agro business 160 160

Земельний ринок: пошук справедливого покупця

Земельний ринок: пошук справедливого покупця

/ Агроновини / Четвер, 18 липня 2019 13:25

Публічну дискусію “Ринок землі в Україні: хто має отримати право купувати землю, та якими мають бути обмеження по концентрації земель?” провела нещодавно в Києві Громадська коаліція за скасування земельного мораторію, яка об’єднує в своїх лавах понад 50 організацій.

Як повідомив Олександр Кривенко, журналіст газети «Агробізнес Сьогодні», участь у події взяли представники сільськогосподарських асоціацій, аграрного бізнесу, інвестиційних компаній, Світового банку, експерти із земельних питань і правники, а також представники профільних медіа.

Одним із найгостріших, як і очікувалось, було питання про те, чи варто дозволити іноземцям придбавати сільгоспугіддя. Леонід Козаченко, президент Української Аграрної Конфедерації, вважає, що на продаж землі громадянам і юридичним особам інших країн має бути встановлено десятирічний мораторій. «Не було жодної країни в світі, яка відразу відкрила ринок для іноземців, аби всі кинулись одразу купувати земельні ділянки. Україна не має буде випробувальним майданчиком для таких експериментів», – зазначив промовець.

Як наголосив Геннадій Новіков, голова Аграрного Союзу України, запровадження ринку сільськогосподарських угідь варто розглядати не окремо, а як складову цілісної державної аграрної політики, якій вона не має суперечити. На його думку, якщо земельна реформа буде частиною побудови ефективної моделі розвитку сільських територій в України, то вона уможливить володіння землею тими, хто працює та мешкає в селі, а також має особистий інтерес його розвивати.

Аналогічну думку висловив Андрій Мартин, старший проектний менеджер із земельної реформи Офісу реформ Кабінету Міністрів України. За його словами, обмеження мають стосуватися видів діяльності особи, котра хоче купити земельну ділянку сільськогосподарського призначення. Земля має слугувати головним ресурсом тим особам, які оброблятимуть її, а не інструментом для фінансових операцій. Експерт уважає неприпустимою ситуацію, за якої замість рантьє, який отримує дохід від надання земельної ділянки в оренду, з’явиться інший суб’єкт, який не буде зацікавлений у продуктивному та бережливому використанні земель, у створенні доданої вартості саме у царині сільського господарювання. Отже, на думку Андрія Мартина варто передбачити в законодавстві такі норми, згідно з якими щонайменше впродовж перших кількох років купувати земельну ділянку зможе лише той громадянин, або те підприємство, які вже працюють на ній, тобто справжні виробники аграрних товарів.

Натомість Петро Мельник, виконавчий директор Agricom Group, убачає в таких варіантах функціонування ринку землі підводні камені, позаяк доволі розмитим є саме поняття «сільгоспвиробник», і це створює широкі можливості для зловживань статусом аграрія. Промовець нагадав, зокрема, що в ті часи, коли експортерам, котрі мали статус сільгоспвиробників, із бюджету повертали податок на додану вартість, траплялись непоодинокі ситуації створення фіктивних, по суті, аграрних суб’єктів. Останні реєструвались як сільськогосподарські виробники, доводили податковим органам, що нібито такими і є, однак і після того, як отримували гроші за механізмом компенсації ПДВ, аграрною діяльністю не займались.

zemlya 1

Користуючись нагодою участі в публічній дискусії, в ході її від нашого видання були поставлені кілька запитань.

Перше з них було адресовано Геннадію Новікову:

«Пане Геннадію! Ви сказали, що земельна реформа – це частина розвитку сільських територій. Мені видається так само. Вочевидь, ми не можемо не дбати про перспективи територіальної громади й усіх ресурсів, які там знаходяться. Маю на увазі, зокрема, не лише трудовий потенціал певної громади, а також екологічні аспекти певної території, на що, до речі, звертають увагу захисники природи. Як, на вашу думку, мають будуватися стосунки між бізнесом, який працює на землях певного села та місцевою громадою, щоби були забезпечені інтереси розвитку сільської території?»

