Особливості енергетичного обміну і годівлі високопродуктивних корів

Олег ГАЙДЕНКОканд. техн. наук, вчений секретар
Кіровоградської ДСГДС НААН
Сергій ЧИПЛЯКАс. н. м. лабораторії біоадаптивних технологій 
Максим ПОДЛЄСНИЙм. н. м. лабораторії біоадаптивних технологій
АПВ КДСГДС НААН
Олег КРАВЧУКголовний зоотехнік
ДП «ДГ «Елітне» КДСГДС НААН»
В Україні за останні 5–10 років активно створюються високопродуктивні стада корів голштинської, українських чорно-рябої та червоно-рябої голштинізованих порід із продуктивністю понад 6 тис. л молока за лактацію, добре пристосованих до промислової технології утримання. Унікальність високопродуктивних порід ВРХ полягає у надзвичайно високому рівні трансформації енергії корму в молоко. Приміром, у США голштини з середньодобовим надоєм 18 л і масою тіла 500–550 кг витрачають 61% обмінної енергії спожитого корму на молоко, а тварини з продуктивністю 40 кг і масою тіла 572 кг — 70%. Якби таку властивість ефективно трансформувати енергію корму мала ВРХ на відгодівлі, то добовий приріст становив би 7 кг. Проте такі корови характеризуються високою чутливістю до повноцінності і збалансованості годівлі.

 

Високопродуктивні породи
потребують повноцінної годівлі
Будь-яке порушення харчування високопродуктивних корів призводить до виникнення метаболічних хвороб, насамперед кетозу, захворювань печінки, нирок, серця, ендокринних залоз, дистонії передшлунків, ураження кінцівок, зміщення сичуга тощо. Внаслідок незбалансованої годівлі відбувається масова захворюваність таких тварин, що призводить до передчасного вибуття корів із продуктивного стада, значних витрат і зниження рентабельності галузі. Іноземні науковці розрахували комплексний показник прямих і непрямих витрат на кетоз (основну хворобу високопродуктивних корів), який становить 0,29 євро на кожен літр виробленого молока за продуктивності 8000 л за лактацію, що сягає 4,2 млн грн на 100 корів за рік.

Тому показник високої продуктивності за 1 лактацію сам по собі не є об’єктивним критерієм високої економічної ефективності виробництва молока. Для того щоб виростити і ввести в продуктивне стадо корову, необхідно 27,5 місяців часу, за який ремонтна телиця споживає корми, потребує догляду та є тільки витратною статтею. Продуктивне ж використання таких тварин за незбалансованої, неповноцінної годівлі ледь дотягує до 3-х лактацій на корову і виникає необхідність щорічного вибракування 30% корів та збільшення чисельності поголів’я ремонтного молодняку.

Отже, при утриманні дійного стада високопродуктивних корів необхідно забезпечувати повноцінність годівлі згідно з потребами цих тварин в енергії й поживних речовинах, використовуючи при цьому, наскільки це можливо, дешеві корми і раціони, що дасть можливість за високих надоїв подовжити період продуктивного використання корів.

Як відбувається обмін
речовин у корови
Високопродуктивні корови мають дуже інтенсивний обмін енергії і речовин. Наприклад, корова з річним надоєм 5000 л виділяє в 2,5 разу більше сухої речовини, ніж міститься в її організмі. Для утворення 1 кг молока через вим’я повинно пройти 400 л крові. Тобто в корови з добовим надоєм 25 кг через вим’я протікає за добу 10000 л крові. Це проявляється в підвищенні артеріального і венозного тиску, посиленому обміні газів, швидшому перетравленні корму тощо.

Поживні речовини кормів раціону перетворюються у складові частини молока, які значно відрізняються не тільки від складу крові, а й поживних речовин кормів. Так, порівняно з плазмою крові в молоці корови міститься у 90 разів більше цукру, в 18–20 — жиру. В ньому значно більше кальцію і фосфору. Казеїн у крові відсутній зовсім. У той час і корми не містять молочного цукру, молочного жиру, казеїну та молочного альбуміну. Корови з продуктивністю 4000–6000 л молока за лактацію виділяють з молоком 144–220 кг білка, 150–300 — жиру, 200–300 — лактози, 6–9 — кальцію, 4,5–7 кг фосфору.

