Нові інноваційні високопродуктивні стада скотарства та вівчарства

/ Сучасне тваринництво / Вівторок, 19 вересня 2017 16:01

Нині в ринкових умовах агропромисловий комплекс Буковини завжди займає одне з провідних місць у Карпатському регіоні України. Тому важливим завданням науковців є пошук форм, методів та процесів здійснення сучасних аграрних перетворень на фермах Буковини. В умовах економічної кризи, попри певні позитивні зрушення у процесі реформування форм власності в агропромисловому комплексі Чернівецької області, поки ще вдається зупинити спад виробництва сільськогосподарської продукції. Зокрема, в галузях тваринництва.

 

 

Від стану розвитку молочного та м’ясного продуктового підкомплексу залежить надійне забезпечення населення країни молоком, м’ясом, бараниною і м’ясопродуктами, якість харчування, фінансово-економічний стан сільськогосподарських товаровиробників, які вирощують худобу, вівці та м’ясо переробних підприємств, що є актуальністю.


Таким чином, стан галузі тваринництва потребує невідкладної реалізації заходів щодо вирішення організаційних питань розвитку, підвищення ефективності виробництва в усіх його ланках, зміни структури та збільшення обсягів виробництва м’яса до рівня фізіологічної потреби людини.


За мету написання статті взяли аналіз, як науковці Буковини допомагають тваринництву регіону, а також оцінити передумови розвитку галузі.


Знаючи те, що найважливішим засобом виробництва є земля, тому саме із земельних ресурсів вивчили оцінку ресурсного потенціалу області, яка займає 8,1 тис. км².Загальна кількість сільськогосподарських угідь у 2015 році була такою: рілля — 333,9 тис. га, сіножаті — 41,0 тис. га, пасовища — 68,5 тис. га, багаторічні насадження — 27,8 тис. га. Зміни у структурі сільськогосподарських угідь відбулися в основному за рахунок включення угідь до територій населених пунктів і використання під забудову.


Регресивна тенденція стосовно площі кормових культур свідчить, що в регіоні для галузі, яка має відносно низьку товарність та використовується переважно для внутрішньогосподарських потреб, складаються несприятливі умови. Руйнування кормовиробництва підриває базу тваринництва. Адже одних природних кормових угідь недостатньо.

 


Зменшилися обсяги виробництва всіх видів кормів, погіршився стан лукопасовищного господарства, частина ріллі перестала оброблятися і перетворилася на перелоги, на яких відбувається бур’яний період їхнього природного залуження.


Основні напрями діяльності науковців колишнього Буковинського інституту агропромислового виробництва НААН визначені науково-технічними програмами Національної академії аграрних наук України і диктуються проблемами сільськогосподарського виробництва області. Зокрема, це:


  • освоєння і впровадження науково обґрунтованих систем ведення тваринництва в регіоні;
  • вдосконалення наявних і виведення нових порід, породних груп, типів, ліній сільськогосподарських тварин;
  • виконання функцій головної установи Центру наукового забезпечення агропромислового виробництва.

 

Інститут також здійснює:


  • навчання керівників та фахівців тваринників сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств через систему навчально-курсових заходів, що організовуються обласними та районними відомствами;
  • науково-консультаційне та інформаційне забезпечення агропромислового виробництва регіону шляхом публікацій та виступів науковців у засобах масової інформації, висвітлення наукових розробок, інновацій у рекомендаціях, буклетах, демонстрування показових ферм.

 

Реорганізація інституту у Буковинську державну сільськогосподарську дослідну станцію НААН, яку забезпечує колектив науковців у галузі тваринництва (7 осіб), серед яких один доктор біол. наук, професор, академік НААН, 3 канд. с.-г. наук, 1 — старший науковий співробітник та 2 лаборанти.


Напрями досліджень

У скотарстві:


  • консолідація буковинського заводського типу української червоно-рябої молочної породи худоби;
  • формування високопродуктивних базових стад худоби створюваного буковинського зонального типу м’ясного сименталу худоби породи з метою формування галузі м’ясного скотарства;
  • розробка ресурсозберігальної технології виробництва дешевої яловичини в м’ясному скотарстві.

 

У вівчарстві:


  • розробка системи розведення овець різних напрямів продуктивності з використанням нових методів селекції, генетики та біотехнології;
  • розробка і удосконалення технології ведення галузі вівчарства, адаптованої до сучасних умов агропромислового виробництва.

