Тривалість молочного періоду корів

/ Сучасне тваринництво / Вівторок, 12 вересня 2017 16:02

У результаті проведених досліджень встановлено, що надої піддослідних корів з віком змінювалися: до третьої лактації зростали, а починаючи з четвертої, поступово спадали. Крім того, виявлено залежність молочної продуктивності від показників відтворювальної здатності.

 

Важливим резервом у виробництві тваринницької продукції є інтенсифікація скотарства та підвищення генетичного потенціалу продуктивності худоби всіх порід, яких розводять в Україні. Українська чорно-ряба молочна, як і усі інші, перебуває у динамічному розвитку, і постало питання її удосконалення та консолідації за екстер’єрно-конституційними ознаками, що дозволить підвищити генетичний потенціал продуктивності, розробити її генетичну базу та створити внутрішньопородну структуру. Метою досліджень було вивчити тривалість сухостійного, сервіс-періоду та міжотельного і вплив їх на молочну продуктивність корів.


Матеріали і методи

досліджень

Основною характеристикою великої рогатої худоби молочних порід є молочна продуктивність. Метою селекційної роботи є отримання від корів молочного напряму продуктивності найбільшої кількості молока високої якості. Рівень молочності визначається адаптивним генетичним потенціалом продуктивності порід, які використовуються при створенні породи, ефективність їх поєднання — порівняльними співвідношеннями часток спадковості в умовному генотипі, племінною цінністю бугаїв-плідників, факторами навколишнього середовища, в якому реалізується спадковий потенціал створених порід.


Молочне скотарство є провідною галуззю у більшості країн світу. Перевага віддається розведенню найбільш продуктивних порід, у тому числі чорно-рябої. Дослідження проводилися в ЧОП «Іванівське» Теребовлянського району Тернопільської області на 535 коровах української чорно-рябої молочної породи.


Результати

та обговорення

Генетичний потенціал корів західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи в ПОП «Іванівське» Теребовлянського району Тернопільської області, яких отримали в результаті відтворного схрещування корів чорно-рябої породи з бугаями голштинської породи, є досить високий (табл. 1).

 

Таблиця 1. Молочна продуктивність корів

 


Надій корів за першу лактацію становив 89,65% від надою за другу, за другу лактацію — 93,77% від надою корів за третю і за третю лактацію — 93,91% від надою за вищу. Надій корів за першу і другу лактації становив 85,63% і 88,06% від надою за вищу. Спостерігається зміна надою корів із віком.


Результати досліджень показують, що за другу лактацію вибуло 120 корів, або 22,43%, за третю — 119 корів, або 22,24%, за четверту — 186 корів, або 34,76% і за п'яту лактацію — 94 корови, або 17,57%, тобто за чотири роки вибуло 519 корів (97,01%). В середньому в господарстві корови використовуються 2,91 ± 0,15 лактації.


Результати наших досліджень показують, що у корів української чорно-рябої молочної породи, залежно від лактації, тривалість сухостійного періоду перебувала в межах 48,5 ± 1,99 — 57,80 ± 0,95 доби, сервіс-періоду 85,0 ± 3, 80 — 108,5 ± 5,3 доби і міжотельного — від 370,6 ± 4,50 до 393,5 діб (табл. 2).

 

Таблиця 2. Сухостійний, сервіс і міжотельний періоди

у корів української чорно-рябої молочної породи

 


Різниця за тривалістю сухостійного періоду між тваринами за II і III лактації становила 2,1 добу (Р <0,01), II і IV — 3,5 добу (Р <0,01), II і V — 22,3 добу (Р <0,001). За тривалістю сервіс-періоду різниця між тваринами за I і II лактації сягала 8,9 добу (Р <0,05), I і III — 11,8 добу (Р <0,05), I і IV — 17,5 добу (Р <0,01), I і V — 6 діб.


