Банер

Як забезпечити стабільність агробізнесу?

altГарі Роше, керівник Програми «Розвиток агрострахування та агрофінансування в Україні», Міжнародна фінансова корпорація, (IFC, Група Світового банку)
Роман Шинкаренко, консультант із питань агрострахування Проекту IFC «Розвиток агрострахування в Україні»
Ірина Гринюк, заступник керівника Проекту IFC «Розвиток агрострахування в Україні»
Вікторія Якубович, експерт проекту IFC «Розвиток агрострахування в Україні»
Агрострахування – це один із найважливіших елементів ведення агробізнесу. Адже останній належить до таких сфер діяльності, на успішність яких значною мірою впливають різноманітні погодні та кліматичні фактори, дію яких у багатьох випадках контролювати неможливо. 
Крім того, сільськогосподарські виробники стикаються із таким ризиками, як коливання цін, зміни врожайності, непослідовність державної політики. Результатом дії цих ризиків є значні коливання доходів по роках. А що вже казати про ризики стихійних лих та надзвичайних ситуацій… Цілком зрозуміло, що такі природні небезпеки, як посуха, град, паводок, можуть призвести до дуже серйозних виробничих втрат.
 
Як можна знизити вплив ризиків?
Існує кілька підходів, за допомогою яких сільськогосподарські виробники можуть регулювати дію ризиків, на які наражається їхнє господарство. Ці підходи можна розділити на 2 основні групи: стратегії скорочення ризиків у господарстві та стратегії передачі ризиків (повністю або частково) іншим суб’єктам господарювання.
 
На рівні господарства доцільно застосовувати підходи, що дозволяють усунути наявні ризики доступними способами.
 

ДОВІДКА

   

Інструменти управління ризиками:

1. Уникнення ризику, тобто обрання таких видів діяльності, які є менш дохідними, але й менш ризиковими;

2. Вибір продуктів та способів виробництва з найменшим впливом ризиків та скороченими виробничими циклами, застосування технологічних рішень, які дозволяють зменшити вплив ризиків:

  • зрошення;
  • впровадження системи точного землеробства;
  • використання альтернативних технологій вирощування культур (безвідвальна, нульова);
  • використання у веденні садівництва агроволокна, спринклерів;
  • використання нових засобів та систем захисту рослин тощо;

3. Диверсифікація виробництва та/або діяльності, тобто застосування стратегії, яка дозволяє зробити так, щоб одні й ті самі ризики не загрожували діяльності господарства в цілому, а стосувалися лише його окремих напрямів: вирощуваних культур, врахування сезонності; використання різних сортів та гібридів культур тощо. 

 

   



Є кілька стратегій передачі ризиків, зокрема, залучення підрядників, вертикальна інтеграція; хеджування на ринках ф’ючерсів та опціонів і страхування. Останнє є найбільш поширеним інструментом передачі (повної або часткової) ризиків сільськогосподарського виробництва.

Від яких ризиків доцільно страхуватися?
Перш ніж приймати рішення про страхування, необхідно проаналізувати ті ризики, на які наражається конкретне господарство. Адже не всі ризики можна і потрібно страхувати: якщо сільгоспвиробник уже має багаторічний досвід вирощування відповідної культури, то, безумовно, добре знає, які природно-кліматичні ризики в певній місцевості є найбільш небезпечними для виробництва цієї культури. Також можна скористатись статистичною інформацією щодо вимерзання, посухи, злив тощо найближчої метеостанції, обласного гідрометцентру.
 
Слід зауважити, що страхування як спосіб управління ризиками має ряд особливостей, які потрібно враховувати. По-перше, послуга страхування має ризиковий та авансовий характер: страхову премію треба сплатити вже на початку дії договору, не знаючи, чи настане страховий випадок, а отже, і чи виникне необхідність у виплаті страховою компанією аграрію компенсації. По-друге, узгодження умов страхування та процедура укладання договору може зайняти деякий час, протягом якого господарство залишатиметься без захисту. І нарешті, навіть застрахувавшись потрібно застосовувати інші способи управління ризиками, зокрема, додержуватися агротехнологій тощо.
 
Приймаючи рішення про використання агрострахування, необхідно чітко усвідомлювати всі його особливості, недоліки та переваги. Крім того, корисно мати уявлення про ситуацію, яка склалася на ринку агрострахування в Україні сьогодні, і розуміти тенденції розвитку цього сектору.

