Зберігання зерна: як не втратити зібране

/ Зберігання / Понеділок, 30 листопада -0001 02:02
altОлена ГОРЩАР, канд. с.-г. наук
Геннадій ТОКАРЧУК,наук. співробітник
ДУ Інститут сільського господарства степової зони НААН України
Головна мета кожного виробника зерна - це зібрати та зберегти в належному стані високоякісний урожай, аби отримати належний прибуток. Ворогом на етапі «після збирання-до реалізації, або переробки» є маленькі, але дуже небезпечні «злодюжки» - комірні шкідники.

 

Значні втрати
Щорічно під час зберігання через шкідників втрачається від 5–10% до 30% і більше зібраного зерна, істотно знижується якість фуражу. Так, від пошкодження комірним довгоносиком зерно кукурудзи втрачає у вазі до 35%, пшениці - до 50%. Схожість зерна знижується відповідно на 27 і 92%. Гусениці зернової молі виїдають до 70% ендосперму кукурудзи, вага зерна при цьому скорочується на 56%. Комірна зернова міль зменшує масу зерна пшениці на 40–50%, кукурудзи - на 60%, схожість зерна при цьому повністю втрачається.
 
Крім того, живлячись зерном, шкідники забруднюють його екскрементами, шкірками від линянь, відмерлими особинами, трухою, павутинням. Зерно склеюється у грудки, ущільнюється, у ньому підвищується температура і вологість. З пошкодженого зерна одержують неякісне, з погіршеними хлібопекарськими і смаковими якостями борошно. Пошкоджене зерно набагато швидше заселяють плісняві гриби, що проростаючи псують його, виділяють шкідливі й канцерогенні речовини, утворюють отруйні для людей і тварин мікотоксини, різко знижують посівні якості насіння.
 
Шкідники зернових запасів мають високу потенційну здатність до розмноження, тому за тривалого зберігання зернопродуктів та сприятливих для розвитку комах умов їх кількість може різко зростати. У лабораторних умовах дві пари жуків комірного (рис. 1) і рисового (рис. 2) довгоносиків у зерні пшениці за 9 місяців розвитку дають потомство, яке становить відповідно 6211 та 7978 особин.
 
Дослідження показали, що за трьох екземплярів рисового довгоносика в кілограмі зерна (явна заселеність), яйцями, личинками та лялечками (прихована форма) може бути заселено близько 1% зерен, вихід борошна зменшується на 0,12%, а за 10 довгоносиків в кілограмі - на 0,5%. Потомство однієї самиці млинової вогнівки за 4 місяці розвитку знищує 17,5 кг борошна пшениці; один комірний довгоносик за своє життя з’їдає до 1 г зерна, а його потомство - 1 кг; 500 кліщів знищують 4–5 г хлібопродуктів.
 
Комірні шкідники - як їх упізнати?
Комірний довгоносик (Sitоphіlus granarius L) - жук темно-коричневий або майже чорний, довжиною 3–4 мм, не літає. Відкладає 150–300 яєць по 1 в зернівку (в зерна кукурудзи по 2–3 шт.). Личинки, жуки живляться зерном усіх хлібних злаків. Увесь цикл розвитку відбувається усередині зернівки. За масового розмноження може знищити 30% зерна. Зимує в усіх стадіях у складах (зернові запаси, щілини, тріщини підлог, стін) (рис. 1).
 
Рисовий довгоносик (Sitophilus oryzae L). Личинки 3–4 мм довжиною, білі, безногі, живуть і розвиваються у зернівці. Жук 2,5–3,5 мм довжиною, темно-коричневий матовий, на надкрилах по 2 червоні плями, літає. Самка відкладає 150–580 яєць по 1 шт. у зернівці. Жуки цього виду можуть давати від 2 до 7 поколінь за рік. Дорослий жук живе від 3 до 6 місяців. Рисовий довгоносик пошкоджує зерно усіх злаків, кукурудзи, олійних та бобових культур тощо (рис. 2).
 
alt   alt
 
Хрущак малий борошняний булавовусий (Tribolium castaneum Herbst.). Личинка довжиною до 7 мм, зверху жовта, знизу світла, на останньому членику 2 крючкоподібні вирости. Жук довжиною 3–4 мм червоно-коричневий, вусики поступово потовщуються, без булави, не літає. Відкладає 350–1000 яєць на поверхню зерна, мішків стін, стелі (рис. 3).
 
