agro business 160 160

Фермерські господарства: правове регулювання відновлення платоспроможності та банкрутства

/ У правовому полі / Середа, 11 липня 2012 12:23

altСуб’єктами аграрного ринку є фермерські господарства, яким властиве особливе правове становище порівняно з іншими сільськогосподарськими підприємствами. Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Особлива правова природа фермерських господарств зумовлює наявність спеціального правового регулювання відновлення їх платоспроможності або визнання банкрутами нормами Господарського кодексу України від 16 січня 2003 р., Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 р., Законів України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 р., «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції від 30 червня 1999 р., «Про оренду землі» в редакції від 2 жовтня 2003 р. та ін. Відповідно до вимог вказаних нормативно-правових актів підставою для порушення справи про банкрутство фермерського господарства може бути:

1. Заява кредитора (кредиторів) фермерського господарства, якщо господарство неспроможне задовольнити його (їх) вимоги, які є:

  • грошовими, тобто стосуються стягнення грошових коштів, а не витребування майна;
  • безспірними;
  • не задоволеними фермерським господарством протягом шести місяців після закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт, який повинен визначатися із урахуванням спеціалізації господарства щодо вирощування того чи іншого виду сільськогосподарської продукції;
  • сукупно становлять не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати;

2. Заява голови фермерського господарства у випадку, якщо:

  • задоволення фермерським господарством вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання ним грошових зобов'язань у повному обсязі перед іншими кредиторами або при ліквідації господарства не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено його неможливість задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі;
  • у фермерського господарства наявне майно, достатнє для покриття судових витрат.

altЧастиною 2 ст. 50 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено особливості ініціювання фермерським господарством справи про власне банкрутство, а саме:

  1. Заява про порушення справи про банкрутство подається у письмовій формі і підписується підприємцем - головою фермерського господарства;
  2. Заява голови фермерського господарства про порушення справи про банкрутство подається у господарський суд за наявності письмової згоди всіх членів фермерського господарства. В законодавстві не передбачено механізму отримання згоди всіх членів фермерського господарства, форми, в якій має бути висловлена така згода, тощо. Більше того, не врегульованим залишається питання ініціювання головою справи про банкрутство фермерського господарства при наявності заперечень з боку одного або декількох членів такого господарства, особливо у випадках, коли голова господарства згідно з положеннями законодавства зобов’язаний звернутись із відповідною заявою про банкрутство до господарського суду;
  3. Заява голови про порушення справи про банкрутство фермерського господарства повинна містити обов’язкові реквізити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування фермерського господарства та його поштову адресу; найменування та адреси кредиторів; виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність фермерського господарства, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів із банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання; суму вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у розмірі, який не оспорюється фермерським господарством; розмір заборгованості по податках і зборах (обов'язкових платежах); розмір заборгованості з відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги працівникам боржника, виплаті авторської винагороди; відомості про наявність у господарства - боржника майна, у тому числі грошових сум і дебіторської заборгованості; найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування фермерського господарства; перелік документів, що додаються до заяви;
  4. До заяви голови про банкрутство фермерського господарства додаються додатки, які можна поділити на дві групи: загальні додатки, які є обов’язковим незалежно від організаційно-правової форми боржника (рішення про звернення до господарського суду з заявою; бухгалтерський баланс на останню звітну дату, підписаний головою господарства та бухгалтером, якщо він є у господарстві; перелік і повний опис заставленого майна із зазначенням його місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави; протокол загальних зборів працівників фермерського господарства (якщо вони є у господарстві), на якому обрано представника працівників для участі у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника; план санації фермерського господарства) та спеціальні додатки, які подаються виключно у випадку банкрутства фермерського господарства (документ про склад і вартість майна фермерського господарства; документ про склад і вартість майна, яке належить членам фермерського господарства на праві власності; документ про розмір доходів, які можуть бути одержані фермерським господарством після закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт).

Відповідно до ст. 212 Господарського кодексу у випадках, передбачених законом, щодо неплатоспроможного боржника застосовуються такі процедури: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

 


Також читайте: Ліквідація підприємства

 


Головою фермерського господарства у двомісячний строк із дня прийняття господарським судом заяви про порушення справи про банкрутство фермерського господарства може бути подано в господарський суд план відновлення платоспроможності фермерського господарства. Завдання голови полягає у тому, щоб переконати суд в обґрунтованості обраних у плані заходів із фінансового оздоровлення господарства. Такий розрахунок повинен базуватись на врожайності культур, сезонності робіт, вигідності реалізації тощо. У разі, якщо здійснення заходів, передбачених планом відновлення платоспроможності фермерського господарства, дасть змогу фермерському господарству, зокрема за рахунок доходів, які можуть бути одержані фермерським господарством після закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт, погасити вимоги за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), господарським судом вводиться процедура розпорядження майном фермерського господарства.

