Правова доля земельних ділянок, власники яких померли: законодавчі новели

Правова доля земельних ділянок, власники яких померли: законодавчі новели

/ У правовому полі / Середа, 11 жовтня 2017 15:04

У вересні 2016 р. Верховна Рада України внесла ряд змін до Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 р., Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 р., Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 р., Законів України «Про оренду землі» в редакції від 2 жовтня 2003 р., «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 1 липня 2010 р., «Про Державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 р., «Про судовий збір» від 8 липня 2011 р., «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 26 листопада 2015 р. з метою визначення правової долі земельних ділянок, власники яких померли. Ці зміни набули чинності з 19 жовтня 2016 р.

 

Питання переходу прав на земельні ділянки, власники яких померли, давно уже гостро потребували свого законодавчого врегулювання, що особливо відчутно в умовах чергового продовження мораторію на відчуження земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2018 р.

 

Насамперед необхідно звернути увагу, що перелік підстав набуття права комунальної власності територіальними громадами, визначений у ст. 83 Земельного кодексу України, було доповнено такою підставою, як «перехід у їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною». З одного боку, такі приписи не є новими для регулювання спадкування земельних ділянок. Адже у ч. 5 ст. 83 Земельного кодексу перелік підстав набуття права комунальної власності на землю не є вичерпним, оскільки у п. «ґ» передбачено виникнення інших підстав, передбачених законом. Таким законом є Цивільний кодекс України, відповідно до ст. 1277 якого у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно — за його місцезнаходженням, зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. З другого боку, доповнення ст. 83 Земельного кодексу України новою підставою набуття права комунальної власності на землю є конкретизацією правових приписів, що сприяє реалізації принципу визначеності у регулюванні земельних відносин.

 

Відповідно до приписів цивільного законодавства України спадщина вважається відумерлою у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття. Рішення про визнання спадщини відумерлою приймає суд. Заява до суду про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади.

 

Позитивним аспектом новел, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли» від 20 вересня 2016 р., є уточнення порядку набуття права комунальної власності на земельні ділянки саме як відумерлу спадщину, шляхом внесення доповнень до Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Законів України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», «Про судовий збір», а саме:

 

а) юридичні дії, пов’язані із набуттям та оформленням права комунальної власності на нерухоме майно, у тому числі й земельні ділянки, вчинюються не за місцем відкриття спадщини, а за місцезнаходженням нерухомого майна. Зокрема, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, орган місцевого самоврядування зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою за місцезнаходженням нерухомого майна. Відповідно до змін, внесених до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з 1 січня 2017 р. органи місцевого самоврядування звільняються від сплати судового збору за подання заяви про визнання спадщини відумерлою під час розгляду справи в усіх судових інстанціях;

 

б) охорона спадкового майна, спадкоємці якого відсутні, здійснюється з метою його збереження до набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою. Особи або органи, що вживають заходів з охорони спадкового майна, мають право укладати договори з третіми особами, спрямовані на забезпечення охорони спадкового майна. Витрати на охорону спадкового майна у разі визнання спадщини відумерлою відшкодовуються органом місцевого самоврядування, який від імені територіальної громади здійснює право власності щодо спадщини, яку визнано відумерлою;

 

в) у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, є сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки;

 

г) заява про визнання спадщини відумерлою, до складу якої входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення, може бути подана також власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/ або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини. Особи, які мають право або зобов’язані подавати заяву про визнання спадщини відумерлою, мають право на безоплатне одержання інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті громадян;

 

д) справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов’язковим залученням до участі у справі органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки, що входить до складу спадщини;

 

е) земельна ділянка, визнана судом відумерлою спадщиною, переходить у власність територіальної громади не за місцем відкриття спадщини, а за місцезнаходженням такої ділянки. Власниками відумерлої спадщини можуть бути також декілька територіальних громад. У цьому випадку земельна ділянка переходить у спільну власність територіальних громад згідно ст. 86 Земельного кодексу України;

 

є) у законодавстві впроваджується принцип єдності правової долі земельної ділянки та розташованих на ній об’єктів рухомого майна, оскільки відповідно до змін, внесених до ч. 1 ст. 1277 Цивільного кодексу України, у разі, якщо на об’єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно;

 

ж) територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов’язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до ст. 1231 Цивільного кодексу України. Якщо власниками відумерлого майна стали декілька територіальних громад, вимоги кредиторів спадкодавця задовольняються територіальними громадами пропорційно до вартості відумерлого майна, набутого у власність кожною з них.

