Підготовка зерна до зберігання

/ Зберігання / Середа, 11 липня 2012 13:14

altМарія ЯРОШКО, магістр МВА

співробітник НімАЦ

Збереження та раціональне використання всього зібраного врожаю є пріоритетним завданням кожного господарства.

 

Що треба для зберігання?
У зв’язку з сезонністю зернового виробництва виникає необхідність зберігання запасів зерна для їхнього використання на різноманітні господарські потреби протягом наступного міжсезоння. Це успішно задовольняє потреби самого господарства, а також дозволяє отримати вищу ціну за продукцію, яка реалізується у більш пізній період.

Післязбиральна обробка зерна та його зберігання у межах господарства є доцільними тоді, коли вони будуть дешевшими, ніж обробка та зберігання зерна на елеваторах. Це забезпечується наявністю у господарстві приміщення для вентиляційного сушіння та потреби у постійному частковому відборі зерна для господарських потреб. Устаткування для післязбиральної дообробки зерна та наявні у господарстві зерносховища повинні відповідати наступним вимогам:

 

  • забезпечувати збереження високої якості зерна протягом всього часу зберігання;
  • бути відповідно оснащеними технікою для охолодження;
  • мати достатню продуктивність по завантаженню та вивантаженню зерна;
  • бути зручними у технічному обслуговуванні і не потребувати багато персоналу;
  • за потреби забезпечувати збереження зерна різного виду, сорту та якості;
  • уможливлювати утворення необхідних для зберігання окремих партій;
  • знаходитися у зручному місці, залежно від потреби у використанні чи шляхів сполучення для відвантаження.

Підготовка зерна: очищення
Зерно - живий організм, у якому навіть після збирання протікають характерні життєві процеси. Оскільки їхня інтенсивність напряму залежить від умов навколишнього середовища, то якщо вони сприяють активному обміну речовин у клітинах – це безпосередньо веде до значних втрат маси зерна та може супроводжуватися втратами його якості. Завдання з організації збереження зерна значно ускладнюється ще й тим, що за сприятливих навколишніх умов активно розвиваються різноманітні шкідники, здатні змусити господарство зазнати вагомих втрат. Відповідно, організація підготовки та самого зберігання зерна включає багато важливих аспектів, через що просто мати багато добрих сховищ не достатньо. Необхідно впровадити в них сучасні технології зберігання, які мають забезпечувати відповідну підготовку зернових ще перед закладанням на зберігання до сховища.

Підготовка зерна до зберігання включає попереднє очищення матеріалу, сушіння, вентилювання та формування відповідних партій для збереження. Післязбиральна обробка зерна на потоці складається із попереднього й первинного очищення, тимчасового зберігання вологого зерна, сушіння, вторинного очищення та сортування. Очищення партій зерна та насіння від різноманітних домішок є важливим технологічним заходом, необхідним для підготування зерна до зберігання. Видалення із зернової маси бур’янів, зелених частин рослин, пилу та інших фрагментів іще під час збирання урожаю дозволяє своєчасно знизити фізіологічну активність сировини, що є особливо важливим для зберігання насіннєвого матеріалу. Якщо така очистка проводиться пізніше, вона іще дозволяє отримати якісне зерно посівних кондицій першого та другого класу, але вже не впливає позитивно на стан насіння протягом зберігання та на покращення польової схожості в подальшому.

