Володимир МЕЛЬНИК, канд. с.-г. наук, Інститут птахівництва НААН України
За радянських часів ця проблема вирішувалася переважно на користь кліткового способу, оскільки він давав змогу без будівництва нових пташників збільшити виробництво м’яса бройлерів вдвічі-втричі. Інші аргументи на той час не були вирішальними.
В’ячеслав Смоляр, завідувач лабораторії, канд. с.-г. наук,
Ігор Календрузь, старший науковий співробітник, УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого
Нині спостерігається відновлення галузі птахівництва в Україні на новому, більш високоефективному рівні.
У 2010 році кількість птиці в усіх категоріях господарств становить 177394 тис. голів, що на 7,3% більше порівняно з минулим роком. З них 96836,1 тис. голів утримується у сільськогосподарських підприємствах і 80558,4 тис. - у підсобних одноосібних господарствах.
Помітне зростання і виробництва продукції птахівництва щонайменше на 3,7%. Це відбувається у період досить високого розвитку технологічних новацій, механізації та автоматизації виробничих процесів при утриманні і вирощуванні птиці у країнах західної Європи.
Тетяна Фотіна, доктор вет. наук, професор, Сумський національний аграрний університет
На формування якості продуктів птахівництва впливають такі фактори, як сировина, технологія виробництва та забою, техніка, що використовується при забої, ветеринарно-санітарний контроль та система регулювання якості.
До дефектів, які знижують якість тушок птиці, належить: відхилення від ветеринарних і санітарних норм, порушення знекровлювання, дефекти обскубування пір’я (залишки пір’я та пеньків), залишки нутрощів, переломи, наявність синців, деформації, невідповідність маси, недоліки упаковки та її естетичного вигляду, маркування, ступінь охолодження та заморожування.