Чому варто страхуватися?
Агрострахування дає конкретні і дуже важливі результати для виробника сільгосппродукції, який вирішив скористатися цією послугою:
  • Страхування є відносно недорогим у порівнянні з іншими способами управління ризиками.
  • У випадку повної чи часткової втрати врожаю ви зможете покрити свої збитки за рахунок страхових виплат. Це дає можливість стабілізувати свої доходи та продовжувати працювати без тривалих перерв у роботі чи проблем із фінансовою стійкістю. Агрострахування покликане запобігти різким коливанням ваших доходів.
  • Компенсація збитків завдяки страхуванню дозволяє своєчасно розрахуватися із переробниками, постачальниками матеріально-технічних ресурсів та іншими вашими партнерами.
  • Агрострахування спонукає до використання сучасних технічних та технологічних досягнень, зокрема, застосування надійних засобів захисту врожаю. Таким чином, воно сприяє підвищенню ефективності виробництва в аграрному секторі.
  • Агрострахування дозволяє повернути взяті в кредит кошти за рахунок страхового відшкодування у разі настання несприятливої події та полегшує доступ сільгоспвиробників до кредитних ресурсів, що на сьогодні в Україні є дуже важливим.
Разом з цим, більшість виробників сільгосппродукції, навіть усвідомлюючи ефективність агрострахування як способу управління ризиками та стабілізації доходів свого господарства у часі, все ж таки часто відмовляються від його використання через певний негативний імідж, який склався у попередні роки, під час становлення цього ринку в незалежній Україні. Як би там не було, фінансовий ринок України розвивається, страхування сільськогосподарських ризиків стає стратегічним напрямом діяльності для страхових компаній, які проводять велику роботу, аби подолати недовіру, що склалася у попередні нестабільні роки, завоювати й утримувати гідну репутацію та надавати ефективні послуги. Крім того, держава демонструє все більшу зацікавленість у розвитку системи агрострахування в Україні, про що свідчить значне зростання обсягів коштів, які виділяються у бюджеті на здешевлення страхування сільгоспризиків. Аби мати змогу стабілізувати доходи і захистити своє виробництво від втрат, його необхідно якісно застрахувати.
 
Щоб досягти очікуваного результату, необхідно правильно вибрати послугу страхування і, звісно, її надавача - страхову компанію. Насамперед необхідно вивчити інформацію про страхові компанії, які пропонують такі послуги, порівняти умови страхування і вибрати страховий продукт, який задовольнить потреби господарства, яке планують застрахувати.
 
altСтрахова компанія, зі свого боку, також робить оцінку цього господарства як свого потенційного клієнта. При цьому вона опирається на дані, які їй надає виробник, заповнюючи заяву на страхування та надаючи інші документи. Для фактичного підтвердження цієї інформації працівники страхової компанії виїжджають у господарство і здійснюють огляд посівів або тварин, які мають бути застраховані, та остаточно засвідчують факт прийняття посівів (тварин) на страхування. Огляд посівів не здійснюється лише при індексному страхуванні, за умовами якого об’єкти беруться на страхування на підставі заяви замовника послуги.
 
Після цього йде остаточне узгодження умов страхування та підписання страхового договору, який набирає чинності після сплати аграрієм страхової премії. Якщо у поточному році здійснюється програма здешевлення вартості страхових премій за рахунок коштів Держбюджету, то на цьому етапі після сплати страхового платежу можна подавати документи для одержання компенсації частини страхової премії.
 
Наступним етапом є виконання страхового договору, яке передбачає не лише виплату страховою компанією відшкодування при настанні страхового випадку, а й чітке дотримання сільгоспвиробником положень договору, особливо тих, що стосуються додержання агротехнологій, надання необхідної інформації та ін.
У разі настання страхового випадку виробнику важливо знати всі процедури щодо його фіксації та чітко їх виконати, адже без цього він не зможе отримати належне йому відшкодування. І нарешті, після закінчення строку дії договору можна прийняти рішення про переукладення договору агрострахування на наступний сезон.

Вибір страхового продукту
В Україні наразі пропонується кілька страхових продуктів для страхування культур і тварин. Кожному з них притаманні свої переваги та недоліки. Для вибору найбільш ефективного варіанту страхування потрібно спочатку визначити, від яких ризиків і на який період аграрій бажає застрахувати своє виробництво. Також виробнику необхідно визначитися з тим, який вид продукції потрібно страхувати. Рекомендується страхувати насамперед культури, які є бюджетно-значимими, тобто приносять у бюджет господарства найбільшу частку доходів. Якщо втрата врожаю окремої культури може значно вплинути на фінансовий стан господарства, то страхувати потрібно саме цю культуру.
 
