Банер

Новий номер

№10(353) травень 2017



	 

	Молочна продуктивність

	купити електронну версію:

	  
Архів номерів
Передплата

Основні рубрики

 


 



Агентство Промышленных Новостей

Страхування з підстраховкою держави

Олена СТЕПАНЮК, спеціально для "АС"

9 лютого цього року український парламент ухвалив Закон «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», яким запроваджується механізм субсидованого страхування, відповідно до якого держава відшкодовуватиме частку сплаченої аграрієм страхової премії.  Власне, це і стало темою прес-конференції, яку провела Програма IFC “Розвиток агрострахування та агрофінансування в Україні” за підтримки Національного прес-клубу “Українська ініціатива”.

Після довгих років балаканини нарешті справа зрушила з місця, і вітчизняний аграрний бізнес отримує важливий інструмент, який допоможе зробити сільське господарство ще більш привабливим для інвестицій. Досвід зарубіжних країн, де успішно діють програми агрострахування, переконує, що ми на правильному шляху. Взяти хоча б до уваги американську систему, у якій державні структури працюють злагоджено, а відтак – ефективно. Та й самі фермери не уявляють своєї роботи без страхування. Важливо те, що держава зрозуміла, що без її фінансової підтримки практично не можливо втримати баланс інтересів сільгоспвиробників та страхових компаній. Відповідно щорічно у США виділяється понад $1,5 млрд, чим, власне, скорочуються до мінімуму ризики і державні, оскільки уже не доводиться компенсувати з бюджету збитки, котрі виникають у сільському господарстві.
 
Варто зауважити, що і в штатах ця система не запрацювала за один рік. Хоча закон був прийнятий, він фактично ще 50 років не виконувався.
 
Україна лише зараз фактично започатковує практику аграрного страхування, саме того, яке відповідатиме усім необхідним вимогам цього інструменту.  
   
Страхування – панацея?
Страхування мінімізує ризики. Цю істину важливо усвідомити усім сторонам, які беруть участь у страхуванні. Тоді робота йтиме у правильному напрямку. А ризиків у сільському господарстві є чимало. “Якщо говорити про політичні ризики в аграрному бізнесі – втрати сільгоспвиробників, пов’язані з діями влади (заборона експорту продукції, ручне регулювання цін на соціальні види продовольства, неповернення ПДВ тощо), - аналізує голова УАК Леонід Козаченко, - торік вони відібрали у сільського господарства 42 млрд грн. Друга група ризиків – погодно-кліматичні умови. В минулому сезоні вони становили понад 20 млрд грн. Були втрати і в тваринництві, коли вводили карантин, внаслідок чого селяни змушені були масово знищувати тварин. Не оминуло подібне і птахівництво, втрати в якому не покривалися відповідними страховими витратами. Близько 10 млрд грн сільське господарство втрачає у зв’язку з відсутністю хеджування ризиків. А загалом понад 70 млрд грн аграрний бізнес втратив через відсутність методів управління цими ризиками. Тому прийнятий закон необхідний і важливо, щоб він дійсно запрацював”.
 
altВиникають деякі побоювання в аграріїв і стосовно того, чи буде виділятися з бюджету з року в рік стабільна сума на компенсацію 50% премій, оскільки до цього часу цифри коливалися від 15 до 75 млн грн. Звісно, сумнівів виникає чимало, немає ще тої впевненості і в сільгоспвиробників, що все відбуватиметься саме так, як написано в Законі.
 
Є певні перестороги і до самих страхових компаній, які здійснюватимуть страхову діяльність аграрного сектору. Справа в тому, що попередній негативний досвід страхування в Україні викликав недовіру до страховиків. Свого часу компаній із надання послуг зі страхування утворилася чимала кількість, проте більшість з них і поняття не мали, що собою представляє аграрний бізнес, хоча при цьому бралися його страхувати. І як результат -  виникало багато проблем у відшкодуванні збитків, нанесених різними ризиками. Алекс Ліссітса, президент УКАБ, акцентуючи на цьому, все ж переконаний, що тема страхування досить важлива, особливо у 2012 році, коли країна постраждала від засухи. «Ми розуміємо, що державний бюджет не дозволяє фінансово підтримувати селян, коли вони найбільше цього потребують. 2012 рік став лакмусовим папірцем для більшості аграрних компаній, щоб зрозуміти, що без аграрного страхування забезпечувати стабільний розвиток сільськогосподарського виробництва у нашій державі, особливо у зонах з великими погодними ризиками (південь, схід), практично не можливо. Як і те, що без державної підтримки аграрне страхування функціонувати не буде», - твердо переконаний експерт.
 
altПрофільне міністерство у бюджеті на осінній сезон передбачило 70 млн грн на відшкодування страхових премій за одним страховим продуктом, який узгоджено зі страховим ринком, - перезимівля озимих зернових. Але у відомстві за мету ставлять врахувати інтереси усіх сторін страхування. «З одного боку, ми маємо велику зацікавленість аграрного бізнесу щодо страхування ризиків, позаяк 250 тис. га постраждало у 2012 році внаслідок погодних умов, з іншого – важливо також подбати і про страховий бізнес. Як на мене, буде неправильно все «навантажити» на страховиків, особливо що стосується погодних ризиків. Тому треба знайти «золоту» середину, за якої будь-який бізнес залишатиметься прибутковим, аби кожна зі сторін від цієї співпраці лише виграла», - вважає директор Департаменту фінансово-кредитної політики Мінагропроду Баграт Ахіджанов.  

