Якщо ви зателефонуєте до першого-ліпшого середнього господарства в Україні й поцікавитеся їхніми планами щодо оновлення технічного арсеналу, то найшвидше почуєте, що тут нещодавно встановили чи збираються придбати новий сепаратор для очищення зерна. Хоча сучасні комбайни й дозволяють збирати майже чистий урожай, кожен фермер чудово усвідомлює, що додаткова сепарація зерна дає змогу його вигідніше продати, дешевше просушити й гарантувати нормальне зберігання.
Цікаво, що на ринку зернових сепараторів із кожним роком стає дедалі тісніше. Поруч із визнаними світовими лідерами у цьому сегменті елеваторного обладнання дуже впевнено почуваються українські виробники. Сьогодні можна обрати оптимальний з боку співвідношення ціни та якості зерновий сепаратор і закрити це питання. Звісно, що його ще потрібно правильно вписати в технологічну схему післязбиральної доробки врожаю в господарстві.
Головне завдання сепарації зерна полягає в максимальному очищенні його від домішок, що відрізняються від насіння основної культури геометричними розмірами (ширина, товщина) й аеродинамічними властивостями. Це особливо складно зробити, якщо йдеться про зібрану масу, засміченість якої сягає іноді 20%, що має ще й велику вологість. Надто ж, якщо йдеться про олійні культури, з якими потрібно поводитися якомога ретельніше.
З огляду на те, що більшість господарств вирощують не менш як 3–4 різні культури, які до того ж потрібно дуже швидко зібрати й закласти на зберігання, сепаратори повинні очищати зерно і насіння різних культур із високою продуктивністю й ефективністю. Таким чином, сепаратор для післязбиральної доробки зерна повинен мати достатню продуктивність роботи — від 100 т/год, а також працювати із будь-якою сільськогосподарською культурою (пшениця, ячмінь, жито, овес, кукурудза, соняшник, ріпак, горох, соя) із високим ступенем засміченості та вологості.
На етапі доведення зібраного зерна до потрібних кондицій перед очисним обладнанням незрідка постає завдання не так вилучення сміттєвих домішок, як сортування за розмірами зернівок основної культури. Як приклад можна згадати про суворі вимоги солодових компаній щодо добірності пивоварного ячменю, експортерів — до вмісту дрібної фракції у фуражному зерні та калібрування соняшнику з отриманням фракцій для кондитерських цілей. Такі завдання є дуже і дуже складними, бо слід забезпечити гарантований ефективний результат. Далебі не кожен сепаратор спроможний чітко їх виконувати в безперебійному режимі, тому доволі часто компромісом між якістю й кількістю стає істотне зниження продуктивності очисного обладнання.
Аналогічно до цього підготовка посівного матеріалу обов’язково передбачає високий ступінь очищення й сортування насіння. До насіннєочисних сепараторів висувають найвищі вимоги щодо ефективності процесу, зокрема до 95–100%. Незважаючи на порівняно невелику продуктивність роботи — до 10–15 т/год, рівень складності конструкції та якість виготовлення таких машин є найвищим. Це буквально еліта модельного ряду зернових сепараторів, тому у їх виборі потрібно особливо ретельно попрацювати.
Якщо вести мову власне про особливості робочого процесу післязбирального очищення зерна, то традиційно вже склалася конкретна послідовність технологічних операцій, яка гарантує надійну роботу й нормальні результати.
Так, спочатку здійснюється виділення легких домішок за допомогою повітря. Це важливо, тому що легкі домішки становлять до 70% маси всього засмічення, і їх відсівання на першому етапі істотно спрощує роботу надалі. Слід ураховувати, що такі легкі домішки, як солома, стебла і полова, можуть застрягати в отворах решіт.
Після цього із зернової маси за допомогою решіт із великими отворами відокремлюються домішки більшого діаметра. Дуже важливо забезпечити під час здійснення цієї технологічної операції те, щоб усе зерно основної культури пройшло через отвори решіт. Інакше зерно разом із великими домішками піде у відходи. Цей чинник є основним обмежувачем у продуктивності зернових сепараторів.
Далі за допомогою решіт із малими отворами (підсівні решета) із зерна видаляють дрібні домішки. Уміст дрібних домішок у зерні відносно невеликий — до 5% і їх відсіювання відбувається через отвори малого розміру. Через малу ймовірність проходження частинок у щільному зерновому шарі через отвори решета ефективність виділення дрібних домішок не може бути високою. Саме за цим показником можна скласти враження про технічний рівень моделі сепаратора загалом.
І, нарешті, по тому провадиться повітряне очищення зерна від легких домішок. На відміну від першого повітряного очищення, метою якого є вилучення максимальної кількості легких домішок, остаточне повітряне очищення дає змогу завдяки різниці в аеродинамічних властивостях витягувати найдрібніше сміття, а також щупле і некондиційне зерно основної культури. Для цієї операції в зернових сепараторах існує можливість тоншого налаштування повітряного потоку.
Зазначимо, що сьогодні практично кожен виробник зерна повинен мати повний набір техніки не лише для обробітку полів і збирання врожаю, а й для післязбиральної доробки зерна, зокрема, зернові сепаратори. Звісна річ, що в плані оптимізації фінансових витрат краще звертати увагу на універсальні сепаратори, що виконують повний спектр операцій із очищення зерна. Тому потрібно наголосити на тому, що далеко не всі зерноочисні сепаратори на ринку можна назвати універсальними.
До того ж слід пам’ятати, що зерноочисна лінія потребує доволі великих критих площ на території господарства. Далеко не всі фермери можуть собі дозволити заразом придбати обладнання та ще й спорудити під нього приміщення. Тому чим компактнішим й універсальнішим буде зерновий сепаратор, тим менше під нього потрібно буде місця. З іншого боку, на виробничих площах заощаджувати також особливо не варто. Адже із будь-яким новим обладнанням потрібно поводитися якомога акуратніше, аби забезпечити тривалу безперебійну роботу.
Василь ЧЕРКАС, спеціально для Агробізнесу Сьогодні
