Банер

Новий номер

№14(357) липень 2017



	 

	Жнива: фініш та старт

	купити електронну версію:

	  
Архів номерів
Передплата

Основні рубрики

 


 



Агентство Промышленных Новостей

Агрозахід для збереження родючості ґрунтів

О. М. ГАЙДЕНКОканд. техн. наук,
старший науковий співробітник, вчений секретар
Ю. В. КЕРНАСЮКканд. екон. наук,
старший науковий співробітник лабораторії маркетингу,
економічного аналізу та захисту інтелектуальної власності
Кіровоградська державна сільськогосподарська ДС НААН
За умов високих цін на мінеральні добрива і скорочення обсягів внесення органічних добрив в аграрному виробництві значну увагу потрібно приділяти сучасним агроекологічним заходам раціонального використання рослинних решток — одного з важливих джерел збереження і відтворення родючості ґрунту.

 

Вирішення проблеми дефіциту
органічних добрив
За останні роки у вітчизняному сільському господарстві намітилася тенденція відновлення втрачених позицій у багатьох галузях аграрної сфери та здійснюється перехід до інтенсивних форм організації виробництва, що потребує екологічного зваженого і науково обґрунтованого підходу до ведення агробізнесу з урахуванням необхідності зосередження уваги на підходах до збалансованого використання основного та найбільш цінного ресурсу — землі.

Найбільшу увагу привертає проблема збереження родючості ґрунту. Зі зростанням в агросфері рівня антропогенного навантаження внаслідок інтенсифікації сільськогосподарського виробництва та наявним дефіцитом органічних добрив через скорочення поголів’я великої рогатої худоби значного поширення набувають сучасні інноваційні технології агроекологічного землеробства, які базуються на раціональному використанні пожнивних решток рослин, що залишаються на полях після збирання основного врожаю.

Впродовж 2013–2015 рр., за даними аналізу інформації Державної служби статистики України, в середньому з розрахунку на 1 га загальної посівної площі господарствами вносилося лише 0,5 т органічних добрив, що майже в 20–30 разів менше рекомендованих обсягів їх використання. Окрім цього, їх вносили лише на 2% від усієї площі посіву, а мінеральні — на 80–81% (діагр. 1–2).
 
Діагр. 1. Частка посівної площі, яка удобрена органічними добривами в Україні
 
Джерело: Державна служба статистики

Компенсувати наявний дефіцит органічних добрив у найближчі роки через відновлення поголів’я великої рогатої худоби буде доволі складно, оскільки для цього потрібне не одне десятиліття кропіткої праці і вкладання значних фінансових коштів. Це змушує застосовувати перспективні напрями призупинення зменшення втрат гумусу в ґрунтах та покращення їх родючості, в тому числі і за рахунок подрібнення рослинних залишків із використанням спеціальних технічних засобів — мульчувачів.

Загальновідомо, що мульчування є важливим агротехнологічним заходом у рослинництві, який поряд з удобрювальними властивостями сприяє захисту ґрунтів від руйнування ударами дощових крапель, поверхневого запливання й утворення кірки, надмірного висихання у літній період року і промерзання взимку, а також забезпечує снігозатримання і зменшення поверхневого стоку та змиву.
 
Діагр. 2. Питома вага посівної площі в Україні, яка удобрена
мінеральними добривами
 
Джерело: Державна служба статистики

Мульчувачі подрібнюють післяжнивні залишки соняшнику, кукурудзи та інших сільськогосподарських культур, а також валки соломи з рівномірним розподіленням на усій поверхні ґрунту. Це, безумовно, найкраща альтернатива їх спалюванню на полі, що ще практикується в окремих господарствах.

Важливо зрозуміти, що агротехнологічний захід у вигляді проведення мульчування також зменшує ерозійні процеси і зберігає вологу в ґрунті.