Страхові компанії приймають на страхування культури за собівартістю виробництва (витратами) або за вартістю майбутнього врожаю. Крім того, зазвичай рівень застрахованої урожайності визначається за середньою урожайністю у господарстві за попередні 5 років. Повинна також визначатися і вартість одиниці сільськогосподарської продукції, яка має бути на рівні середньо-багаторічної ціни.


ДОВІДКА
Страховий продукт - це набір основних та додаткових послуг, які надаються страхувальнику при укладанні страхового договору та які зазвичай представлені наступними документами: типовий або примірний договір страхування; типова заява на страхування; розрахунки страхового тарифу; правила страхування; методика оцінки збитків.
 


При страхуванні за витратами можна отримати компенсацію коштів, витрачених на вирощування культур (з вирахуванням франшизи), а при страхуванні вартості врожаю можна компенсувати вартість урожаю при його загибелі або зниженні врожайності через вплив застрахованих ризиків.
 

Страхові продукти, що пропонуються страховими компаніями в Україні:
1. Стандартні для страхових компаній:
  • страхування озимих культур від повної загибелі на весь цикл виробництва;
  • страхування озимих культур на період перезимівлі (без франшизи);
  • страхування урожаю ярої пшениці та ярого ячменю;
  • страхування урожаю кукурудзи, соняшнику та цукрових буряків.
2. Розроблені окремими страховими компаніями:
  • страхування озимих культур на період перезимівлі від повної загибелі або часткової та повної загибелі;
  • страхування польових культур від комплексу ризиків (мультиризик або комплексне страхування);
  • страхування від окремих (пойменованих) ризиків;
  • страхування за індексом урожайності;
  • страхування винограду, фруктових насаджень та овочів від комплексу ризиків (мультиризик);
  • страхування тварин (комплексне або від окремих ризиків).
Страхування сільгоспкультур здійснюється за їх видами (індексне, традиційне, від пойменованих та комплексу ризиків), за предметом страхування (витрати, урожай), за періодом страхування (весь цикл, весняно-літній період тощо), за наявністю держпідтримки.
 
Якщо обрати страховий продукт, премії за яким субсидуються державою, вартість страхування для виробника істотно знижується. Відповідно до чинного законодавства, держава планує компенсувати виробникам 50% суми сплаченої страхової премії. Субсидії надаються за договорами страхування польових і технічних культур (перелік культур визначений законодавчими документами).
 
Сільгосппідприємствам України пропонується кілька страхових продуктів для страхування сільськогосподарських культур. Деякі страхові продукти коштують дешевше від інших. Це стосується страхування від окремих ризиків, які або вибираються страхувальником, або заздалегідь зазначені в договорі страхування. Таке страхування обходиться дешевше, ніж страхування комплексне - від цілої низки ризиків, але воно, звісно, не забезпечує страхового захисту у разі настання непередбачених договором ризиків.
 
Сьогодні страхові компанії пропонують принципово нові страхові продукти, які є стандартними для страховиків. Обираючи такий стандартний страховий продукт, сільгоспвиробник має подібні умови страхування у будь-якій страховій компанії, що полегшує вибір страхування. Однакові страхові продукти, розроблені різними страховими компаніями, можуть мати значні відмінності, у яких складно розібратися та які можуть суттєво вплинути на виплату відшкодування за договором. Тому до вибору страхового продукту треба підходити дуже ретельно.

Державна підтримка
У лютому цього року Верховна Рада України прийняла Закон «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою». Цей закон визначає принципи нової системи агрострахування. Основним завданням системи агрострахування з державною підтримкою є підтримка фінансового стану сільгосппідприємств та забезпечення рівного доступу до державної підтримки для усіх товаровиробників. Закон передбачає субсидування страхування як урожаю сільськогосподарських культур, так і тварин, причому субсидії зможуть отримувати й аграрії, які орендують землі для вирощування урожаю.
 