Свіжозібрана зернова маса характеризується високою вологістю, яка може становити 25% і навіть більше у вологі роки збирання. Вологість смітних домішок при цьому у зерновому оберемку може досягати аж 45% і більше. Тож при зберіганні такого зерна в ньому відбувається перерозподіл вологості між домішками і зерном, що зазвичай веде до іще більшого зростання вологості зерна і додатковим витратам на його сушіння.

altВологообмін між бур’янами, домішками та зерном завершується переважно у першу добу зберігання. Тому попереднє очищення зерна повинне проводиться одразу ж після його збирання. Ця операція значно спрощує проведення та покращує ефект від наступних операцій, головним чином, сушіння. Так, виділення великих і маленьких домішок покращує сипучість зернової маси і попереджує її застрягання у шахті сушарки. Зерновий оберемок, що поступає на післязбиральну обробку, представляє собою суміш повноцінного, щуплого та пошкодженого зерна основної культури, насіння різних культурних та смітних рослин, а також домішки частин рослин, соломи, полови, колосків, частинок ґрунтів тощо. Тож попереднє очищення спрямоване на виділення легких, дрібних та великих домішок і підвищення гігієни матеріалу.

Попередня очистка також попереджає псування зерна, особливо що стосується процесу самонагрівання. Первинне очищення проводиться після попереднього та після підсушування. Завдання цієї операції полягає у тому, щоб виділити по можливості як найбільше великих, дрібних та наддрібних домішок із мінімальними втратами основного зерна. В результаті зерно має відповідати за чистотою нормам заготівельних кондицій. Зернова маса, що йде на первинне очищення, не повинна мати вологість вище 18% та містити не більше 8% смітних домішок. До того ж, машини первинного очищення не тільки виділяють домішки, а й сортують саме зерно на основну та фуражну фракції. Вторинне очищення застосовується здебільшого для посівного матеріалу. При цьому сировина сортується на насіння, зерно другого сорту, великі та дрібні домішки.

Визначення вологості
Процес підготування зерна до зберігання починається із визначення його вологості. Для цього господарства можуть застосовувати як портативні, так і стаціонарні вологоміри для зерна. Портативні прилади можуть успішно використовуватися для експрес-аналізу у польових умовах, при збиранні та оцінюванні партій, а також протягом сушіння та зберігання. Сушіння партій зерна спрямоване на те, щоб у найкоротший строк знизити його вологість до таких меж, які забезпечать якнайкраще збереження матеріалу та можливість використання його на різні потреби. Мета сушіння полягає у тому, щоб за короткий проміжок часу знизити вологість зерна до 14%.

На збереження зерна впливає його вологість і температура, які є регуляторами інтенсивності біохімічних процесів та розвитку у зерновій масі мікроорганізмів та шкідників. У сухому зерні вологістю 10-12% біохімічні процеси майже повністю припиняються, утворюються несприятливі умови для факторів псування урожаю. Таке зерно може зберігатися роками з дуже невеликими втратами маси.

В зерні з підвищеною вологістю різко зростає інтенсивність дихання, активно розвиваються шкідники та мікроорганізми, першими з яких стають плісняві грибки. Цей розвиток веде до масивного утворення тепла, відомого як процес самонагрівання зерна, через що спостерігаються значні втрати якості та маси у розмірі 3-8%. При підвищенні температури продукту зберігання до 55-60?С можливе загальне псування партії. Вологість зерна, з якою інтенсивність дихання різко зростає, називається критичною. Для зерна пшениці, жита, ячменю, рису та гречки вона знаходиться на рівні 14,5-15,5%, у зернобобових культур - 15-16%, для кукурудзи та вівса – 13,5-14,5%. Плісняві грибки, що розвиваються за таких умов, додатково утворюють отруйні для тварин та людини токсини, не кажучи вже про виникнення характерного задушливого запаху. Можливе проростання вологого зерна при зберіганні також погіршує його якість і сприяє великим втратам маси. В цьому ракурсі велике значення має також температура. Так, при зниження її до 10?С інтенсивність дихання та розвиток шкідників відбуваються дуже повільно. Тобто процес самонагрівання зерна практично відсутній, що дозволяє успішно зберігати навіть вологий матеріал, хоча найбільш стійкими при зберіганні як раз будуть партії охолодженого та висушеного зерна.

Сушіння та сушарки
Сушіння зерна можна проводити різними способами: провітрюванням звичайним повітрям, вентилювання теплим чи гарячим повітрям, застосуванням циркуляційного повітря тощо. Для цього підприємства мають у розпорядженні відповідні зерносушарки.