Борошноїд сурінамський (Orizaephilus surinamensis). Личинка до 4 мм довжиною, кремова, на грудних сегментах по 2 темні плями. Жук довжиною 2,2–3,5 мм, бурого кольору, по боках передньогрудей по 6 зубців. Не літає. Жуки і личинка живляться усіма видами зерна, зернопродуктів, сухими овочами і фруктами, кондитерськими виробами. Зимують жуки і личинки. Самка відкладає по 200–600 яєць, по одному або купками на продукти, в щілини, на поверхню мішків (рис. 4).
 
alt   alt
 
Кузька мавританська (Tenebrioides mauritanicus L). Личинка до 18 мм довжиною, кремово-біла, голова темного кольору, на 2 і 3 сегментах по 2 темні плями. Жук довжиною 10–11 мм, чорного кольору, талія дуже тонка. Жуки і личинки живляться усіма видами зерна, зернопродуктів, а також личинками інших шкідників. Одна особина протягом години може пошкодити до 5 зерен. Зимують жуки і личинки. Самка відкладає від 10–60 до 90 яєць на поверхню збіжжя. Протягом життя може відкласти до 1300 шт. (рис. 5).
 
Борошноїд малий (Laemophloeus pusillus Schohn.). Жуки і личинка пошкоджують усі види зерна, бите насіння соняшнику, борошно, крупу. За добу може з’їсти 0,07 мг хлібопродуктів. Зимують жуки і личинки. Може зустрічатися під корою дерев. Самка відкладає по 200–300 яєць, на зерно і продукти (рис. 7).
 
alt      alt
 
Облудник-злодій (Ptinus fur L.). Личинки подібні до личинок каптурника. Жуки самця та самиці дуже різні. Колір самця від темно-рудого до бурого, довжиною 4,3 мм. Літає. Самиця має на спині 4 білих плями. Тіло довжиною 3,1 мм. Не літає. Живляться зерном практично усіх хлібних злаків, половинками насіння гороху, сухарями. Самка відкладає до 168 яєць. Досить стійкі щодо знижених і підвищених температур (рис. 8).
 
alt
 
Каптурник зерновий (Rhizopertha dominica F.). Личинки довжиною до 5 мм, м’ясисті, білі, голова кремова. Після виходу з яйця вгризаються у зернівку, де відбувається їх подальший розвиток. Жук червоно-коричневий, довжиною 2–3 мм. Добре літає. Живляться зерном практично усіх хлібних злаків, половинками насіння гороху, сухарями. Личинка повністю виїдає вміст зернівки, залишаючи оболонку і характерний борошнистий пил. Самка відкладає по 300–580 яєць, по одному, або купками на поверхню зерна чи іншого субстрату (рис. 9).
 
alt
 
Кліщ борошняний (Acarus siro L.). Личинка має 3 пари ніг, через кілька днів перетворюється у личинку другу чи німфу (4 пари ніг) першу, потім у німфу другу і дорослого кліща. За несприятливих умов німфа перетворюється у гіпопус, який може довгий час (до 2 років) жити без їжі, витримувати несприятливі природні умови, високу концентрацію фумігантів і перетворюватись у німфу другу й дорослого кліща лише при настанні сприятливих умов. У дорослого кліща довжина тіла самки сягає 0,36–0,67 мм, самця - 0,32–0,43 мм, має 4 пари ніг. Личинка, німфи, імаго живляться зерном усіх хлібних злаків, продуктами їх переробки. Кліщ спочатку виїдає зародок, а потім і всю внутрішню частину зернівки. Викликає самозігрівання зерна, неприємний запах. Зимує у середніх шарах зернового насипу. Самка відкладає по 200 яєць (рис. 10).
 
alt
 
Міль зернова (Sitotroga cerealella Oliv.). Личинка довжиною до 6–7 мм, соломисто-жовта, передня частина голови - коричнева. Метелик довжиною 6–9 мм, розмах крил 11–19 мм. Крила загострені, передні сіро-жовті, біля верхівки сірі, задні - сірі з торочкою по краях. Гусениця пошкоджує зерно усіх злакових культур. У зерносховищах міль пошкоджує верхній шар зернового насипу, товщиною 5–8 см, а при сильному зараженні і довгому зберіганні - до 20–22 см. Плете павутиння. Зимують гусениці і лялечки в зерносховищі або у висіяному восени зараженому насінні. Самка відкладає по 80–280 яєць (рис. 11).
 