Згідно з новим законом, страхові компанії повинні використовувати винятково стандартні страхові продукти, що забезпечить надання якісних страхових послуг аграріям. Умови страхування будуть однакові для всіх аграріїв, і страхові компанії не зможуть додавати додаткові умови. Більше того, Мінагропрод контролюватиме роботу страхових компаній - останні повинні будуть використовувати встановлені форми договорів страхування, єдині страхові тарифи та ціни на сільськогосподарську продукцію, встановленні Міністерством. Згідно з законом, страхові компанії разом із мністерством вестимуть єдину базу даних з агрострахування. Завдяки централізованій системі обліку, всі зацікавлені сторони зможуть отримувати інформацію стосовно роботи всіх страхових компаній, котрі будуть надавати послуги з агрострахування.

Коментар
altГарі Роше, керівник Програми «Розвиток агрострахування та агрофінансування в Україні», Міжнародна фінансова корпорація, (IFC, Група Світового банку:
«Виробництво сільськогосподарської продукції вимагає вкладення значних ресурсів: від обробки ґрунту якісними гербіцидами та використання високоякісного насіння до придбання сучасної землеобробної та збиральної техніки (тракторів, комбайнів, сівалок тощо). Оскільки сільське господарство - галузь високоризикова, аграрій постійно наражається на ризик втратити частину або усе виробництво, в яке він постійно вкладає значні сили та кошти. Примхи погоди часто завдають шкоди та збитків сільгоспвиробникам. Агрострахування – важливий інструмент управління ризиками та є невід’ємною складовою фінансового планування діяльності й забезпечення стабільності господарства більшості виробників світу. Так чому ж українським аграріям не слідувати світовому досвіду?»

Як це працює на практиці?
Аби розуміти як застраховані ризики можуть повернутись у відшкодуванні, при настанні страхового збитку тощо, варто для прикладу розглянути розрахунки страхування із використанням покриття. Для цього використовуються такі формули:

1. Застрахована врожайність:
Застрахована врожайність, ц/га = Середня урожайність, ц/га х Покриття, %
 
2. Страхова вартість, Страхова сума:
  • при страхування витрат:
Страхова вартість, грн = Площа посівів, га х Витрати на одиницю площі, грн/га
Страхова сума, грн = Страхова вартість, грн х Покриття, %
  • при страхуванні майбутнього урожаю:
Страхова вартість, грн = Площа посівів, га х Середня урожайність, ц/га х Ціна реалізації, грн/ц
Страхова сума, грн = Страхова вартість, грн х Покриття, %
 
3. Страхова премія:
Страхова премія, грн = Страхова сума, грн х Страховий тариф, %
 
4. Страховий збиток, Страхове відшкодування:
Збиток, грн = Страхове відшкодування, грн = Страхова сума, грн - Вартість отриманого врожаю, грн.
 
5. Внутрішній тариф:
Внутрішній тариф, % = Страхова премія, грн/ Максимальний обсяг страхового захисту, грн х 100%
 
Приклад 1. Страхування майбутнього врожаю із застосуванням покриття
Господарство планує застрахувати 200 га посівів озимої пшениці. Середня урожайність озимої пшениці за попередні 5 років по господарству становить 40 ц/га. Ціна реалізації 1 ц - 100 грн.
Страхова компанія А пропонує тариф - 5% та страхове покриття - 50%.
Страхова компанія Б пропонує тариф - 7% та страхове покриття - 70%.

Розрахуємо:
• Скільки коштуватиме страхування для господарства?
• Яке страхове відшкодування отримає господарство у разі 65% загибелі врожаю (отримана врожайність 14 ц/га)?
Страхова вартість = Площа посівів, га х Середня врожайність, ц/га х Ціна реалізації, грн/ц = 200 га х 40 ц/га х 100 грн./ц = 800 000 грн.
Вартість отриманого врожаю = Площа посівів, га х Отримана врожайність, ц/га х Ціна реалізації, грн/ц = 200 га х 14 ц/га х 100 грн/ц = 280 000 грн.
Розрахунки умов, запропонованих компанією А:
Страхова сума = Страхова вартість, грн х Покриття, % = 800 000 грн х 50% = 400 000 грн.
Страхова премія = Страхова сума х Страховий тариф, % = 400 000 грн х 5% = 20 000 грн.
Збиток = Страхове відшкодування = Страхова сума - Вартість отриманого врожаю = 400 000 грн - 280 000 грн = 120 000 грн.
Розрахунки умов, запропонованих компанією Б:
Страхова сума = Страхова вартість, грн х Покриття, % = 800 000 грн х 70% = 560 000 грн.
Страхова премія = Страхова сума х Страховий тариф, % = 560 000 грн х 7% = 39 200 грн.
Збиток = Страхове відшкодування = Страхова сума - Вартість отриманого врожаю = 560 000 грн - 280 000 грн = 280 000 грн.
Порівнюємо умови страхування компаній А і Б.
Господарство заплатить компанії Б страхову премію, майже вдвічі більшу, ніж компанії А (39 200 грн проти 20 000 грн). Але при загибелі 65% врожаю компанія Б виплатить господарству страхове відшкодування у 2,3 разу більше, ніж компанія А (280 000 грн проти 120 000 грн).
Висновок: Чим більше покриття, тим більше страхове відшкодування!