Таким чином, у високопродуктивних корів органи дихання, кровообігу, травлення та інші працюють з високим напруженням. Тому зниження якості кормів, повноцінності раціонів викликає порушення обміну речовин та захворювання. Для високопродуктивних корів вирішальним фактором є рівень повноцінної годівлі, який залежить від кількості енергії і поживних речовин, що потрапляють в організм.

Рівень споживання кормів
Між підвищенням рівня годівлі і продуктивністю тварин, між підвищенням використання поживних речовин і продуктивною ефективністю кормів існує пряма залежність. Високопродуктивні тварини їдять багато. Чим вища продуктивність, тим більше кормів повинна споживати корова. Узагальнення фізіологічних досліджень і практичних результатів вказує на те, що споживання коровами раціону залежить від ступеня наповнення рубця і кишківника, швидкості перетравлення, просування кормових мас по травному тракту, всмоктування продуктів травлення, насичення рідких тканин організму (гуморальна система) продуктами обміну. Дія всього комплексу регулюючих факторів зовнішньо проявляється апетитом тварини. Збільшення або зниження активності процесів, що регулюють споживання корму, контролюється центральною нервовою системою.

У відповідності з фізіологічними потребами корови, що знаходяться у запуску або з невисокими надоями, споживають 12–18 кг сухої речовини. Після отелення при підвищенні надою збільшується апетит і споживання корму. Найбільшу кількість кормів корови споживають у кінці 2–3-го місяця лактації. До цього тварини пристосовуються до поїдання великої кількості кормів. При високих надоях вони часто бувають не в змозі з’їсти стільки кормів, щоб повністю відновити витрати поживних речовин на утворення молока (період негативного енергетичного балансу). У цьому випадку корови худнуть, витрачаючи енергію і поживні речовини з тканин власного тіла. Корови з високою продуктивністю можуть споживати сухої речовини до 4–4,3 кг і навіть до 4,6 кг на 100 кг живої ваги, що в абсолютних величинах сягає 24–27 кг сухої речовини на голову за добу. Таке споживання сухої речовини можливе за раціону з високо­якісних кормів, які містять легко перетравні речовини і передусім легко перетравну клітковину.

Клітковина перетравлюється в основному в передшлунках, тому і рівень споживання кормів, які містять багато клітковини, залежить від об’єму передшлунків і швидкості перетравлення в ньому корму. Швидкість перетравлення корму має великий вплив на рівень споживання кормів і залежить від фізіологічного стану тварини і якості корму. Кількість клітковини в раціонах високопродуктивних корів повинна становити 15–20%. Більша кількість клітковини в раціоні призводить до підвищення витрат енергії на її перетравлення і зниження поживності раціонів. Рівень клітковини нижче 15% також є небажаним у зв’язку з тим, що в годівлі жуйних вона виконує фізіологічну функцію: створює рихлість (структура) кормової маси, виконує роль подразника стінок кишківника, сприяє просуванню хімуса і головне слугує джерелом утворення оцтової кислоти у передшлунках.

У корів із підвищеним апетитом корм перетравлюється швидше. В результаті цього створюються умови для більш швидкого засвоювання і споживання нової порції корму. Однак цей процес швидкого перетравлення, пов’язаний із станом тварини, сприяє тільки збільшенню споживання корму, але не підвищує його перетравність. Якість корму і його склад є визначальними умовами швидкості і ступеню його перетравлення. Наприклад, сіно високої якості містить легко перетравну клітковину і тому швидше перетравлюється, що збільшує його поїдання порівняно з сіном пізнього збирання або порівняно з соломою.

Споживання концентрованих кормів, коренеплодів регулюється не стільки наповненням рубця, скільки кишківника. Ці корми не тривалий час перебувають у рубці і швидко евакуюються у наступні відділи травного тракту.
 
