Земельний ринок: пошук справедливого покупця

Земельний ринок: пошук справедливого покупця

/ Агроновини / Четвер, 18 липня 2019 13:25

Публічну дискусію “Ринок землі в Україні: хто має отримати право купувати землю, та якими мають бути обмеження по концентрації земель?” провела нещодавно в Києві Громадська коаліція за скасування земельного мораторію, яка об’єднує в своїх лавах понад 50 організацій.

Як повідомив Олександр Кривенко, журналіст газети «Агробізнес Сьогодні», участь у події взяли представники сільськогосподарських асоціацій, аграрного бізнесу, інвестиційних компаній, Світового банку, експерти із земельних питань і правники, а також представники профільних медіа.

Одним із найгостріших, як і очікувалось, було питання про те, чи варто дозволити іноземцям придбавати сільгоспугіддя. Леонід Козаченко, президент Української Аграрної Конфедерації, вважає, що на продаж землі громадянам і юридичним особам інших країн має бути встановлено десятирічний мораторій. «Не було жодної країни в світі, яка відразу відкрила ринок для іноземців, аби всі кинулись одразу купувати земельні ділянки. Україна не має буде випробувальним майданчиком для таких експериментів», – зазначив промовець.

Як наголосив Геннадій Новіков, голова Аграрного Союзу України, запровадження ринку сільськогосподарських угідь варто розглядати не окремо, а як складову цілісної державної аграрної політики, якій вона не має суперечити. На його думку, якщо земельна реформа буде частиною побудови ефективної моделі розвитку сільських територій в України, то вона уможливить володіння землею тими, хто працює та мешкає в селі, а також має особистий інтерес його розвивати.

Аналогічну думку висловив Андрій Мартин, старший проектний менеджер із земельної реформи Офісу реформ Кабінету Міністрів України. За його словами, обмеження мають стосуватися видів діяльності особи, котра хоче купити земельну ділянку сільськогосподарського призначення. Земля має слугувати головним ресурсом тим особам, які оброблятимуть її, а не інструментом для фінансових операцій. Експерт уважає неприпустимою ситуацію, за якої замість рантьє, який отримує дохід від надання земельної ділянки в оренду, з’явиться інший суб’єкт, який не буде зацікавлений у продуктивному та бережливому використанні земель, у створенні доданої вартості саме у царині сільського господарювання. Отже, на думку Андрія Мартина варто передбачити в законодавстві такі норми, згідно з якими щонайменше впродовж перших кількох років купувати земельну ділянку зможе лише той громадянин, або те підприємство, які вже працюють на ній, тобто справжні виробники аграрних товарів.

Натомість Петро Мельник, виконавчий директор Agricom Group, убачає в таких варіантах функціонування ринку землі підводні камені, позаяк доволі розмитим є саме поняття «сільгоспвиробник», і це створює широкі можливості для зловживань статусом аграрія. Промовець нагадав, зокрема, що в ті часи, коли експортерам, котрі мали статус сільгоспвиробників, із бюджету повертали податок на додану вартість, траплялись непоодинокі ситуації створення фіктивних, по суті, аграрних суб’єктів. Останні реєструвались як сільськогосподарські виробники, доводили податковим органам, що нібито такими і є, однак і після того, як отримували гроші за механізмом компенсації ПДВ, аграрною діяльністю не займались.

zemlya 1

Користуючись нагодою участі в публічній дискусії, в ході її від нашого видання були поставлені кілька запитань.

Перше з них було адресовано Геннадію Новікову:

«Пане Геннадію! Ви сказали, що земельна реформа – це частина розвитку сільських територій. Мені видається так само. Вочевидь, ми не можемо не дбати про перспективи територіальної громади й усіх ресурсів, які там знаходяться. Маю на увазі, зокрема, не лише трудовий потенціал певної громади, а також екологічні аспекти певної території, на що, до речі, звертають увагу захисники природи. Як, на вашу думку, мають будуватися стосунки між бізнесом, який працює на землях певного села та місцевою громадою, щоби були забезпечені інтереси розвитку сільської території?»

У відповідь голова Аграрного Союзу України сказав: «Ми, на жаль, плутаємо, так би мовити, соціальну допомогу, яку надають сільгоспвиробники, тобто суб’єкти різних форм господарювання, школам, дитсадкам тощо. Ми вважаємо, що це так і має бути. Проте такий підхід є хибним. Правильно, коли всі, хто працюють, сплачують податки, і відповідних надходжень достатньо для того, щоби сільська громада витрачала їх на вирішення всіх питань, які виникають. У світі на загал, немає таких ситуацій, аби сільськогосподарський виробник, скажімо, вставляв шибки в школах, або ще щось робив. Немає цього. Лише у нас іще присутній такий рудимент, і тому коли кажуть, що холдинги надають допомогу чи ні, то вже інша справа. Тут і створення робочих місць на 100 гектарів, і розвиток самого бізнесу, який там функціонує. Якщо, наприклад, я не мешкаю на певній сільській території, то чи дитячий садочок, чи тротуар уздовж дороги не становитимуть мені, вибачте, жодного інтересу. Інша справа, якщо я живу в певному селі чи селищі. Отже, коли ми говоримо про комплексну модель, то маємо на увазі, що земельний устрій має відповідати тому, що ми прагнемо побудувати. Якщо ж у одних руках буде зосереджено, скажімо, 500 тисяч гектар, то це суперечитиме такій моделі, тобто тому, що ми декларуємо».

