Банер

Найбільш поширені хвороби сої та ефективність препаратів компанії BASF для їх контролю

Понеділок, 13 червня 2016, 14:13
Соя є основною зернобобовою культурою у світі, яка має велике продовольче, технічне та агротехнічне значення. Її вирощування було однією з умов процвітання стародавніх цивілізацій. Вона й тепер відіграє ключову роль у виробництві зерна, білку, олії. За площею посіву у світі соя посідає перше місце серед зернобобових культур та четверте — за посівними площами після пшениці, кукурудзи і рису, потіснивши останніми роками ячмінь.

 

С.Я. КОБАК, кандидат с.-г. наук
С.І. КОЛІСНИКкандидат с.-г. наук
О.В. СЕРЕВЕТНИКкандидат с.-г. наук
Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН
 
Слід зазначити, що виробництво сої в Україні характеризується динамічним зростанням посівних площ і валових зборів. У зв’язку з цим ми повинні більше говорити про питання порушення рівноваги в системі рослина-патоген-довкілля, творцями якої, на жаль, ми і є.
 
Що мається на увазі. Зростання посівних площ під соєю, недотримання сівозміни, надмірне насичення короткоротаційних сівозмін культурами, які виносять величезну кількість вологи, поживних речовин та масове спрощення агротехніки — все це сприяє зростанню ареалу шкодочинних організмів, зокрема, збудників хвороб у посівах сої.
 
В 30-50-ті роки ХХ ст. у посівах сої переважали такі хвороби, як фузаріоз, аскохітоз, біла гниль, і зустрічались вони у вигляді плямистостей листків, при цьому не завдаючи великої шкоди. Пізніше додатково поширились септоріоз, пероноспороз, церкоспороз, кореневі гнилі, які пошкоджують всі органи рослин сої, що суттєво впливає на кількість та якість одержаної продукції.
 
Сьогодні сою уражує близько 50 хвороб, із них понад 30 грибних, 10 бактеріальних і 6 вірусних, які проявляються на різних фазах росту і розвитку рослин — від проростання насіння до повної стиглості. Це спочатку призводить до сильного зрідження посівів, а в подальшому — до зниження індивідуальної продуктивності її рослин та, в цілому, урожайності насіння. Ця культура досить часто уражується одночасно декількома хворобами, що знижує урожайність її зерна на 15-20 % і більше, вміст білку — на 4-18 %, вміст жиру — на 1,6-5,6 %. Встановлено, що основним захворюванням сої є фузаріоз (Fusarium spp.), який викликає фузаріоз сходів, кореневі гнилі дорослих рослин та фузаріозне в’янення. Серед цих патогенів значних економічних втрат завдають кореневі гнилі. Вони уражують її молоді сходи і дорослі рослини, що провокує загнивання і відмирання головного та бокових коренів. Сильне ураження сходів може призвести до їх масової загибелі.
 
Найбільш розповсюдженим є ураження сходів фузаріозом (Fusarium oxysporum Schl). Ця хвороба поширена в багатьох регіонах соєсіяння і може спричинити загибель понад 43% проростків сої. Захворювання проявляється дуже рано — починаючи з початку проростання насіння. Сильне ураження на початку проростання насіння призводить до загибелі сходів, при слабкому ураженні сходів рослини виживають, але відстають у рості, мають меншу продуктивність. Розвиток фузаріозного в’янення залежить від видового складу збудника, стійкості сортів, технології вирощування і впливу екологічних факторів. Загибель рослин в окремі роки може сягати до 30 %, сходів — до 37-43%. Хвороба розповсюджена в основному в районах із сухішим кліматом. Основними джерелами фузаріозної інфекції є насіння і рослинні рештки уражених рослин, які, попадаючи в ґрунт, заражують його. Відомо, що фузарії починають рости за температури + 4 °С, тоді як насіння набубнявіє і починає проростати за + 6-8 °С, а оптимальна температура для цього — +15-20 °С. Відповідно, сівба в холодний грунт та ранньовесняна холодна погода затримують проростання насіння, що в свою чергу збільшує ймовірність ураження насіння цим збудником і призводить до зниження врожаю. Ураження насіннєвого матеріалу також проходить при збиранні в сиру погоду і зберіганні при вологості більше 14-15%.
 
Пероноспороз, або несправжня борошниста роса (Peronospora manshurica Sydov) — одна з найбільш розповсюджених і шкодочинних хвороб сої. Наразі захворювання поширене в усіх регіонах соєсіяння Європи, Америки, Азії і деяких країн Африки. Шкодочинність хвороби полягає у гальмуванні росту проростків, зменшенні асиміляційної поверхні листків, що впливає на зниження продуктивності до 40%, маси 1000 насінин — на 6 % і більше, вміст жиру — на 1-2 %. При сильному ураженні бобів пероноспорозом, їх маса зменшується на 47 %, маса насіння — на 50 %.
 
