявилося, що здоров’я тварини на 80% залежить від стану мікрофлори її кишківника, хоча раніше думали, що основні проблеми імунітету виникають через збої у роботі лімфатичної системи. Саме тому так важливо сьогодні приділяти достатньо уваги шлунково-кишковому тракту птиці.

Годівля у перші дні
«Типова для Нідерландів система годівлі птиці у перші дні передбачає 5 етапів, — розповів Гаррі Ваал. — Від народження і максимум до 5–7 днів використовують престартер; від 6 до 10 дня — страртер; далі до 20 дня — гровер 1; від 21 до 35 дня — гровер 2; і останній етап — фінішер. Не слід применшувати важливість найпершого етапу — престартрера, оскільки він сприяє кращому розсмоктуванню жовтка, більше поживних речовин потрапляє в організм, а, відтак, краще розвиваються внутрішні органи, зміцнюється імунітет, закладаються основи для швидкого і здорового росту. Також на практиці помітні вищі показники однорідності стада та збільшення середньодобових приростів».

Зі слів експерта, престартер має бути у вигляді крупки або невеликих гранул діаметром 2 мм для кращого споживання, і у перші 5 днів його кількість не повинна перевищувати 100 г. «Важливим компонентом у складі престартера, окрім вітамінів, амінокислотів та високоперетравних вуглеводів, є масляна кислота. Речовина є важливим джерелом енергії для ентероцитів (бета-окислення) і сприяє швидкому відновленню тканин та зниженню рівня кисню у кишечнику. Також масляна кислота збільшує проліферацію клітин, стимулює поглинання глюкози та вироблення захисних пептидів», — зазначив Гаррі Ваал. Дослідження показало, що при введені доскладу корму солей масляної кислоти 56% дослідної птиці не були інфіковані сельмонелою (порівняно з 24% у контрольній групі, яку годували без її використання), 12% мали середній рівень бактерій сельмонели і 32% були інфіковані (порівняно з 20% і 56% у контрольній групі відповідно). Ефектом від використання престертера є збільшення довжини ворсинок у кишковому тракті, зниження концентрації кисню у тонкому відділі кишківника, відповідно зменшення шансів для розвитку сальмонели, також правильний престартер уповільнює спорожнення шлунку, захищає від коцидіозного стресу та стимулює антимікробні пептиди.

У компанії «АгроВет Атлантик» також зазначають, що престартер дає змогу компенсувати втрату живої ваги, яка може виникнути через тривалу відсутність доступу до кормів та води (до прикладу, якщо підприємство не має змоги отримувати курчат у день їх виведення). Дослідження, проведене, щоб вивчити ефективність використання престартерних комбікормів на показники продуктивності курчат-бройлерів, засвідчило, що при використанні престартерного комбікорму шлунково-кишковий тракт птиці інтенсивніше розвивався, відтак, курчата споживали на 2,2% більше корму, але конверсія при цьому була на 2,8% менша і становила 1,775 кг.

Вдало використовувати
відмінності ринку
Експерти «АгроВет Атлантик» зазначають, що Україна має великий потенціал у розвитку птахівництва. Особливості нашого ринку дають переваги, навіть порівняно з аграрними європейськими країнами. До прикладу, Мері-Енн Бонгартс наводить кормову сировину: «У Нідерландах більшу частину сировини для виготовлення корму імпортують, відтак, ми дуже залежні від цінових коливань та наявності сировини. Українські ж ферми у вигіднішому становищі, оскільки тут сировини не бракує».

Варто зазначити, що особливих відмінностей між складом кормової сировини в Україні та Нідерландах немає — як і у нас там застосовують кукурудзу, пшеницю, соєвий та соняшниковий шрот, тваринні та рослинні жири, різниця у використанні кормових добавок — в Україні все ще дозволені деякі речовини, котрі країни Західної Європи заборонили, наприклад, вищезгадане кістково-м’ясне борошно. Якщо наразі ми можемо законно його використовувати як джерело білка, то країни ЄС шукають альтернативу, і за даними останніх досліджень, серйозно розглядають можливість застосування комах. Наша країна тут у безпрограшному становищі, оскільки виробники мають змогу використовувати як звичні домішки, так і експериментувати з європейськими розробками.