alt    alt
 
Вогнівка південна комірна (Plodia interpunctella Hb.). Личинка довжиною до 13 мм. Жовта з зеленуватим відтінком, голова світло-коричнева. Метелик довжиною 7–9 мм, розмах крил 13–20 мм, передні крила біля основи біло-жовті, біля вершини іржаво-жовті з бурим відтінком, посередині - свинцево-бурі, задні крила - сіро-білі; голова і груди - червоно-оранжеві. Гусениця живиться зерном усіх злаків, борошном, крупою, сухими овочами, сухофруктами, насінням соняшнику, гороху. У насінини гусениця виїдає спочатку зародок. Плете павутиння. Зимує гусениця, або лялечка. Самка відкладає по 150–400 яєць (рис. 12).
 
alt
 
Дотепер на території України не виявлено таких небезпечних видів шкідників запасів зерна та зернопродуктів, як капровий жук (Trogoderma granarium Ev.), трогодерма строката (Trogoderma vercicolor G.) (рис. 6), китайський зерноїд (Callosobruchus chinensis L.), чотирикрапковий зерноїд (Callosobruchus quadrimaculatus F.), єгипетський гороховий зерноїд (Bruchidius incanatus B.), широкохоботний комірний довгоносик (Caulophilus lati¬nasus Say.) та інші. Вони більше поширені в країнах Азії, Америки, Африки, Європи, з якими Україна має торговельні відносини, тому існує небезпека їх завезення.
 
Як вберегтись від шкідників?
Стратегія захисту зернових запасів від шкідників ґрунтується на особливостях їх розповсюдження, розвитку, розмноження і шкідливості, залежно від умов, способів і режимів зберігання зерна і зерно продукції, та поєднує комплекс карантинних, профілактичних і винищувальних заходів на всіх етапах заготівлі, транспортування і тривалого зберігання.
 
Карантинні заходи спрямовані на запобігання проникнення на територію України іноземних видів шкідників. Профілактичні заходи - на запобігання заселення запасів зерна і зернопродуктів шкідливими комахами і кліщами. Вони проводяться до засипання зерна в склади і включають в себе підготовку технічної бази і дезінсекцію зерносховищ. Профілактичні заходи передбачають постійне підтримання необхідного санітарного режиму в зер-носховищах та прискладській території, створення несприятливих умов (температура, вологість зерна) для розвитку і розмноження шкідників.
 
Зерносховища повинні відповідати технічним і санітарним вимогам для забезпечення надійного зберігання зерна і зернопродуктів. Вони мають бути розташовані на сухому, ізольованому від ґрунтових вод місці, добре герметичними для можливості виконання у них фумігаційних робіт та обмеження проникнення гризунів і птахів.
 
Особливу увагу необхідно приділити ретельній підготовці складських приміщень до засипки зерна нового врожаю. Зерносховища потрібно звільнити від зерна, що в ньому зберігалось, та зернових розсипів, відходів, сміття та очистити місця, де оселяються і накопичуються комірні шкідники: підлогу, стіни, опорні стовпи, балки, кутки, пази, щілини, підпілля, тару, інвентар, обладнання) та прискладську територію. Зметені зразки аналізують на наявність шкідників і роблять висновки щодо необхідності дезінсекції. Зібране сміття вивозять і знищують (спалюють або закопують). Приміщення складів провітрюють, просушують, білять розчином хлорного вапна та проводять їх дезінсекцію.
 
Знезараження незавантажених зерносховищ хімічними препаратами є профілактичним заходом, оскільки зерно в складі відсутнє і, одночасно, винищувальним відносно тих шкідників, які є в наявності в приміщенні, обладнанні і прискладській території.
 
altДезінсекцію незавантажених складів здійснюють вологим способом, фумігацією та аерозольною обробкою. Обробку вологим способом рекомендується застосовувати, якщо приміщення заселені нестійкими проти інсектоакарицидів шкідниками (кліщі, борошноїди, молі, вогнівки). Зерносховища, в яких виявлені довгоносики, хрущаки, зерновий шашіль та інші небезпечні і стійкі до інсектицидів шкідники, слід піддавати фумігації або аерозольній обробці. Обробляють незавантажені склади перед засипкою зерна за температури не нижче 12оС, коли шкідники знаходяться в активному стані.
 