Сушіння за допомогою вентилювання непідігрітим повітрям є найбільш поширеним методом підсушування зерна, який до того ж стає і найменш витратним, хоча потребує для підсушування від 3-4 діб до тижня, залежно від вологості матеріалу. При застосуванні цього методу з зерном поводяться найбільш обережно, не пошкоджуючи зародку, що є найбільш важливим при збереженні посівного матеріалу.

Сушіння зерна та насіння із застосуванням підігрітого повітря є основним та найбільш продуктивним способом. Але при застосуванні такого методу необхідно враховувати, що максимально допустима для прогрівання температура залежить від культури, наступного напряму використання матеріалу та вихідної вологості. Перевищення цієї температурної норми веде до перегріву зерна, чого допускати неможна. Відповідно, розглядаючи сушіння теплом у зерносушарках як варіант, необхідно пам’ятати про неоднакову вологість зерен та насіння різних культур, що вимагає застосування спеціального обладнання для визначення та встановлення необхідної температури.

Зерну характерна певна вологовіддача, яка при проходженні матеріалом одного етапу сушіння забезпечує відбирання вологи на рівні не більшому 6% для товарного зерна та 4-5% для посівного матеріалу. Через це занадто вологі зернові маси повинні пропускатися через сушарку кілька разів, що значно збільшує витрати на сушіння і разом з цим знижує загальний прибуток. Відповідно, правильно визначений час збирання урожаю є набагато важливішим, ніж просто добра організація системи сушіння, навіть за її наявності.

Своєю чергою, правильне проведення сушіння теплом не тільки уповільнює обмінні процеси у зерні, забезпечуючи його кращу придатність до зберігання, а й часто покращує посівні та технологічні якості партій зерна при дотриманні визначених технологією параметрів.

Видалення надлишку вологи сприяє дозріванню насіння після збирання урожаю, що іноді навіть може підвищувати схожість та енергію проростання насіння на кілька процентів. Але слід пам’ятати, що досягнення такого ефекту можливе тільки у цілому та добре життєздатному зерні, яке не піддавалося впливу шкідників, хвороб чи мікроорганізмів, через що висока гігієна посівів набуває надзвичайно великого значення.

Сушіння із використанням тепла здатне здійснювати на зернову масу слабку стерилізуючи дію. При цьому з зерна може виноситися велика кількість спор шкідливих грибків, здатних викликати псування матеріалу. Сушіння теплом може проходити дуже швидко, але у випадку виникнення загального та локального перегріву у зерна можуть знижуватися схожість, хлібопекарські та поживні характеристики. При виборі режиму сушіння для зерна необхідно пам’ятати, що чим коротшою буде експозиція впливу високих температур, тим меншим буде негативний вплив від сушіння на якість.

При порційному сушінні зерна види сушарок та проходження через них повітря багато у чому відповідають сушінню вентилюванням непрогрітим повітрям. Якщо сушіння проводять теплим повітрям, і за годину через 1 м3 зерна продувається біля 1200 м3 повітря, це дозволяє скоротити час сушіння до 6 годин. У процесі такого підсушування у сушарці утворюються висушені шари зерна, які з часом пересуваються.

Для отримання цільової вологості матеріалу по завершенню процесу сушіння уся маса з різною вологістю раз перемішується. Сушіння циркуляційним повітрям відрізняється від порційного тим, що зерно в сушарці перемішується кілька разів. З цією метою застосовують гвинтові конвеєри чи ковшовий елеватор. Якщо температура зерна значно нижча, ніж температура приточного повітря, то більш високі температури можуть застосовуватися без небезпеки механічного пошкодження зерен. Це також не загрожує погіршенню якості матеріалу, завдяки чому цей метод забезпечує вищу продуктивність сушіння, порівняно з порційним.

altНеобхідно пам’ятати, що вологе зерно слід сушити у кілька прийомів для попередження погіршення якості клейковини та зниження активності ферментів. Тепловий метод сушіння із використанням суміші повітря з топковими газами є доволі поширеним, але несе в собі небезпеку поглинання газів від продуктів горіння зерном. Обігрів зернових сонячним опромінюванням по суті також представляє собою один із методів теплового сушіння, хоча не може називатися високо ефективним і добре прогнозованим.