За тривалістю міжотельного періоду різниця між тваринами за I і II лактації становила 8,2 добу, I і III — 11,0, I і IV — 16,7 добу (Р <0,10), IV і V — 22,9 добу (Р <0,01), V і III — 17,2 добу (Р <0,01), V і II — 14,4 добу (Р <0,10).


Між тривалістю сухостійного періоду та молочною продуктивністю корів встановлена певна залежність. Найменшою молочною продуктивністю характеризувалися корови з тривалістю сухостійного періоду 76-85 днів і більше. Різниця за надоєм між коровами з тривалістю сухостійного періоду до 45 днів та 46-55 днів за другу лактацію становила 297 кг (Р<0,01), за третю — 168,3 кг (Р<0,10) і за найвищу — 195,6 кг (Р<0,05), а за кількістю молочного жиру — відповідно, 10,6 кг (Р <0,05), 8,1 і 6,8 кг. Між коровами з тривалістю сухостойного періоду 45-55 та 56-65 днів різниця за надоєм за другу лактацію сягала 113,0 кг, за третю — 175,9 кг і за найвищу — 383,3 кг (Р<0,01).


Результати наших досліджень показують, що тривалість сервіс-періоду також значно впливає на продуктивність корів. Водночас, встановлено, що найвищими надоями характеризувалися корови з тривалістю міжотельного періоду 366-385 діб.


Залежно від лактації частка впливу тривалості сухостійного періоду на надій становила 19,4-24,31%, вміст жиру в молоці — 15,19-20,45 і на кількість молочного жиру — 18,23-25,19%, а частка впливу тривалості сервіс-періоду на ці ж показники сягала, відповідно, 30,36-33,99; 30,11-33,57 і 29,88-34,73 і міжотельного періоду — 25,99-31,54; 26,38-30,27 і 25,58-31,64%.


О.І. СТАДНИЦЬКА, 
Інститут сільського господарства
Карпатського регіону НААН
 20 червня 2018
Сегмент екзотичних грибів в Україні зростає швидкими темпами, хоча це все ще дуже маленький ринок.
Сегмент екзотичних грибів в Україні зростає швидкими темпами, хоча це все ще дуже маленький ринок.
20 червня 2018
 20 червня 2018
У формуванні українського експорту зернових та олійних культур агрохолдинги відіграють ключову роль.
У формуванні українського експорту зернових та олійних культур агрохолдинги відіграють ключову роль.
20 червня 2018
 20 червня 2018
Сьогодні Японія знаходиться серед пріоритетних зовнішніх ринків для розширення збуту української аграрної та харчової продукції. 
Сьогодні Японія знаходиться серед пріоритетних зовнішніх ринків для розширення збуту української аграрної та харчової продукції. 
20 червня 2018
 20 червня 2018
Згідно даних Державної фіскальної служби, станом на сьогодні, експорт українського зерна склав 38,6 млн тонн, проти 43,9 млн тонн за весь сезон 2016/17.​
Згідно даних Державної фіскальної служби, станом на сьогодні, експорт українського зерна склав 38,6 млн тонн, проти 43,9 млн тонн за весь сезон 2016/17.​
20 червня 2018
 20 червня 2018
За даними червневого звіту USDA, у 2018/19 МР найбільшими світовими імпортерами пшениці стануть Єгипет (12,5 млн тонн) та Індонезія (12,5 млн тонн).
За даними червневого звіту USDA, у 2018/19 МР найбільшими світовими імпортерами пшениці стануть Єгипет (12,5 млн тонн) та Індонезія (12,5 млн тонн).
20 червня 2018
 20 червня 2018
Фермери кажуть, що таких високих цін на продукцію вони не пам’ятають взагалі. Рік тому, коли морква також вважалась досить дорогою, її ціна була майже в 3 рази нижчою.
Фермери кажуть, що таких високих цін на продукцію вони не пам’ятають взагалі. Рік тому, коли морква також вважалась досить дорогою, її ціна була майже в 3 рази нижчою.
20 червня 2018

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.