Розпорядження майном боржника – це система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища. Про введення процедури розпорядження майном фермерського господарства господарським судом виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

altВраховуючи сезонність сільськогосподарського виробництва та його залежність від природно-кліматичних умов, у ст. 50 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено особливості визначення максимального строку розпорядження майном фермерського господарства. Зокрема, процедура розпорядження майном фермерського господарства вводиться на строк закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт із урахуванням часу, необхідного для реалізації вирощеної (виробленої, виробленої та переробленої) сільськогосподарської продукції. Час закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт визначається залежно від спеціалізації фермерського господарства за агротехнічними правилами вирощування сільськогосподарських рослин чи тварин. Цей строк не може перевищувати п'ятнадцяти місяців. Разом з тим, зазначений максимальний строк процедури розпорядження майном фермерського господарства може бути продовжено на один рік у разі, якщо після введення процедури розпорядження майном погіршилося фінансове становище господарства у зв'язку зі стихійним лихом, епізоотіями та іншими несприятливими умовами.

Відповідно до п. 9 ст. 50 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» для здійснення процедури розпорядження майном фермерського господарства господарським судом призначається розпорядник майна, який може й не мати ліцензії розпорядника майна. Разом тим, така особа повинна відповідати загальним вимогам до розпорядника майна, передбаченим ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме: наявність статусу фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності, вищої юридичної чи економічної освіти або володіння спеціальними знаннями; реєстрація державним органом із питань банкрутства як арбітражного керуючого та відсутність певного інтересу стосовно боржника і кредиторів. Розпорядником майна не можуть призначатися особи, які здійснювали раніше управління боржником-юридичною особою, за винятком випадків, коли з моменту усунення цієї особи від управління боржником пройшло не менше трьох років, та мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

З урахуванням специфіки сільськогосподарської діяльності фермерського господарства розпорядник майна призначається на строк, необхідний для закінчення відповідного періоду сільськогосподарських робіт і реалізації вирощеної (виробленої) продукції, але не більше як на п'ятнадцять місяців (у випадку погіршення фінансового становища господарства у зв'язку зі стихійним лихом, епізоотіями та іншими несприятливими умовами – не більше як на двадцять сім місяців).

Відповідно до п. 15 ст. 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень голови фермерського господарства чи інших органів внутрішнього управління, які створені згідно зі Статутом господарства. Разом з тим, з моменту призначення розпорядника майна і до припинення процедури розпорядження майном голова та члени фермерського господарства не мають права без згоди розпорядника майна приймати рішення про реорганізацію або ліквідацію господарства, створення юридичних осіб або про участь в інших юридичних особах. Голова фермерського господарства виключно за погодженням із розпорядником майна укладає угоди щодо передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного фонду господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином; одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна господарства; розпорядження іншим майном фермерського господарства, балансова вартість якого становить понад один відсоток балансової вартості його активів.

Згідно з п. 9 ст. 50 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» повноваження розпорядника майна можуть здійснюватися головою фермерського господарства, але за умови обов’язкового погодження із призначеним розпорядником майна. Зокрема, голова фермерського господарства за погодженням з розпорядником майна може аналізувати фінансове становище боржника та рекомендувати зборам кредиторів заходи щодо його фінансового оздоровлення, залучати на договірній основі спеціалістів з оплатою їх діяльності за рахунок коштів господарства тощо. Необхідно враховувати, що голова фермерського господарства може здійснювати лише окремі повноваження розпорядника майна, за винятком одержання винагороди за виконання повноважень розпорядника майна, звернення до господарського суду з заявою про дострокове припинення своїх обов'язків як розпорядника майна, скликання зборів кредиторів і участь у них із правом дорадчого голосу тощо.

Процедуру розпорядження майном фермерського господарства може бути достроково припинено господарським судом за заявою розпорядника майна чи будь-кого із кредиторів у разі:

  • невиконання заходів, передбачених планом відновлення платоспроможності фермерського господарства;
  • наявності інших обставин, які свідчать про неможливість відновлення платоспроможності фермерського господарства (низький врожай сільськогосподарських культур, відсутність попиту на вирощену сільськогосподарську продукцію тощо).

Після дострокового припинення процедури розпорядження майном фермерського господарства таке господарство визнається господарським судом банкрутом, і відкривається ліквідаційна процедура.

