Кваліфікаційні вимоги до роботи з племінними ресурсами

/ У правовому полі / Понеділок, 13 лютого 2017 16:04
Тетяна КОВАЛЕНКОдоктор юрид. наук, професор
КНУ ім. Т. Шевченка
Природно-кліматичні умови та родючі землі України сприяють одержанню високих урожаїв кормових культур і дають змогу поряд із виробництвом зерна утримувати значне поголів’я сільськогосподарських тварин, а отже, задовольняти продукцією тваринництва не тільки внутрішні потреби, а й збільшувати експортний потенціал. На забезпечення розвитку тваринництва в Україні спрямована діяльність у сфері селекції сільськогосподарських рослин та племінної справи у тваринництві.

 

У законодавстві України племінна справа у тваринництві є особливим видом діяльності суб’єктів господарювання і регулюється спеціальним Законом України «Про племінну справу у тваринництві» в редакції від 21 грудня 1999 р. із наступними змінами і доповненнями, а також виданими в розвиток вказаного Закону підзаконними нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про племінну справу у тваринництві» для виконання спеціальних робіт, пов’язаних із веденням офіційного обліку продуктивності тварин, офіційної класифікації (оцінки) за типом, отриманням, ідентифікацією, зберіганням сперми, ембріонів, яйцеклітин, штучним осіменінням маток і трансплантацією ембріонів, залучаються працівники згідно із кваліфікаційними вимогами, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництва. Такі кваліфікаційні вимоги затверджені Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13 квітня 2016 р. № 153 «Про затвердження Кваліфікаційних вимог до працівників, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами». При цьому визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства аграрної політики України «Про затвердження Положення про порядок проведення атестації працівників, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами» від 17 листопада 2003 р. № 406.

Вказані вище Кваліфікаційні вимоги визначають ступінь професійної підготовки працівника, наявність у нього знань, умінь і навичок, необхідних для виконання ним спеціальних робіт, пов’язаних з веденням офіційного обліку продуктивності, офіційної класифікації (оцінки) за типом, ідентифікацією, зберіганням сперми, ембріонів, яйцеклітин, штучним осіменінням маток і трансплантацією ембріонів.

Працівник, який виконує спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, повинен мати відповідну фахову освіту, зокрема:

  • провідний зоотехнік із племінної справи: вища освіта другого рівня за освітнім ступенем магістра та спеціальністю з відповідної галузі знань. Підвищення кваліфікації. Стаж роботи на посаді зоотехніка з племінної справи І категорії — не менш ніж 2 роки;
  • зоотехнік із племінної справи І категорії: вища освіта другого рівня за освітнім ступенем магістра та спеціальністю з відповідної галузі знань. Підвищення кваліфікації. Стаж роботи на посаді зоотехніка з племінної справи ІІ категорії — не менш ніж 2 роки;
  • зоотехнік із племінної справи ІІ категорії: вища освіта другого рівня за освітнім ступенем магістра та спеціальністю з відповідної галузі знань. Підвищення кваліфікації. Стаж роботи на посаді зоотехніка з племінної справи — не менш ніж 2 роки;
  • зоотехнік із племінної справи: вища освіта другого рівня за освітнім ступенем магістра та спеціальністю з відповідної галузі знань без вимог до стажу роботи.
 
Працівники, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з веденням офіційного обліку продуктивності, офіційної класифікації (оцінки) за типом, повинні мати практичний досвід з виконання окремих видів робіт залежно від спеціалізації суб’єкта господарювання, а саме із:
 
  • забезпечення системи зоотехнічних, селекційних та організаційно-господарських заходів, спрямованих на поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин;
  • ідентифікації тварин;
  • ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин;
  • бонітування та офіційної оцінки тварин за типом;
  • оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства;
  • визначення племінної (генетичної) цінності тварин;
  • визначення племінної цінності плідників за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства;
  • проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин;
  • ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин;
  • сертифікації племінних (генетичних) ресурсів;
  • державної реєстрації племінних та підконтрольних тварин;
  • застосовування методів селекції, спрямованих на збереження племінних якостей племінних (генетичних) ресурсів, виведення нових або удосконалення існуючих селекційних досягнень;
  • забезпечення технологічних вимог з проведення селекційно-племінної роботи в галузі птахівництва, бджільництва, рибництва та шовківництва;
  • здійснення комплексу заходів з поліпшення стану відтворення поголів’я та вирощування племінного молодняка;
  • складання програм селекції та планів селекційно-племінної роботи;
  • впровадження у виробництво науково-технічних досягнень з питань генетики, селекції і відтворення тварин.

