Силос чи «ракетне паливо» для корови?

Силос чи «ракетне паливо» для корови?

/ Сучасне тваринництво / Понеділок, 30 жовтня 2017 16:03

У липні під Києвом пройшов українсько-американський семінар «Як отримати кукурудзяний силос із високою продуктивною дією». Що їдять американські корови, і чи можна такою ж їжею годувати українських? Які гібриди найкраще підходять для отримання кормів? Ці та інші нюанси поводження з худобою обговорювали аграрні експерти, вчені і фермери-практики, які займаються молочним скотарством.

У раціоні худоби помітне місце посідає силос із кукурудзи — соковитий корм, приготований зі скошеної, подрібненої, свіжої і прив’яленої кукурудзи шляхом ущільнення й утрамбовування. Який силос ми хочемо мати, щоб збільшити надої на кожну середньостатистичну корову? Ніби все просто. Слід обрати гарний гібрид, правильно його посіяти й зібрати у потрібний час, засипати у силосну траншею, вкрити плівкою… І зберігати, а потім, змішуючи з комбікормами, потроху подавати корові на стіл. Ключове слово на всіх етапах — «правильно».

На початку липня журналіст «Агробізнесу Сьогодні» відвідав у мотелі «Козацький стан» неподалік Борисполя українсько-американський семінар «Як отримати кукурудзяний силос із високою продуктивною дією». Американські аграрні експерти, вчені-практики поспілкувалися з українськими фермерами на тему годівлі тварин, представниками крупних молочарських компаній, дистриб’юторами ветеринарії.

 

Дещо про ферми Нью-Йорку

Американець Джон Кемп — спадковий фермер, лікар-ветеринар за освітою. Нині працює у консалтинговій компанії у штаті Нью-Йорк (США), займається менеджментом молочного скотарства. Він почав із розповіді про ферму свого прапрадіда. Той продавав вершки й молоко. Чим годував корів? Влітку вони паслися як хотіли, а на зиму той заготовляв сіно, роблячи перший «укіс Дня Незалежності» на державне свято США, тобто 4 липня. Пан Кемп провів бліц-опитування української аудиторії. Серед тих, хто вирощує молочних корів (а в залі були присутні близько 50 таких фермерів) переважна більшість віддає перевагу безприв’язному утриманню, і лише четверо підняли руки, котрі тримають худобу припнутою.

 

Джон Кемп розказав загалом про молочні ферми штату Нью-Йорк, де він живе й працює. Вони — треті за продуктивністю після молочнотоварних підприємств Каліфорнії й Вісконсіну. На кожній господарі тримають по 1–4 тис. корів. Дуже суворі вимоги в США щодо утилізації гною. На більшості цих ферм надоюють щодня по 100 фунтів на корову (45 л — Ред.). Нині рекорд продуктивності штату Нью-Йорк становить 90 л щодня від корови голштинської породи протягом 365 днів при триразовому доїнні. Які ж підходи й прийоми застосовуються для досягнення таких результатів?

 

Американський фермер-дорадник розглянув типові прийоми й раціони корів штату Нью-Йорк. Навів приклади з трьох різних ферм. Основну частину раціону годівлі становить кукурудзяний силос, а також трохи соломи. При цьому додаються й комбікорми — десь 33–45%. Ну, а раціони, де концентратів 50% і більше (як нерідко буває в Україні), викликають в американців здивування. Також експерт розповів, скільки потрібно давати корові протеїну, амінокислот, води, при цьому пам’ятаючи головне: «ми годуємо не корову, а насамперед рубець». Клітковину НДК (англійською NDF), яка не перетравилася за 30 годин у рубці корови, називають «тирсою». Вона не додає молока — лише гній.

 

 

В раціоні слід мати харчову суміш усіх важливих компонентів: гомогенну, однорідну. Звісно, для цього слід забезпечити достатнє подрібнення зерна і малу довжину порізаної зелені: тут важливо правильно застосовувати техніку — дробарки й кормозмішувачі. Та однак за підсумками заготівлі не всі корми бувають ідеальними. Одна з проблем — сортування коровою їжі. Тому потрібно подрібнювати солому до коротких часток і зволожувати раціон. Якщо корова перебирає харчами — слід просто додати у суміш більше води, позбавивши тварину можливості вибору смачніших компонентів.

