Банер

Новий номер

№10(353) травень 2017



	 

	Молочна продуктивність

	купити електронну версію:

	  
Архів номерів
Передплата

Основні рубрики

 


 



Агентство Промышленных Новостей

Вирощування і переробка слив: успішний досвід молодого садівництва

altНаталя КУЗЬО, спеціально для "АС"
«Зібрати максимум інформації, запастися терпінням, робити все з любов’ю, скласти продуманий бізнес-план і дотримуватися його, а також не боятися експериментів» - такі п’ять основних порад молодим садівникам і тим, хто тільки планує зайнятися садівництвом, дає Галина Мітітелу - садівниця з Львівської області, агропідприємство якої є унікальним прикладом ведення комерційного садівництва. І не лише тому, що жіноче фермерство в Україні - це вже рідкісне та унікальне явище, а й тому, що пані Мітітелу обрала не традиційне садівництво, в основі якого яблука, а спеціалізоване фермерство з вирощування слив.

 

На ринку треба мати свою особливість
Дотримуючись своєї ж таки поради - експериментувати - Галина Мітітелу поряд з основною промисловою площею садить й інші фруктові дерева, а також незвичні для місцевості культури, наприклад, фундук. Зазначає, що це найкращий спосіб визначити, що ж дає найбільший урожай на конкретній території та виділитися на ринку «нетрадиційною» продукцією. Свого часу і сливи були певним експериментом, адже традиційне садівництво в Україні, не кажучи про південні області, асоціюється перш за все з яблуками. «Щоб досягти успішного результату, потрібно мати особливість. Робити те, що усі, можливо, і простіше, адже є змога використати чужий досвід, але слід пам’ятати і про конкуренцію», - зазначає Галина Мітітелу.
 
Сільське господарство постійно дає уроки
Разом з тим, фермерство і особливо садівництво пані Галина бізнесом не називає. Каже, якщо сад сливи росте 6–7 років і треба вкладати у нього кошти, час, здоров’я, при цьому весь цей період не отримуючи жодних прибутків - це важко назвати бізнесом. Передумовою створення її господарства «Вікторія-В» було те, що разом із сім’єю вона проживала у сільській місцевості, мала певний досвід у вирощуванні дерев та кущів і любила цю справу. Господарство розпочинало свою роботу на орендованих землях. Перше, що робили перед закладанням великого саду - вчилися, збирали досвід, зверталися до науковців, розробляли проект.
 
altНині «Вікторія-В» - це сад на площі 5 га у стадії плодоношення. Сортів слив вирощують декілька, найкращий урожай отримують від сортів Стенлей та Тулеу Грас. Згадуючи перший урожай, Галина Мітітелу каже і про уроки, які він дав, хоча і був невеликий. Перше, з чим зіткнулися - це реалізація. Каже, якщо займатися садівництвом професійно і зробити його основним джерелом прибутку, то перш за все слід подумати про реалізацію, адже слива - культура, так би мовити, «свіжого ринку» і зберегти її у первісному вигляді до періоду «не сезону» неможливо. Фермеру ж, по-перше, не вигідно реалізувати весь урожай відразу, а, по-друге, обсяги виробництва не завжди дають змогу це зробити. Навіть перший, невеликий урожай господарства «Вікторія-В» було надзвичайно складно продати на свіжий ринок за адекватною ціною, а перспектива віддавати багаторічну працю за «копійки» не тішила.
 
«Природа, садівництво і заняття сільським господарством постійно дають уроки, і дуже важливо правильно їх зрозуміти, - каже Галина Мітітелу. - Після першого свого урожаю ми зробили висновок про необхідність переробки частини продукції. Частково самі, частково з допомогою консультантів обрали найбільш оптимальне для себе рішення - сушіння. До того ж, нам вдалося отримати грант від данського проекту «Агро-Львів», котрий покрив частину витрат на сушильне обладнання. Придбали сушарки вітчизняного виробництва. Вони повністю відповідають нашим потребам, прості, зручні у користуванні».
 
Сушіння без втрат
Йдеться про електричне обладнання із продуктивністю близько 250 кг на добу. Пані Галина вже кілька років користується сушарками і називає такий спосіб зберігання продукції найкращим для масштабів її господарства. Раніше розглядала ще замороження, але такі плоди мають особливі вимоги до продажу і тим самим обмежують у ринку збуту, до того ж, замороження - більш витратний процес. Сушіння ж дало змогу працювати практично без втрат урожаю і самостійно визначати, яку частину продукції продати, а яку використати для виготовлення сухофруктів. Нині на своєму господарстві обладнала спеціалізовані приміщення, у кожному з яких правильно налаштований мікроклімат для виконання конкретних функцій. Відтак, на господарстві «Вікторія-В» є три приміщення: для свіжої продукції, де зберігають щойно зібрані плоди, котрі продають на свіжому ринку, а також ті, котрі згодом піддадуть переробці; приміщення для сушіння, яке якраз і обладнане сушильними установками; і приміщення для зберігання вже висушених плодів, обладнане спеціальною вентиляційною системою, щоб сухофрукти не прогнивали і не втрачали своїх властивостей. Таке зонування суттєво полегшує роботу, а продукція зберігається якісніше і довше.
 
