Банер

Новий номер

№14(357) липень 2017



	 

	Жнива: фініш та старт

	купити електронну версію:

	  
Архів номерів
Передплата

Основні рубрики

 


 



Агентство Промышленных Новостей

Ефективність застосування біопрепаратів за різних систем удобрення кукурудзи на зерно і соняшнику

Д. В. ЛІТВІНОВдоктор с.-г. наук ННЦ 
«Інститут землеробства НААН»
О. В. ШМОРГУНканд. с.-г. наук 
ТОВ «Компанія «БТУ-Центр»
Проблема фосфорного живлення рослин полягає у тому, що валові запаси фосфору в більшості ґрунтів в основному чималі, однак на значній частині площ орних земель продуктивність зернових культур лімітується нестачею рухомих форм фосфору. Коефіцієнт використання фосфору із мінеральних добрив навіть при достатньому його внесенні становить лише 10–20%, тоді як азоту — до 50%, калію — до 70%.

 

Рухомі форми мають
вагоме значення
Найбільший вплив на формування урожайності сільськогосподарських культур мають рухомі форми фосфатів, який проявляється на початку росту та розвитку рослин і особливо сильно відчувається на стадії проростків. Проте рухомі форми фосфатів у ґрунті знаходяться у незначній кількості, що пояснюється знаходженням фосфору в ґрунті в слаборозчинній мінеральній та недоступній рослинам органічній формах, це і стримує подальше зростання продуктивності сільськогосподарських культур.

Вміст рухомого фосфору і можливість використання рослиною внесеного фосфору, як вказує Е. Рассел, залежить від двох факторів. Перший — розмір кореневої системи рослини, тобто об’єм ґрунту, з якого культура може використовувати фосфор. Другий — властивість кореневої системи культури використовувати менш доступні форми фосфору за рахунок різної кількості виділених культурою органічних кислот та кількості й активності ґрунтової біоти.

Дослідженнями Ф. В. Чирикова було встановлено, що майже всі сільськогосподарські культури, лише за винятком тих їх видів (гречка, люпин, горох та ін.), у яких співвідношення СаО/Р2О5 більше 1,3, здатні поглинати фосфор, розчиняючи фосфати своїми ексудатами або вивільняючи фосфор за рахунок інтенсивного поглинання з ґрунтового розчину катіонів кальцію. Зернові колосові культури, кукурудза, соняшник поглинають лише рухому його форму, оскільки вище назване співвідношення у цих культур значно менше цього показника, тому вони добре реагують на внесення легкорозчинних форм фосфорних добрив та позакореневе підживлення, оскільки енергійно вбирають фосфор і менше кальцій. Для росту і розвитку сільськогосподарських культур важливим є не лише вміст рухомих фосфатів у ґрунті, але й ступінь їхньої рухомості.

На сьогодні забезпеченість рослин рухомими сполуками фосфору можливо покращити завдяки введенню у технологію вирощування сільськогосподарських культур таких елементів, як внесення фосфатмобілізуючих бактеріальних препаратів та проведення позакореневого підживлення рослин у критичні фази розвитку.

Умови та мета досліджень
Мета досліджень полягала у вивченні ефективності грунтового біопрепарату — Граундфікс + Липосам, та біопрепаратів для позакореневого підживлення — Органік-баланс, Біокомплекс БТУ-Р для технічних культур, Біо­комплекс БТУ-Р для зернових культур і біоприлипач — Липосам на посівах гібриду соняшнику — Олівер і гібриду кукурудзи на зерно — Хорол.

Дослідження ефективності біопрепаратів Граундфікс, Липосам, Органік-баланс, Біокомплекс БТУ-р для технічних і зернових культур на посівах соняшнику і кукурудзи на зерно в польових дослідах проводили в 2016 р. на Панфильській ДС ННЦ «Інститут землеробства НААН», яка розташована у Київській області Яготинському районі с. Панфили.