 

Є й інші прийоми поліпшення якості їжі для корів. У штаті Нью-Йорк фермери для кращого зберігання силосу, зі слів пана Кемпа, використовують інокулянти — біологічні препарати, отримані з корисних для рослин мікроорганізмів, що зміцнюють їх здоров’я.

 

Питали українські молочарі і про ветеринарні нюанси. Джон Кемп спочатку дечого не розумів, наприклад, коли йшлося про бруцельоз. Потім посміхнувся: «США — країна, взагалі вільна від бруцельозу». Це було трохи дивно чути. Але ж це і є цивілізація: звільнити свою країну від чуми, холери, комунізму, фашизму… А також від багатьох хвороб корів, свиней і птиці.

 

Азбука Морса

Агроном Дейл Морс працював у тому ж таки штаті Нью-Йорк сільськогосподарським дорадником, відкрив власну консалтингову фірму Morse Agronomic. Він розповів, що у кормовому ланцюжку кукурудза на силос у США посідає провідне місце. З його слів, мало хто з американських фермерів використовує для силосу зернову кукурудзу, здебільшого — спеціально виведені силосні гібриди. Створення силосного гібриду — складний селекційний процес. У США є кілька селекційних компаній, які працюють над їх виведенням. Рослинники-селекціонери, знаючи родовід рослин, намагаються змістити ознаки сорту у бажаний бік: збільшити листову масу і борошнистість зерна, синхронізувати дозрівання зерна й листя.

 

Що ж таке справжній силосний гібрид? Дейл Морс описав шість різних ботанічних різновидів кукурудзи і розповів, які з них, за його досвідом, найкраще підходять на силос, і якою має бути норма висіву для отримання густішого листя.

 

Пан Морс показав етикетку від мішка з насінням сорту «Мікоген» — як приклад силосного гібриду, що використовують багато американських фермерів. А щоб розмова набула конкретного практичного виміру, американський агроном представив фермерській спільноті Геннадія Пасічника, директора компанії «Прогресивні аграрні технології». Той пообіцяв: «Ми працюємо над тим, щоб в Україні найближчим часом з’явилися справжні американські силосні гібриди, доступні для всіх охочих».

 

Трохи інокулянту в біомасі

Отже, концепція годівлі американських високоудійних корів проста: менше концентратів — більше силосу з високою продуктивністю. А чи можна підвищити її й тим самим збільшити надої молока? Під час семінару доктор Лоуренс Джонс, провідний американський фахівець з питань годівлі, представник компанії American Farm Products, розповів про нюанси заготівлі силосу і його зберігання, наводячи конкретні приклади з практики своєї сімейної ферми.

 

Коли надходить пора скошувати силос, одне з головних питань — коли саме починати? Збирають кукурудзу спеціальними кормозбиральними комбайнами. Укіс кукурудзи на силос починається у фазі закінчення молочної стиглості — на початку воскової, коли вологість становить 65–70%. Американський фахівець пропонує оцінювати ступінь зрілості качана по зернині: при половині молочної лінії на ньому. А закінчувати укіс так: остання вантажівка із силосом має містити не більше 38% сухої маси. Є спеціальні вологоміри, тестери, які вимірюють цю вологість.

 

 

Щоб зберегти максимальну свіжість скошеної маси протягом зберігання, слід не допустити потрапляння у нього повітря. При нещільному укладанні силосу у ньому можуть розвинутися дріжджові й плісеневі гриби, гнильні бактерії. Тому трамбувати слід чим швидше. Ферма пана Лоуренса використовує для трамбування навіть не трактор, а важкий дорожній коток.

 

Для отримання силосу високої якості у нього під час заготівлі вносять біологічні та мінеральні консерванти. Силос є продуктом ферментації. На зберіганні він дозріває, його перетравність збільшується. Цей процес перебігає краще, якщо в силос вносяться інокулянти.

 

Шаром якої товщини слід втрамбовувати силос, якщо трактор важить 20 т? Щільність трамбування, яка потрібна, це 730–770 кг/ куб. м. Значить, товщина силосного шару має бути не більше 10 см, підрахував пан Джонс. Він навів інший приклад: якщо викласти силосну масу, приміром, шаром 30 см, то навіть важкий 20-тонний трактор не розчавить під ним сире яйце — тобто належного трамбування не відбудеться.

