Банер

Агрономія Сьогодні

Підготовка до посіву озимих зернових

Знезараження посівного матеріалу і захист сходів від хвороб має велике значення у формуванні потенціалу майбутнього врожаю.
Детальніше... №14(189) липень 2010
 

Десикація

Застосування десикації сприяє зменшеню вологості зерна та насіння, полегшує збирання врожаю, зменшує забур’яненість, а також втрати врожаю та затрати на доведення до стандарту зібраного насіння.
Детальніше... №14(189) липень 2010
 

Хвороби ріпаку

Іван МАРКОВ, канд. біолог. наук, професор кафедри фітопатології Національного університету біоресурсів і природокористування України

На озимому і ярому ріпаку значний недобір урожаю насіння спричиняють хвороби різної етіології. Із інфекційних хвороб ріпаку найбільш поширеними і шкодочинними в Україні є снігова плісень, чорна ніжка (ризоктоніоз), несправжня борошниста роса (пероноспороз), чорна плямистість (альтернаріоз), рак стебла, або некроз кореневої шийки (фомоз), біла гниль або склеротиніоз (білостеблість), сіра гниль (ботрідіоз), світла плямистість (циліндроспоріоз), вертицильозне в’янення (вертицильоз), фузаріозне в’янення (фузаріоз), бактеріоз коренів на озимому ріпаку, слизистий бактеріоз на ярому ріпаку. Менш розповсюдженими хворобами на ріпаку є біла плямистість (кільцева плямистість або сіростеблість), борошниста роса, кила звичайна мозаїка, зморшкувата мозаїка, чорна кільцева плямистість, вірус жовтухи турнепса, позеленіння квіток тощо.
Детальніше... №14(189) липень 2010
 

Технологічні аспекти вирощування ріпаку

Володимир КУРЦЕВ, канд. с.-г. наук
Кіровоградський інститут агропромислового виробництва УААН
Одним із важливих завдань, спрямованих на піднесення аграрного сектору економіки України в сучасних умовах є підбір культур, спроможних давати високу прибутковість виробникам. Особлива роль у цьому належить ріпаку, олія з якого завдяки унікальним біологічним і хімічним властивостям знаходить широке застосування у харчовій та в багатьох галузях народного господарства.
Детальніше... №13(188) Липень 2010
 

Удобрюємо сонечко

Система удобрення соняшнику складається з трьох прийомів: основного, рядкового і підживлення.

Соняшник має добре розвинену кореневу систему, яка проникає на глибину 3-4 м, а в горизонтальному напрямку - на 0,8-1,2 м, що дає змогу рослинам засвоювати вологу та елементи живлення з глибоких шарів ґрунту. Він добре використовує фосфор і калій ґрунту, а також післядію раніше внесених добрив, здатний засвоювати фосфор і калій з важкорозчинних сполук ґрунту і добрив.

Детальніше... №5(180) Березень 2010
 
«ПочатокПопередня151152153154155156157НаступнаКінець»

Сторінка 157 з 157