Зазвичай під час сушіння із використанням повітря застосовують атмосферне повітря із низькими показниками відносної вологості. Воно дозволяє активніше працювати взаємодії між вологим та більш сухим носієм і покращити додаванням вищих температур ефективність вологообміну. Необхідно пам’ятати про те, що температура зерна не повинна перевищувати 45?С, а цільовою вологістю зерна після сушіння мають бути 14%.

Майже усі сушарки, що використовуються зараз із висушуючим агентом у вигляді підігрітого повітря, є сушарками конвективного типу, в яких повітря переносить до зерна тепло та видаляє з нього вологу, що випаровується. Прилади, де у суміші повітря для сушіння застосовують продукти згоряння палива, наразі застосовуються у багатьох сушарках, які працюють на газу. Якщо газова горілка правильно відрегульована, то продукти згоряння не здійснюють на зерно шкідливого впливу, при проходженні крізь нього.

Зазвичай великі сушарки працюють або на рідкому паливі, або на природному газі. Функціонуючи на рідкому паливі, сушарки мають теплообмінник, який забезпечує постачання теплого повітря. Сучасні дослідження ведуться у напрямі розробки можливості використання для сушіння зерна та інших видів енергії, таких як, наприклад, інфрачервоне випромінювання, але за показниками економічності жодне інше джерело енергії не може поки що конкурувати з уже наявними.

При виборі типу сушарки керуються перш за все її продуктивністю, вартістю, безпечністю під час роботи, надійністю контролю температур тощо. Також велику роль, особливо при обробці партій посівного матеріалу, відіграє легкість очищення установки.

Основними типами сушарок, що використовуються для сушіння зернового оберемку, є: шахтні, барабанні, камерні та рециркуляційні. Сушарки шахтного типу представляють собою дві шахти однакової місткості, розташовані вертикально на постійному фундаменті. Підігріте повітря у таких сушарках подається знизу, а зерно проходить по них під дією власної ваги, переводячись після сушіння у спеціальні камери для охолодження. При сушінні у таких сушарках зерно продовольчого призначення за один пропуск втрачає понад 5-6% вологи; насіннєвий матеріал – 3-4%. При цьому продуктивність таких сушарок часто може становити 8-16 т та 4-8 т на годину для різного виду зерна чи насіння відповідно. Цей вид сушарок ставить високі вимоги щодо попереднього чищення матеріалу, в якому при нехтуванні правил солома та інші рослинні залишки можуть загорятися.

Барабанні сушарки за продуктивністю не поступаються шахтним і дозволяють обробити за годину такий самий об’єм матеріалу. Їхня система представляє собою топку, барабан та камеру охолодження. На вісі барабану розміщуються спеціальні металеві пластини, які спрямовують зерно по горизонтальній спіралі. Ці установки є доволі компактними і можуть використовуватися як на стаціонарних місцях, так і перевозитися за потребою.

Камерні або підлогові сушарки розмішуються на великих площах, куди зерно подається механічним способом. Вони оздоблені повітродувом, складаються з двох камер із перфорованою підлогою. Для успішного просушування зерна висота його насипу повинна становити не більше 80 см. При цьому для підсушування застосовується зовнішнє або слабко підігріте повітря. Силос, що заповнюється зерном, наповнюється пошарово окремими партіями. При цьому відповідне устаткування механічно подає до сушарки шар зерна для просушування та видаляє такий самий завбільшки. Такий тип сушарок дозволяє за один пропуск висушити зерно до потрібного сухого стану. Це також частково забезпечується завдяки вбудованим шнекам, що переміщують зерно під час сушіння і досягають, таким чином, рівномірного видалення вологи.