 

Силосна маса ізолюється зверху поліетиленовою плівкою. Рекомендується вкривати її не лише згори, а й ізолювати бокові стінки траншеї. І потім причавити зелень зверху шинами: так щільно, щоб вони торкалися одна до одної. Силос повинен правильно зберігатися: не розрихленим, ретельно вкритим від повітря й вологи. У правильно натягнутій плівці корм зберігає свої якості протягом двох років.

 

До нових висот

Викладач Агрошколи Українського клубу аграрного бізнесу, канд. с.-г. наук Геннадій Бондаренко добре обізнаний з американськими прийомами у тваринництві: він працював на дослідницькій фермі при Корнельському університеті (США), де утримується 1000 корів, і від кожної надоюється щодня по 100 фунтів молока.

 

Використовуючи передові зарубіжні методики, пан Бондаренко представив результати аналізу кукурудзяного силосу у різних господарствах України, що займаються виробництвом кормів і тваринництвом, надоюючи по 42 кг молока або більше щодня на корову. Силос брався різний — від дуже вологого, зібраного зарано, до надто сухого, коли господарі проґавили час початку укосу. Викладач Агрошколи підвів підсумки заготівлі силосу в минулому сезоні-2016, дав цікаву картину заготівлі по Україні і змалював «портрет» українського силосу, тобто описав вміст у ньому основних поживних речових.

 

 

Головний компонент корму — це НДК (англійською NDF), тобто нейтрально-детергентна клітковина. Вміст її в українському силосі становив по різних регіонах від 35% до 60%, що помітно менше, ніж у передових господарствах США. До того ж наші корми характеризуються більшою кількістю неперетравної «тирси». Це призводить до зниження надоїв. Однак резерви є. Геннадій Бондаренко вважає, що американський підхід має низку суттєвих переваг. Якщо його врахувати, він допомагатиме нам краще використовувати потенціал наших кормів.

 

На семінар «Як отримати кукурудзяний силос із високою продуктивною дією» громада молочарів з’їхалася якраз перед початком зелених кукурудзяних жнив — «битви за силос». Тож спілкування було актуальним і зацікавленим, обмін думками жвавим. Усіх об’єднала виробнича мета: отримувати такий силос, що тане корові у роті і перетворюється на «ракетне паливо» для надоїв космічного рівня.

 

Коментарі

 

Джон КЕМПлікар-ветеринар, експерт із годівлі худоби

— Якщо ми хочемо одержувати багато молока, корова має правильно харчуватися. Ми практикуємо силосний тип годівлі. Використовуємо високо перетравний кукурудзяний силос. Його робимо з особливих силосних гібридів з високою перетравністю NDF, які дуже популярні в Америці. Ми бачимо, що саме такі раціони мають найвищу стабільність. До того ж раціони силосного типу порівняно з іншими (скажімо, сінажним) мають кращу економіку: дозволяють знижувати витрати на кожен фунт молока.

Наша мета — мінімальні втрати кормів, неприпустимість їх псування. Тому в штаті Нью-Йорк всі фермери використовують інокулянти — як на кукурудзяний силос, так і на сінаж. Варто розуміти, що раціон, розрахований на папері чи в комп’ютері, ще не гарантує нам бажані щоденні 100 футів молока на корову. Є багато інших чинників, які впливають на надої. Це і комфорт тварин, і кількість часу, коли корова гуляє та відпочиває.