Оптимізація - це запорука успіху

alt

Галина Мітітелу вважає, що однією з основних запорук успіху та прибутковості є максимальна оптимізація. Слива починає плодоносити в кінці липня і триває цей період орієнтовно до кінця вересня, саме в цей час і використовується сушильне обладнання, а далі установки простоюють. Щоб збалансувати використання обладнання, отримуючи при цьому додатковий прибуток, садівниця вирішила надавати послуги із сушіння ягід, фруктів, овочів, зелені, грибів іншим фермерським господарствам, які не мають власних потужностей, а також окремим фізичним особам. Усім, хто хоче зайнятися садівництвом, пані Галина радить відразу думати і про такі нюанси, адже рано чи пізно грамотному менеджеру все одно доведеться оптимізувати використання обладнання та інших ресурсів. Загалом ідей для раціонального використання своїх можливостей пані Мітітелу має багато. До прикладу, як альтернативу промисловим аналогам планує виготовляти наливки та консервації, які вирізнятимуться екологічністю та натуральністю.
 
Ідея створення продукції, так би мовити, з фермерського поля до столу споживача без промислових посередників спонукала до ще однієї новації на господарстві «Вікторія-В». Галина Мітітелу розповідає: «Сушена слива - це продукт корисний і популярний серед споживачів, але сама по собі слива у сушеному вигляді не така популярна, адже сухофрукти найчастіше використовують для виготовлення напоїв. Саме тому виник задум запропонувати споживачу готовий набір для узвару. Відтак, у своїх колег, котрі вирощують яблука та груші, ми купуємо продукцію, сушимо її та продаємо у наборах разом з нашими сливами. Задум виявився успішним, такі набори мають високий попит, і ми дуже задоволені, що свого часу прийняли правильне рішення». Така різновекторність у роботі дає змогу господарству «Вікторія-В» знижувати ризики сезонності у своїй роботі, маючи, таким чином, заробіток впродовж усього року.
 
Зараз Галина Мітітелу продукцію зі свого господарства продає безпосередньо споживачеві, однак у найближчому майбутньому планує налагодити продаж ресторанам, кафе, їдальням та іншим закладам харчування, а також не відкидає варіанту спів-праці з харчовими підприємствами, які переробляють фрукти, оскільки сад росте, урожайність збільшується і ринок збуту так чи інакше треба буде розширювати. Проте пріоритетом і надалі залишається власна переробка та підтримка свого «повного циклу».
 
Високу ціну може виправдати тільки якість
Хоча досвід львівської садівниці вже такий, що дозволяє їй ним ділитися, однак сама ж пані фермер не приховує, що постійно вчиться та запрошує до себе досвідчених науковців-садівників. В основному зараз консультацій потребує щодо ефективного і нешкідливого застосування засобів захисту, адже хоче вирощувати максимально натуральну та екологічно чисту продукцію. Із власних знань і досвіду каже, що тільки продукція вирощена з мінімальним вмістом хімікатів та максимально можливим використанням біологічних методів захисту і догляду, продукція з екологічно чистих зон та доглянутих ґрунтів може дати конкурентну перевагу малому і середньому виробнику. Конкурувати з агрохолдингами та корпораціями такі підприємства не можуть, саме тому слід шукати свою нішу та розвивати її. І тільки справді висока якість продукції може виправдати вищу ціну порівняно з цінами промислових гігантів.
 

alt

На традиційне запитання про найближчі плани з вдосконалення господарства та поліпшення роботи керівниця господарства «Вікторія-В» відповідає не традиційно загальними фразами про збільшення урожайності та нові ринки збуту, а конкретними пунктами свого бізнес-плану та домовленостей: придбати машину для нарізання яблук та мийку для фруктів і на ще не засадженій землі (3,5 га) посадити груші та яблуні. А щодо більшого урожаю, то залишається лише чекати, адже з кожним роком сад дає все більше слив. «Більшого урожаю у наступному сезоні з нетерпінням чекаємо не тільки ми, - зазначає Галина Мітітелу. - Нині у нас вже є замовники на врожай для торгівлі у свіжому вигляді і для заморозки. Оцінивши наш сад, партнери визнали, що основна перевага наших сортів у тому, що вони довго зберігаються, добре транспортуються, мають маленьку кісточку і чудові смакові властивості».
   

Опубліковано в журналі

№17(264) вересень 2013

Cхожі статті

Що таке додана вартість і з чим її «їдять»?
Чим жнивуємо?
Кукурудза - «фінансовий хліб»
Земля - аграріям?
Ріпак розчаровує
Урожай олійних-2012: ПРОГНОЗ
Низький баланс