agro business 160 160

Сівба та удобрення

/ Агрономія Сьогодні / Середа, 11 травня 2011 10:20

Юрій МАЩЕНКО, канд. с.-г. наук,

Андрій АНДРІЄНКО, канд. с.-г. наук, Кіровоградський інститут агропромислового виробництва НААН України
Серед круп’яних культур, які вирощуються в Україні, найбільші площі займає гречка. Розташування цієї культури в сівозміні відіграє важливу агротехнічну роль.
 Сівба
Гречку вирощують у суцільних та широкорядних посівах. На окультурених полях ріст і розвиток рослин більше залежить від густоти посіву, ніж від його способу сівби. На таких полях обидва способи (широкорядний і рядковий) забезпечують практично однаковий урожай. В умовах виробництва кращим є той спосіб, який забезпечує вищу врожайність з відмінною якістю насіння за оптимальних витрат праці та коштів.
Високі врожаї гречки можна отримати як у широкорядних, так і в звичайних посівах. У посушливі роки гречку доцільно сіяти вузькорядним способом із нормою висіву насіння 40 кг/га, а в більш вологі -- широкорядним із тією ж нормою висіву. На ґрунтах родючих, але засмічених, недостатньо окультурених, схильних до ущільнення і запливання в умовах недостатнього зволоження, при сівбі в оптимальні та ранні строки гречку варто висівати широкорядним способом, а в більш пізні як і в післяукісних, так і в пожнивних посівах на досить окультурених ґрунтах -- суцільним рядковим способом.
Ефективність способу сівби визначається ступенем засміченості поля. Якщо він значний, то широкорядний спосіб формує урожай вищий, ніж рядковий, а на чистих від бур’янів посівах він поступається останньому або рівнозначний. Так, на посівах із широкорядним способом сівби гречки в дослідах Сумської дослідної станції на окультурених ґрунтах широкорядний спосіб не мав переваг у порівнянні зі звичайним рядковим, позаяк він потребує додаткових витрат праці та коштів на обробіток міжрядь, і при рівному врожаї з рядковим, з точки зору економіки, є менш ефективним.
Але все ж таки існують умови, коли широкорядний спосіб сівби є кращим за звичайний рядковий. При широкорядному способі сівби формується більш потужна вегетативна маса гречки, у порівнянні зі звичайним рядковим, розвивається майже вдвічі більше додаткових гілок і суцвіть. У зв’язку з цим, при широкорядному способі сівби на менш загущених ділянках площа живлення кожної рослини більша, ніж на добре загущених. Надходження поживних речовин до квітів та плодів при цьому підвищується, що прискорює проходження процесів плодоутворення у рослин широкорядних посівів, покращує якість насіння. За широкорядного способу сівби рослини мають більшу кількість листків, високорослі, зі значною кількістю бічних гілок, суцвіть та плодів. Вміст хлорофілу в багатьох випадках також більший саме у рослин у широкорядних посівах.
Рослини більш посилено гілкуються, одночасно збільшуючи листкову поверхню. Це сприяє кращому затіненню поверхні ґрунту та значному скороченню продуктивних витрат ґрунтової вологи на випаровування. Вологість ґрунту на широкорядних посівах у шарі 10-20 см та 20-30 см на 1,5-2,9% більше, ніж на звичайних рядкових.
При широкорядному способі сівби у рослин гречки краще розвинута коренева система, корені здатні використовувати вологу на глибині 60-80 см, приріст урожайності, порівняно із суцільною сівбою, становить від 0,16 до 0,22 т/га.
 