Відомо дві форми прояву цієї хвороби: дифузна і локальна. Найбільш небезпечна дифузна форма, яка призводить до засихання і обпадання 40% уражених листків, боби при цьому недорозвинуті або не утворюються взагалі. Таких рослин буває небагато, але вони є джерелом первинної інфекції у посіві. Сильний прояв локальної форми захворювання зменшує урожай майже наполовину.
 
Збудник септоріозу (іржавої плямистості) — незавершений гриб Septoria gliсines L. Hemmi, який упродовж вегетаційного періоду розповсюджується із сім’ядолей на листки, стебла, боби та насіння. Польові втрати можуть сягати до 17,4%, при штучному зараженні — до 65-78%. Як правило, джерелом інфекції септоріозу є насіння і рослинні залишки, на яких формуються пікнідії з конідіями, що заражують листки протягом вегетації. Інкубаційний період становить 7-10 днів, розвивається збудник септоріозу за температури повітря від + 5 до + 36 °С, оптимальна температура — + 24-28 °С при відносній вологості повітря 80-90 %. Випадання інтенсивних дощів та висока середньодобова температура повітря у другій половині липня-серпні, а також присутність на листках сої роси — є основними причинами масового ураження рослин сої цією хворобою.
 
Аскохітоз — одна з найбільш розповсюджених хвороб на Далекому Сході періоду 60-90-х років ХХ ст., де ураження сягало до 100 %. На сьогодні із найбільш шкодочинного захворювання воно перетворилося у найменш розповсюджене. В південних областях України захворювання має місце, проте прояв хвороби спостерігається не кожного року. Збудник аскохітозу сої — незавершений гриб Ascohyta sojaecola Abramov порядку Pychidiales. Хвороба на рослинах сої проявляється від початку появи сходів до збирання врожаю. При сильному розвитку аскохітозу уражуються всі органи рослин: сім’ядолі, листки, стебла, боби та насіння. Найбільш небезпечна насіннєва форма інфекції, при якій насіння загниває і втрачає схожість, а слабо уражене — дає сходи із хворими сім’ядолями. Прогресує вона при підвищеному зволоженні, загущенні посівів. Недобір урожаю зерна від аскохітозу за вологої погоди може становити 15-20 %.
 
Рак стебла сої — хвороба, зумовлена патогенною діяльністю гриба Phomopsis sojae Lehm. Це карантинне захворювання, яке вважається одним із найбільш шкодочиних цієї культури. Досить поширений у Бразилії, Канаді, США тощо. Серед європейських країн виявлений у Болгарії, Югославії, Франції, Росії тощо. На території України ця хвороба обмежено розповсюджена. Збудник раку стебла сої уражує всі надземні органи в період вегетації. Зберігається у вигляді міцелію на рослинних рештках і насінні. Оптимальні умови для розвитку хвороби — висока відносна вологість повітря протягом тижня після зараження та помірні температури 20-25 °С. Втрати урожаю від цієї хвороби можуть сягати від 20 до 80 %.
 
Церкоспороз (Cercospora diazu Miura) розповсюджений всюди і уражує як культурні, так і дикі форми сої. Ураження сходів цією хворобою може сягати 52-97%. Встановлено, що молоді рослини при ураженні патогеном не гинуть, а продовжують розвиватися, однак урожайність культури при цьому знижується удвічі-тричі, вміст жиру — на 2-7 %, протеїну — на 4-5%. Джерелом інфекції може бути заражене насіння, пожнивні рештки уражених рослин, а також інфіковані бур’яни.
 
Отже, існує досить широкий ареал різних фітопатогенних організмів, які завдають значних збитків майбутньому врожаю сої. Видовий склад збудників та інтенсивність їх розвитку пов’язаний не тільки з генетичними особливостями сортів сої, а й з еколого-географічними умовами, в якому вирощується ця культура. Тому, враховуючи різке збільшення посівних площ під соєю, слід розробити і впровадити науково обґрунтовану систему захисту від шкодочинних патогенів, що дасть змогу контролювати значну кількість захворювань і, відповідно, повною мірою реалізовувати генетичний потенціал сучасних сортів сої.
 
Одним із числа надійних світових лідерів з виробництва засобів захисту рослин для сої є компанія BASF, яка успішно працює на українському ринку із 1992 року та має широкий спектр цих продуктів, зокрема фунгіциди, інсектициди, гербіциди, протруйники, регулятори росту, родентициди.
 
З урахуванням великої кількості інфікованого насіння сої та інфекційного навантаження на полях, що постійно зростає, компанія BASF запропонувала українським сільгоспвиробникам унікальне комплексне рішення для захисту насіння і паростків сої — Стандак®Топ, який вже здобув популярність у країнах-лідерах із вирощування цієї культури. Це продукт «3 в 1», що містить 3 діючі речовини: фіпроніл (250 г/л), тіофанат метил (225 г/л) і піраклостробін (25 г/л), які мають фунгіцидну, інсектицидну дію і забезпечують позитивний вплив на фізіологічні процеси в рослині. Фіпроніл відомий своєю високою ефективністю проти твердокрилих підгризаючих шкідників і є «золотим стандартом» у контролі дротяників і личинок пластинчастовусих шкідників. Тіофанат метил має тривалий захисний ефект, високу системність і є ефективним за температури від +5 °С, а піраклостробін завдяки трансламінарній дії дозволяє ефективно захистити прикореневу зону проростка. Використання двох діючих речовин, що мають фунгіцидну активність, дозволяє контролювати широкий спектр хвороб і запобігти розвитку резистентності патогенів.
 