 

Наразі основним напрямом наукових робіт у тваринництві є удосконалення племінних і продуктивних якостей худоби, овець та технології виробництва тваринницької продукції. Дослідження у цій галузі дали можливість рекомендувати виробництву найбільш продуктивних якостей створених тварин.


Скотарство з урахуванням

регіональних особливостей

У молочному скотарстві проводиться робота з удосконалення буковинського заводського типу української молочної червоно-рябої породи худоби, який затверджений у грудні 2007 року.


Показники продуктивності буковинського заводського типу:


  • продуктивність корів за лактацію — 5,5–6 тис. кг молока;
  • вміст жиру в молоці — 3,7–3,8%;
  • вміст білка — 3,1–3,3%;
  • відтворювальна здатність корів — 92–94%;
  • тривалість продуктивного періоду 4–5 лактацій.

 

Краще поголів’я тварин зосереджено в 5 племзаводах і племрепродукторах Чернівецької області.


У вітчизняній практиці з розведення молочної худоби, зокрема на Буковині, для удосконалення молочної породи широко вже використовують створені нові генотипи цієї породи. При створенні на перспективу нової високопродуктивної породної групи червоно-рябої молочної худоби в області, яка зараз перебуває у динамічному розвитку. Науковцями регіону та спеціалістами і керівниками господарств Буковинського краю отримано чимало інформації щодо результативності створеної нової генерації молочної худоби. Це й обумовило напрям досліджень на майбутнє.


Так, у племінних господарствах області у 2015 році роздоєно 657 голів із надоєм 6000 кг більше (20,6% від загальної кількості корів у племінних господарствах): 81,4% у стаді племзаводів АТЗТ «Мирне», 10,4% — СВК «Зоря», 5,2% — ТОВ «Валявське» та племрепродукторі ТОВ «Агрофірма ім. Суворова». Із 657 оцінених корів 354 (63,6%) мали надій 6000–7000 кг, 158 (28,4%) — 7001–8000 кг, 34 (6,1%) — 8001–9000 кг, 10 (1,8%) — 9001–10000 кг молока за найвищу лактацію.

 


У м’ясному скотарстві науковцями-селекціонерами Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН вже 18 років ведеться науковий супровід із виведення дуже цінного у племінному відношенні буковинського зонального типу м’ясного сименталу худоби нової генерації, у склад якого входить створюваний буковинський комолий тип сименталу, який буде структурною одиницею української м’ясної породи сименталу.


Кліматичні умови Буковини також особливі. Саме цими особливостями зумовлена необхідність виведення у регіоні нової генерації симентальської породи м’ясного напряму продуктивності з високою енергією росту та пристосованістю до місцевих умов Буковини та Прикарпаття України.


Виробництво дешевої, екологічно чистої та якісної яловичини в умовах прикарпатського регіону України, починаючи із 1998-х рр., здійснювалося в основному за рахунок розведення великої рогатої худоби симентальської породи нової генерації. З цього часу в господарствах регіону розпочалася тривала робота з формування тварин буковинського зонального типу м’ясного сименталу з використанням прогресивних технологій годівлі, утримання та відтворення.


За допомогою поглинального схрещування формувалася нова генерація м’ясного сименталу худоби зі своїм генофондом і господарсько-біологічними особливостями для розведення у лісостеповій та передгірській зонах Карпатського регіону України. Нині на Буковині розроблена концепція раціонального використання генофонду місцевої симентальської худоби в програмах удосконалення та розширення племінної бази м’ясного скотарства шляхом поетапного перетворення сименталів у м’ясний напрям продуктивності й створення на цій основі буковинського нового зонального типу сименталу худоби нової популяції.


Буковинський зональний тип м’ясного сименталу худоби підготовлений до апробації з поголів’ям 2300 голів, зокрема 650 корів нової генерації. Ця худоба переважає місцевий симентал комбінованого типу за добовими приростами на 15–25%, забійним виходом м’яса на 7,5–8,5%.


За даними матеріалів, віднесення до комплексного класу корів середній вік їх використання у базових господарствах становить на племзаводах 8,5 років, племрепродукторах — 8, товарних фермах — 7,5.

