Як повідомив Олександр Кривенко, кореспондент газети «Агробізнес Сьогодні», участь у заході взяли Максим Мартинюк, виконувач обов’язки Міністра аграрної політики та продовольства України, а також четверо заступників Міністра.
Щоправда очікуваного звіту як такого з боку представників профільного відомства представлено журналістам не було. Надані інфографічні матеріали містили інформацію, що не відбивала стан речей у всіх царинах аграрної політики та продовольства. Зокрема, така галузь, як тваринництво стала терра інкогніто в офіційних паперах відомства для преси. Конференція здебільшого нагадувала день запитань і відповідей, аніж структурований інформаційний захід із чіткими та структурованими повідомленнями від його організатора.
Чи не найбільш популярною під час заходу для медіа стала тема підсумків і перспектив державних дотацій сільгоспвиробникам.
Олена Ковальова, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, погодилась розповісти про деякі аспекти цієї проблематики в ексклюзивному інтерв’ю нашому виданню.
- Пані Олено, у 2018 році державна програма підтримки аграріїв передбачала декілька напрямів, які були покликані здешевити одержання сільгоспвиробниками кредитних ресурсів. Якими є її результати?
– За першою схемою, відомою в професійних колах під кодовою назвою «300-та постанова», передбачалась компенсація відсоткової ставки за кредитами, виданими, як правило, на короткі строки. У 2018-му році на реалізацію цієї програми було спрямовано спочатку 66 млн грн – суму коштів, яка уможливила залучення понад 550 млн грн. кредитних грошей. Їх отримали виключно малі виробники, котрі мали річний оборот до 20 млн грн і займались переважно садівництвом, виноградарством, цукровими буряками. Допомога в цій царині була важливою, бо, наприклад, садове господарство, крім саджанців, іще потребує капітальних інвестицій і оборотних коштів. Така була логіка.
Проаналізувавши з часом можливості бюджету та дізнавшись про запити із різних областей України, ми дійшли висновку, що є ресурс для збільшення обсягу підтримки за цим напрямком, і збільшили його додатковим ресурсом на загальну суму 200 млн грн. Урахувавши шалену кількість звернень на адресу Міністерства від профільних асоціацій про те, що було би бажано зняти обмеження в 20 млн грн, ми пішли назустріч аграріям і прийняли відповідне рішення. Інакше кажучи, спочатку передбачені ресурси вибрали всі маленькі виробники, а потім і інші, які того потребували.
- Як спрацювали державні механізми здешевлення кредитів у тваринництві?
– У цій царині було реалізовано дві програми. Особливо тішить, що вперше були виділені кошти на такі не дуже розповсюджені види діяльності, як аквакультура, козівництво, шовківництво. Близько десяти агровиробників скористалися цією допомогою. Інша програма була покликана стимулювати капітальне будівництво у тваринництві. Мова йде про часткову, 25-відсоткову компенсацію тих витрат, які були понесені на спорудження, реконструкцію тваринницьких ферм і відповідного обладнання. Тут маємо вибірку у декілька мільйонів гривень.
- На адресу Мінагрополітики лунають критичні висловлювання, в яких незадовільно оцінюються результати державних дотацій, які призначались виключно фермерським господарствам і передбачали компенсацію їм відсоткової ставки за кредитами. Як ви оцінюєте цю ситуацію?
– На згадану вами програму державної підтримки аграріїв були закладені кошти в розмірі 500 млн грн. Однак, на жаль, ці ресурси не були масово запитані. Чому? Причина в тому, що, за умовами надання фінансової допомоги, по неї могло звернутись фермерське господарство, у власності чи хоча б у користуванні якого перебуває не більше 500 га земель сільськогосподарського призначення. Втім вартість заставного майна, яке мають такі агровиробники, зазвичай є недостатньою, щоби банк видав кредит. Ось так можна пояснити, чому лише в окремих випадках ця схема спрацювала.
- Доводиться констатувати, що вельми значні бюджетні кошти, призначені фермерським господарствам, не були ними освоєні через недоліки в описаній схемі компенсацій. Чи переглядатиме Мінагрополітики розмір державної підтримки аграріїв за цією програмою, критерії, що висуватимуться її одержувачам, інші її аспекти?
– Ну, дивіться! Зараз ми вивчаємо, що саме можемо змінити, щоби допомогти невеликим агровиробникам, фермерським господарствам із незначними фінансовими розмірами об’єктів заставного майна. Безумовно це непростий, складний процес. У ньому важливо врахувати нормативи Національного банку України, які визначаються певними міжнародними стандартами. Ми подумаємо над тим, хто матиме право доступу до такої програми. Можливо, ми розширимо перелік суб’єктів отримання державної підтримки. Наразі на рівні заступника міністра аграрної політики та продовольства проводяться консультації.
- Скільки планується виділити коштів і на які потреби фермерських господарств?
– Єдине, що маю повідомити, на 2019-й рік передбачається закласти 1 млрд. грн. у бюджет допомоги фермерам. 80 відсотків, тобто 800 млн.грн. буде спрямовано на пряму підтримку, яка традиційно спрямовуватиметься на закупівлю насіння, на гектар сільськогосподарських земельних площ, на сплату єдиного соціального внеску, і на компенсацію додатково до чинних 25 іще 15 відсотків від обсягу витрат на придбання техніки – програму, яка чудово спрацювала. Решту, тобто 200 млн грн ми спрямуємо на рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств для того, щоби надавати безвідсоткові кредити. На них є високий попит, ці ресурси добре вибираються і, в умовах сьогодення, є чудовим інструментом.
- 200 млн грн піде згаданому вами спецфонду у 2019 році. Якою була сума в 2018-му?
– В 2018-му році на безвідсоткові кредити, як і було заплановано, виділено та вже спрямовано адресатам 43 млн грн. Дотації на гектар фермерським господарствам та виплати на кожного із їхніх члена загалом склали 71 млн 300 тисяч гривень. Сумарно сума коштів дорівнює 114 млн 300 тис. грн. Це гроші окремого спецфонду, залишок на рахунку якого перейде на наступний рік додатково до передбачених 200 млн грн.
- Зі спілкувань із очільниками кількох національних неурядових об’єднань аграріїв я маю їхнє незадоволення тим, що в 2018 році Уряд не радився з цими організаціями, коли розробляв порядки використання бюджетних коштів на підтримку сільгоспвиробників, тобто головний документ, яким визначаться механізм розподілу дотацій держави аграріям. Співрозмовники вважають, що саме неврахування позиції профільних громадських організацій стало причиною відносно низької ефективності реалізації державних програм допомоги сільгоспвиробникам. Як ставиться Мінагрополітики до такої критики?
– Всі порядки використання коштів за програмами держпідтримки на 2019 рік ми вже почали опрацьовувати, щоби визначити правила гри якнайшвидше. Я відчуваю, що за деякими програмними напрямками буде вестись інтенсивне обговорення, зокрема у царині переробленої сільськогосподарської продукції. Зауважу також що ми вивчаємо ресурсні можливості, які можуть бути спрямовані на вагони-зерновози. Наприкінці січня – у перших числах лютого плануємо мати згадані вами порядки. Стосовно 2018-року ці документи писались у співпраці з Асоціацією фермерів та приватних землевласників. Наразі за всіма програмами державної допомоги аграріям ми відчуваємо запит на розширення кола учасників громадського обговорення цих планів.