За даними агрохімічного аналізу вихідних зразків, досліджений ґрунт — чорнозем типовий малогумусний, вміст гумусу в орному шарі варіює від 3,08 до 3,15%, у підорному — від 2,72 до 2,9%. Ґрунт характеризується високим умістом фосфору — 233–270 мг/кг ґрунту в орному і 227–270 мг/кг — у підорному шарах, високим і середнім вмістом обмінного калію (80–100 мг/кг ґрунту). Реакція ґрунтового розчину слабокисла, ступінь насичення вбирного комплексу основами високий (85–99%). За своїм складом і властивостями ґрунт цілком придатний для вирощування усіх сільськогосподарських культур, які рекомендовані для цієї зони. Агротехніка досліджень загальноприйнята і рекомендована для зони проведення досліджень. Захист рослин від шкідників, хвороб і бур’янів загальноприйнятий і координується на основі даних спостережень їхнього розвитку відповідно до умов року.

Агрометеорологічні умови в період проведення досліджень формувалися відповідно до зазначеного агрокліматичного району. У квітні на два тижні раніше середніх багаторічних строків (4–5 квітня) відбувся стійкий перехід середньої добової температури повітря через +10 °C, розпочався період активної вегетації сільгоспкультур. Середня місячна температура повітря у квітні виявилася на 3–4 °C вищою за норму і в абсолютному визначенні становила плюс 11,1–12,4 °C. Опади відмічалися упродовж 6–11 днів. Їх кількість становила 26–34 мм (52–77% місячної норми). Запаси продуктивної вологи ґрунту були достатніми та оптимальними.

У травні спостерігалася нестійка за температурним режимом з опадами погода. Опади відмічалися протягом 11–18 днів. Їх кількість становила 91–108 мм (169–235% місячної норми). У першій половині червня переважала прохолодна з опадами (до 46% місячної норми) погода. Упродовж третьої декади червня розвиток сільськогосподарських культур проходив в умовах жаркої з дефіцитом опадів погоди.

У більшості днів липня і серпня утримувалася жарка з незначною кількістю опадів погода. Розвиток сільськогосподарських культур відбувався за умов здебільшого спекотної погоди та недостатніх вологозапасів у ґрунті. Інтенсивне накопичення тепла суттєво прискорило розвиток пізніх культур і, відповідно, скоротило їх період вегетації. Середня місячна температура повітря у вересні виявилася вищою за норму на 1–2 °C. Незначні опади відмічалися лише упродовж 1–3 днів, їх кількість становила 3–13 мм. Це одна з найменших сум опадів за період спостережень з 1961 по 2016 рр.

Методи дослідження використовували такі: польовий — визначення взаємодії об’єктів досліджень з природніми та агротехнічними факторами; вимірювальний та ваговий — формування врожаю соняшнику та кукурудзи на зерно; математико-статистичний — для оцінки достовірності отриманих результатів досліджень.

Схема досліду

Дослід № 1 — соняшник (сівозміна — горох-пшениця озима-соняшник-ячмінь ярий-кукурудза на зерно):

Спосіб застосування — внесення у ґрунт

  1. Контроль (загальноприйнята технологія — система удобрення N90P60K90 + побічна продукція попередника);
  2. Внесення у грунт (Граундфікс 5 л/га + Липосам 0,5 л/га) + позакореневе підживлення* + загальноприйнята технологія;
  3. Внесення у грунт (Граундфікс 10 л/га + Липосам 0,5 л/га) + позакореневе підживлення** + загальноприйнята технологія.
 
Дослід № 2 — кукурудза на зерно (сівозміна — горох-пшениця озима-кукурудза на зерно-ячмінь ярий):

Спосіб застосування — внесення у ґрунт

  1. Контроль (загальноприйнята технологія — система удобрення N60P60K60 + побічна продукція попередника);
  2. Внесення у грунт (Граундфікс 5 л/га + Липосам 0,5 л/га) + позакореневе підживлення* + загальноприйнята технологія;
  3. Внесення у грунт (Граундфікс 10 л/га + Липосам 0,5 л/га) + позакореневе підживлення** + загальноприйнята технологія.
 