 


М’ясна продуктивність бугайців за повний цикл вирощування від дати народження до 18 місяців становить:


  • жива маса від 534 кг;
  • добові прирости 830–900 г;
  • витрати кормів на 1 кг приросту — 7,8–9,7 кг кормових одиниць.

 

Собівартість 1 ц приросту при реалізації племінного молодняку — 960 грн за цінами 2016 року.


Рентабельність реалізації племінного молодняку — 31%.


Технологічні параметри вирощування поголів’я буковинського зонального типу м’ясного сименталу:


  • відтворювальна здатність корів — 75–85 телят на 100 корів;
  • рівень збереження молодняку — 94,5–96,7%;
  • питома вага отелень без допомоги — 91,3–95,6%;
  • вік телят при відлученні — 7 місяців;
  • жива маса — 395–415 кг;
  • висота в холці — 125–128 см;
  • обхват грудей — 179,5–181,7 см;
  • жива маса телят при відлученні –195–225 кг;
  • показники росту ремонтних телиць у віці 18 міс.

 

Поголів’я буковинського типу м’ясного сименталу добре пристосоване до місцевих умов, ефективно використовує природні угіддя Прикарпаття.

 


Високий генетичний потенціал м’ясної продуктивності проявляється при відповідних умовах догляду і годівлі, сприяє підвищенню економічної ефективності та рентабельності виробництва конкурентоспроможної, екологічно чистої яловичини. Економічний ефект — 650 грн на 1 голову у рік без державної

дотації.


Буковинськіи типи овець

Велика робота проводиться селекціонерами-науковцями з вівчарства, якими виведено декілька типів овець у регіоні.


Одним із селекційних досягнень є Буковинський тип асканійської м’ясо-вовнової породи овець із кросбредною вовною.


Продуктивність:


  • жива маса — 57–59 кг;
  • довжина вовни — 12,5–15,0 см;
  • настриг чистої вовни — 2,8–3,0 кг;
  • вихід ягнят на 100 вівцематок — 110–125 голів;
  • вихід товарного молока — 80–100 кг;
  • виробництво бринзи від вівцематки — 20–25 кг.

 

Вівцям цього типу властива міцна конституція. Вони переважають мінімальні вимоги до тварин племінних репродукторів за настригом вовни на 22,7–35,0%, живою масою на 7,5–16,5%, довжиною вовни на 34,4%. Завдяки високій скоростиглості кросбредне вівчарство є важливим резервом виробництва баранини. Молодняк до 7–8-місячного віку досягає живої маси 35–38 кг, його збереженість становить 98%. Особливістю буковинського типу овець є їх висока молочність.


Селекційні стада цього типу утримуються у трьох племрепродукторах із поголів’ям 1500 голів.


Буковинський тип асканійської

каракульської породи овець

Продуктивність вівцематок:


  • жива маса — 55–60 кг;
  • вихід ягнят на 100 вівцематок — 132–142 голови;
  • тип смушків — плоский, ребристий, жакетний;
  • вихід смушків І сорту — 68%;
  • вихід товарного молока від вівцематки — 80–120 кг;
  • виробництво бринзи — 20–30 кг.

 

Вівці буковинського типу міцної конституції мають помірно розвинутий кістяк, міцні сухожилля та ноги. Вовна густа, еластична, вирівняна по всьому тулубу.


Розподіл ягнят за смушковим типом при народженні наступний, %: плоский — 41,3–45,0; ребристий — 16,9–17,5; жакетний — 30,5–35,3; кавказький — 6,5–7,0. Селекційні стада знаходяться в одному племзаводі і одному племрепродукторі.


Українська гірсько-карпатська порода овець, яку на Буковині розводять в передгірській та гірській частинах Чернівецької області. Це єдина в Україні порода універсального напряму продуктивності з білою килимовою вовною.

 


В породі виділено два внутріпородних типи — передкарпатський і закарпатський, які відрізняються між собою за тілобудовою і якістю вовни. Вівці Буковини мають тоншу вовну, переважно першого і другого сорту, вихід чистого волокна становить 65–68%.


Тварини цієї породи добре пристосовані до місцевих умов, ефективно використовують природні угіддя Карпат, невибагливі, стійкі 

до хвороб.


Продуктивність вівцематок:


  • жива маса — 39–42 кг;
  • настриг чистої вовни — 1,5–1,7 кг;
  • вихід ягнят на 100 вівцематок — 102–107 голів;
  • вихід товарного молока — 40–50 кг;
  • виробництво бринзи від вівцематки — 10–12 кг.

