Навколо умов утримання корів у зимовий період є чимало упереджень, архаїчних підходів і неправильних умовиводів не лише в індивідуальних селянських господарствах, а й серед власників фермерського бізнесу.

Для надання корові часу з метою відновлення та підготовки до наступної лактації у кінці тільності виділяють сухостійний період. Адже найбільш інтенсивний період росту плоду, що припадає на останні два місяці, вимагає від організму корови найбільших енергетичних витрат та фізіологічних пристосувань до наступного продуктивного періоду.

Розглянемо ефективність використання кормів для годівлі телиць української червоної молочної породи в період вирощування із 7-го до 15 місяця та рівень конверсії енергії і протеїну кормів в енергію та білок приросту за нормування основних поживних речовин добового раціону за старими та новими, адаптованими до американської системи годівлі NRC, вітчизняними нормами.

На сучасних тваринницьких підприємствах утримуються високопродуктивні тварини. Цикл виробництва є дуже напруженим, відповідно на організм корів здійснюється вагомий тиск як з боку зовнішнього оточення, так і з середини, в результаті підвищення інтенсивності обміну речовин. За таких обставин часто виникають травми, розвиваються захворювання інфекційної та неінфекційної природи.

Висока продуктивність тварин, ефективне використання кормів, збільшення виробництва продукції тваринництва і зниження її собівартості можуть бути забезпечені на основі науково обґрунтованої системи годівлі.

У липні під Києвом пройшов українсько-американський семінар «Як отримати кукурудзяний силос із високою продуктивною дією». Що їдять американські корови, і чи можна такою ж їжею годувати українських? Які гібриди найкраще підходять для отримання кормів? Ці та інші нюанси поводження з худобою обговорювали аграрні експерти, вчені і фермери-практики, які займаються молочним скотарством.

Цей захід вже назвали головною подією літа у сфері агропромислового комплексу. Із 7 по 10 червня в столиці вирувала масштабна 29-та Міжнародна виставка «АГРО-2017». Вона позиціонується як найбільша у Східній Європі. У цій імпрезі взяло участь широке коло зацікавлених осіб — понад 1200 фермерів, агрономів, інженерів, винахідників, науковців, маркетологів із 15 країн світу.

У результаті проведених досліджень встановлено, що надої піддослідних корів з віком змінювалися: до третьої лактації зростали, а починаючи з четвертої, поступово спадали. Крім того, виявлено залежність молочної продуктивності від показників відтворювальної здатності.

Дослідження з оцінки впливу типу приміщень на формування мікроклімату, фізіологічний стан та продуктивність корів і телиць молочних порід проводили в умовах господарств ТОВ «Олто» та ДП ДГ «Елітне» КДСГДС ІСГСЗ НААН (Олександрівського та Кіровоградського районів Кіровоградської області). Продуктивність, відтворну здатність, етологічні показники та тривалість використання тварин досліджували залежно від типу приміщень і способів, за якими утримується худоба. Також за надоєм корів-первісток було сформовано 2 групи: І — високопродуктивні, з середньодобовим надоєм 16 кг і вище, ІІ — низькопродуктивні, з середньодобовим надоєм до 16 кг.

При виробництві молока важливо звернути увагу не тільки на технологію утримання, годівлі, доїння, а й на здоров’я корів, оскільки це основний показник, від якого залежить тривалість господарського використання тварин. Можливо отримати за лактацію 7000–8000 кг молока, але термін використання корів становитиме дві лактації, а при доброму здоров’ї можна продовжити лактаційну діяльність до 4–5 лактацій. Тому дослідження фізіологічного стану корів повинні проводитись у господарствах щорічно.