Для дезінсекції незавантажених складів вологим способом використовують контактні інсектоакарициди:
 
  • Актеллік 500 ЕС, 50% к. е., (піриміфос-метил, 500 г/л) - 0,5 г/м2; - Карате 050 ЕС, к. е., (лямбда-цигалотрин, 50 г/л) - 0,4 мл/м2;
  • К-Обіоль ULV6, УМО., (дельтаметрин, 6г/л + піперонил буксид, 54г/л) - 0,8–0,1 мл/м2;
  • Простор 420, к. е., (біфентрин, 21,3 г/л + малатіон, 418,9 г/л) - 0,12–0,35 мл/м2;
  • Фастак, к. е., (альфа-циперметрин, 100 г/л) - 0,2 г/м2;
  • Фуфанон 570, к. е., (малатіон, 270 г/л) - 0,8 мл/м2;
  • Ципервіт-Агро, к. е., (циперметрин, 250 г/л).
 
Одночасно знезаражують прискладську територію, зерноочисну техніку, інвентар, транспортери, тару. Витрата робочої рідини при обробці складів становить 200 мл/м2. При дезінсекції прискладської території норму витрат робочої рідини збільшують удвічі.
 
Допуск людей і завантаження складів дозволяється при використанні Карате через 72 год., Фастаку - через 20 днів, інших препаратів - через 24 год. Тому при існуванні потреби проведення термінових робіт в обробленому зерносховищі слід застосовувати препарати, які швидко розкладаються. Але якщо є можливість довготривалої консервації зерносховища, можна проводити обробку препаратами Фастак і Карате.
 
Для фумігації герметичних незавантажених зерносховищ застосовують:
 
  • Алтокс, ТБ (фосфід алюмінію, 560 г/кг) - 3–6 г/м3,
  • Дакфосал, ТБ (фосфід алюмінію, 570 г/кг) - 3–5 г/м3,
  • Джин, ТБ (фосфід алюмінію, 560 г/кг) - 3–6 г/м3,
  • Фостоксин або Детіа-Газ-Екс-Т, круглі таблетки, пеллети (фосфід алюмінію, 560 г/кг) - 1–3 таблетки або 5–15 пеллет/м3;
  • Санфос, табл. (фосфід алюмінію, 560 г/кг) - 3–6 г/м3,
  • Селфос, ПГ. (фосфід алюмінію, 560 г/кг) - 3–6 г/м3,
  • Магтоксин, круглі таблетки, пеллети (фосфід магнію, 282 г/кг) - 1–3 таблетки або 5–15 пеллет /м3;
  • Дегеш Плейтс /стрипс, плити, стрічки (фосфід магнію 560 г/кг) - 1–3 пеллети на 30м3 або 1–3 стрічки/600 м3;
  • Алфос, таблетки (фосфід алюмінію, 560 г/кг) - 1–2 таблетки (3–6) г/м3;
  • Фоксі, табл. (фосфід алюмінію, 560 г/кг) - 1–2 таблетки (3–6) г/м3;
  • Фосміній, табл. (фосфід алюмінію, 560 г/кг) - 1–2 таблетки (3–6) г/м3;
  • Фостек, таблетки (фосфід алюмінію, 570 г/л) - 3–4 таблетки/м3.
 
Тривалість фумігації за температури: 5–10оС - 10 діб, 11–15оС - 7 діб, 16–20оС - 6 діб, 21–25оС - 5 діб, понад 26оС - 4 доби. Слід звернути увагу на те, що оптимальна температура проведення фумігації становить близько 15оС. Якщо температура нижче, таблетки з фумігантом можуть не розкластися повністю, що може призвести до появи покоління комах, стійких до фосфіну.
 
Допуск людей та завантаження складських приміщень після повного провітрювання (2–5 діб).
 
Якщо виконання фумігацій неможливе (недостатня герметичність складу, відстань від житлових приміщень менша 50 м), застосовують аерозольний спосіб дезінсекції Актелліком (0,04 г/м3) із витратою робочої рідини 20 мл/м3, експозиція - 24 години. Завантаження складів після провітрювання протягом доби після закінчення експозиції.
 