Працівники, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з отриманням, ідентифікацією, зберіганням сперми, ембріонів, яйцеклітин, штучним осіменінням маток і трансплантацією ембріонів, повинні мати практичний досвід з виконання певного виду робіт залежно від спеціалізації підприємства та технології, а саме з:
 
  • ідентифікації тварин;
  • ідентифікації, заготівлі та обробки відповідних генетичних ресурсів в умовах, передбачених технологічними вимогами, встановленими для цієї продукції;
  • використання відповідного обладнання, передбаченого технологічними вимогами для відповідних генетичних ресурсів;
  • ведення відповідних форм племінного обліку для генетичних ресурсів;
  • оцінки якості усіх генетичних ресурсів за якісними та кількісними показниками згідно з чинними стандартами;
  • проведення оцінки запліднювальної здатності сперми відповідно до вимог, встановлених для цієї продукції, та вибраковування;
  • визначення племінної цінності плідників за походженням, власною продуктивністю та якістю потомства;
  • проведення випробування плідників за власною продуктивністю та якістю потомства;
  • комплектування плідниками планових ліній, типів, порід;
  • бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності плідників;
  • проведення комплексу робіт з організації та проведення замовних парувань маточного (донорського) поголів’я;
  • проведення штучного осіменіння сільськогосподарських тварин;
  • проведення трансплантації ембріонів;
  • впровадження заходів для підвищення запліднювальної здатності сперми плідників від штучного осіменіння маточного поголів’я;
  • запобігання і ліквідації безпліддя та яловості маточного поголів’я тварин у суб’єктів господарювання;
  • поширення та впровадження передового досвіду, ефективних методів та технологій відтворення найцінніших племінних (генетичних) ресурсів;
  • організації та проведення тренінгу і випробувань племінних коней;
  • проведення змагань всіх рівнів, виставок, виводок, чемпіонатів, аукціонів;
  • проведення генетичної експертизи походження сільськогосподарських тварин;
  • виявлення генетичних аномалій у сільськогосподарських тварин;
  • ДНК-тестування за генетичними маркерами, що пов’язані з проявом господарсько-корисних ознак у сільськогосподарських тварин;
  • проведення лабораторних досліджень оцінки якості тваринницької продукції;
  • використання лабораторного та технологічного обладнання для проведення робіт з оцінки якості продукції тваринництва;
  • ведення обліку та оформлення результатів оцінки якості продукції тваринництва;
  • виконання вимог чинних нормативно-правових актів та нормативно-технічних документів щодо визначення якості тваринницької продукції;
  • проведення заходів щодо організації та участі у проведенні породовипробування, випробувань тварин різних генотипів та у створенні селекційних досягнень;
  • розроблення та впровадження систем розвитку племінного тваринництва;
  • розроблення та виконання програм селекції за видами і породами тварин та впровадження науково-технічних досягнень у виробництво.

Працівники, які виконують спеціальні роботи, пов’язані з племінними (генетичними) ресурсами, повинні знати чинні нормативно-правові акти з племінної справи у тваринництві, вимоги до племінних (генетичних) ресурсів, анатомію, фізіологію, правила годівлі та розведення тварин, досягнення науки та передового досвіду.

1

 23 жовтня 2018
Аграрії засіяли під озимі вже 6,8 мільйонів гектарів.
Аграрії засіяли під озимі вже 6,8 мільйонів гектарів.
23 жовтня 2018
 23 жовтня 2018
Аграрії готують звернення до гаранта про внесення до Верховної Ради нового законопроекту про залізницю.
Аграрії готують звернення до гаранта про внесення до Верховної Ради нового законопроекту про залізницю.
23 жовтня 2018
 23 жовтня 2018
У господарстві селян від вірусу загинуло двоє свиней.
У господарстві селян від вірусу загинуло двоє свиней.
23 жовтня 2018
 23 жовтня 2018
Ціни на вітчизняну упродовж жовтня зросли на 35-40%,відтак імпорт не за горами, вважають експерти.
Ціни на вітчизняну упродовж жовтня зросли на 35-40%,відтак імпорт не за горами, вважають експерти.
23 жовтня 2018

Please publish modules in offcanvas position.