Удобрення
Важливе значення у підвищенні врожайності гречки має також використання мінеральних добрив. Серед факторів життя рослин, які піддаються регулюванню, застосування добрив є найбільш суттєвим, проте реалізація потенціалу культури залежить ще й від підбору сорту для конкретної агрокліматичної зони.
Існує багато методів установлення оптимальних норм мінеральних добрив. Тривалий час основним був польовий дослід, за якого установлювали середні норми добрив і до них розробляли поправочні коефіцієнти залежно від вмісту елементів живлення у ґрунті, попередника, кислотності ґрунтового розчину та гранулометричного складу ґрунту. Цей метод залишається визначальним і до сьогодні, але тепер більше використовують розрахунково-балансові методи встановлення оптимальних норм добрив. Основними з них є розрахунок норм добрив за виносом елементів живлення запрограмованою урожайністю, за виносом елементів живлення запрограмованим приростом урожайності, а також встановлення норми добрив за бальною оцінкою ґрунту й окупністю одиниці добрив приростом урожайності. Балансові методи враховують винос елементів живлення плановою урожайністю, запаси елементів живлення у ґрунті, коефіцієнти засвоєння елементів із запасів ґрунту, прямої дії і післядії внесених органічних та мінеральних добрив, післяжнивних решток.
Все це свідчить про складність програмованої сфери, яка, з одного боку, зумовлена випадковим імовірним характером природних факторів. Поки що не вивчено механізм впливу цих факторів, не описано його з необхідною математичною точністю. З іншого боку, труднощі пов’язані з рівнем агротехніки, який характеризується можливостями господарства: якістю та кількістю техніки, насіння, матеріальними і людськими ресурсами. Сукупність цих чинників призведе до того, що застосування розрахункових норм мінеральних добрив знаходиться на рівні вивчення, особливо в умовах виробництва. Існує безліч рекомендацій щодо норм внесення мінеральних добрив під гречку, але урожайність цієї культури не збільшується. У зв’язку з цим опрацьовування методів розрахунку норм добрив, ураховуючи потенційні можливості конкретного поля, є актуальним.
Врахувати всі чинники під час програмування урожаю неможливо, проте внесення добрив є керованим фактором рівня урожайності, який можна визначити різними методами.
Отже, перший метод -- балансовий. Він базується на основі балансу елементів живлення, який складується під культурою.
Наша робота була спрямована на визначення найбільш ефективних агроприйомів при вирощуванні гречки. Дослідження проводили у фермерському господарстві «Лан» Знам’янського району Кіровоградської області. Попередник -- озима пшениця, що вирощувалася по пару без внесення добрив. Дослідження показали, що внесення мінеральних добрив, розрахованих на різну врожайність, не впливало на тривалість міжфазних періодів. Застосування у технологічному процесі різних способів сівби при вирощуванні досліджуваних сортів також майже не змінювало строки настання фаз розвитку та тривалість періоду вегетації гречки. Водночас, на ці показники суттєво впливав температурний режим періоду вегетації, а також скоростиглість сорту.
Відмічено також позитивний вплив мінеральних добрив та способів сівби на фотосинтетичну активність і подовження періоду накопичення надземної маси рослинами гречки. Кращі умови розвитку рослин створювалися у широкорядних посівах при застосуванні добрив, розрахованих балансовим та комплексно-нормативним методами на урожайність 2 т/га.
На елементи структури врожаю, а саме на кількість сформованих гілок у досліджуваних сортів, суттєво впливали як добрива, розраховані різними методами, так і способи сівби. Рослини сорту Кара-Даг порівняно до сорту Вікторія формували більшу кількість гілок, а також більшу масу 1000 насінин. На коливання показника маси 1000 насінин сорту Вікторія істотно впливали як мінеральні добрива, так і способи сівби, тоді як на масу насіння сорту Кара-Даг -- лише добрива.
При вирощуванні сорту Вікторія за рядкового способу сівби більша урожайність формувалася на фоні мінеральних добрив, розрахованих комплексно-нормативним методом, -- 2,10 т/га, а при широкорядному способі сівби -- за внесення добрив, розрахованих балансовим методом на 2 т/га -- 2,21 т/га, що на 96,3 та 106,5% більше порівняно з контролем. При вирощуванні сорту Кара-Даг як рядковим, так і широкорядним способом більшу урожайність (2,44 та 2,64 т/га відповідно) отримали при застосуванні добрив, розрахованих балансовим методом на 2 т/га.
 