Поряд із високою ефективністю інсектицидів хімічного походження слід відзначити, що вони небезпечні для людей, тварин і довкілля. Крім того, при тривалому застосуванні препаратів, що містять одну діючу речовину, може спостерігатися у шкідників адаптація та підвищення резистентності до їх дії. Тому існує необхідність пошуку альтернативних шляхів захисту зерна при зберіганні від шкідників, до яких можна віднести біологічні та рослинного походження препарати.
 
Не забуваймо про сушіння
Комплекс заходів із захисту зернопродукції при зберіганні від шкідників включає не лише профілактичну обробку і дезінсекцію зерносховищ, а й якісну підготовку зерна та стратегію інтегрованого контролю шкідників. Необхідно дотримуватися системи методів, правил і процедур, спрямованих на мінімалізацію сприятливих умов для життєдіяльності, репродукції і розвитку шкідників хлібних запасів. Мета такого контролю полягає в уникненні як непотрібних обробок, так і недопустимих рівнів зараження комірними шкідниками. Моніторинг популяції комах і кліщів є фундаментальною частиною контролю за якістю зберігання зернопродукції.
 
Для контролю життєдіяльності комах і кліщів у масі зерна запроваджують сушіння зерна перед закладанням на зберігання у сховище, штучне охолодження, зберігання у контрольованій атмосфері, знешкодження шкідників фізико-механічними або хімічними методами.
 
Підготовка зерна до зберігання включає вчасне збирання урожаю за оптимальної вологості, очищення його від насіння та залишків бур’янів, нестиглих зерен та інших домішок, сортування і просушування. Зерно слід розміщувати і зберігати роздільно за категоріями натуральної маси, засміченості, вологості. Свіжозібране зберігають окремо від зерна минулих років, насіннєве - окремо від продовольчого і фуражного.
 
altОкремо слід складувати зерно з різною вологістю: сухе (до 14% вологості), середньої вологості (14,1–15,5%), вологе (15,6–17,0%), сире (17,1–19,0% вологості). Змішування зерна різної вологості в одну партію може викликати самозігрівання і створити сприятливі умови для розвитку шкідливих комах і кліщів та збудників пліснявіння.
 
Вологість зерна має важливе значення для профілактики заселеності шкідниками, тому потрібно його просушувати до вологості 13%, а при підготовці до тривалого зберігання - на 1,0–1,5% нижче. Дотримання вологості на такому рівні може значною мірою стримувати розвиток, розселення і шкодочинність шкідників запасів у складських приміщеннях. Для кожного виду існує мінімальний поріг вологості зернопродукції, нижче якого він не може шкодити і розмножуватися. Кліщі вимогливіші до вологості зерна, ніж комахи.
 
Зберігання зерна з вологістю нижче мінімальної унеможливлює розвиток і шкодочинність того чи іншого виду відповідно його біологічних особливостей.
 
Після того, як зерно за допомогою очищення, сортування і просушування доведено до відповідних кондицій, його завантажують у завчасно підготовлені зерносховища. Зерно, яке призначене для тривалого зберігання, обробляється інсектицидами Актелліком або Фастаком (тільки насіннєве зерно) - з нормою витрати 16 г/т, простором - 15 мл/т. Зерно обприскується безпосередньо в процесі його переміщення по стрічковому транспортеру, або в падаючому потоці за допомогою спеціальних форсунок при витраті робочої рідини 500 мл на 1 т зерна. Цей захід забезпечує повну загибель усіх видів шкідників запасів, якщо вони присутні, в тому числі і прихованих стадій довгоносиків, зернового шашеля, зернової молі та гарантує захист зерна від них протягом кількох місяців. Інсектициди розпадаються і втрачають свою токсичність швидше при підвищеній температурі та вологості зерна. І навпаки, в сухому зерні (кондиційна вологість) за помірної температури токсичність і захисна дія препаратів зберігається 6–12 місяців. Реалізація зерна на продовольчі та фуражні цілі допускається за наявності залишків препаратів не вище максимально допустимого рівня. Для продуктів дитячого та дієтичного харчування - залишків не повинно бути.
 
