Банер

Українські підприємці не розуміють різниці між коопераціями та створенням кластеру, - Ганна Антонюк

Субота, 22 липня 2017, 14:35
Українські підприємці часто не розуміють різниці між кооперацією та створенням аграрного кластеру, та в принципі бояться об’єднуватися, адже це накладає на них певні обов’язки.

 

Про це в інтерв’ю для "Агробізнесу Сьогодні" розповіла експерт з розвитку кластерів та підтримки кластерних ініціатив ГО «АгроЛьвів Консалт» Ганна Антонюк.
 
"Саме питання різниці між кластерами та коопераціями незрозуміле більшості опитаних нами фермерів. Виробники кажуть, що об’єднання передусім у них асоціюється із кооперативом, і багато з них думає, що «кластер» — це те саме. Хоча відповідь на це питання є ключовою відмінністю кластера загалом від будь-якої іншої форми об’єднання", - розповіла експерт.
 
Вона зауважила, що кооператив — це інтеграційне об’єднання з горизонтальними зв’язками. Тобто у такій формі об’єднуються виробники однотипної продукції, щоб мінімізувати витрати на виробництво, виготовляти більші партії і, відповідно, отримати вищу ціну. Кластер — це об’єднання, де до горизонтальної інтеграції виробників додані інші структури, організації, установи, експерти. Це значно складніша форма об’єднання. Йдеться про тих, хто у різний спосіб причетний до діяльності аграріїв і може бути їм корисним вздовж усього ланцюга виробництва і продажу продукції — це і є вертикальні зв’язки. 
 
За її словами у кластері можуть об’єднуватись постачальники ресурсів і сировинних матеріалів, комплектуючих і обладнання; ті, хто займається переробкою, фасуванням і маркуванням продукції; транспортні та логістичні компанії; оптові і роздрібні збутові мережі. Загалом це об’єднання з установами і організаціями, які допомагають сектору розвиватися — органи влади, навчальні і наукові заклади, банківські і страхові установи, агенції розвитку, спеціалізовані ЗМІ, консалтингові компанії чи індивідуальні консультанти, громадські організації тощо. 
 
"Відтак, кластер — це значно ширше об’єднання, і кооператив може бути його членом", - говорить Ганна Антонюк.
 
Вона додала, що українські фермери, часто через негативний історичний досвід об’єднання, дещо упереджено ставляться до пропозицій спільної діяльності і не розуміють своєї індивідуальної вигоди у такій формі роботи.
 
За словами експерта кластери дозволяють ефективніше використовувати кошти, нарощувати конкурентоспроможність, збільшити ринки збуту, обмінюватись досвідом у веденні бізнесу та координувати співпрацю  органами влади.
 
"Зараз, коли про агрокластери говорять на всіх рівнях і закликають до їх створення, основні акценти розставлені саме на перевагах. Проте варто знати і про можливі ускладенення. Аргументів проти створення кластерів немає. Це справді добра й ефективна форма роботи, проте варто взяти до уваги труднощі, які виникають чи можуть виникнути. Слід розуміти, що кластер базується на взаємній довірі і бажанні кожного учасника спільно вирішувати проблеми розвитку. Тому надзвичайно актуальною є постійна мотивація учасників до відкритості та активності", - додала експерт.
   

Cхожі статті

«Сварог» відклала відкриття молочного комплексу
Реалізація пропозицій співробітників BASF дозволила за рік заощадити 53 млн євро
Європа вже в короткостроковій перспективі має відмовитися від квотування української продукції, - експерт
Експорт української агропродукції до Китаю зріс у 12 разів
Китай штовхає попит
1 млн га в Україні придатні для вирощування енергетичних культур
Експерти розробили нову концепцію приватизації в сфері АПК