Таблиця. Вплив різних чинників годівлі на молочну продуктивність корів
 

Кількість силосу, яку споживають тварини, залежить від своєрідних властивостей цього корму. В ньому міститься така ж кількість клітковини, як і у початковій сировині — зелених кормах. Однак поїдання його значно нижче, ніж зеленої маси. Наприклад, у тривалому досліді, проведеному в НДІТ Лісостепу і Полісся УРСР, при згодовуванні силосу з кукурудзи як єдиного об’ємистого корму корови з’їдали його по 28–30 кг, що в перерахунку на суху речовину становить 6,0–7,3 кг. Тоді як зеленої маси кукурудзи тої ж фази вегетації корови з’їдали по 50–60 кг, або в перерахунку на суху речовину 12–15 кг. Ця різниця у споживанні корму пояснюються вже не кількістю клітковини і швидкістю перетравлення в рубці, а іншим фактором, пов’язаним із вмістом у силосі органічних кислот. Це можна спостерігати і в практиці годівлі, наприклад, при згодовуванні перекисленого силосу. Особливо великим є зниження споживання силосу при підвищеному вмісті в ньому оцтової кислоти. В цілому вважають, що корови здатні з’їдати з силосом близько 1 г органічних кислот у розрахунку на 1 кг живої ваги. Тобто чим більше органічних кислот у силосі, тим нижче його споживання. Наприклад, максимальне споживання силосу при вмісті в ньому 2 або 3% органічних кислот для корови з живою вагою 500 кг буде знаходитися у межах 25 і 17 кг, для корови з вагою 600 кг — у межах 30 і 20 кг. Цими даними можна користуватися при розрахунках поїдання силосу, залежно від його якості.

Враховуючи якість кормів, їх набір у раціоні і фізіологічну потребу в кормах, можна скласти достатні за об’ємом раціони, без перевантаження травного тракту, і цим сприяти кращій перетравності і використанню кормів. Така годівля є особливо важливою для корів із високими надоями.

Перетравність раціонів і їх використання тваринами знаходяться в тісному взаємозв’язку з біологічною повноцінністю раціонів, яка характеризується певним співвідношенням поживних речовин. Уявлення про роль окремих елементів живлення і механізми їх використання в організмі дозволяє корегувати повноцінність раціону і на цій основі підвищувати повноцінність годівлі.

Кількість спожитої сухої речовини впливає на кількість виробленого молока і тим самим на прибутковість або збитки у молочному скотарстві. Більше половини всього прибутку припадає саме на перші 100 днів лактації. Кожні 0,5 кг додатково спожитої сухої речовини приносять додатковий літр молока. Це означає підвищення молочної продуктивності на 300 л за всю лактацію. Поїдання сухої речовини раціону визначається її якістю. Головним показником якості основного корму є концентрація енергії у кілограмі сухої речовини.

Потреба в енергії
Для високопродуктивних корів у перший період лактації (90–100 днів) для синтезу молока необхідно багато енергії, яка не забезпечується за рахунок поживних речовин корму. Тому корови використовують запаси поживних речовин з власного тіла. Для забезпечення високого надою молока в перший період лактації необхідно підвищити концентрацію енергії в сухій речовині раціону. В дефіциті енергії у цей період і полягає основна причина кетозу.

Обмін енергії в організмі жуйних тварин тісно пов’язаний з обміном легкоперетравних вуглеводів. Розчинні вуглеводи, в основному цукор і крохмаль, швидко використовуються мікроорганізмами рубця і слугують для них основним джерелом енергії. Присутність їх у раціонах впливає на загальний рівень ЛЖК (леткі жирні кислоти) і співвідношення їх у рубці, використання азоту, рівень і якість молочної продукції. Наприклад, при зброджуванні клітковини посилюється утворення оцтової кислоти, яка використовується організмом корови у великих кількостях для енергетичного обміну і синтезу жиру молока. При підвищеному енергетичному обміні корови охоче поїдають грубі корми, що особливо помітно зимою при утриманні їх у холодних приміщеннях. При споживанні великої кількості грубих кормів відмічається і найбільш висока жирність молока.

Легкоперетравні вуглеводи інакше використовуються в обміні. Вони посилюють утворення пропіонової кислоти в рубці, яка використовується головним чином на утворення глюкози, глікогену і жиру тіла.

Нестача легкоперетравних вуглеводів у кормах або підвищена кількість білкових кормів призводять до збільшення у рубці утворення масляної кислоти, яка слугує енергетичним матеріалом і попередником молочного жиру. Відомо, що вона одночасно сприяє утворенню кетонових тіл — недоокислених продуктів вуглеводно-жирового обміну. Утворення великої кількості масляної кислоти в рубці або потрапляння її з недоброякісним кормом призводить до накопичення кетонових тіл у крові (кетонемія), сечі (кетонурія), молоці (кетонолактія) і викликає захворювання типу кетозів. На практиці захворювання зустрічається при тривалій незбалансованій концентрованій годівлі, при згодовуванні великої кількості меляси і недоброякісного силосу, а головне, при недостатній кількості легкоперетравних вуглеводів (енергії) у раціонах високопродуктивних корів.