Приклад 2. Порівняння страхування майбутнього врожаю за умови застосування франшизи або страхового покриття
Господарство планує застрахувати 200 га посівів озимої пшениці. Середня урожайність озимої пшениці за попередні 5 років по господарству - 40 ц/га. Ціна реалізації 1 ц - 100 грн.
Страхова компанія А пропонує тариф - 5% та франшизу від страхової суми по культурі - 30%.
Страхова компанія Б пропонує тариф - 7% та страхове покриття - 70%.

Розрахуємо:
  • Скільки коштуватиме страхування для господарства?
  • Яке страхове відшкодування отримає господарство у разі 65% загибелі врожаю (отримана врожайність 14 ц/га)?
Страхова вартість = Площа посівів, га х Середня урожайність, ц/га х Ціна реалізації, грн/ц = 200 га х 40 ц/га х 100 грн/ц = 800 000 грн.
Вартість отриманого врожаю = Площа посівів, га х Отримана врожайність, ц/га х Ціна реалізації, грн/ц = 200 га х 14 ц/га х 100 грн/ц = 280 000 грн.

Розрахунки умов, запропонованих компанією А:
Страхова сума = Страхова вартість = 800 000 грн.
Страхова премія = Страхова сума, грн х Страховий тариф, % = 800 000 грн х 5% = 40 000 грн.
Франшиза, грн = Страхова сума, грн х Франшиза, % = 800 000 грн х 30% = 240 000 грн.
Збиток = Страхова сума, грн - Вартість отриманого врожаю, грн = 800 000 грн - 280 000 грн = 520 000 грн.
Страхове відшкодування = Збиток, грн - Франшиза, грн = 520 000 грн - 240 000 грн = 280 000 грн.

Розрахунки умов, запропонованих компанією Б:
Страхова сума = Страхова вартість, грн х Покриття, % = 800 000 грн х 70% = 560 000 грн.
Страхова премія = Страхова сума х Страховий тариф, % = 560 000 грн х 7% = 39 200 грн.
Збиток = Страхове відшкодування = Страхова сума - Вартість отриманого врожаю = 560 000 грн - 280 000 грн = 280 000 грн.
Порівнюємо умови страхування компаній А і Б.
Страхове відшкодування у компаніях А і Б однакове. Страховий тариф у відсотках у компанії А, на перший погляд, є більш привабливим для господарства, ніж у компанії Б (5% проти 7%). Але розрахунки показують, що страховий тариф у гривнях у компанії А більше, ніж у компанії Б (40 000 грн проти 39 200 грн). Тому не можна просто порівнювати страхові тарифи у відсотках у договорах із застосуванням франшизи і покриття.
Щоб порівняти умови таких договорів, необхідно розрахувати «внутрішні» тарифи:
  • у компанії А:
Обсяг страхового захисту = Страхова сума, грн - Франшиза, грн = 800 000 грн - 240 000 грн = 560 000 грн.
«Внутрішній» тариф компанії А = Страхова премія, грн/Обсяг страхового захисту, грн х 100% = 40 000 грн/560 000 грн х 100% = 7,14%
  • у компанії Б:
«Внутрішній» тариф компанії Б = Страхова премія, грн/Обсяг страхового захисту, грн х 100% = 39 200 грн /560 000 грн х 100% = 7,00%

У компанії А «внутрішній» тариф вищий від задекларованих 5% і становить 7,14%. У компанії Б «внутрішній» тариф відповідає задекларованому страховою компанією тарифу у 7%. При порівнянні «внутрішніх» тарифів умови, запропоновані компанією Б, є більш привабливими для господарства. 
   

Опубліковано в журналі

№8(231) квітень 2012

Cхожі статті

Страхування з підстраховкою держави
Перші плоди страхового року
Порівняльна характеристика продуктів страхування озимих культур
Страховики світу активізуються
«Ваш урожай — наша турбота»: новий погляд на агрострахування