Вино — далебі не предмет першої потреби. А поготів у країні, де вже кілька місяців вирує війна. Та, напевно, підняти келих справжнього українського вина за нашу Перемогу бажав би кожен із нас: навіть ті, хто п’є тільки «Моршинську» без газу чи народний антидепресант-самограй. А от зі здійсненням цього всенародного бажання можуть бути певні проблеми, бо вітчизняна виноробна галузь — у глибокій кризі. І почалася вона далеко не в лиховісному лютому місяці.

Валентина КРАВЕЦЬ,

спеціально для "Агробізнес Сьогодні"

Сьогодні, у час суцільної глобалізації, коли усі кордони і рамки зруйновані цифровими технологіями, кожна галузь економіки країни змушена виходити на новий рівень. Не винятком є і туризм. Нині мандрівники не хочуть тільки бачити і чути, а передусім — стати частиною певної культури, яку відвідують, зокрема, смакуючи національні страви та напої. Попри те, що Україна має надзвичайно багату культурну та історичну спадщину, мабуть, одна з небагатьох країн світу, що найменше тим користується, особливо у сфері винного та гастрономічного туризму.