У відповідь голова Аграрного Союзу України сказав: «Ми, на жаль, плутаємо, так би мовити, соціальну допомогу, яку надають сільгоспвиробники, тобто суб’єкти різних форм господарювання, школам, дитсадкам тощо. Ми вважаємо, що це так і має бути. Проте такий підхід є хибним. Правильно, коли всі, хто працюють, сплачують податки, і відповідних надходжень достатньо для того, щоби сільська громада витрачала їх на вирішення всіх питань, які виникають. У світі на загал, немає таких ситуацій, аби сільськогосподарський виробник, скажімо, вставляв шибки в школах, або ще щось робив. Немає цього. Лише у нас іще присутній такий рудимент, і тому коли кажуть, що холдинги надають допомогу чи ні, то вже інша справа. Тут і створення робочих місць на 100 гектарів, і розвиток самого бізнесу, який там функціонує. Якщо, наприклад, я не мешкаю на певній сільській території, то чи дитячий садочок, чи тротуар уздовж дороги не становитимуть мені, вибачте, жодного інтересу. Інша справа, якщо я живу в певному селі чи селищі. Отже, коли ми говоримо про комплексну модель, то маємо на увазі, що земельний устрій має відповідати тому, що ми прагнемо побудувати. Якщо ж у одних руках буде зосереджено, скажімо, 500 тисяч гектар, то це суперечитиме такій моделі, тобто тому, що ми декларуємо».

Друге запитання стосувалось Петра Мельника:

«Пане Петре! Чи ви маєте вже модель співпраці з громадою, яка передбачає вирішення не лише питань розвитку вашої компанії як бізнесу, але й ураховує потреби та перспективи розвитку сільських територій, громад, які їх населяють?»

Виконавчий директор Agricom Group відреагував таким чином: «Моя відповідь буде доволі конкретною, і ви, певен, зможете її підтвердити, оскільки, торік відвідали та бачили наш переробний комплекс із виготовлення пластівців у селищі міського типу Михайло-Коцюбинському, що на Чернігівщині. Це перший наш проект – приклад надсучасного в Україні, в Європі та в світі заводу. Завдяки його реалізації вже створено додатково сто робочих місць. Якби ми йшли шляхом пошуку трактористів серед місцевих мешканців, то, певно, і досі їх шукали би там. Інший приклад. Наразі до села Красного, яке так само входить до нашого Чернігівського кластеру, переїжджають двоє фахівців із Одеської області, бо серед місцевого населення, на жаль, бракує претендентів, які могли би гідно у нас працювати. Крім того, три роки тому наша компанія зайшла в село Сербо-Слобідка, Ємільчинського району, що на Житомирщині, і всі бачать, як змінилося там життя на краще. Створюючи робочі місця, ми відроджуємо село. Середня заробітна плата в холдингу дорівнює 700 – 800 доларів уже в поточному році. Я називаю дані, які легко перевірити, позаяк ми дуже часто публікуємо свою статистику. Я впевнений, що наведене якнайкраще ілюструє приклад належної співпраці аграрної компанії з громадою. Ми конкретними справами показуємо, як усе це працює: займаємось сільськогосподарським виробництвом на землі та переробкою його продуктів; не даємо створюватись маленьким князькам, які прагнуть маніпулювати саме людьми похилого віку, враховуючи, що останні не завжди достатньо розуміються на важливих питаннях; ми платимо податки; займаємо гідну позицію в селі, піклуючись про його постійний розвиток».

 

 29 березня 2024
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit ...
Мінливі погодні умови, притаманні весняному періоду, здатні негативно вплинути на ріст і розвиток, а відтак – і на майбутню врожайність озимих, ярих, плодових та інших культур. Щоб попередити потенційні втрати, зробити культурні рослини стійкішими до температурних та інших стрес-факторів і підвищити їх адаптивність, фахівці Ukravit радять включати ...
29 березня 2024
 29 березня 2024
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
У січні-лютому 2024 року Україна відправила на експорт 9,9 тис. тонн яєць, що на 41,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
Продукція під торговельним брендом «ПаТронАт», яку виготовляє ФОП Тронь В.А. в Охтирці на Сумщині, вперше з’явилася ще 2017-го року. Сьогодні ж підприємці пропонують до реалізації близько десятка видів вин і напоїв на меду з додаванням різних ягід і трав, які не мають жодних аналогів ні в Україні, ні за її кордонами.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
Названо тарифи на електроенергію та газ, які діятимуть у квітні. Стало відомо, що подорожчання комунальних послуг можливе після завершення опалювального сезону.
29 березня 2024
 29 березня 2024
Чи можна ще додавати азот до ріпаку? А як щодо фунгіцидів? Деякі посіви ріпаку, особливо на півдні України та в західних регіонах, уже знаходяться на дуже просунутій стадії розвитку.
Чи можна ще додавати азот до ріпаку? А як щодо фунгіцидів? Деякі посіви ріпаку, особливо на півдні України та в західних регіонах, уже знаходяться на дуже просунутій стадії розвитку.
29 березня 2024
 28 березня 2024
Цього тижня в Україні спостерігається чергове зниження цін на моркву.
Цього тижня в Україні спостерігається чергове зниження цін на моркву.
28 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.