Моніторинг та сепарування зерна
Винищувальні заходи застосовують у разі виявлення появи шкідливих мікроорганізмів у зерні під час зберігання, тому необхідно постійно стежити за його станом, контролювати температуру, вологість, наявність шкідників, ураженість пліснявінням. Відбір проб і їх аналіз проводять для рядового зерна не рідше одного разу на місяць, сортового - двічі на місяць. У разі виявлення осередків самозігрівання та шкідників приймають рішення щодо вжиття заходів захисту фізико-механічними або хімічними методами. До перших належать: очищення зерна із застосуванням віялок, сепараторів, сортувалок, транспортерів, просушування, прогрівання, охолодження, проморожування та інші засоби.
 
При сепаруванні зерна на очисно-сортувальних машинах видаляються кліщі, борошноїди, хрущаки, їх личинки та лялечки, личинки і лялечки молей і вогнівок, а також імаго довгоносиків. Кліщі відділяються при використанні сит діаметром 1,5–2,5 мм, довгоносики, борошноїди та інші дрібні комахи - при просіюванні через сита з отворами розміром 2,0х2,5 мм (від жита), 2,2х2,5 мм (пшениці), 2,5х2,5 мм (ячменю і вівса). За допомогою сепарування можна знизити заселеність зерна на 80–90%. За нашими спостереженнями, пропуск через очисно-сортувальну машину насіння соняшнику з кількістю 50,5 личинок південної комірної вогнівки на 1 кг зменшив кількість шкідника до 3,0 екземплярів/кг. Але за допомогою цього прийому неможливо відокремити зерно з прихованими формами заселення комірними та рисовим довгоносиками, зерновим шашелем, гороховим та квасолевим зерноїдами, зерновою міллю, розвиток яких відбувається всередині зернівок. Необхідно також враховувати, що при температурі повітря вищій за температуру зерна сепарування може бути неефективним, оскільки зерно прогріється і шкідники, які залишилися у зерні, швидко відновлять свою чисельність.
 
Важливо: температурний режим
На життєдіяльність комірних шкідників істотно впливає температурний режим. Кожен вид комах і кліщів проявляє активність лише у визначених межах температур. Встановлено, що оптимальний температурний діапазон для розвитку більшості шкідників хлібних запасів перебуває у межах 18–32оС. Тривалі мінусові і мінімальні позитивні температури стримують їх розвиток і розмноження. У зерні, яке охолоджене до нижніх температурних порогів, не відбувається наростання чисельності комах та кліщів і вони поступово гинуть. В таких умовах можна зберігати зерно і без дезінсекції. Нижній температурний поріг розвитку основних шкідників зернових запасів такий (оС):
 
  • 6 - кліщі;
  • 10 - комірний довгоносик, зернова вогнівка;
  • 11 - млинова вогнівка;
  • 13 - рисовий довгоносик, зернова міль;
  • 14 - південна комірна вогнівка;
  • 15 - булавовусий і малий борошняні хрущаки;
  • 16 - сурінамський борошноїд, зерновий шашіль.
 
Тому при найменшому похолоданні необхідним заходом є охолодження зерна шляхом провітрювання із відчиненням дверей, вікон, активного вентилювання за допомогою стаціонарних або пересувних агрегатів, переміщенням зерна транспортерами, пропуском через зерноочисні та інші агрегати з продуванням холодним повітрям.
 
Охолодження зерна
Надійним способом обмеження чисельності шкідників є проморожування зерна. При цьому слід враховувати їх стійкість до низьких температур. Більшість комах за температури нижче –15оС гинуть протягом доби.
 
Широке використання штучно охолодженого повітря (до +5 - +10оС) в окремих країнах дозволяє значно збільшити тривалість безпечного зберігання зерна, в тому числі і з підвищеною вологістю. Це ефективний засіб боротьби зі шкідниками зернових запасів як у профілактичному плані, так і з метою пригнічення їх життєдіяльності. Охолоджене сухе зерно не саморозігрівається, у ньому не розмножуються шкідники, відпадає потреба в його переміщенні з однієї місткості до іншої, що зменшує додаткові витрати. Насіннєве зерно при охолодженні краще зберігає схожість.
 