Під час провадження у справі про банкрутство фермерського господарства можуть застосовуватись заходи щодо відновлення його платоспроможності (санації), спрямовані на оздоровлення фінансово-господарського становища, а також задоволення у повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника. Метою санації фермерського господарства є запобігання визнання його банкрутом та ліквідації. Санація фермерського господарства вводиться на строк не більше дванадцяти місяців, проте за клопотанням комітету кредиторів чи керуючого санацією або інвесторів цей строк може бути продовжено ще до шести місяців або скорочено. З дня винесення ухвали про санацію голова фермерського господарства відсторонюється від посади, а управління господарством переходить до керуючого санацією. Керуючий санацією має право розпоряджатися майном фермерського господарства; укладати від імені господарства - боржника мирову угоду, цивільно-правові, трудові та інші угоди; подавати заяви про визнання угод, укладених фермерським господарством - боржником, недійсними.

altПри цьому необхідно зазначити, що відповідно до положень цивільного законодавства та законодавства про банкрутство, господарським судом у процедурі провадження у справі про банкрутство може бути визнана недійсною угода, пов’язана із виплатою (видачею) членові фермерського господарства його частки в майні господарства в порядку, передбаченому ст. 20 Закону України «Про фермерське господарство» та Статутом фермерського господарства, якщо така угода була укладена протягом шести місяців, що передували дню винесення ухвали про санацію. Все отримане за такою угодою повертається сторонам.

Протягом трьох місяців із дня винесення ухвали про санацію фермерського господарства керуючий санацією зобов'язаний подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника, який може включати наступні заходи щодо відновлення платоспроможності боржника: реструктуризацію господарства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочку та (або) розстрочку платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода; ліквідацію дебіторської заборгованості; реструктуризацію активів боржника; продаж частини майна фермерського господарства; виконання зобов'язань господарства його членами; зобов'язання інвестора про погашення боргу (частини боргу) боржника, зокрема, шляхом переведення на нього боргу (частини боргу); продаж майна господарства як цілісного майнового комплексу; інші способи відновлення платоспроможності.

З метою відновлення платоспроможності та задоволення вимог кредиторів фермерського господарства план санації може передбачати продаж майна такого господарства як цілісного майнового комплексу. Згідно зі ст. 22 Закону України “Про фермерське господарство” фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов'язання. При продажу цілісного майнового комплексу в установленому порядку відчужуються всі види майна, призначеного для здійснення підприємницької діяльності, у тому числі приміщення, споруди, обладнання, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, права на знаки (позначення), що індивідуалізують господарство, його продукцію (роботи, послуги) (фірмове найменування, знаки для товарів і послуг), інші права, за винятком прав і обов'язків, які не можуть бути передані іншим особам.

Відповідно до п. 4 ст. 50 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» голова фермерського господарства у двомісячний строк із дня прийняття господарським судом заяви про порушення справи про банкрутство фермерського господарства може подати до господарського суду план відновлення платоспроможності такого господарства. У цьому випадку санація фермерського господарства здійснюється із урахуванням особливостей, передбачених ст. 53 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Зокрема, голова фермерського господарства разом із розпорядником майна зобов'язані розглянути вимоги кредиторів і скласти реєстр вимог кредиторів, письмово повідомивши про результати розгляду заявників та господарський суд тощо. Голова фермерського господарства виконує повноваження керуючого санацією без ліцензії і отримує заробітну плату в тому ж розмірі, в якому він її отримував до призначення керуючим санацією.

З метою відновлення платоспроможності фермерського господарства – боржника та припинення справи про його банкрутство на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство може бути укладена мирова угода. Відповідно до ст. 35 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мирова угода – це домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.

Господарський суд приймає постанову про визнання фермерського господарства банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених ч. 1 ст. 22 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме:

  1. За клопотанням комітету кредиторів про введення процедури ліквідації;
  2. Після дострокового припинення процедури розпорядження майном фермерського господарства внаслідок невиконання заходів, передбачених планом відновлення платоспроможності фермерського господарства або наявності інших обставин, які свідчать про неможливість відновлення платоспроможності фермерського господарства;
  3. За наявності незадовільних наслідків процедури санації;
  4. У разі застосування судом спрощених процедур банкрутства.

altБанкрутство – це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Ліквідація фермерського господарства - банкрута полягає у припиненні його діяльності з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу майна такого господарства.