Дослід № 3 — кукурудза на зерно (сівозміна — горох-пшениця озима-кукурудза на зерно-ячмінь ярий):

Спосіб застосування — внесення у ґрунт

  1. Контроль (система удобрення — побічна продукція попередника);
  2. Внесення у грунт (Граундфікс 5 л/га + Липосам 0,5 л/га) + позакореневе підживлення* + загальноприйнята технологія;
  3. Внесення у грунт (Граундфікс 10 л/га + Липосам 0,5 л/га) + позакореневе підживлення** + загальноприйнята технологія.
 
Примітка: позакореневе підживлення

* — соняшник і кукурудза: Органік-баланс 0,4 л/га + Липосам 0,2 л/га.

** — соняшник у фазі зірочки: Біокомплекс БТУ-р для технічних культур 0,5 л/га + 0,2 л/ га Липосам;

** — кукурудза у фазі викидання волоті: Біокомплекс БТУ-р для зернових культур 0,5 л/га + Липосам 0,2 л/га.

Результати досліджень
Дослідження динаміки зміни кількості рухомого фосфору в ґрунті протягом вегетації соняшнику показало, що на контрольному варіанті у фазі цвітіння його вміст у ґрунті зменшився на 17,0%, а на час збирання — на 28,6%, порівняно з контрольним відбором зразка ґрунту (рис. 1).
 
Рис. 1. Вміст рухомого фосфору в грунті на посівах соняшнику, мг/кг

У варіантах із внесенням ґрунтового біопрепарату Граундфікс у дозах 5 і 10 л/га + Липосам 0,5 л/га на час проходження фази цвітіння соняшнику вмісту рухомого фосфору в ґрунті порівняно з контролем зріс на 23,2% і 34,0% відповідно. На час збирання ця закономірність була збережена і становила 16,2% і 26,9%.

У посівах кукурудзи на зерно, яку розміщували після пшениці озимої у чотирипільних сівозмінах за органо-мінеральної системи удобрення, яка передбачала заорювання побічної продукції попередника (солома пшениці озимої) і внесення мінеральних добрив у дозах N60P60K60 встановлено, що внесення ґрунтового біопрепарату Граундфікс у дозі 10 л/га + Липосам 0,5 л/га забезпечило збільшення вмісту рухомого фосфору в ґрунті у фазі викидання волоті на 24,1%, а на час збирання — 16,1% порівняно з контролем (рис. 2).
 
Рис. 2. Вміст рухомого фосфору в ґрунті, мг/кг
 

У варіанті з внесенням грунтового біопрепарату Граундфікс у дозі 5 л/га його вміст у грунті у фазі викидання волоті зріс на 7,1% порівняно з контролем, а під час збирання зменшився на 14,1%. На нашу думку, це пов’язано з формуванням більшого рівня продуктивності культури за внесення 5 л/га біопрепарату порівняно з контролем, а також зі зменшенням вологи в ґрунті.

При вирощуванні кукурудзи на зерно за органічної системи удобрення (заорювання лише побічної продукції попередника) і внесення ґрунтового біопрепарату Граундфікс у дозі 10 л/га спостерігалась така ж закономірність, як і за органо-мінеральної системи удобрення (рис. 2). Проте збільшення рухомого фосфору в ґрунті впродовж вегетації було меншим в 3,2 і 1,5 разів відповідно.

Таким чином, внесення ґрунтового біопрепарату Граундфікс у дозі 10 л/га + Липосам 0,5 л/га забезпечувало стабільно високий вміст рухомого фосфору в ґрунті протягом усієї вегетації сільськогосподарських культур.

Для підвищення ефективності дії ґрунтового біопрепарату Граундфікс, стійкості рослин до впливу стресових факторів та формування продуктивності і якості зерна сільськогосподарських культур проведено позакореневі підживлення протягом вегетаційного періоду, відповідно до схеми досліду.