У молочних корів стан обмінних процесів і їх молочна продуктивність мають тісний зв’язок з утворенням і використанням глюкози. В останній період тільності і на початку лактації потреба корів у глюкозі значно зростає у зв’язку з ростом плоду і майбутньою лактацією. Нестача її викликає напругу у вуглеводно-жировому обміні і процесах синтезу молока, оскільки, окрім участі в енергетичному, вуглеводному, жировому і білковому обмінах, глюкоза крові використовується молочною залозою для синтезу молочного цукру і утворення молочних білка і жиру. Надлишок цукру є також неприпустимим, бо призводить до ожиріння, що є другим фактором виникнення кетозу у період сухостою. Добова потреба високопродуктивної корови в цукрі за надою 25 л — 1,9 кг, 30 л — 2,4 кг, 35 л — 3,1 кг; у крохмалі, відповідно, 2,8; 3,7 і 4,8 кг. Цукро-протеїнове співвідношення за надою 25 л повинно становити 0,95–1,1:1; 30–35 л — 1,1-:1; 40 л і більше — 1,2:1.

У раціонах, які складаються з великої кількості силосованих кормів, сіна поганої якості, білкових концентратів при відсутності коренеплодів та інших цукристих кормів, цукру міститься недостатньо, і такі раціони потребують корегування за цукро-протеїновим співвідношенням.

Крохмаль також добре використовується мікроорганізмами рубця, хоча зброджується дещо повільніше, ніж цукор. Недостатня як і надмірна кількість крохмалю у раціоні дають негативний ефект у годівлі корів. Встановлено, що кращі результати від згодовування раціонів отримують у тих випадках, коли в них цукор і крохмаль містяться приблизно в рівних кількостях. В цьому випадку відмічається найбільш висока перетравність протеїну, клітковини, БЕР, інтенсивне утворення ЛЖК у рубці, підвищений вміст білка в молоці. Контроль раціонів за співвідношенням цукор: крохмаль: протеїн особливо є важливим при роздої і годівлі високопродуктивних корів. Не менш важливим є співвідношення сумарної кількості цукру і крохмалю до перетравного протеїну, і воно зростає від 2,3:1 до 2,7:1 (в середньому 2,5:1) за збільшення продуктивності корів.

Недостатня кількість енергії призводить до недостатньої кількості засвоєного протеїну. У зв’язку з тим, що споживання великої кількості сухої речовини обмежене з підвищенням продуктивності, повинна зростати і концентрація енергії у кілограмі сухої речовини раціону.

Потреба в протеїні
Використання мікрофлорою рубця енергії і перетравної частини органічної речовини призводить до утворення мікробіального білка. Найважливішим джерелом протеїну для корів, у тому числі і на піку лактації, був і залишається мікробіальний протеїн. З утвореної маси мікроорганізмів при транспортуванні рідких мас рубця і дрібних часточок корму, на яких вони містяться, постійно просуваються у напрямку сичуга і тонкого кишківника протеїни, які добре засвоюються і насичені майже в оптимальній кількості амінокислотами для корів. Мікробіальний білок, що потрапив у кишківник разом із неперетравним у рубці протеїном, є протеїном, що може бути використаний коровою. Залишок азоту в рубці — показник засвоєння білка і забезпеченості раціону енергією. Баланс азоту в рубці (БАР) повинен мати позитивне значення і не перевищувати 50 г за добу (для високопродуктивних до 100 г). Засвоєний протеїн (ЗП) і баланс азоту в рубці — нормовані показники раціону і визначаються на основі лабораторних аналізів, або за відсутності можливості їх проведення, розрахованими за відповідними формулами і довідниковими даними.

Таким чином, можна зробити висновок, що проблема забезпечення потреби високопродуктивних корів в енергії і поживних речовинах полягає у тому, щоб згодувати таким тваринам якомога більше глюкопластичних речовин, не погіршуючи при цьому структуру раціону, необхідну для нормальної життєдіяльності тварин жуйного типу. Це можливо тільки при наявності основних кормів (силос, сінаж, сіно) найвищої якості, які поїдаються у великій кількості. На соломі і комбікормі ні одна корова не дасть високих надоїв.