Враховуючи дощовий і холодний травень 2016 року, особливо важливою є висока ефективність препарату у контролі фузаріозу проростків. За даними лабораторних досліджень (Augusto César Pereira Goulart, Embrapa Agropecuária Oeste, Dourados, 2010), рівень ураження проростків фузаріозом за використання Стандак®Топ становив 2%, порівнюючи з 25% на контролі і 12% за використання інших популярних діючих речовин. Також препарат є ефективним у контролі таких хвороб, як церкоспороз, переноспороз, антракноз, пліснявіння насіння і фомопсис. Позитивний фізіологічний вплив на рослини досягається завдяки впливу піраклостробіну на процеси дихання, а саме: зменшення виділення етилену підвищує стресостійкість рослин і подовжує тривалість функціонування листкового апарату, а підвищення активності нітратредуктази збільшує майбутній урожай. Схожість насіння, обробленого Стандак®Топ, на 14-й день після сівби була на 24 % вищою, ніж на контролі (дані лабораторних досліджень компанії BASF, 2011). Попри несприятливі для вегетації рослин сої умови при застосуванні препарату у нормі 1 л/т насіння підвищення урожайності у 2015 році становило: 2,8 ц/га (ТОВ «Агросоюз», Житомирська обл.) і 2,4 ц/га (ТОВ «Ольга», Вінницька обл.).
 
Одним із високоякісних продуктів компанії є фунгіцид Абакус® (піраклостробін, 62,5 л/га + епоксиконазол, 62,5 л/га), двокомпонентний препарат нового покоління з двома механізмами дії для контролю хвороб сої та інших сільськогосподарських культур впродовж вегетації. Перевагами цього фунгіциду є:
 
  •  довгий та надійний контроль широкого спектру хвороб сої;
  •  застосування як у профілактичних, так і лікувальних цілях;
  •  забезпечення AgCelence® ефекту;
  •  збільшення маси 1000 насінин;
  •  підвищення ефективності фотосинтезу;
  •  збільшення засвоєння азоту рослинами сої;
  •  посилення стійкості рослин культури до стресу.
 
В 2015 році в умовах Полтавщини, Рівненщини та Харківщини застосування фунгіциду Абакус® (1,5 л/га) у фазі бутонізації (BBCH 51) для контролю хвороб у посівах сої забезпечило прибавку урожаю насіння від 9 до 33 %. Поряд із цим використання цього фунгіциду на фоні передпосівної обробки насіння, яка включала також продукти компанії BASF — інокулянт ХайКот Супер Соя 1,42 л/т + Екстендер 1,42 л/т та протруйник Стандак® Топ (1,0 л/т), прибавка врожаю насіння досягла 26-46 %.
 
Важливим моментом у системі захисту сої є час обробок. При визначені часу обробок варто перш за все орієнтуватись на фазу росту рослини, а вже потім на поширення, наявність або відсутність хвороби. В умовах інтенсивного росту сої, який починається із періоду формування генеративних органів (фаза бутонізації), існує велика ймовірність ураження культури хворобами. Якщо ознак захворювання не видно, то це в жодному разі не означає, що його немає. Тому застосування фунгіциду Абакус® (1,5 л/га) у фазах бутонізації (BBCH 51) або початок цвітіння (BBCH 61) на фоні протруювання насіння Стандак® Топ (1,0 л/т) забезпечило рівень урожайності насіння сої 2,55-2,54 т/га, що більше на 34-33 % порівняно з варіантом без обробок.
 
Таким чином, беззаперечним є той факт, що одним із найважливіших елементів технологічного процесу вирощування сої та й всіх сільськогосподарських культур, який впливає не тільки на збереження, а й на підвищення урожайності, є система захисту від хвороб, яка повинна включати захист посівів, починаючи від насіння і протягом періоду вегетації рослин. Продукти компанії BASF вирішують ці проблеми. Проте необхідно пам’ятати, що ефективність фунгіцидів буде максимальною при їх профілактичному застосуванні.
   

Cхожі статті

Досвід використання біостимулятора Атонік® Плюс при вирощуванні соняшнику
Комбайни Case IH Axial-Flow® серії 30: система ефективної потужності Efficient Power у дії
Належне живлення озимого ріпаку – прямий шлях до отримання найвищих урожаїв та прибутку
Як посієш — так пожнеш!
Сучасні технології Kverneland для агробізнесу
Механізація вирощування гречки
Урожайність має виправдовувати витрати