Аналіз урожайних даних показав, що на фоні органо-мінеральної системи удобрення у сівозміні внесення ґрунтового біопрепарату Граундфікс у дозі 5 л/га + Липосам та проведення позакореневого підживлення біо­препаратами Органік-баланс + Липосам та Біокомплекс БТУ-р для технічних культур + Липосам отримано біологічну урожайність соняшнику 4,79 т/га, що на 0,60 т/га, або 14,3% вище порівняно з контрольним варіантом (4,19 т/га) (табл. 1).
 
Таблиця 1. Урожайність соняшнику та показники якості зерна за
органо-мінеральної системи удобрення і різних норм біопрепаратів, 2016 р.
 
Примітка * — фаза 3–5 листків — Органік-баланс 0,4 л/га +
Липосам 0,2 л/га + фаза зірочки — Біокомплекс БТУ-р для технічних
культур 0,5 л/га + 0,2 л/га Липосам

Збільшення дози препарату Граундфікс до 10 л/га + Липосам 0,5 л/га та проведення позакореневого підживлення дозволило підвищити рівень біологічної урожайності культури до 5,02 т/га, тобто біологічна ефективність цієї моделі досліду порівняно з контролем становила 0,83 т/га, або 19,8%.

При визначенні якості урожаю встановлено особливості накопичення протеїну і жиру в насінні соняшнику. Залежно від моделі досліду, вміст протеїну в зерні змінювався від 20,17 до 20,84%, а жиру — від 43,32 до 43,72%. Найвищий вміст протеїну (20,84%) і жиру (43,72%) у насінні соняшнику забезпечила модель досліду, яка передбачала внесення біопрепарату Граундфікс 10 л/га на фоні загальноприйнятої у досліді системи удобрення та проведення позакореневого внесення біопрепаратів Органік-баланс + Липосам та Біокомплекс БТУ-р для технічних культур + Липосам.

За результатами досліджень на посівах кукурудзи встановлено, що за органо-мінеральної системи удобрення (солома пшениці озимої + N60P60K60) внесення у ґрунт біопрепарату Граудфікс + Липосам у комплексі з позакореневим внесенням препаратів Органік–баланс + Липосам і Біокомплекс БТУ-р для зернових культур + Липосам забезпечило формування біологічного урожаю зерна на рівні 8,21–8,53 т/га, що на 13,9 і 18,3% вище порівняно з контрольним варіантом — 7,21 т/га (табл. 2).
 
Таблиця 2. Урожайність кукурудзи та показники якості зерна залежно
від системи й удобрення і норм біопрепаратів, 2016 р.
 
Примітка * — фаза 3–5 листків — Органік-баланс 0,4 л/га +
Липосам 0,2 л/га + фаза викидання волоті — Біокомплекс БТУ-р
для зернових культур 0,5 л/га + 0,2 л/га Липосам

Слід відмітити, що біологічний урожай зерна в посівах кукурудзи, за результатами досліджень, досягав найвищих значень (8,53 т/га) за моделі досліду, яка передбачала внесення біопрепарату Грундфікс у дозі 10 л/га та за позакореневого підживлення препаратами Органік-баланс + Липосам і Біокомплекс БТУ-р для зернових культур + Липосам, що на 4,6% вище порівняно з моделлю досліду з дозою внесення 5 л/га Граундфікс.

Застосування біопрепарату Граундфікс за позакореневої обробки посівів кукурудзи біопрепаратами Органік–баланс +Липосам і Біокомплекс БТУ-р для зернових культур + Липосам позитивно впливало на якісні показники зерна кукурудзи порівняно із загальноприйнятою технологією. Зокрема, відмічено зростання вмісту протеїну на 0,58–0,60%, жиру — на 0,11–0,17%, крохмалю — на 0,34–0,88% порівняно з контролем.

Внесення біопрепаратів Граундфікс, Органік-баланс, Біокомплекс БТУ-р для зернових культур і Липосам у посівах кукурудзи на зерно, яку вирощували у чотирипільній сівозміні за органічної системи удобрення (побічна продукція попередника), забезпечило формування біологічної урожайності культури на рівні 6,76–7,07 т/га (табл. 2).