Економічна ефективність
 
За умов зростання ефективності технологічних заходів, які сприяють реалізації продуктивності гречки, можна забезпечити більше виробництво продукції з розрахунку на одиницю земельної площі при найменших витратах, підвищити рівень прибутків і рентабельність у рослинництві. Економічна оцінка досліджуваних агрозаходів є досить важливим показником, який повною мірою дасть можливість визначитися з вибором кращих елементів технології. У розрахунках враховували прямі грошово-матеріальні витрати, які включали оплату праці, витрати на насіння, добрива, паливно-мастильні матеріали, а також виплати у фонди соціального страхування, пенсійний та інші, відрахування на амортизацію та поточний ремонт. В основу розрахунків економічної ефективності взято ціни на сільськогосподарську та промислову продукцію, що склалися на біржовому ринку України у 2011 році.
За вирощування різних сортів гречки з шириною міжрядь 15 або 45 см на фоні мінеральних добрив, розрахованих різними методами, встановлено, що застосування добрив збільшувало вартість валової продукції з 8560 грн/га (у варіанті без добрив при рядковій та широкорядній сівбі) до 21120 грн/га (у варіанті з добривами, розрахованими балансовим методом на врожайність 2 т/га і широкорядній сівбі) (див. табл.). Водночас внесення мінеральних добрив збільшувало витрати на вирощування, а найвищими вони були при використанні балансового методу розрахунку норм добрив на врожайність 2,0 т/га. При сівбі гречки рядковим способом витрати також збільшувалися порівняно до широкорядного: у сорту Вікторія -- на 481,76-485,23 грн/га, а сорту Кара-Даг -- на 640,24-644,08 грн/га.
 
Економічна ефективність вирощування різних сортів гречки залежно від способу сівби та програмованих норм мінеральних добрив*
Сорт
Спосіб сівби
Метод розрахунку норм добрив
Вартість продукції, грн/га
Витрати, грн/га
Умовно-чистий дохід, грн/га
Додатковий умовно-чистий дохід, грн/га
Рентабельність, %
Вікторія
рядковий
без добрив
8560,00
3980,68
4579,32
-
112,9
балансовий на 1,5 т/га
12000,00
6031,41
5968,59
1389,27
97,0
балансовий на 2,0 т/га
16400,00
7831,74
8568,26
3988,94
107,3
комплексно-нормативний на 2,0 т/га
16800,00
6042,97
10757,03
6177,71
161,7
широкорядний
без дорив
8560,00
3495,99
5064,01
-
142,4
балансовий на 1,5 т/га
12080,00
5546,91
6533,09
1469,09
115,6
балансовий на 2,0 т/га
17680,00
7349,98
10330,02
5266,01
138,2
комплексно-нормативний на 2,0 т/га
16560,00
5557,74
11002,26
5938,26
179,3
Кара-Даг
рядковий
без добрив
9440,00
4305,16
5134,84
-
117,1
балансовий на 1,5 т/га
12720,00
6355,52
6364,48
1229,63
98,2
балансовий на 2,0 т/га
19520,00
8161,34
11358,66
6223,82
136,8
комплексно-нормативний на 2,0 т/га
17200,00
6366,35
10833,65
5698,81
155,0
широкорядний
без добрив
10560,00
3661,80
6898,20
-
185,5
балансовий на 1,5 т/га
13520,00
5711,44
7808,56
910,37
134,4
балансовий на 2,0 т/га
21120,00
7519,09
13600,91
6702,72
178,1
комплексно-нормативний на 2,0 т/га
19680,00
5726,11
13953,89
7055,69
222,7
* -- Розрахунки за цінами 2011 року.
 