Різноманіття вибору
Одним зі стримувальних чинників поширення означеного агрозаходу у вітчизняних господарствах є той факт, що необхідність у його застосуванні виникла лише в останні 15 років внаслідок значного скорочення поголів’я тварин і зменшення виробництва органічних добрив. Адже до початку 2000-х років в Україні був відсутній серйозний попит на означені технології агроекологічного виробництва, а наявна пропозиція спеціальних технічних засобів для проведення мульчування не задовольняла потреби учасників ринку.

На сьогодні ситуація в аграрному секторів кардинально змінилася. На ринку матеріально-технічних засобів для сільського господарства працює значна кількість як вітчизняних, так і іноземних фірм, що пропонують широкий вибір мульчувачів за прийнятними цінами для всіх категорій товаровиробників. Водночас, для товаровиробника доволі складно зробити правильний вибір, оскільки на ринку представлена значна їх кількість різних марок у ціновому діапазоні, що варіює від 100–300 тисяч до декількох мільйонів гривень.

Насамперед на вітчизняному ринку техніки для АПК представлені вже традиційні подрібнювачі марки ПН-2,0 і ПН-4,0 виробництва ТОВ НВП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» (Україна), МР-2,7 і МР-5,4 ПАТ «Уманьферммаш» (Україна), RCM5515 компанії Great Plains (США), а також модельний ряд Gaspardo CHIARA 200 та Gaspardo TORNADO 230 / 250 / 280 / 310 і Grifone 470 (Італія), KUHN RM (Франція).

Мульчувачі ПН-2,0 та ПН-4,0 подрібнюють післяжнивні рештки соняшнику, кукурудзи, ячменю та інших культур, валки соломи з рівномірним розподіленням їх на всій поверхні ґрунту. Висока щільність розташування універсальних ножів із двостороннім заточуванням, їхній профіль і маса забезпечують оптимальне подрібнення рослинних залишків (табл. 1).
 
Таблиця 1. Основні технічні характеристики мульчувачів для
подрібнення рослинних залишків виробництва
ТОВ НВП «БІЛОЦЕРКІВМАЗ» (Україна)
 

Мульчувачі означених моделей дозволяють, по-перше, отримати бездоганну якість подрібнення завдяки високій частоті обертання ротора, його великому діаметру, довгим ножам, і їхній великій кількості на одиницю його довжини; по-друге, оптимізувати перетворення рослинних залишків на поживні речовини; і по-третє, забезпечити ефективне знищення бур’янів і шкідників сільськогосподарських культур.

Окремо слід відзначити можливість вибору робочої ширини, яка необхідна для високопродуктивної і легкої роботи, що є запорукою зменшених експлуатаційних витрат.

Перспективні моделі мульчувачів пропонує відома віт­чизняна кампанія ВАТ «Уманьфермаш» — багатопрофільне підприємство, яке багато років займається сільськогосподарським машинобудуванням.

Мульчувач рослинних залишків МР-2,7 та МР-5,4 призначений для подрібнення пожнивних решток сільськогосподарських культур, у тому числі грубостеблих із кореня, з одночасним рівномірним розсіюванням подрібненої маси на поверхні ґрунту (табл. 2).
 
Таблиця 2. Технічна характеристика мульчувачів рослинних
залишків виробництва ВАТ «Уманьфермаш» (Україна)
 

Робочий орган — ротор із рухомими ножами. Привід ротора — від валу відбору потужності трактора, а висота зрізу стебла регулюється за допомогою установки і регулювання коліс агрегату.

Серед багатого різноманіття технічних засобів іноземного виробництва значний інтерес представляють мульчувачі компаній KUHN і Maschio Gaspardo, специфікація основних характеристик яких наведена в табл. 3–4.
 
Таблиця 3. Технічна характеристика мульчувачів для подрібнення
рослинних залишків із різною шириною захвату
виробництва KUHN (Франція)
 

Maschio Gaspardo — італійська компанія, що об’єднує групу підприємств у різних країнах світу, які спеціалізуються на виробництві техніки для обробітку ґрунту, посіву та догляду за сільськогосподарськими культурами.