Ціль годівлі — підтримання ефективності відтворювання і здоров’я тварин за рахунок:
 
  • максимальне споживання корму;
  • максимальний вихід мікробіального протеїну;
  • оптимізація споживання фуражу;
  • забезпечення адекватної кількості клітковини в рубці;
  • баланс вуглеводів і протеїну.
 
Якщо в Україні в 1 кг сухої речовини силосу сіна або сінажу міститься 4,6–5,0 МДж чистої енергії лактації (ЧЕЛ), то в світі вважається нормою вміст енергії у грубих і соковитих кормах 6,0 МДж ЧЕЛ.

«Перш за все слід навчитись заготовляти основні корми, тому що їх нічим не замінити. Звичка загодовувати корів концентратами не призводить до добрих наслідків. По-перше, раціон дорожчає, по-друге, це погано впливає на здоров’я тварин», — стверджує експерт з годівлі ВРХ Ельман Оруджев.

svidome

 30 вересня 2020
За оперативними даними з областей наразі загальна кількість заявок на отримання дотації на голову ВРХ молочного напряму продуктивності складає 285 на суму 44 840 грн за 8 968 корів. Кількість заявок на отримання дотації на бджолосім’ю складає майже 9 тис. на суму 96 млн грн.
За оперативними даними з областей наразі загальна кількість заявок на отримання дотації на голову ВРХ молочного напряму продуктивності складає 285 на суму 44 840 грн за 8 968 корів. Кількість заявок на отримання дотації на бджолосім’ю складає майже 9 тис. на суму 96 млн грн.
30 вересня 2020
 30 вересня 2020
З 1 січня 2021 року починає діяти обов’язкова умова позначення одиниць SI на продукції під час її виробництва та введення в обіг. У зв’язку з тим, що процес внесення змін до етикетки для ЗЗР на практиці займає до 6 місяців, це може призвести до фактичної втрати ринку – компанії не встигнуть перелаштувати процеси: залишилося майже три місяці.
З 1 січня 2021 року починає діяти обов’язкова умова позначення одиниць SI на продукції під час її виробництва та введення в обіг. У зв’язку з тим, що процес внесення змін до етикетки для ЗЗР на практиці займає до 6 місяців, це може призвести до фактичної втрати ринку – компанії не встигнуть перелаштувати процеси: залишилося майже три місяці.
30 вересня 2020
 30 вересня 2020
Станом на 28 вересня поточного року, сільгоспвиробники з усіх областей України вже засіяли понад 2,2 млн га основними озимими культурами із прогнозованих 8,2 млн га (27%).
Станом на 28 вересня поточного року, сільгоспвиробники з усіх областей України вже засіяли понад 2,2 млн га основними озимими культурами із прогнозованих 8,2 млн га (27%).
30 вересня 2020
 30 вересня 2020
Забезпечення безпеки роботи команди, виведення на ринок нових продуктів, розрахованих на складні кліматичні умови, вдала мультиканальна мультибрендова стратегія продажів, а також акцент на програми навчання, агрономічну та фінансову підтримку клієнтів – керівники Corteva Agriscience розповіли про принципи роботи компанії в сезоні 2020 року, а також поділилися планами на 2021 рік.
Забезпечення безпеки роботи команди, виведення на ринок нових продуктів, розрахованих на складні кліматичні умови, вдала мультиканальна мультибрендова стратегія продажів, а також акцент на програми навчання, агрономічну та фінансову підтримку клієнтів – керівники Corteva Agriscience розповіли про принципи роботи компанії в сезоні 2020 року, а ...
30 вересня 2020
 30 вересня 2020
За 1,5-2 роки робота митниці буде автоматизована – заберуть «людський фактор» впливу.
За 1,5-2 роки робота митниці буде автоматизована – заберуть «людський фактор» впливу.
30 вересня 2020
 30 вересня 2020
Фахівці Держпродспоживслужби та представники компетентного органу Мексиканських Сполучених Штатів обговорили питання посилення співпраці між країнами, зокрема щодо акредитації України для відкриття ринку Мексики для української курятини. 
Фахівці Держпродспоживслужби та представники компетентного органу Мексиканських Сполучених Штатів обговорили питання посилення співпраці між країнами, зокрема щодо акредитації України для відкриття ринку Мексики для української курятини. 
30 вересня 2020

Please publish modules in offcanvas position.