Майно фермерських господарств характеризується особливим правовим режимом, тому чинними нормативно-правовими актами врегульовані особливості накладення стягнення на окремі види майна таких господарств у випадку визнання їх банкрутами. Відповідно до ч. 10 та ч. 11 ст. 50 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі визнання господарським судом фермерського господарства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури до складу ліквідаційної маси фермерського господарства включаються нерухоме майно, яке знаходиться у спільній власності членів фермерського господарства, в тому числі насадження, господарські та інші будівлі, меліоративні та інші споруди, продуктивна і робоча худоба, птиця, сільськогосподарська та інша техніка і обладнання, транспортні засоби, інвентар та інше майно, набуте для фермерського господарства на загальні кошти його членів, а також право оренди земельної ділянки та інші майнові права, які належать фермерському господарству і мають грошову оцінку.

Майно, що належить голові та членам фермерського господарства на праві приватної власності, а також інше майно, стосовно якого доведено, що воно набуте на доходи, які не є у спільній власності членів фермерського господарства, не включаються до складу ліквідаційної маси. Нерухоме майно, а також майнові права щодо нерухомого майна, які включаються до складу ліквідаційної маси фермерського господарства, можуть бути продані тільки за конкурсом, обов'язковими умовами якого є збереження цільового призначення сільськогосподарських об'єктів, що продаються. Зазначена умова обов’язково повинна бути включена до договору купівлі-продажу, укладеного з покупцем цих об’єктів. Відповідно до ст. 36 Закону України “Про фермерське господарство” кошти, одержані від продажу майна фермерського господарства, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

З дня прийняття постанови про визнання фермерського господарства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури діяльність фермерського господарства припиняється. Господарський суд направляє копію постанови про визнання фермерського господарства банкрутом до органу, який здійснив державну реєстрацію фермерського господарства, та органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням фермерського господарства.

Статтею 36 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що у разі винесення господарським судом ухвали про ліквідацію фермерського господарства - банкрута, майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається членам такого господарства і розподіляється між ними відповідно до Статуту фермерського господарства. Спори щодо розподілу майна фермерського господарства, яке припинило свою діяльність, вирішуються судом.

 


Є ЗАПИТАННЯ ДО ЮРИСТА?

Пишіть нам:

04136, м. Київ, вул. Маршала Гречка, 13, "Агробізнес Сьогодні"

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

 28 березня 2024
Період залежності українського ринку від імпорту вершкового масла завершився. На тлі збільшення пропозиції вітчизняна продукція помітно подешевшала, і європейське масло стало неконкурентним в Україні.
Період залежності українського ринку від імпорту вершкового масла завершився. На тлі збільшення пропозиції вітчизняна продукція помітно подешевшала, і європейське масло стало неконкурентним в Україні.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Перші аукціони з оренди державних земель в Україні можуть бути оголошені вже влітку цього року.
Перші аукціони з оренди державних земель в Україні можуть бути оголошені вже влітку цього року.
28 березня 2024
 28 березня 2024
До свого 25-річчя провідний виробник мікробних і ферментних препаратів провели ребрендинг та відкрили нову сторінку в історії компанії!
До свого 25-річчя провідний виробник мікробних і ферментних препаратів провели ребрендинг та відкрили нову сторінку в історії компанії!
28 березня 2024
 28 березня 2024
У 2023 році зберігалася загальна тенденція до скорочення обсягів імпорту сільгосптехніки до України.
У 2023 році зберігалася загальна тенденція до скорочення обсягів імпорту сільгосптехніки до України.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Сучасне сільське господарство наголошує на ефективному та екологічно чистому використанні ресурсів з метою досягнення максимальної врожайності та якості врожаю. Передпосівне внесення добрив під час смугового обробітку ґрунту та внесення добрив під час вегетації є ключовими методами, що сприяють оптимальному розвитку рослин і досягненню бажаних результатів. Ця стаття присвячена різним технологіям та інноваціям від BEDNAR.
Сучасне сільське господарство наголошує на ефективному та екологічно чистому використанні ресурсів з метою досягнення максимальної врожайності та якості врожаю. Передпосівне внесення добрив під час смугового обробітку ґрунту та внесення добрив під час вегетації є ключовими методами, що сприяють оптимальному розвитку рослин і досягненню бажаних ...
28 березня 2024
 28 березня 2024
Закупівельні ціни на кукурудзу в портах Чорного моря протягом тижня виросли на 8-10 $/т до 154-156 $/т або 6600-6650 грн/т на тлі активного експортного попиту, зростання курсу долара на міжбанку та стримування продажів виробниками.
Закупівельні ціни на кукурудзу в портах Чорного моря протягом тижня виросли на 8-10 $/т до 154-156 $/т або 6600-6650 грн/т на тлі активного експортного попиту, зростання курсу долара на міжбанку та стримування продажів виробниками.
28 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.