 

Селекційні стада розміщені в трьох племрепродукторах гірської зони Карпат із поголів’ям 650 голів.


У зв’язку з вище описаним все поголів’я буковинського заводського типу української червоно-рябої породи худоби, створюваного буковинського зонального типу м’ясного сименталу, буковинського типу асканійської м’ясо-вовнової породи овець із кросбредною вовною, буковинського типу асканійської каракульської породи овець та української гірської карпатської породи є надбанням науковців-аграрників 

Буковини.


З метою допомоги керівникам і спеціалістам господарств різних форм власності на місцях науковцями розроблені і видані відповідні рекомендації, як годувати молодняк молочної та м’ясної худоби у різні періоди вирощування з використанням різних типів раціонів, заготовляти комбінований силос і сінаж із травосумішок довготривалого використання, створити ферму на 100 корів, де розписано всі необхідні для такої роботи науково-практичні пропозиції.


На думку науковців Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН, визначені основні шляхи відновлення галузі тваринництва та запропоновані нові високопродуктивні типи тварин і новітні технології, які будуть сприяти покращенню ситуації у цій галузі для Карпатського регіону Буковини.


А. К. КАЛИНКАканд. с.-г. наук, с. н. с., 
завідувач лабораторією селекції,
розведення, годівлі та технології
виробництва тваринницької продукції
О. Б. ЛЕСИКканд. с.-г. наук, с. н. с.
В. С. ДРАБс. н. с.
Буковинська ДСГДС НААН
 21 квітня 2018
19 квітня у Львові стартувала найбільша агропромислова виставка Східної Європи AGROPORT West Lviv 2018. Захід має величезні масштаби і проводиться в міжнародному аеропорту ім. Данила Галицького. Найкращі виробники, високі посадовці, міжнародні експерти і тисячі відвідувачів – виставка вражає розмахом. Відвідав виставку і Президент України Петро Порошенко.
19 квітня у Львові стартувала найбільша агропромислова виставка Східної Європи AGROPORT West Lviv 2018. Захід має величезні масштаби і проводиться в міжнародному аеропорту ім. Данила Галицького. Найкращі виробники, високі посадовці, міжнародні експерти і тисячі відвідувачів – виставка вражає розмахом. Відвідав виставку і Президент України Петро ...
21 квітня 2018
 20 квітня 2018
Продавати вітчизняне борошно до ЄС та Бразилії важко, адже ці ринки збуту захищаються квотами, кажуть представники борошномельного бізнесу.
Продавати вітчизняне борошно до ЄС та Бразилії важко, адже ці ринки збуту захищаються квотами, кажуть представники борошномельного бізнесу.
20 квітня 2018
 20 квітня 2018
Минулого року виробництво комбікормів було найменшим за останні 7 років.
Минулого року виробництво комбікормів було найменшим за останні 7 років.
20 квітня 2018
 20 квітня 2018
Перевізник веде перемовини з однією з міжнародних фінансових організацій.
Перевізник веде перемовини з однією з міжнародних фінансових організацій.
20 квітня 2018
 20 квітня 2018
12 квітня 2018 р. Міжнародний науково-дослідний інститут сільськогосподарських культур напівпосушливої тропічної зони (International Crops Research Institute for the Semi-Arid Tropics, ICRISAT) та Corteva Agriscience™, Сільськогосподарський підрозділ DowDuPont, підписали багаторічну партнерську угоду з метою зміцнення продовольчої безпеки шляхом поліпшення продуктивності сільськогосподарських культур, що дають їжу мільйонам людей. Угода ...
12 квітня 2018 р. Міжнародний науково-дослідний інститут сільськогосподарських культур напівпосушливої тропічної зони (International Crops Research Institute for the Semi-Arid Tropics, ICRISAT) та Corteva Agriscience™, Сільськогосподарський підрозділ DowDuPont, підписали багаторічну партнерську угоду з метою зміцнення продовольчої безпеки шляхом ...
20 квітня 2018
 20 квітня 2018
З початку тижня ціна на овоч впала майже на третину.
З початку тижня ціна на овоч впала майже на третину.
20 квітня 2018

Найближча подія

19 квіт. 2018
10:00AM - 05:00PM
AGROPORT ЗАХІД ЛЬВІВ 2018

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.