Мульчувачі рослинних решток компанії Maschio Gaspardo забезпечують якісне подрібнення стерні кукурудзи, соняшнику, сої та соломи зернових культур, гички та трав із рівномірним розподілом подрібнених решток на поверхні, що значно полегшує наступні обробітки ґрунту та прискорює розклад органічних решток (табл. 4).
 
Таблиця 4. Технічна характеристика мульчувачів для подрібнення
рослинних залишків виробництва компанії Maschio Gaspardo (Італія)
 

Важливими особливостями пропонованих мульчувачів є надійність в експлуатації, міцність конструкції, здатність задовольнити високі технологічні вимоги сучасного аграрного виробництва, де на першому місці виступає якість та інновації. Всі моделі гарантують скошування і подрібнення обробленого органічного матеріалу, забезпечуючи при цьому швидке його перетворення у родючий гумус.

Подрібнювачі-мульчувачі Maschio Gaspardo мають наступні переваги:

  • невеликі габаритні розміри забезпечують універсальність використання та можливість роботи на невеликих земельних масивах;
  • наявність спеціальних зубчастих контр-ножів сприяє підвищенню ступеня подрібнення маси для прискорення її розкладу;
  • встановлення направляючих ребер-розкидачів дозволяє розподіляти подрібнені валки соломи рівномірно по всій площі поля, що особливо актуально при мінімальній або нульовій технології обробітку ґрунту;
  • висока швидкість обертання ножів забезпечується завдяки електронному балансуванні ротора на заводі після складання мульчувача;
  • підшипники з тривалим терміном служби Long Life розташовані з внутрішнього боку бічних панелей;
  • мінімальне техобслуговування і високий термін служби подрібнювача соломи забезпечуються завдяки збільшеним камерам запасу мастила;
  • надійна бічна передача за допомогою зубчастого ременя;
  • великий діаметр камери подрібнення з кожухом оптимізованого профілю для кращої пропускної спроможності і розсіювання матеріалу, в тому числі і рисової соломи;
  • подрібнювач має бічне зміщення за допомогою механічної системи.
 
Без сумніву, кожен з вище перелічених агрегатів для обробітку ґрунту має безліч власних переваг і окремих особливостей, що відрізняють його від інших аналогічних за функціональними можливостями технічних засобів.

Ефективність мульчування
У сучасному ресурсозбережному сільськогосподарському виробництві особливо важлива роль мульчування пов’язана безпосередньо з покращенням структури ґрунту, оскільки означений агротехнологічний захід прискорює розкладання рослинних залишків для їх швидкого перетворення в гумус.

Рослинні залишки за умов якісного їх подрібнення не лише удобрюють ґрунт, але й допомагають краще боротися зі шкідниками. Увесь надлишок соломи та рослинні рештки інших культур, що не знайшли свого прямого застосування у тваринництві, доцільно використати в землеробстві, де при цьому можливо отримати максимальний агроекологічний і економічний ефект.

Економічна ефективність означеного заходу може бути також оцінена тим фактом, що за умов його використання на полі для підтримання родючості ґрунту досягається значна економія витрат праці, матеріальних та фінансових коштів при збиранні, транспортуванні і зберіганні соломи, яка, за наближеними експертними оцінками, сягає близько 15–28%.

Однак найбільш важливим оціночним критерієм доцільності цього агрозаходу є його внесок у збереження і покращення родючості ґрунту, що має як прямий, так і накопичувальний економічний ефект від очікуваного підвищення у майбутньому врожайності сільськогосподарських культур на тих земельних угіддях, де він застосовувався.
   

Опубліковано в журналі

№4(347) лютий 2017

Cхожі статті

Вирощуємо озимий ріпак з «Монсанто»
Передпосівна підготовка насіння і грунту
Рис: вберегти потенціал, закладений у зернині
Переджнивне підсушування рослин
Захист яблуневих садів від шкідників
Селекція соняшнику: орієнтація на прибуток
Щоб коренеплоди були цукристі та здорові