Друге запитання стосувалось Петра Мельника:

«Пане Петре! Чи ви маєте вже модель співпраці з громадою, яка передбачає вирішення не лише питань розвитку вашої компанії як бізнесу, але й ураховує потреби та перспективи розвитку сільських територій, громад, які їх населяють?»

Виконавчий директор Agricom Group відреагував таким чином: «Моя відповідь буде доволі конкретною, і ви, певен, зможете її підтвердити, оскільки, торік відвідали та бачили наш переробний комплекс із виготовлення пластівців у селищі міського типу Михайло-Коцюбинському, що на Чернігівщині. Це перший наш проект – приклад надсучасного в Україні, в Європі та в світі заводу. Завдяки його реалізації вже створено додатково сто робочих місць. Якби ми йшли шляхом пошуку трактористів серед місцевих мешканців, то, певно, і досі їх шукали би там. Інший приклад. Наразі до села Красного, яке так само входить до нашого Чернігівського кластеру, переїжджають двоє фахівців із Одеської області, бо серед місцевого населення, на жаль, бракує претендентів, які могли би гідно у нас працювати. Крім того, три роки тому наша компанія зайшла в село Сербо-Слобідка, Ємільчинського району, що на Житомирщині, і всі бачать, як змінилося там життя на краще. Створюючи робочі місця, ми відроджуємо село. Середня заробітна плата в холдингу дорівнює 700 – 800 доларів уже в поточному році. Я називаю дані, які легко перевірити, позаяк ми дуже часто публікуємо свою статистику. Я впевнений, що наведене якнайкраще ілюструє приклад належної співпраці аграрної компанії з громадою. Ми конкретними справами показуємо, як усе це працює: займаємось сільськогосподарським виробництвом на землі та переробкою його продуктів; не даємо створюватись маленьким князькам, які прагнуть маніпулювати саме людьми похилого віку, враховуючи, що останні не завжди достатньо розуміються на важливих питаннях; ми платимо податки; займаємо гідну позицію в селі, піклуючись про його постійний розвиток».

 20 листопада 2019
Після прийняття закону про ринок землі в першому читанні, стало зрозумілим, що попри численні протести селян по всій країні, відкриття ринку землі в Україні уже вирішене. Наразі може йтися винятково про те, як саме буде запущено цей механізм.
Після прийняття закону про ринок землі в першому читанні, стало зрозумілим, що попри численні протести селян по всій країні, відкриття ринку землі в Україні уже вирішене. Наразі може йтися винятково про те, як саме буде запущено цей механізм.
20 листопада 2019
 20 листопада 2019
Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства – Торговий представник України Тарас Качка очікує, що у 2021 року почне працювати "митний безвіз" з Євросоюзом.
Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства – Торговий представник України Тарас Качка очікує, що у 2021 року почне працювати "митний безвіз" з Євросоюзом.
20 листопада 2019
 20 листопада 2019
У Державному агентстві лісових ресурсів оприлюднили фактичні ціни на деревину в онлайн режимі.
У Державному агентстві лісових ресурсів оприлюднили фактичні ціни на деревину в онлайн режимі.
20 листопада 2019
 20 листопада 2019
Експерти USAID розповідають про етапи сертифікації соціальної відповідальності виробника.
Експерти USAID розповідають про етапи сертифікації соціальної відповідальності виробника.
20 листопада 2019
 20 листопада 2019
Відкриття ринку землі дозволить Україні прискорити зростання економіки на 0,5-1,5% ВВП на рік на найближчі п'ять років.
Відкриття ринку землі дозволить Україні прискорити зростання економіки на 0,5-1,5% ВВП на рік на найближчі п'ять років.
20 листопада 2019
 20 листопада 2019
Ціна 1 кг гречки у жовтні 2019 року в Україні зросла до 26,55 грн, що на 27,6% більше, порівняно з попереднім місяцем.
Ціна 1 кг гречки у жовтні 2019 року в Україні зросла до 26,55 грн, що на 27,6% більше, порівняно з попереднім місяцем.
20 листопада 2019

Please publish modules in offcanvas position.