Для сигналізації появи та обмеження чисельності ряду шкідників зернових запасів використовують екологічно чисті феромонні клейові пастки. При застосуванні із розрахунку 1 пастки на 150–200 м3 приміщення, вони дають можливість не тільки виявити наявність лускокрилих та визначити їх чисельність, а й зменшити кількість шкідників, виловлюючи самців і створюючи «самцевий вакуум». Також широкого використання набули пастки з використанням харчових принад. У якості принад застосовується підсмажений арахіс, зерно, оброблене оливковою або кукурудзяною олією.
 
Дві технології
Якщо в зерні, що зберігається, виявлено шкідників, чисельність яких перевищує економічний поріг шкодочинності, та створюються сприятливі умови для їх розвитку, необхідно провести дезінсекцію зерна хімічним методом, застосовуючи фумігацію або вологу обробку інсектицидами.
 
altЗерно продовольчо-фуражного і насіннєвого призначення, у якому виявлено комірного і рисового довгоносиків, зернового шашеля, хрущаків, борошноїдів, приховані форми комірної зернової молі, а також насіння гороху і квасолі, заселене зернівками, рекомендується фумігувати, що дозволяє знищити шкідників у всіх стадіях розвитку.
 
Зерно в складах фумігують одночасно з приміщенням, а також під газонепроникними синтетичними плівками чи брезентами. В герметичних складах при висоті насипу зерна не більше 1,5 м його не накривають, а розраховують витрату фуміганта на весь обсяг сховища. Над насипом зерна або штабелем мішків роблять каркас із щитів, дощок та іншого підсобного матеріалу з таким розрахунком, щоб між поверхнею зерна і плівкою або брезентом залишався простір 20–30 см для випаровування фумігантів.
 
За фумігації зерна, яке зберігається насипом, норми витрати фумігантів на 1 тонну становлять: Алфос, Булава, Грейнфос, Дакфосал, Джин, Селфос, Фоксі, Фосміній, Фосфір, Фуміфос - 9 г; Магтоксину і Фостоксину - 2–6 таблеток, або 10–30 пеллет; Фостек - 4–6 таблеток, а Дегеш Плейт/Стрипс - 1–3 плити на 15 т або 1–3 стрічки на 300 т.
 
За фумігації зерна, затареного в мішки, на 1 т витрачають: Алфос - 3–9 г (1–2 таблетки), Булава,- 3–6 г, Магтоксин і Фостоксин - 1–3 круглі таблетки або 5–15 пеллет, а Дегеш Плейт/Стрипс - 1–3 плити на 30 м3, або 1–3 стрічки на 600 м3.
 
Режим фумігації такий же як і незавантажених складів - тривалість становить за температури 5–10оС - 10 діб, 11–15оС - 7 діб, 16–20оС - 6 діб, 21–25оС - 5 діб, понад 26оС - 4 доби. Реалізація продукції дозволяється через 20 діб після фумігації за наявності залишків препаратів не вище максимально дозволеного рівня.
 
Якщо проведення фумігаційних робіт неможливе (недостатня герметичність складу, його відстань від житлових приміщень менше 50 м), або зерно потрібно зберігати тривалий час, застосовують дезінсекцію інсектицидами. Зерно, яке потрібно звільнити від наявних шкідників та уберегти від повторного заселення, переміщують з одного силосу, або бункера елеватора, складу або контейнера в інший за допомогою стрічкового транспортера. Над транспортером монтується пристрій зі спеціальними розпилюючими форсунками, за допомогою яких на зерно наноситься інсектицид у вигляді дрібнодисперсної робочої рідини за витрати 500 мл на 1 т зерна. В разі обробки продовольчого зерна є сенс застосовувати інсектициди, у яких норми витрати наближені до МДР (максимально дозволеного рівня). Препарати Актеллік (16 г/т) та Простор (15 мл/т) застосовують для знезараження продовольчого, фуражного та насіннєвого, Фастак (16 г/т) - лише насіннєвого зерна.
 
Невеликі партії зерна (при зберіганні в засіку 20–30 т) можна надійно захищати від шкідників за допомогою пошарової обробки поверхні насипу інсектицидами. Робочий розчин препарату наноситься на кожний шар зерна товщиною 0,3–0,5 м до повного заповнення засіку. Захисна дія інсектициду зберігається протягом 6–8 місяців (залежно від його токсичних властивостей) і протягом тривалого часу унеможливлює повторне заселення шкідників.
 