Так, за внесення у ґрунт біопрепарату Граундфікс у дозі 5 л/га та проведення позакореневої обробки біопрепаратами Органік-баланс + Липосам та Біокомплекс БТУ-р для зернових культур + Липосам отримано приріст урожайності до контролю 0,85 т/га, або 14,4%. Застосування біопрепарату Граундфікс у дозі 10 л/га і позакореневе підживлення забезпечило суттєве зростання урожайності на 1,16 т/га, або 19,6% до контролю.

Також слід відмітити ефективнішу дію комплексу біопрепаратів саме за органічної системи удобрення у сівозміні (ефективність препаратів в умовних одиницях на 0,5–1,3% була вищою, порівняно з органо-мінеральною системою удобрення).

Встановлено позитивний вплив ґрунтового біопрепарату Граундфікс із Липосамом та позакореневого підживлення препаратами Органік-баланс + Липосам, Комплекс БТУ-р для зернових культур + Липосам на показники якості зерна кукурудзи. Вміст протеїну і жиру підвищився відповідно на 0,16–0,37 і 0,20–0,23% щодо контролю. Також відбулося зростання кількості крохмалю на 0,19–0,44% у зерні кукурудзи за застосування цих препаратів порівняно з контрольним варіантом.

Аналіз економічної ефективності використання біопрепаратів у різних системах удобрення досліджуваних культур наведено в таблиці 3. Так, внесення на посівах кукурудзи грунтого біопрепарату Граундфікс у дозі 5 і 10 л/га та проведення двох позакореневих підживлень (Органік-баланс + Липосам, Біокомплекс-БТУ-р для зернових культур + Липосам) дозволило збільшити умовно-чистий прибуток, порівняно з контролем, за органо-мінеральної системи удобрення відповідно на 11,3 і 13,8%, за органічної — на 11,2 і 14,1%. На посівах соняшнику за органомінеральної системи удобрення умовно чистий прибуток становив 12,5 і 16,6%.
 
Таблиця 3. Економічна ефективність застосування біопрепаратів за
різних систем удобрення, 2016 р.
 
Примітка: к — контроль, * — 0,32* — контроль 2;
Собівартість 1 т: кукурудза — 4000 грн, соняшник — 9650 грн.

За рахунок підвищення дози внесення грунтового біопрепарату Граундфікс до 10 л/га отримано вищий умовно-чистий прибуток, порівняно з внесенням 5 л/га Граундфіксу, на кукурудзі за органо-мінеральної системи удобрення на 725 грн/га, органічної — на 685 грн/га, а також на соняшнику за органо-мінеральної системи — на 1664,5 грн/га

Висновки
Таким чином, встановлено, що внесення грунтового біо­препарту Граундфікс у дозі 10 л/га забезпечувало збільшення рухомих форм фосфору протягом вегетації на досліджуваних культурах із різних систем удобрення в 1,1–1,3 разів порівняно з контролем.

Комплексне застосування грунтового біопрепарату Граундфікс + Липосам та проведення позакореневих підживлень (Органік-баланс + Липосам та Біокомплекс БТУ-р для зернових культур + Липосам, Біокомплекс БТУ-р для технічних культур + Липосам) забезпечило збільшення продуктивності кукурудзи на зерно порівняно із прийнятою технологією вирощування на 13,9–19,6%, соняшнику — на 14,3–19,8%.

Застосування біопрепаратів підвищило отримання умовно-чистого прибутку на кукурудзі на 11,2–14,1%, на соняшнику — 12,5 і 16,6%, порівняно з контролем.
   

Опубліковано в журналі

№3(346) лютий 2017

Cхожі статті

Весняний догляд
Септоріоз озимої пшениці. Чого чекати навесні?
Синтезатори енергій
Вплив осіннього прикореневого підживлення озимини на урожайність та якість зерна
«Ноу-тіл» як основа стабільності
Переваги вирощування гороху на зрошенні
Підвищення продуктивності пшениці озимої та ріпаку