«Сюрприз» у сховищі

«Сюрприз» у сховищі

/ Зберігання / Четвер, 22 листопада 2018 12:40

В овочевому сховищі не менше ніж на полі врожаю картоплі можуть загрожувати своєрідні «вороги», серед яких особливе значення мають хвороби, які можуть причаїтися на рослині ще до її збирання. Масштаби зараження та втрати врожаю картоплі можуть сягати до 100%.

На картоплі серед бактеріальних хвороб (бактеріозів) повсюдне поширення мають чорна ніжка, кільцева гниль, бактеріальне в’янення, мокра (водяниста) бактеріальна гниль бульб, які спричиняють втрати до 50 % потенційного врожаю, а за епіфітотійного розвитку — повну загибель рослин.

За попадання у сховище поодиноких інфікованих бактеріями бульб в результаті контактного перезараження здорових, особливо за незадовільних умов зберігання, відбувається осередкове загнивання цілої партії картоплі, інколи втрати сягають 100%.

Фітопатогенні бактерії інфікують картоплю через поранення, продихи, гітатоди і сочевички, а також через некутинізовані поверхні.

Основним джерелом інфекції бактеріозів картоплі є уражені садивні бульби, післязбиральні неперегнилі рештки, в яких бактерії зберігаються до нового вегетаційного періоду.

 

Бактеріальне в’янення картоплі

Хвороба поширена переважно в південних областях України. Проявляється раптовим (швидким) в’яненням рослин. Зів'ялі листки набувають жовтуватого забарвлення, зморщуються, а черешки листків і стебла поникають. Через 2-3 дні стебла стають бурими, а нижня прикоренева їх частина розм'якшується і загниває, тому таке ураження рослин іноді називають бактеріальною гниллю стебла.

Зі стебел бактерії поширюю­ться на столони і бульби, судинне кільце яких набуває бурого забарвлення.

У період вегетації рослин бактерії розповсюджуються механічним шляхом. Оптимальна температура для розвитку бактерій — 20-30°С.

Бактерії легко проникають у тканину рослин за наявності механічних пошкоджень бульб, столонів, коренів, а також через продихи. Поширення інфекції спричиняють різні комахи, випадання частих дощів із поривчастим вітром. Загнивання бульб починається у полі і продовжується під час їх зберігання. Хворі бульби стають непридатними для використання ні в їжу, ні для насіння.

Основним джерелом інфекції є інфіковані насіннєві бульби картоплі. Бактерії зберігаються на уражених неперегнилих рештках у ґрунті до п’яти років. У значних обсягах інфекція накопичується в ґрунті за умов частого повернення на поле сприятливих до хвороби видів сільськогосподарських рослин, засміченні площі бур’янами-живителями та вирощуванні картоплі в монокультурі. Крім цього, бактерії можуть розвиватися у коренях здорових рослин картоплі, не викликаючи негативної дії на їх ріст і розвиток.

Шкідливість хвороби полягає у зрідженні посівів картоплі до 30% і більше, хворі рослини відстають у рості й розвитку, зменшується кількість стебел у кущі, бульби загнивають як у полі, так і в сховищах, знижуються харчові і насіннєві якості бульб.

 

Кільцева гниль

Перші ознаки хвороби виявляють наприкінці цвітіння картоплі із в’яненням одного або кількох стебел у кущі. Листки уражених рослин поступово жовтіють, пластинки скручуються вздовж головної жилки, а стебла поникають і засихають. Більш виразно ознаки захворювання проявляються у посушливе, спекотне літо хронічним поступовим в’яненням окремих органів і стебел, а згодом і всього куща картоплі. У роки з несприятливими для збудника умовами захворювання кільцевою гниллю може розвиватися в прихованій формі.

Найтиповішим проявом хвороби є ураження судинної системи бульб, звідки хвороба отримала назву кільцева гниль бульб. На розрізі хворої бульби або стебла уражена ділянка судинної системи стає м’якою, має лимонно-жовтий колір й однорідну маслянисту структуру. За надавлювання з ураженого місця виділяється світло-жовта маса зруйнованих клітин рослини разом з бактеріями.

15 16 382 383 67 1Під час вегетації рослин у разі раннього бульбоутворення збудник хвороби проникає у молоді бульби картоплі через столони. Судинна система бульби розм’якшується і стає світло-жовтою. На початку захворювання уражена картоплина зовні не відрізняється від здорової, і тільки за подальшого розвитку хвороби уражує серцевину, що відбувається під час зимового зберігання.

Збудником захворювання є бактерія Clavibacter michiganensis ssp. sepedonicum Davis et al. (син. Corynebacterium sepedonicum Skapt. & Burkh.). Оптимальна температура для розмноження — 21-23°С.

Основним джерелом інфекції є уражені бульби картоплі. Додатковим є уражені неперегнилі рештки — інфіковане бадилля. Нагромадження бактеріальної інфекції у ґрунті спричиняє монокультура картоплі.

Поверхневе зараження картоплі бактеріальною інфекцією відбувається під час збирання її у вологу погоду внаслідок контакту з ураженим бадиллям. Перші ознаки хвороби на таких бульбах виявляються лише через 2-3 місяці їхнього зберігання у сховищах у вигляді ямчастої гнилі. Її можна виявити лише після очищення бульб від шкірки.