Страхуватимуть обрані
Страховий ринок також чекав на цей закон. Статистика свідчить, що найбільший об’єм страхових платежів із сільгоспстрахування було отримано у 2008 році – майже 150 млн грн. Як тільки ця практика припинилася, ринок обвалився до 40 млн грн. І, зі слів президента Ліги страхових організацій України Наталі Гудими, без державної підтримки розвиток аграрного страхування неможливий.
 
altЯкі ж основні вимоги цього закону до участі страхових компаній? Останні повинні обов’язково бути членами аграрного страхового пулу – об’єднання відповідальних, досвідчених, фінансово спроможних страховиків.   
 
Державна підтримка надаватиметься сільгоспвиробникам після укладення з такою страховою компанією стандартного договору страхування та буде сплачено страховий платіж.
 
«Право на страхування сільгосппродукції отримують страховики, які матимуть ліцензію на добровільне страхування сільгосппродукції. До прийняття цього законопроекту вони вже здійснювали страхування, але то відбувалося у рамках ліцензії із майнового страхування. Страховий ринок пропонує не робити переліцензування, а ті, хто мав досвід роботи і зареєстровані правила зі страхування, - щоб могли працювати у рамках цієї ліцензії. Пропонується, аби їм була замінена ліцензія чи додатково видана. Таким чином, не переривався би процес», - висловила пропозиції пані Гудима.
 
Щодо вимог до учасників страхового пулу – наразі вони нікому не відомі. Відповідно спостерігаються зволікання страхових компаній у поданні на реєстрацію.
 
«Протягом останніх 8 років страхові компанії уже здійснювали страхування сільгосппродукції, і я впевнена, що реалізація такої державної програми повинна здійснюватися за участі страховиків, які платоспроможні, мають досвід роботи у цій сфері, які не підведуть реалізацію цієї програми та доведуть, що страховому ринку можна довіряти, і він, зі свого боку, несе відповідальність за ризики», - вважає президент Ліги страхових організацій України.
 
Серед лідерів Наталя Гудима виділила «Українську аграрно-страхову компанію», «Провідну», «Брокбізнес», «Уніку», «Інго Україна», «Оранту» тощо. На її думку, ці компанії здатні забезпечити диверсифікацію ризиків. Всього ж на ринку близько 25 страхових компаній. Які мають бажання і можливості працювати.

Страховий пул під наглядом держави
Неоднозначне ставлення виникає і до страхового пулу, який акумулюватиме 5% від усіх премій, сплачених державі. Попередньо відомо, що очолювати його буде людина, призначена урядом. Чиновники пояснюють це тим, що не буде корупції і все відбуватиметься прозоро. Але! Знаючи нашу державу – про яку прозорість та відсутність корупції взагалі може йти мова?! Відповідно недовіра з боку страхових компаній та й сільгоспвиробників до страхового пулу чимала. Нікому ж достеменно не відомо, де будуть знаходитися гроші, у яких банках, на яких умовах, яка страхова компанія страхуватиме? Натомість обидві сторони переконані в ефективності саморегульованого органу, який управлятиме страховим пулом.   

IFC допомагає українцям
altНе можна оминути увагою і роль Проекту Міжнародної фінансової корпорації (IFC, група Світового банку) «Розвиток агрострахування в Україні», який вніс також свій вклад у створення і прийняття Закону, постійно консультуючи і міністерство, і Нацкомфінпослуг, і страхові компанії щодо розробки необхідних нормативно-правових актів та окремих положень, передбачених Законом для впровадження державної програми. Гарі Роше, керівник ПрограмиIFC, переконаний, що у новому прийнятому законі все, що потрібно, передбачено. «Коли настає погодний ризик, коли потерпає урожай виробників, останні повинні мати інструмент, через який зможуть отримати відшкодування. Звучить дуже просто, але необхідна ціла система, щоб усі ці механізми запрацювали. Приємно відзначити, що нарешті робляться хоч якійсь перші кроки, і дуже хочеться, щоб воно швидко дійшло до логічного завершення», - підсумував Гарі Роше.  


Хто що отримає?
 
Аграрії: захист від непередбачених і катастрофічних подій; зниження страхових платежів за договорами страхування; передання частини втрат від погодних ризиків до страховиків.
 
Страхові компанії: розширення агрострахового портфелю; здешевлення вартості страхових продуктів за рахунок стандартизації процедур; нові можливості перестрахування ризиків на міжнародному ринку.
 
Держава: стабільність аграрного бізнесу; покращені механізми управління ризиками; запобігання надмірним фінансовим втратам від катастрофічних подій шляхом формування спеціалізованих фондів. 
 

alt

   

Опубліковано в журналі

№21(244) листопад 2012

Cхожі статті

Як забезпечити стабільність агробізнесу?
«Ваш урожай — наша турбота»: новий погляд на агрострахування
Перші плоди страхового року
Порівняльна характеристика продуктів страхування озимих культур
Страховики світу активізуються