Особливої уваги заслуговує зберігання зернопродукції, яка затарена в мішки. У таких складах слід систематично підтримувати чистоту, не тримати ніяких предметів, порожніх і напівзаповнених мішків тощо.
 
Періодично, особливо в літні теплі місяці, весь склад (стіни, підлога, стеля) і обладнання потрібно обробляти інсектицидами контактної дії. На поверхню штабелю мішків треба нанести «бар’єр» у вигляді дрібнокрапельної робочої рідини або аерозолю препарату. На поверхні мішковини залишається плівка інсектициду, який зберігає свою токсичність протягом кількох місяців і не дає можливості для повторного заселення шкідників.
 
Таким чином, існує дві принципово різні технології знищення шкідників у зерні. Одна з них - фумігація, що передбачає використання газоподібних речовин, які проникають в організм комах і кліщів через органи дихання. Для знищення шкідника потрібно підтримувати в міжзерновому просторі необхідну концентрацію токсичного газу протягом певного часу, щоб його організм отримав летальну дозу. Технологія фумігації передбачає проведення дезінсекції тільки в герметичних умовах. Після дегазації зерно може бути повторно заселене шкідниками, що слід враховувати при довготривалому зберіганні.
 
Інша технологія ґрунтується на нанесенні інсектицидів на поверхню зерна. При контакті комах і кліщів з обробленим зерном отрута проникає у їх організм і викликає параліч та загибель. Інсектицид протягом декількох місяців зберігається на зерні і забезпечує тривалий захист від шкідників.
 
Реалізація обробленого інсектицидами зерна на продовольчі потреби дозволяється за наявності залишків препарату не вище максимально допустимого рівня, а для продуктів дитячого та дієтичного харчування - за їх відсутності.
 
Роботи з хімічної дезінсекції повинні виконуватись спеціально підготовленими особами з суворим дотриманням правил безпеки, які обумовлені відповідними інструкціями.

svidome

 24 травня 2022
Станом на 23 травня 2022 року у Кіровоградській області практично завершено посівну кампанію, яка цьогоріч була проведена успішно, з дотриманням термінів і перевищенням обсягу посівів.
Станом на 23 травня 2022 року у Кіровоградській області практично завершено посівну кампанію, яка цьогоріч була проведена успішно, з дотриманням термінів і перевищенням обсягу посівів.
24 травня 2022
 24 травня 2022
Фахівці «Уманської фруктової компанії» висадять5000 саджанців середньопізніх та пізніх сортів черешні на трьох гектарах саду.
Фахівці «Уманської фруктової компанії» висадять5000 саджанців середньопізніх та пізніх сортів черешні на трьох гектарах саду.
24 травня 2022
 24 травня 2022
Литва запропонувала створення військово-морської коаліції для зняття російської блокади з українського експорту зерна через Чорне море.
Литва запропонувала створення військово-морської коаліції для зняття російської блокади з українського експорту зерна через Чорне море.
24 травня 2022
 24 травня 2022
Із 23 травня 2022 року на порушників габаритно-вагових норм буде накладатися штраф згідно з чинним законодавством.
Із 23 травня 2022 року на порушників габаритно-вагових норм буде накладатися штраф згідно з чинним законодавством.
24 травня 2022
 23 травня 2022
Німецька селекційна компанія Deutsche Saatveredelung AG (DSV) придбала 100% акцій Канадської селекційної компанії Northstar Seed Ltd. Подія відбулась в квітні 2022 року, повне завершення угоди очікується в найближчі кілька місяців.
Німецька селекційна компанія Deutsche Saatveredelung AG (DSV) придбала 100% акцій Канадської селекційної компанії Northstar Seed Ltd. Подія відбулась в квітні 2022 року, повне завершення угоди очікується в найближчі кілька місяців.
23 травня 2022
 23 травня 2022
У перші 4 місяці поточного року Україна експортувала агропродовольчої продукції (групи 1-24 УКТЗЕД) на суму 7420 млн доларів, перевищивши на 3% торішні показники за січень-квітень.
У перші 4 місяці поточного року Україна експортувала агропродовольчої продукції (групи 1-24 УКТЗЕД) на суму 7420 млн доларів, перевищивши на 3% торішні показники за січень-квітень.
23 травня 2022

Please publish modules in offcanvas position.