За своєю будовою рециркуляційні сушарки нагадують шахтні, відрізняються лише тим, що зерно до них надходить зверху. Воно на кілька секунд підігрівається і під тиском власної ваги просувається донизу, звідки одна частина зерна іде на зберігання, а інша - до другої шахти, де сухе зерно змішується із сирим. Так нова партія зерна вже частково підсушується перш ніж знову потрапити до першої шахти на сушіння. Метод змішування сухого зерна з сирим виправдовує себе з економічної точки зору завдяки тому, що при його застосуванні витрати на паливо для сушіння зменшуються. Цей вид сушарок використовується переважно для сушіння продовольчого зерна і є дуже високопродуктивним.

Таким чином, підготовка та зберігання зерна є не менш важливою операцією ніж його вирощування. При цьому на роботи, пов’язані із підготуванням зерна до зберігання та самим зберіганням, витрачають багато енергоматеріалів. Економити їх через проведення правильного планування збиральних робіт просто необхідно. Зберігання зерна повинно вестися таким чином, щоб не викликати втрат продукції та її якості. За таких умов зберігання матиме економічний ефект, що полягає у зростанні ринкової вартості зерна протягом певного часу, завдяки чому може бути досягнутий додатковий прибуток. Так, при будівництві власного зерносховища та створенні системи підготовки зерна до зберігання господарство забезпечує себе можливістю самостійно обирати термін продажу врожаю, орієнтуючись при цьому на вигідні ціни у будь-яку пору року.

svidome

 25 листопада 2020
Зміни в нормативно грошової оцінки земель стосуються процедури проведення оцінки землі, але не зачіпають самого розміру оцінки.
Зміни в нормативно грошової оцінки земель стосуються процедури проведення оцінки землі, але не зачіпають самого розміру оцінки.
25 листопада 2020
 25 листопада 2020
Виробничі підрозділи компанії «ТАС Агро» завершили збір пізніх зернових культур. Станом на 24 листопада, урожай зібрано із 100% запланованих площ, з яких отримано більше ніж 360 тис. т сільгосппродукції.
Виробничі підрозділи компанії «ТАС Агро» завершили збір пізніх зернових культур. Станом на 24 листопада, урожай зібрано із 100% запланованих площ, з яких отримано більше ніж 360 тис. т сільгосппродукції.
25 листопада 2020
 25 листопада 2020
Ситуація щодо виконання форвардних контрактів на зерновому ринку складна і досі критична. Активізацію судових процесів за невиконання контрактів можна очікувати з середини грудня.
Ситуація щодо виконання форвардних контрактів на зерновому ринку складна і досі критична. Активізацію судових процесів за невиконання контрактів можна очікувати з середини грудня.
25 листопада 2020
 25 листопада 2020
Сівба просапних з PRECISION PLANTING дозволяє отримати додаткову тонну врожаю з гектара.
Сівба просапних з PRECISION PLANTING дозволяє отримати додаткову тонну врожаю з гектара.
25 листопада 2020
 25 листопада 2020
Озимі зернові культури на більшості посівних площ в Україні припинили вегетацію в хорошому і задовільному стані.
Озимі зернові культури на більшості посівних площ в Україні припинили вегетацію в хорошому і задовільному стані.
25 листопада 2020
 25 листопада 2020
Українські аграрії з початку нового маркетингового року (МР, липень 2020 – червень 2021), станом на 23 листопада, експортували 66,6 тисячі тонн борошна, що у 2,2 рази менше, ніж на цю ж дату роком раніше.
Українські аграрії з початку нового маркетингового року (МР, липень 2020 – червень 2021), станом на 23 листопада, експортували 66,6 тисячі тонн борошна, що у 2,2 рази менше, ніж на цю ж дату роком раніше.
25 листопада 2020

Please publish modules in offcanvas position.