Застосування мінеральних добрив переважно збільшувало умовно чистий дохід незалежно від сорту та способу сівби. Вищим він був за широкорядного способу сівби сорту Кара-Даг при внесенні добрив, розрахованих балансовим та комплексно-нормативним методами на заплановану врожайність 2,0 т/га, -- 13600,91 та 13953,89 грн/га відповідно. Більший показник додаткового умовно чистого доходу від внесення добрив, розрахованих комплексно-нормативним методом на урожайність 2,0 т/га, був також при сівбі гречки сорту Кара-Даг широкорядним способом -- 7055,69 грн/га, який на 1356,88 грн/га вищий щодо сівби рядковим способом.
Більшу рентабельність -- 222,7% забезпечувало вирощування гречки сорту Кара-Даг за широкорядного способу сівби на фоні добрив, розрахованих комплексно-нормативним методом на урожайність 2,0 т/га, але досить високим цей показник відмічено і при застосуванні розрахункових норм добрив балансовим методом на урожайність 2,0 т/га, який становив 178,1%.
Таким чином, враховуючи показники ефективності вирощування гречки за різних технологічних заходів в умовах Степу України економічно доцільною є сівба сорту Кара-Даг широкорядним способом на фоні мінеральних добрив, розрахованих комплексно-нормативним методом на урожайність 2 т/га. За сівби гречки в господарствах рядковим способом також варто застосовувати мінеральні добрива, розраховані комплексно-нормативним методом, незалежно від сорту, що висівається. Завдяки використанню мінеральних добрив підвищується вихід валової продукції, її вартість з одиниці площі, умовно чистий дохід та рентабельність. Проте впровадження інтенсивних технологій завжди вимагає збільшення виробничих витрат.

 

 28 березня 2024
Цього тижня в Україні спостерігається чергове зниження цін на моркву.
Цього тижня в Україні спостерігається чергове зниження цін на моркву.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Період залежності українського ринку від імпорту вершкового масла завершився. На тлі збільшення пропозиції вітчизняна продукція помітно подешевшала, і європейське масло стало неконкурентним в Україні.
Період залежності українського ринку від імпорту вершкового масла завершився. На тлі збільшення пропозиції вітчизняна продукція помітно подешевшала, і європейське масло стало неконкурентним в Україні.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Перші аукціони з оренди державних земель в Україні можуть бути оголошені вже влітку цього року.
Перші аукціони з оренди державних земель в Україні можуть бути оголошені вже влітку цього року.
28 березня 2024
 28 березня 2024
До свого 25-річчя провідний виробник мікробних і ферментних препаратів провели ребрендинг та відкрили нову сторінку в історії компанії!
До свого 25-річчя провідний виробник мікробних і ферментних препаратів провели ребрендинг та відкрили нову сторінку в історії компанії!
28 березня 2024
 28 березня 2024
У 2023 році зберігалася загальна тенденція до скорочення обсягів імпорту сільгосптехніки до України.
У 2023 році зберігалася загальна тенденція до скорочення обсягів імпорту сільгосптехніки до України.
28 березня 2024
 28 березня 2024
Сучасне сільське господарство наголошує на ефективному та екологічно чистому використанні ресурсів з метою досягнення максимальної врожайності та якості врожаю. Передпосівне внесення добрив під час смугового обробітку ґрунту та внесення добрив під час вегетації є ключовими методами, що сприяють оптимальному розвитку рослин і досягненню бажаних результатів. Ця стаття присвячена різним технологіям та інноваціям від BEDNAR.
Сучасне сільське господарство наголошує на ефективному та екологічно чистому використанні ресурсів з метою досягнення максимальної врожайності та якості врожаю. Передпосівне внесення добрив під час смугового обробітку ґрунту та внесення добрив під час вегетації є ключовими методами, що сприяють оптимальному розвитку рослин і досягненню бажаних ...
28 березня 2024

Please publish modules in offcanvas position.