 

д-р Лоуренс ДЖОНСфахівець з питань годівлі худоби, представник компанії American Farm Products

— Щоб доїти багато молока, нам потрібен силос високої якості. Ми отримали зразки силосу з України, я порівняв результати досліджень з американським. Насамперед я завжди цікавлюся: який у силосі рівень крохмалю і NDF, яка їх перетравність? Перше, що кидається в очі: відсоток крохмалю в українському силосі нижчий, і так само менша його перетравність. Натомість українські зразки містять велику кількість так званої «тирси» — неперетравних фракцій. Завдяки їх наявності в силосі корова дає менше молока і більше гною. Багато фермерів вірять, що цінність силосу, який закладено у траншею, залишається незмінною протягом усього терміну зберігання. В дійсності цінність силосу дещо втрачається і стабілізується на нижчому рівні, іноді аж на 20%. Поживність «краде» в нас природна мікрофлора, яка діє на шкоду нам. Однак при заготівлі кормів є спосіб знизити втрати. У США майже усі фермери обробляють силос інокулянтом. Це біологічний препарат, що протидіє некорисній мікрофлорі. Через нього швидко знижується рН, і ми отримуємо більш стабільний силос. Одна з причин, чому американці додають порівняно небагато концентратів у їжу тварин, — та, що ми використовуємо інокулянти, як-от SilagePro, для підвищення поживності силосу.

 

Дейл МОРС, агроном-консультант, представник компанії Morse Agronomіc

— Ми можемо отримати непоганий силос і зі звичайної кукурудзи. Але набагато кращим він буде зі спеціальних силосних гібридів. Ми повинні розуміти, що між кукурудзою на зерно і на силос є суттєві відмінності. Від силосних сортів ми очікуємо насамперед великого врожаю вегетативної маси. У зернової кукурудзи стебло стійке й жорстке, у силосної — м’яке й гнучке, і воно більш перетравне як їжа. Ідеальний силосний гібрид має велику листову масу над качаном — більшу, ніж під ним. Якщо ж порівняти структуру зерна, то у кукурудзи на силос воно борошнисте, що має високу перетравність для корів, а у зернових сортів — тверде.

Я оце збираю інформацію про кукурудзяні гібриди, які вирощують у вас в Україні. Поки що не побачив жодного сорту, який мав би суто силосне призначення. Запитував аграріїв: чому так? Кажуть: бо ринок зерна в Україні зараз потужний, а тваринництво пасе задніх, тому силосні сорти й не затребувані… Отож нині ми шукаємо можливості, як гібриди спеціальної силосної кукурудзи доставити вам сюди.

 

Віктор БОРЗНЕНКОспеціально для
 20 червня 2018
Сегмент екзотичних грибів в Україні зростає швидкими темпами, хоча це все ще дуже маленький ринок.
Сегмент екзотичних грибів в Україні зростає швидкими темпами, хоча це все ще дуже маленький ринок.
20 червня 2018
 20 червня 2018
У формуванні українського експорту зернових та олійних культур агрохолдинги відіграють ключову роль.
У формуванні українського експорту зернових та олійних культур агрохолдинги відіграють ключову роль.
20 червня 2018
 20 червня 2018
Сьогодні Японія знаходиться серед пріоритетних зовнішніх ринків для розширення збуту української аграрної та харчової продукції. 
Сьогодні Японія знаходиться серед пріоритетних зовнішніх ринків для розширення збуту української аграрної та харчової продукції. 
20 червня 2018
 20 червня 2018
Згідно даних Державної фіскальної служби, станом на сьогодні, експорт українського зерна склав 38,6 млн тонн, проти 43,9 млн тонн за весь сезон 2016/17.​
Згідно даних Державної фіскальної служби, станом на сьогодні, експорт українського зерна склав 38,6 млн тонн, проти 43,9 млн тонн за весь сезон 2016/17.​
20 червня 2018
 20 червня 2018
За даними червневого звіту USDA, у 2018/19 МР найбільшими світовими імпортерами пшениці стануть Єгипет (12,5 млн тонн) та Індонезія (12,5 млн тонн).
За даними червневого звіту USDA, у 2018/19 МР найбільшими світовими імпортерами пшениці стануть Єгипет (12,5 млн тонн) та Індонезія (12,5 млн тонн).
20 червня 2018
 20 червня 2018
Фермери кажуть, що таких високих цін на продукцію вони не пам’ятають взагалі. Рік тому, коли морква також вважалась досить дорогою, її ціна була майже в 3 рази нижчою.
Фермери кажуть, що таких високих цін на продукцію вони не пам’ятають взагалі. Рік тому, коли морква також вважалась досить дорогою, її ціна була майже в 3 рази нижчою.
20 червня 2018

Наші видання

Please publish modules in offcanvas position.