agro business 160 160

Правове регулювання здійснення державного контролю у сфері насінництва та розсадництва

Правове регулювання здійснення державного контролю у сфері насінництва та розсадництва

/ У правовому полі / Четвер, 01 лютого 2018 14:52

Законом України «Про насіння і садивний матеріал» у редакції від 2 жовтня 2012 року регулюються питання виробництва та обігу насіння і садивного матеріалу, а також порядок здійснення державного контролю за ними. Державний нагляд (контроль) — це діяльність Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у межах її повноважень щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва.

Державний нагляд (контроль) у сфері насінництва та розсадництва здійснює Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та її територіальні органи в порядку, встановленому Законами України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року, «Про насіння і садивний матеріал», а також підзаконними нормативно-правовими актами.

Необхідно зазначити, що Законом України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 3 листопада 2016 року встановлено мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності до 31 грудня 2017 року. Проте згідно зі ст. 6 цього Закону його дія не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, тобто Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Здійснення державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва покладається на інспекторів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Посадові особи, які здійснюють державний нагляд (контроль) у сфері насінництва та розсадництва, у межах своїх повноважень при здійсненні заходів державного контролю мають право: контролювати додержання суб’єктами насінництва та розсадництва вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва; давати обов’язкові для виконання суб’єктами насінництва та розсадництва вказівки про усунення порушень щодо ведення насінництва та розсадництва і визначати строк усунення виявлених порушень; безперешкодного доступу в будь-яке місце вирощування, оброблення та зберігання насіння і садивного матеріалу відповідно до закону; ознайомлюватися з документацією щодо насінництва та розсадництва, відкривати будь-яку упаковку (контейнер) з насінням чи садивним матеріалом для відбору контрольних проб; накладати на винних осіб адміністративні стягнення за порушення вимог Закону України «Про насіння і садивний матеріал» та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цього Закону; звертатися до суду щодо застосування заходів реагування у вигляді зупинення або заборони реалізації насіння і садивного матеріалу, якщо під час перевірки виявлено невідповідність їхніх якісних показників вимогам законодавства; виконувати інші повноваження, визначені законом.

Посадові особи суб’єкта насінництва та розсадництва в разі проведення заходів державного контролю у сфері насінництва та розсадництва зобов’язані сприяти посадовим особам, які здійснюють державний контроль у сфері насінництва та розсадництва, у виконанні їхніх повноважень.

Планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб’єкта господарювання та виправлення технічних помилок. Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року. Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щороку визначає перелік суб’єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, та не пізніше 15 жовтня року, що передує плановому, забезпечує внесення відомостей про таких суб’єктів господарювання до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) для автоматичного виявлення нею суб’єктів господарювання, які підлягають комплексним плановим заходам державного нагляду (контролю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 року № 507 затверджено Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері насінництва та розсадництва та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері насінництва та розсадництва, є:

  • дотримання вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва;
  • обсяг виробництва насіння та садивного матеріалу протягом певного періоду (визначається для насіння — за масою, картоплі — за масою, для садивного матеріалу — за кількістю штук);
  • обсяг реалізації насіння та садивного матеріалу протягом певного періоду (визначається для насіння — за масою, для картоплі — за масою, для садивного матеріалу — за кількістю штук).

Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання належать до одного з трьох ступенів ризику — високого, середнього та незначного.

До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб’єкти, які відповідають таким критеріям:

1) протягом року, що передує плановому, обсяг виробництва та/або реалізації насіння (за всім асортиментом культур) становить: для дрібнонасіннєвих культур — 0,2 т насіння та більше; насіннєвої картоплі — 100 т та більше; для інших культур — 500 т насіння та більше. При цьому дрібнонасіннєвою є культура, вага 1 тис. насінин якої становить менше 10 г;

2) протягом року, що передує плановому, обсяг виробництва та/або реалізації садивного матеріалу (за всім асортиментом культур) у суб’єкта господарювання становить 10 тис. штук та більше;

3) під час здійснення протягом останніх трьох років, що передують плановому, заходів державного нагляду (контролю) у суб’єкта господарювання виявлено порушення вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва за результатами не менш як двох останніх заходів державного нагляду (контролю);

4) протягом року, що передує плановому, суб’єкт господарювання одержував підтвердження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) у сфері насінництва та розсадництва, на ввезення на територію України зразків насіння і садивного матеріалу сортів рослин, не включених до Реєстру сортів рослин України та/або Переліку сортів ОЕСР, для проведення селекційних, дослідних робіт і експонування.

5) протягом року, що передує плановому, суб’єкт господарювання здійснював ввезення на територію України насіння і садивного матеріалу сорту, не внесеного до Реєстру сортів рослин України, але внесеного до Переліку сортів рослин ОЕСР, тих сільськогосподарських рослин, до схем сортової сертифікації яких приєдналася Україна, для цілей розмноження та подальшого вивезення за межі України.

