Таку думку висловив науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Артем Педорченко.
За даними Міністерства сільського господарства США (USDA), у 2019 році європейські країни виробили 12,4 млн тонн соєвого шроту, 4,7 млн тонн соняшникового та 12,8 млн тонн ріпакового шроту.
При цьому потреби ЄС складають 30,9 млн тонн соєвого шроту, 7,9 млн тонн – соняшникового і 13,1 млн тонн – ріпакового, зауважив Педорченко. Таким чином, місцеві виробники лише на 58% покривають потреби ЄС у цьому виді агропродукції.
Внаслідок цього країни регіону щороку імпортують близько третини – 21-22 млн тонн – насіння споживаних в ЄС олійних культур: сої – до 15 млн тонн, ріпаку – до 6 млн тонн, соняшнику – до 0,5 млн тонн, а також майже половину олійних шротів – близько 22 млн тонн, які використовуються як корм для тварин, зазначив експерт.
Читайте також: Кукурудза та пшениця продовжують дорожчати
Науковець зауважив, що протягом останніх шести років характерною рисою в експорті олійних з України є стійка тенденція до збільшення поставок до країн ЄС та Азії з одночасним зменшенням частки експорту до країн СНД.
У січні-червні 2020 року, за даними Державної служби статистики, обсяги вітчизняних поставок до Євросоюзу склали: олійних культур на 145 млн дол. США (74 % до відповідного періоду 2019 року.), олій та жирів – на 957 млн дол. США (130 %), залишків і відходів харчової промисловості – на 227 млн дол. США (75 %).
«Хоча в цілому для України показники зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією з Євросоюзом у І півріччі 2020 року погіршились, це не є критичним. Адже у третьому і четвертому кварталах ймовірні помітні зрушення в її обсягах як у грошовому так і у кількісному виразі, що диктуватимуться поставками з урожаю нового сезону, який починається для ріпаку з липня, а для сої та соняшнику – з вересня, а також ростом цін на згадувані види агропродукції на світових ринках», – підсумував Артем Педорченко.