Під час зимового зберігання за низьких температур у межах 2-4°С ямчаста гниль розвиває­ться слабко. Підвищена температура до 18-20°С прискорює її розвиток.

Шкідливість кільцевої гнилі проявляється у зрідженні посівів у результаті відмирання уражених рослин, зниженні бульбоутворення, загниванні сформованих бульб у полі та сховищах. Чим вищим є відсоток уражених насіннєвих бульб картоплі, тим більшими будуть недобір та втрата бульб нового врожаю.

 

Чорна ніжка

Хвороба проявляється спочатку в прикореневій частині стебла почорнінням його тканини (звідси назва «чорна ніжка»), а пізніше — в загниванні бульб як у полі, так і в період їх зберігання (звідси назва «мокра гниль»).

15 16 382 383 67 2 На стеблах чорна ніжка проявляється протягом усього вегетаційного періоду, починаючи від початку сходів. На хворих рослинах листки жовтіють, скручуються в трубочку і поступово засихають. Стебла з ознаками захворювання чорної ніжки загнивають знизу доверху і легко вириваються з ґрунту. В місцях розриву тканина стебла має темно-коричневе або чорне забарвлення.

У разі ураження картоплі у фазі сходів більша частина інфікованих рослин гине. У роки з надмірно прохолодною погодою це захворювання проявляється у вигляді ослизнення верхньої частини стебла. За тривалого розвитку хвороби стебла можуть не загнивати, але рослини відстають у рості, утворюючи значно дрібніші листки, ніж на здорових рослинах. Якщо хвороба проявляється у фазі цвітіння картоплі, можуть уражуватися тільки окремі стебла, рослини при цьому продовжують рости і розвиватися, утворюючи під кущами дрібні інфіковані бульби. На бульбах хвороба проявляється у вигляді мокрої гнилі, яка спочатку розвивається у пуповинній частині бульби, потім вона поширюється на серцевину, котра пізніше повністю загниває і перетворюється у кашоподібну буру масу зі специфічним запахом гнилі. Оптимальна температура для розвитку бактерій — 20-30°С.

Головне джерело поширення мокрої гнилі та чорної ніжки — хворі бульби. Садіння уражених бульб у прохолодну та вологу землю сприяє розвитку бактеріозу і появи сходів картоплі з ознаками чорної ніжки. Особливо небезпечна хвороба, коли інфекція перебуває у латентній формі. Під час вегетації збудник хвороби може поширюватися комахами. Рослинні рештки картоплі до початку їх повного розкладу є також джерелом інфекції бактеріозів, але завдяки ґрунтовим антагоністам після перегнивання рослинних решток бактерії гинуть.

Найбільшої шкоди чорна ніжка завдає за умов підвищеної вологості на важких ґрунтах. Ураження рослин чорною ніжкою у полі зумовлює значний недобір урожаю. Бульби таких рослин мають невелику масу, шкірка їх темнішає і стає тьмяною.

 

Мокра (водяниста) бактеріальна гниль

Захворювання зустрічається у полі на ділянках із надмірною вологістю, але переважно проявляється за зберігання бульб. Уражені робляться м'якими, мокрими, часто водянистими, а їхня м'якоть перетворюється у кашоподібну або слизувату, тягучу масу з неприємним запахом.

 

15 16 382 383 67 3

 

Оселюються бактерії на бульбах, пошкоджених механічно і комахами, а також уражених фітофторозом, паршею та іншими хворобами. За сприятливих умов (температура 35-30°С і насичена волога) загнивання паренхіми бульб протікає дуже швидко. Уражена бульба перетворюється у кашоподібну масу з неприємним запахом. Шкірка при цьому лишається неураженою.

За дотримання правильного температурного режиму у сухих сховищах мокра гниль хоч і виникає, проте розвивається повільно і не спричинює великих втрат.

 

Іван МАРКОВканд. біолог. наук, професор НУБіП України

1

 17 січня 2019
За прогнозами аналітиків, у поточному сезоні експорт української соєвої олії може встановити новий рекорд.
За прогнозами аналітиків, у поточному сезоні експорт української соєвої олії може встановити новий рекорд.
17 січня 2019
 17 січня 2019
ВР відхилила проект постанови про скасування рішення щодо законопроекту "Про внесення змін до розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель".
ВР відхилила проект постанови про скасування рішення щодо законопроекту "Про внесення змін до розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель".
17 січня 2019
 17 січня 2019
Однак через недостатній обсяг сировини спостерігається зниження обсягів експорту високоолеїнової соняшникової олії з країни.
Однак через недостатній обсяг сировини спостерігається зниження обсягів експорту високоолеїнової соняшникової олії з країни.
17 січня 2019
 17 січня 2019
Успішній реалізації експортного потенціалу зазначених ринків сприяло зміцнення позицій України на ключових ринках. 
Успішній реалізації експортного потенціалу зазначених ринків сприяло зміцнення позицій України на ключових ринках. 
17 січня 2019
 17 січня 2019
У січні-грудні 2018 року обсяги продукції рослинництва збільшилися на 10,7%.
У січні-грудні 2018 року обсяги продукції рослинництва збільшилися на 10,7%.
17 січня 2019
 17 січня 2019
Цього тижня на ринках України та Польщі ціни на яблука почали поступово, але впевнено зростати. 
Цього тижня на ринках України та Польщі ціни на яблука почали поступово, але впевнено зростати. 
17 січня 2019

Please publish modules in offcanvas position.