 

До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать суб’єкти, у яких:

1) протягом року, що передує плановому, обсяг виробництва та/або реалізації насіння (за всім асортиментом культур) становить: для дрібнонасіннєвих культур — від 0,1 т насіння, але менше 0,2 т насіння; для насіннєвої картоплі — від 30 т насіння, але менше 100 т; для інших культур — від 5 т насіння, але менше 500 т насіння;

2) протягом року, що передує плановому, обсяг виробництва та/або реалізації садивного матеріалу (за всім асортиментом культур) становив від 5 тис. штук та більше, але менше 10 тис. штук.

 

До суб’єктів господарювання із незначним ступенем ризику належать суб’єкти, що не віднесені до суб’єктів господарювання з високим та середнім ступенем ризику.

Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання здійснюються із такою періодичністю:

  • з високим ступенем ризику — не частіше одного разу на два роки;
  • із середнім ступенем ризику — не частіше одного разу на три роки;
  • з незначним ступенем ризику — не частіше одного разу на п’ять років.


У разі, коли протягом останніх трьох років, що передують плановому, але не менш як впродовж останніх двох заходів державного нагляду (контролю) не виявлено фактів порушення вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений у 1,5 разу.

У разі, коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт належить до вищого ступеня ризику з числа тих, до яких він може бути віднесений.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів здійснює планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб’єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу. Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи — підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв’язку або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання — юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі — підприємцю або уповноваженій ним особі. Суб’єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Строк здійснення планового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб’єктів мікро-, малого підприємництва — п’яти. Продовження строку здійснення планового заходу не допускається. Сумарна тривалість усіх планових заходів, що здійснюються органами державного нагляду (контролю) протягом календарного року щодо суб’єкта господарювання (комплексного планового заходу), не може перевищувати тридцяти робочих днів, а щодо суб’єктів мікро-, малого підприємництва — п’ятнадцяти.

Підставами для здійснення позапланових заходів зі проведення державного нагляду (контролю) є:

  • подання суб’єктом господарювання письмової заяви до Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
  • виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності, крім випадків, коли суб’єкт господарювання протягом місяця із дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними, або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов’язкової звітності, він упродовж десяти робочих днів зобов’язаний повідомити суб’єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п’яти робочих днів із дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
  • перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
  • звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням Міністерства аграрної політики та продовольства України. У такому разі перед початком виконання позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання — юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі — підприємцю або уповноваженій ним особі додатково копію погодження Міністерства аграрної політики та продовольства України на проведення такої перевірки. Суб’єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред’явили зазначені документи;
  • неподання суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
  • доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
  • настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

 

Тетяна КОВАЛЕНКОдоктор юрид. наук, 
доцент КНУ ім. Т. Шевченка

 

 28 березня 2024
Цього тижня в Україні спостерігається чергове зниження цін на моркву.
Цього тижня в Україні спостерігається чергове зниження цін на моркву.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Період залежності українського ринку від імпорту вершкового масла завершився. На тлі збільшення пропозиції вітчизняна продукція помітно подешевшала, і європейське масло стало неконкурентним в Україні.
Період залежності українського ринку від імпорту вершкового масла завершився. На тлі збільшення пропозиції вітчизняна продукція помітно подешевшала, і європейське масло стало неконкурентним в Україні.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Перші аукціони з оренди державних земель в Україні можуть бути оголошені вже влітку цього року.
Перші аукціони з оренди державних земель в Україні можуть бути оголошені вже влітку цього року.
28 березня 2024
 28 березня 2024
До свого 25-річчя провідний виробник мікробних і ферментних препаратів провели ребрендинг та відкрили нову сторінку в історії компанії!
До свого 25-річчя провідний виробник мікробних і ферментних препаратів провели ребрендинг та відкрили нову сторінку в історії компанії!
28 березня 2024
 28 березня 2024
У 2023 році зберігалася загальна тенденція до скорочення обсягів імпорту сільгосптехніки до України.
У 2023 році зберігалася загальна тенденція до скорочення обсягів імпорту сільгосптехніки до України.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Сучасне сільське господарство наголошує на ефективному та екологічно чистому використанні ресурсів з метою досягнення максимальної врожайності та якості врожаю. Передпосівне внесення добрив під час смугового обробітку ґрунту та внесення добрив під час вегетації є ключовими методами, що сприяють оптимальному розвитку рослин і досягненню бажаних результатів. Ця стаття присвячена різним технологіям та інноваціям від BEDNAR.
Сучасне сільське господарство наголошує на ефективному та екологічно чистому використанні ресурсів з метою досягнення максимальної врожайності та якості врожаю. Передпосівне внесення добрив під час смугового обробітку ґрунту та внесення добрив під час вегетації є ключовими методами, що сприяють оптимальному розвитку рослин і досягненню бажаних ...
28 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.