 

З метою визначення правового режиму земельних ділянок, спадкоємці яких відсутні, усунуті від права на спадкування, не прийняли спадщину або відмовилися від її прийняття після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, у вересні 2016 р. було внесено доповнення до Законів України «Про оренду землі», «Про Державний земельний кадастр», «Про судовий збір», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», які визначили особливості правового регулювання формування земельних ділянок, спадкоємці яких відсутні чи не прийняли спадщину, специфіку здійснення права орендного землекористування на земельні ділянки, спадкоємці яких відсутні чи не прийняли спадщину, а також порядок державної реєстрації права оренди земельної ділянки, що входить до складу спадщини та перебуває в управлінні органу місцевого самоврядування.

 

Особливості формування земельних ділянок, спадкоємці яких відсутні чи не прийняли спадщину. Відповідно до абзацу другого п. 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.

 

Особливості здійснення права орендного землекористування на земельні ділянки, спадкоємці яких відсутні чи не прийняли спадщину. Відповідно до статей 4, 19, 31–33 Закону України «Про оренду землі» орендодавцем земельної ділянки, що входить до складу спадщини, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття після спливу шести місяців з дня відкриття спадщини, є особа, яка управляє спадщиною. Особою, яка управляє спадщиною, до складу якої входить земельна ділянка, визнається сільська, селищна, міська рада за місцезнаходженням такої земельної ділянки. Місцева рада, яка управляє спадщиною, у складі якої є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, що не перебуває в оренді, має право передати таку ділянку в оренду на строк до моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, про що обов’язково зазначається у договорі оренди земельної ділянки. Якщо строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився у день або після смерті орендодавця, але до державної реєстрації права власності на земельну ділянку за новим власником (спадкоємцем), такий договір вважається продовженим (поновленим) до моменту державної реєстрації права власності територіальної громади на таку земельну ділянку.

 

Місцева рада, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права комунальної власності на неї зобов’язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному у ст. 148–1 Земельного кодексу України. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до місцевої ради у порядку спадкування не визнається підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

 

У разі смерті орендодавця земельної ділянки до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

 

У разі смерті орендодавця перебіг строків, визначених для поновлення одговору оренди земельної ділянки, зупиняється до моменту повідомлення орендаря про перехід права власності на земельну ділянку. З дня, коли орендарю стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку до спадкоємця або територіальної громади, перебіг зазначених строків продовжується з урахуванням строку, що минув до їх зупинення.

 

Особливості державної реєстрації права оренди земельної ділянки, що входить до складу спадщини та перебуває в управлінні органу місцевого самоврядування. Відповідно до статей 30–1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення органу місцевого самоврядування про передачу в оренду земельної ділянки, що входить до складу спадщини та перебуває в управлінні органу місцевого самоврядування, може прийматися і у разі відсутності державної реєстрації права власності територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав. Державна реєстрація права оренди земельної ділянки, що входить до складу спадщини та передана в управління, проводиться у спеціальному розділі Державного реєстру прав без державної реєстрації права власності за особою, яка управляє спадщиною, крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано у Державному реєстрі прав. Під час державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку за спадкоємцем або територіальною громадою записи про обтяження переносяться до відповідної частини відкритого розділу Державного реєстру прав.

 

Т. О. КОВАЛЕНКО, доктор юрид. наук, професор

КНУ ім. Т. Шевченка

1

 23 жовтня 2018
Аграрії засіяли під озимі вже 6,8 мільйонів гектарів.
Аграрії засіяли під озимі вже 6,8 мільйонів гектарів.
23 жовтня 2018
 23 жовтня 2018
Аграрії готують звернення до гаранта про внесення до Верховної Ради нового законопроекту про залізницю.
Аграрії готують звернення до гаранта про внесення до Верховної Ради нового законопроекту про залізницю.
23 жовтня 2018
 23 жовтня 2018
У господарстві селян від вірусу загинуло двоє свиней.
У господарстві селян від вірусу загинуло двоє свиней.
23 жовтня 2018
 23 жовтня 2018
Ціни на вітчизняну упродовж жовтня зросли на 35-40%,відтак імпорт не за горами, вважають експерти.
Ціни на вітчизняну упродовж жовтня зросли на 35-40%,відтак імпорт не за горами, вважають експерти.
23 жовтня 2018

Please publish modules in offcanvas position.