Все ж реалії і тенденції теперішнього ринку вказують на велику ймовірність того, що нормативно-правове законодавство України у сфері виробництва продуктів харчування може зазнати суттєвих змін, зокрема, перейняти європейські стандарти, тому виробники і фермери мають бути готовими до цього. До того ж, навіть зараз відмова від антибіотиків та зниження кількості мікротоксинів у кормах може стати вагомою конкурентною перевагою на внутрішньому ринку.

Гаррі Ваал відзначає ще одну перевагу українського ринку, порівняно з нідерландським — відсутність обмежень на кількість виробників кормів. У деяких європейських країнах таке обмеження є для того, щоб захистити ринок від перенасичення товаром і захистити навколишнє середовище, в Україні ж наразі немає, і це дає змогу розвивати галузь не лише не внутрішній, а й на зовнішній ринки. До того ж, кажуть експерти, витрати на оплату праці в Україні суттєво нижчі, ніж у країнах ЄС — це привабливо для інвесторів, і робить продукцію рентабельною та конкурентоспроможною.
 
Коментар
 
Мері-Енн БОНГАРТСтехнічний директор із напряму «Птиця» ГК «АгроВет Атлантик»
Потужний антибактеріальний ефект середньо ланцюгових жирних кислот вдалося помітити на підсисних кролях, у яких шлунок і тонкий відділ кишечника повністю стерильні, в той час як у більшості ссавців після народження шлунково-кишковий тракт густозаселений мікрофлорою. Коли ми почали працювати, щоб визначити причину такої відмінності, то й побачили, що у кролиному молоці від природи є велика кількість середньо ланцюгових жирних кислот і шлункової ліпази. І вже коли досліджували далі, то стала очевидною унікальність антибактеріального ефекту.

Середньо-ланцюгові жирні кислоти є дуже перспективними у сфері кормів для птиці. Українські аграрії повинні звернути на них увагу. За мій досвід роботи з цими речовинами я помітила суттєве зниження захворюваності серед птиці на кишкову паличку, клостридій та сальмонелу. За 10 років використання пророднього рішення замість антибіотиків у Нідерландах нам вдалося сформувати кращий імунітет у птиці та краще здоров’я кишково-шлункового тракту, які є базовими для виготовлення якісних продуктів птахівництва.

1

 20 липня 2019
Цього року державні фітосанітарні інспектори Херсонщини вперше отримали феромонні пастки на ясеневу смарагдову вузькотілу златку (Agrilus planipennis Fairmaire),
Цього року державні фітосанітарні інспектори Херсонщини вперше отримали феромонні пастки на ясеневу смарагдову вузькотілу златку (Agrilus planipennis Fairmaire),
20 липня 2019
 20 липня 2019
Жовтий, червоний, видовжений, грушоподібний та інші сорти кизилу вирощує фермер з м. Гола Пристань Олександр Галич.
Жовтий, червоний, видовжений, грушоподібний та інші сорти кизилу вирощує фермер з м. Гола Пристань Олександр Галич.
20 липня 2019
 19 липня 2019
Перші місця у рейтингу найдефіцитніших професій в агросекторі займають трактористи та водії вантажівок.
Перші місця у рейтингу найдефіцитніших професій в агросекторі займають трактористи та водії вантажівок.
19 липня 2019
 19 липня 2019
В Україні вирощуванням і продажем зелені, салатів і пряних трав займається невелика кількість постачальників. Причин багато, проте основна – це дуже ніжний товар, який швидко псується.
В Україні вирощуванням і продажем зелені, салатів і пряних трав займається невелика кількість постачальників. Причин багато, проте основна – це дуже ніжний товар, який швидко псується.
19 липня 2019
 19 липня 2019
АТ «Укрзалізниця» запропонувала бізнесу послуги з будівництва та ремонту вантажних вагонів.
АТ «Укрзалізниця» запропонувала бізнесу послуги з будівництва та ремонту вантажних вагонів.
19 липня 2019
 19 липня 2019
На півдні Вінницької області з’явилася промислова плантація волоських горіхів загальною площею майже тисяча гектарів.
На півдні Вінницької області з’явилася промислова плантація волоських горіхів загальною площею майже тисяча гектарів.
19 липня 2019

Please publish modules in offcanvas position.